Вивчення динаміки говірки

мовно-територіальне утворення, що слугує засобом спілкування мешканцям одного чи кількох сусідніх, зазвичай сільських, населених пунктів.

лінгвістична одиниця територіальної диференціації діалектичної мови.

сфера діяльності людини, спрямована на отримання (вироблення і систематизацію у вигляді теорій, гіпотез, законів природи або суспільства тощо) нових знань про навколишній світ.

галузь мовознавства, що вивчає діалектну мову, її просторову варіативність і територіальну диференціацію

наука, яка вивчає процеси найменувань діалектної мови

наука, яка вивчає стилістичне вживання просторічних слів та їх творення

різновид мови, що вживається як засіб порозуміння особами, пов'язаними між собою територією, фаховою або соціальною спільністю

одиниця територіальної диференціації діалектичної мови, що становить об’єднання говірок

найменша самостійна і вільно відтворювана в мовленні відокремлено оформлена значима одиниця мови, яка співвідноситься з пізнаним і вичленуваним окремим елементом дійсності

ареал

площа

наріччя

південно-західному й південно-східному наріччям

північному й південно-східному наріччям

південно-західному й північному наріччям

подільський, покутсько-буковинський, карпатський

східнополіський, середньополіський, західнополіський

слобожанський, середньонаддніпрянський, степовий

східнополіський, середньополіський, західнополіський

подільський, покутсько-буковинський, карпатський

слобожанський, середньонаддніпрянський, степовий

південно-західного наріччя

південно-східного наріччя

південно-східного й східного наріччя

південно-східних

поліських

південно-західних

семантичні

етнографічні

словникові

про річ, зроблену з міцної сталі;

про тварину сірого кольору;

про коня світло – рудої масті.