Тарас Шевченко. "І мертвим, і живим, і ненародженим..."

української еліти

знедолених кріпаків

до царя і вельмож

до міщан

осуд загарбницької політики

застереження довірливим дівчатам

уславлення сили материнської любові

заклик до об′єднання заради покращення долі народу

Нема на світі України,

Немає другого Дніпра

...Настане суд, заговорять

І Дніпро, і гори!

І потече сторіками

Кров у синє море...

...Слава! Слава!

Хортам, і гончим, і псарям,

І нашим батюшкам-царям

Слава!

Умийтеся!

Образ Божий

Багном не скверніте.

Не дуріте дітей ваших...

"Сон" ("У всякого своя доля...")

"Кавказ"

"До Основ'яненка"

"І мертвим, і живим, і ненародженим..."

Обов'язок інтелігенції перед народом;

відносини між різними верствами суспільства;

батьки і діти

єдність нації

потреба вчитися, розвиватися, ставати мудрішими

боротьба за булаву

потреба пам'ятати важливі сторінки історії свого народу

вічна проблема кохання

уславлення героїзму козацтва й утвердження цінності історичної пам'яті народу

заклик до пробудження в українців почуттів національної гідності та честі

осуд аморальності пана-спокусника, легковажності дівчини, співчуття до матері-покритки та її дитини

пристрасне заперечення гноблення народів

плаче над остаточно втраченою волею України

погрожує кривдникам страшним судом

не сподівається на зміни

висловлює надію на відродження України

"Кавказ"

"Заповіт"

"Сон ("У всякого своя доля...")"

"І мертвим, і живим, і ненародженим..."

"Кавказ"

"Катерина"

"Гайдамаки"

" І мертвим ,і живим..."

стали визискувачами свого народу

втратили козацьке військо

стали байдужими до свого народу

віддали частину території України загарбникам

антитезу

антоніми

епітети

метафору

звинувачення

пророцтво

пересторогу

занепокоєння