Складні речення. Пряма мова. Діалог

одна граматична основа.

дві або більше граматичних основ.

 є пряма мова.

Я посміхнувся і ліс вже не був похмурим.

Зігрій мене сонечко своїм теплом.

Вже за мить сховав Вітер сонечко і сиві хмари посипали на землю сніг.

Сонце вже звернуло з обіду, і хилиться на захід;

Сонце підбилося вгору, і туман розвіявся;

Сонце спускалося до обрію, і вся вулиця палахкотіла полум’ям.

Бувало, за вікнами плакав вітер. і танцював холодний дощ.

Часом Десна розливається так пишно, що у воді потопали ліси й сінокоси.

Білий сніг зробив усе казковим.

слова, що вказують, кому належить пряма мова.

зв’язне висловлювання однієї особи.

різновид прямої мови, розмова двох або більше осіб.

З реплік і може супроводжуватися словами автора.

Зі вступу, основної частини та висновку

Зі слів автора та прямої мови

В лапках з нового рядка

 В лапках з великої літери

Кожну репліку з нового рядка, перед нею ставимо тире

монологом

діалогом

 складним реченням

прямою мовою;

словами автора;

діалогом.

«Ні, не клич мене, весно, - казала я їй, - не чаруй і неваб надаремне».

«Яка ти розкішна, земле, - думала Маланка. – Весело засівати тебе хлібом, прикрашати зелом, заквітчати квітом».

Кує зозуля. Я зіскакую з ліжка і гукаю у вікно до зозулі: «Ку-ку… ку-ку…Добридень!..»

Мама каже Оксано хату підмети

Дмитре ти куди перепитала сина Докія

Менший брат запитав здивовано То собака купається

Народна мудрість стверджує “Добро  засієш - людську любов збереш!”

 “Дай, Боже, щастя", - просила Настя.  

"Без вірного друга великая туга" говорить мудрець.