Українські землі у складі Речі Посполитої

1556

1569

1574

1596

Куруківською угодою.

Універсалом короля Стефана Баторія.

«Ординацією Війська Запорозького…».

Третім Литовським Статутом.

успіхами в поширенні нових сільськогосподарських культур.

потребою у створенні розгалуженої оборонної лінії проти нападів татар.

зростанням попиту на сільськогосподарську продукцію в країнах Західної Європи.

прагненням польської шляхти приборкати українське селянство та козацтво.

поширення ідей Реформації та Контрреформації.

виникнення українського козацтва та Запорозької Січі.

реоформування православної церкви митрополитом П. Могилою.

закріпачення українського селянства.

система суспільних відносин, за якої землевласник мав право на особу, працю та майно залежних від нього селян-кріпаків.

форма земельної відробіткової ренти, що передбачала обов’язкову працю селянина власним реманентом у господарстві землевласника.

форма натуральної ренти, податок грішми або продуктами, що стягувався землевласником із залежних від нього селян.

велике шляхетське багатогалузеве господарство, орієнтоване на ринок, в якому вся земля належала панові, й базувалося на праці залежних селян.

відновлення у складі Великого князівства Литовського Київського та Волинського удільних князівств на чолі з представниками литовської династії

об’єднання Польського королівства й Великого князівства Литовського в єдину федеративну державу — Річ Посполиту

спільні воєнні дії військ Великого князівства Литовського та Польського королівства проти рицарів-хрестоносців Тевтонського ордену

династичний шлюб литовського князя та польської королеви за умови прийняття Великим князівством Литовським католицизму

Уніфікація адміністративно-територіального устрою Великого князівства Литовського за польським зразком.

Включення українських земель до складу Польського королівства, згуртування українського народу в межах однієї держави.

Зміцнення союзу Великого князівства Литовського та Польського королівства під час боротьби проти Тевтонського ордену.

Ліквідація Великого князівства Литовського, перетворення його земель на провінції Польського королівства.

XIV ст.

XVI ст.

XV ст.

XVII ст.

збереження у новоутвореній Речі Посполитій Київського та Волинського удільних князівств.

запровадження єдиного сейму та єдиної грошової одиниці в межах нової держави — Речі Посполитої.

ліквідація Великого князівства Литовського шляхом його включення до складу Польського королівства.

визнання владою Речі Посполитої догмату про сходження Духа Святого не тільки від Бога-Отця, а й від Бога-Сина.

форма промислового виробництва, заснована на розподілі праці й ремісничій техніці, що передувала великій машинній індустрії.

багатогалузеве господарство, що базувалося на праці кріпосних селян й орієнтувалося на виробництво сільськогосподарської продукції, перш за все збіжжя на продаж.

доброчинні товариства української шляхти, що опікувалися будівництвом православних храмів.

корпоративні організації ремісників однієї чи кількох споріднених спеціальностей у містах, що користувалися магдебурзьким правом.