Україна в період загострення кризи радянської системи. Економіка

згортання хрущовських реформ

реалізацію державного суверенітету республіки

скорочення масштабів сталінських репресій

поглиблення політики «перебудови»

політико-ідеологічної кризи радянської моделі розвитку

утвердження принципів політичного плюралізму

активізації дисидентського правозахисного руху

становлення багатопартійності в суспільстві

хронічний дефіцит товарів широкого вжитку

низький рівень соціального захисту населення

політичну активність старшого покоління

дитячу безпритульність

посилення економічної самостійності

деформованість структури економіки

зростання конкурентоспроможності продукції

зниження матеріало- та енергомісткості виробництва

узагальнююча назва посадовців різних рівнів, що є ланками командно-адміністративної системи

система, за якої функціонують і ведуть боротьбу за владу партії різної політичної орієнтації

політика розміщення промислових об’єктів без урахування наявної сировинної бази, трудових ресурсів тощо

система управління, за якої частина функцій центральної влади переходить до місцевих органів самоврядування

поява концепції «розвиненого соціалізму» внаслідок усвідомлення нереальності побудови комунізму

розмежування владних повноважень між Комуністичною партією України та Радами народних депутатів

утвердження принципів плюралізму на хвилі протестних настроїв у суспільстві.

зростання самостійності та активності громадських неурядових організацій.

розширення господарських прав республік

посилення централізованості планування

ліквідації директивного планування

утворення вільних економічних зон

бюрократизмі державного управлінського апарату

непопулярності легкоатлетичного спорту

погіршенні стану здоров’я молодого покоління

соціальній незахищеності людей похилого віку

прогресуючий занепад у рамках загальносоюзної економіки

зниження матеріало- та енергомісткості виробництва

зростання конкурентоспроможності продукції

посилення процесів децентралізації управління промисловістю

дефіцит

плюралізм

корупцію

бюрократизацію

скорочення масштабів бюрократичного апарату.

легалізація неформальних громадських організацій.

конституційне закріплення концепції «розвиненого соціалізму».

розмежування повноважень партійних і радянських органів влади.

непманам

дисидентам

номенклатурі

«шістдесятникам»

ліквідацію монополії держави у сфері зовнішніх торговельних зв’язків.

впровадження семирічного плану розвитку народного господарства.

дозвіл на індивідуальну підприємницьку діяльність.

розширення господарської самостійності підприємств.

спосіб збільшення обсягів виробництва внаслідок кількісного приросту таких факторів виробництва, як трудові ресурси, фінанси, машини, верстати, устаткування, сировина.

процес докорінних якісних змін у техніці та технології виробництва, організації праці, пов’язаний із перетворенням науки на безпосередню продуктивну силу суспільства.

зростання обсягів виробництва за рахунок впровадження досягнень науково-технічного прогресу, підвищення якості трудових ресурсів, форм організації виробництва.

метод господарювання, що поєднує централізоване керівництво з господарською самостійністю підприємств у використанні фінансів і реалізації готової продукції.