ЗНО 2021. МОВА 29 варіант

Додано: 2 червня 2020
Предмет: Українська мова, 11 клас
Тест виконано: 280 разів
33 запитання
Запитання 1

Рядок слів, у вимові кожного з яких спостерігається явище уподібнення приголосних

варіанти відповідей

смужка, боротьба, зцілити, кішка     

низка, молотьба, зсипати, миска

вогкий, рюкзак, нігтик, зсунути    

стежка, екзамен, зцементувати, грушка

Запитання 2

Лише із запозичених слів складається рядок

варіанти відповідей

фортепіано, арфа, сопілка

політика, техніка, граматика

спорт, гра, хокей

цирк, театр, вистава

Запитання 3

Слова, у коренях кожного з яких пишеться і, складають рядок

варіанти відповідей

ч..льний, щ..чка, зач..пати 

щ..льний, ч..тко, щ..риця

веч..рній, оч..кувати, щ..пці  

зач..сувати, ш..сть, ліщ..на

Запитання 4

Літер більше, ніж звуків у слові

варіанти відповідей

пам’ятав

задзявкотіли

їх

куля

Запитання 5

Орфографічна помилка допущена в слові

варіанти відповідей

немолодий

умирав

звичайно

россіювався

Запитання 6

Суфіксальним способом утворене слово

варіанти відповідей

задзявкотіли

лемент

відігнав

зубриха

Запитання 7

Прочитайте текст і виконайте завдання.

(1) Цей зубр був немолодий. (2) Він пам’ятав, як умирав його батько — вожак великого табуна. (3) Як звичайно, їх вислідили собаки. (4) Задзявкотіли, зняли лемент. (5) Його батько відігнав зубрих з дітьми. (6) Він стояв чолом до стрільців, поки його не поцілили в око. (7) Табун утікав і россіювався. (8) Коли куля зачепила й друге око, батько почав відступати й наткнувся на свою зубриху. (За Б. Харчуком)

Іменник, що вживається тільки в однині, є в реченні

варіанти відповідей

2

4

6

8

Запитання 8

Прочитайте текст і виконайте завдання.

(1) Цей зубр був немолодий. (2) Він пам’ятав, як умирав його батько — вожак великого табуна. (3) Як звичайно, їх вислідили собаки. (4) Задзявкотіли, зняли лемент. (5) Його батько відігнав зубрих з дітьми. (6) Він стояв чолом до стрільців, поки його не поцілили в око. (7) Табун утікав і россіювався. (8) Коли куля зачепила й друге око, батько почав відступати й наткнувся на свою зубриху. (За Б. Харчуком)

Вставною конструкцією є

варіанти відповідей

як умирав його батько (2)

як звичайно (3)

зняли лемент (4)

поки його не поцілили в око (6)

Запитання 9

Прочитайте текст і виконайте завдання.

(1) Цей зубр був немолодий. (2) Він пам’ятав, як умирав його батько — вожак великого табуна. (3) Як звичайно, їх вислідили собаки. (4) Задзявкотіли, зняли лемент. (5) Його батько відігнав зубрих з дітьми. (6) Він стояв чолом до стрільців, поки його не поцілили в око. (7) Табун утікав і россіювався. (8) Коли куля зачепила й друге око, батько почав відступати й наткнувся на свою зубриху. (За Б. Харчуком)

Прикладка є в реченні

варіанти відповідей

1

2

5

7

Запитання 10

Прочитайте текст і виконайте завдання.

(1) Цей зубр був немолодий. (2) Він пам’ятав, як умирав його батько — вожак великого табуна. (3) Як звичайно, їх вислідили собаки. (4) Задзявкотіли, зняли лемент. (5) Його батько відігнав зубрих з дітьми. (6) Він стояв чолом до стрільців, поки його не поцілили в око. (7) Табун утікав і россіювався. (8) Коли куля зачепила й друге око, батько почав відступати й наткнувся на свою зубриху. (За Б. Харчуком)

Складнопідрядним з підрядним з’ясувальним є речення

варіанти відповідей

2

3

6

8

Запитання 11

Усі іменники мають однакові закінчення в рядку

варіанти відповідей

розвозили по школа.., понесли батька.., плавали по моря..

допомогли сусіда.., ходили по музея.., бігали по клумба..

порадили людя.., блукали по ліса.., рахували по пальця..

гладила по щока.., віддали сестра.., читала по склада..

ходили по магазина.., лазив по дерева.., гуляли по вулиця..

Запитання 12

Географічні назви, від яких можна утворити прикметники, що закінчуються на -ський, складають рядок

варіанти відповідей

Ужгород, Прага, Запоріжжя  

Карпати, Кіровоград, Кривий Ріг

Миргород, Петербург, Збараж   

Париж, Буг, Дрогобич    

Сиваш, Красноград, Волноваха

Запитання 13

Через дефіс пишуться займенники рядка

варіанти відповідей

(який)небудь, (хтозна)що, (будь)кому

(скільки)небудь, (будь)чиїми, (аби)який

(казна)чим, (де)хто, кому(сь)   

на (чому)небудь, (ні)кого, (аби)чим

чиїми(сь), від (будь)кого, (ні)якого

Запитання 14

Рядок займенників, кожен з яких змінюється так само як прикметники

варіанти відповідей

чийого, самим, скількох    

котрий, ніякий, такого

деякого, нікого, іншому  

абичийого, кожним, тобою

усьому, чиїмсь, декому

Запитання 15

Дієприкметник є означенням у реченні

варіанти відповідей

Рівними рядами стоять обважнілі плодами яблуні. 

Гори вкриті лісом.

Двері в хату були зачинені.  

Його слова не були почуті.

Кімнати прикрашені гірляндами, ялинковими іграшками.

Запитання 16

Ознаку предмета означають прислівники в рядку

варіанти відповідей

торгівля вроздріб, кава по-турецьки, читання вголос   

сад восени, розмова віч-на-віч, глухо шумів

читання мовчки, сказав навздогін, приїду коли-небудь

будинок зліва, розірвав уподовж, присунув близько

прогулянка верхи, зробив вчасно, доглядає дбайливо

Запитання 17

Протиставний сполучник ужито в реченні 

варіанти відповідей

Тече вода в синє море, та не витікає.    

Треба знайти сухостій та вечерю зварити.

І не було в тій розповіді ні трагічних зворотів, ні зітхань.    

Нехай помилявся, то хана кликав, то Москву.

І любистком, і клечанням уквітчали хату. 

Запитання 18

Речення з часткою ж (же), яка пишеться окремо

варіанти відповідей

(А)як(же) ти увійшла у квартиру? 

Не хвилюйтесь, я підвезу, (а)вже(ж)!

Дівчатка те(ж) підійшли до гурту школярів. 

Вони повернуться вчасно, (а)як(же)!

Прийду до вас у гості, (а)вже(ж)!

Запитання 19

Складне речення

варіанти відповідей

Арсен зігрітий сонцем куняв у човні то підводячи то опускаючи голову.

Старий Арсен уже не ходив на річку але часом згадував Ласочку.

Арсенові набридало дивитися на нерухомі поплавки і він часто-густо засинав.

Але самі чумаки рідко сумували ніколи не втрачали бадьорості і веселого настрою.

Лисиця задріботіла передніми лапами замолотила хвостом по землі й лягла. 

Запитання 20

Простий дієслівний присудок виражений дієсловом стати в реченні

варіанти відповідей

Стала біля обгорілого танка й замислилась.  

Ніч стала оволодівати і землею.

Обличчя розм’якло і стало добродушно-нетямкувате.

Небо стало схожим на густо розведену у воді синьку.

Піщистий путівець усе ширшав, а досягши села, став зовсім просторий. 

Запитання 21

Конструкція з порівняльним сполучником не відокремлюється комами в реченні

варіанти відповідей

Я підставив долоні під широкі як зелені ножі стебла осоки.

Вже ми для себе стали ніби снами і ніби піснею, що в небі тужить.

Ніби хвилі розіллються голоси трембіти.

Тут городища як фортеці древні стоять окриті шкурами лісів.

Сама собою річка ця тече маленька річечка вузенька як долоня. 

Запитання 22

Протиставне складносурядне речення

варіанти відповідей

Усі притихли, з’юрмилися біля вікон, і зеленкуватими й синіми снігами покотилися, задзвеніли молоді голоси.

Дрозди зникли поміж дерев, а гілля горобини явило моєму поглядові якусь дивну голизну.

Горобці зірвалися при наближенні з копиці сіна, та ще неподалік застрекотала сорока.

Чи то сон недоспаний напосідав, чи то сумно, чи то тужно, як по якійсь утраті.

Сіре повітря між вечором і ніччю текло собі яром до лісу, і в тому повітрі летіла сорока. 

Запитання 23

Правильно розставлено розділові знаки у складнопідрядному реченні

варіанти відповідей

Знайшов у небі ледь помітну тремтливу грудочку, що вся тремтіла, сипала звуками й пішов ріллею до лісу.

Сагайдачний бачив, що ось-ось спалахне заколот і попередив Хоткевича.

Починали виховувати в собі справжню, свідому любов до своєї батьківщини, тому, що тільки тут батьківщина дійсно ставала для них рідною матір’ю.

Він тихо причалив до лісникового човна, котрий ніколи ніким не приковувався, і, зіпхнувши його з берега, пустив за водою.

Хвойні не скидають свого вбрання на зиму, тому, що їхні листочки-хвоїнки випаровують дуже мало води. 

Запитання 24

Установіть відповідність між дієприслівниками та їх характеристиками

Характеристика дієприслівників                                                                          

1 дієприслівник доконаного виду, утворений від дієслова відзначити                              

2 дієприслівник недоконаного виду, утворений від дієслова відзначати          

3 дієприслівник доконаного виду, утворений від дієслова розв’язати

4 дієприслівник недоконаного виду, утворений від дієслова розв’язувати       

Приклади

А розв’язавши задачу

Б відзначаючи ювілей

В розв’язана мною складна задача

Г розв’язуючи заплутані вузли     

Д відзначивши важливість проблеми

варіанти відповідей

1Д 2Б 3А 4Г

1Б 2Д 3А 4Г

1Д 2А 3Б 4Г

1Д 2Б 3Г 4А

1Д 2Б 3А 4В

Запитання 25

Установіть відповідність між реченнями і значеннями вжитих в них вставних слів

Значення вставних слів                               

1 впевненість                                                

2 емоційні відчуття                                     

3 зв’язок думки з попереднім повідомленням                      

4 привертання уваги читача                  

Приклади

А Побужжя йде, Волинь і наддністрянці, а там, диви, обізветься й Дніпро.

Б На жаль, частіше доводиться інструкції штудіювати.

В Отже, лелека переламав крило, а тому й не зумів одлетіти до вирію в кінці серпня.

Г Ніколи, звичайно ж, не було на цьому військовому судні закоханої пари.

Д Кажуть, у калині материна любов і мудрість. 

варіанти відповідей

1Г 2Б 3В 4А

1Б 2Г 3В 4А

1Г 2В 3Б 4А

1Г 2Б 3А 4В

1Г 2Б 3В 4Д

Запитання 26

Визначте, якою частиною мови виражені головні слова у словосполученнях

Головне слово у словосполученні Приклади

1 іменник                                         А учора приїхали

2 прикметник                                 Б третій від вулиці

3 займенник                                    В нікому з вас

4 дієслово                                         Г схожий на батька

Д їхня пропозиція

варіанти відповідей

1Д 2Г 3В 4А

1Г 2Д 3В 4А

1Д 2В 3Г 4А

1Д 2Г 3А 4В

1Д 2Г 3В 4Б

Запитання 27

Визначте розряди прислівників

Розряди прислівників     Приклади

1 місця                     А зовсім сухий, значно краще, ледь помітний

2 часу                     Б зробив на зло, подарував на пам’ять, сказав навмисне

3 мети                    В лежить насподі, жив далеко, росте скрізь

4 міри            Г відомий здавна, повторював щоразу, сиділи допізна

Д утік з переляку, крикнув згарячу, налетів зосліпу


варіанти відповідей

1В 2Г 3Б 4А 

1Г 2В 3Б 4А 

1В 2Б 3Г 4А 

1В 2Г 3А 4Б 

1В 2Г 3Б 4Д 

Запитання 28

Визначте, якою частиною мови є виділені слова у реченні (цифра позначає наступне слово). Було це в (1) лісах над Сулою, де (2) дзвінко (3) булькають у воду (4) важкі жолуді. 

1            А іменник        

2            Б займенник   

3            В прикметник                

4            Г дієслово         

Д прислівник

варіанти відповідей

1А 2Д 3Г 4В

1Д 2А 3Г 4В

1А 2Г 3Д 4В

1А 2Д 3В 4Г

1А 2Д 3Г 4Б

Запитання 29

Прочитайте текст (цифри у дужках позначають номери рядків) і виконайте завдання.

Точна система чи велика авантюра?

(1-3) «Підключайтесь до Інтернету! — закликають нас численні рекламні модулі,— погодинний доступ, нічний доступ, необмежений доступ. Це море інформації до ваших послуг! Бізнес та розвага! Без цього вам не обійтися!»

(4-10) Звісно, не обійтися: як і колишні безглузді намагання довести, що можна прожити без радіо, без телебачення, без відео, так і намагання деяких сучасних «критиків» відмовити Інтернету в будь-якій корисності просто не мають підстав. Це, звісно, лише страх перед новим та незнаним. Сучасна людина не може без великого валу інформації; у кінці XX століття «інформація» та «повітря» стали для людини майже синонімами. А Інтернет — це дійсно море інформації. Він існуватиме, незважаючи на істерики й страхи перед фантомом «всепоглинаючого техносу» і пов’язаних з ним морального зубожіння та наступом уніфікації.

(11-12) Утім, здається, «рятувати» цю систему слід не від її ворогів, а від її надто палких прихильників, бо ж протилежна крайність, як відомо,— це просто палиця з іншого боку.

(13-16) Сітка обміну інформацією Інтернет утворювалася поступовим поєднанням в одну мережу кількох інформативних сіток. Процес тривав від кінця сімдесятих, упродовж вісімдесятих і не припиняється й нині: до мережі підключаються все нові й нові домени, сотні серверів і десятки тисяч користувачів.

(17-23) Інтернет повинен був полегшити процес обміну потрібною інформацією між найвіддаленішими користувачами, уможливити для кожного доступ до всіх можливих баз даних, тобто до всіх різновидів знань, накопичених людством. Кожен ресурсний домен (університет, бібліотека, видавництво), пропонуючи свою інформацію, представляє її у вигляді електронних сторінок і розміщує їх на одному з вузлових серверів. Будь-який користувач, котрий звертається до адреси сервера і виконує процедуру доступу (вільний доступ або платний доступ), отримує необхідну інформацію у потрібній йому кількості — схема виглядає простою і майже досконало ефективною.

(24-38) Проблема Інтернету полягає саме в його досконалості як інформативної сітки. Його надефективність робить малоефективною саму процедуру пошуку. В Інтернеті можна знайти найрізноманітнішу інформацію, але «ту що потрібно» — майже ніколи, через Інтернет можна отримати все, що завгодно, але шанс отримати корисне «тут і тепер» мізерно малий. Це не лише проблема недолугого користувача, який банально не знає, як користуватися мережею. Якраз навпаки, «наївний», «невинний» користувач, котрому не відомі міріади імен пошукових серверів і котрий припинить свій пошук, вдовольнившись наближеною до потрібної йому інформацією, має більше шансів на «виживання» в інформативному просторі Інтернет: його не буде спокушено подальшою «грою в пошук», блуканням серед адрес, котрі відкриватимуть все нові й нові сторінки, переглядом списків, котрі пропонують сотні й тисячі джерел — сотні тисяч сторінок, котрі мережа готова одразу ж надати у користування і якими годі ефективно скористатися саме через їх кількість. Знаходження справді потрібної інформації в мережі вважаємо скоріше за випадковість (рідкісну удачу), ніж за правило. І не людина володіє сіткою, а сітка — людиною. Процес «отримання інформації» зводиться майже до безплідного і виснажливого «перегляду» інформації в «списку», котрий неможливо осмислити.

(39-40) Людство несподівано опинилося в такій інтелектуальній ситуації, котра не може бути адекватно осягнута за допомогою фактично присутнього людського інтелекту.

(41-45) Єдиною стратегією «виживання» в інформаційній мережі Інтернет є, здається, обмеження власного знання. Уникнути «ефекту перенасичення» можна лише відмовляючись від претензії на точну, адекватну поінформованість. Парадоксально, але рятівним буде переконування себе самого в досконалості, повноті, відповідності інформації, що її пропонує пошуковий сервер, довіра до адреси, за якою чатує на нас випадковість.

Мовна ознака, наявна в тексті, що свідчить про його стильову приналежність

варіанти відповідей

використання згрубілої лексики

стандартизація мовних засобів

полемічність викладу

естетично вмотивовані відхилення від норм літературної мови

Запитання 30

Прочитайте текст (цифри у дужках позначають номери рядків) і виконайте завдання.

Точна система чи велика авантюра?

(1-3) «Підключайтесь до Інтернету! — закликають нас численні рекламні модулі,— погодинний доступ, нічний доступ, необмежений доступ. Це море інформації до ваших послуг! Бізнес та розвага! Без цього вам не обійтися!»

(4-10) Звісно, не обійтися: як і колишні безглузді намагання довести, що можна прожити без радіо, без телебачення, без відео, так і намагання деяких сучасних «критиків» відмовити Інтернету в будь-якій корисності просто не мають підстав. Це, звісно, лише страх перед новим та незнаним. Сучасна людина не може без великого валу інформації; у кінці XX століття «інформація» та «повітря» стали для людини майже синонімами. А Інтернет — це дійсно море інформації. Він існуватиме, незважаючи на істерики й страхи перед фантомом «всепоглинаючого техносу» і пов’язаних з ним морального зубожіння та наступом уніфікації.

(11-12) Утім, здається, «рятувати» цю систему слід не від її ворогів, а від її надто палких прихильників, бо ж протилежна крайність, як відомо,— це просто палиця з іншого боку.

(13-16) Сітка обміну інформацією Інтернет утворювалася поступовим поєднанням в одну мережу кількох інформативних сіток. Процес тривав від кінця сімдесятих, упродовж вісімдесятих і не припиняється й нині: до мережі підключаються все нові й нові домени, сотні серверів і десятки тисяч користувачів.

(17-23) Інтернет повинен був полегшити процес обміну потрібною інформацією між найвіддаленішими користувачами, уможливити для кожного доступ до всіх можливих баз даних, тобто до всіх різновидів знань, накопичених людством. Кожен ресурсний домен (університет, бібліотека, видавництво), пропонуючи свою інформацію, представляє її у вигляді електронних сторінок і розміщує їх на одному з вузлових серверів. Будь-який користувач, котрий звертається до адреси сервера і виконує процедуру доступу (вільний доступ або платний доступ), отримує необхідну інформацію у потрібній йому кількості — схема виглядає простою і майже досконало ефективною.

(24-38) Проблема Інтернету полягає саме в його досконалості як інформативної сітки. Його надефективність робить малоефективною саму процедуру пошуку. В Інтернеті можна знайти найрізноманітнішу інформацію, але «ту що потрібно» — майже ніколи, через Інтернет можна отримати все, що завгодно, але шанс отримати корисне «тут і тепер» мізерно малий. Це не лише проблема недолугого користувача, який банально не знає, як користуватися мережею. Якраз навпаки, «наївний», «невинний» користувач, котрому не відомі міріади імен пошукових серверів і котрий припинить свій пошук, вдовольнившись наближеною до потрібної йому інформацією, має більше шансів на «виживання» в інформативному просторі Інтернет: його не буде спокушено подальшою «грою в пошук», блуканням серед адрес, котрі відкриватимуть все нові й нові сторінки, переглядом списків, котрі пропонують сотні й тисячі джерел — сотні тисяч сторінок, котрі мережа готова одразу ж надати у користування і якими годі ефективно скористатися саме через їх кількість. Знаходження справді потрібної інформації в мережі вважаємо скоріше за випадковість (рідкісну удачу), ніж за правило. І не людина володіє сіткою, а сітка — людиною. Процес «отримання інформації» зводиться майже до безплідного і виснажливого «перегляду» інформації в «списку», котрий неможливо осмислити.

(39-40) Людство несподівано опинилося в такій інтелектуальній ситуації, котра не може бути адекватно осягнута за допомогою фактично присутнього людського інтелекту.

(41-45) Єдиною стратегією «виживання» в інформаційній мережі Інтернет є, здається, обмеження власного знання. Уникнути «ефекту перенасичення» можна лише відмовляючись від претензії на точну, адекватну поінформованість. Парадоксально, але рятівним буде переконування себе самого в досконалості, повноті, відповідності інформації, що її пропонує пошуковий сервер, довіра до адреси, за якою чатує на нас випадковість.

Автор вбачає парадоксальність ситуації пошуку інформації в Інтернеті

варіанти відповідей

у безмежності можливостей надання інформації, зниженні ефективності процедури пошуку

у тому, що невпинно розширюючи коло користувачів, Інтернет обмежує можливості кожного з них у наданні інформації

у тому, що надаючи будь-яку інформацію, Інтернет ускладнює її засвоєння користувачем

у тому, що полегшення процесу обміну потрібною інформацією ускладнює доступ до неї

Запитання 31

Прочитайте текст (цифри у дужках позначають номери рядків) і виконайте завдання.

Точна система чи велика авантюра?

(1-3) «Підключайтесь до Інтернету! — закликають нас численні рекламні модулі,— погодинний доступ, нічний доступ, необмежений доступ. Це море інформації до ваших послуг! Бізнес та розвага! Без цього вам не обійтися!»

(4-10) Звісно, не обійтися: як і колишні безглузді намагання довести, що можна прожити без радіо, без телебачення, без відео, так і намагання деяких сучасних «критиків» відмовити Інтернету в будь-якій корисності просто не мають підстав. Це, звісно, лише страх перед новим та незнаним. Сучасна людина не може без великого валу інформації; у кінці XX століття «інформація» та «повітря» стали для людини майже синонімами. А Інтернет — це дійсно море інформації. Він існуватиме, незважаючи на істерики й страхи перед фантомом «всепоглинаючого техносу» і пов’язаних з ним морального зубожіння та наступом уніфікації.

(11-12) Утім, здається, «рятувати» цю систему слід не від її ворогів, а від її надто палких прихильників, бо ж протилежна крайність, як відомо,— це просто палиця з іншого боку.

(13-16) Сітка обміну інформацією Інтернет утворювалася поступовим поєднанням в одну мережу кількох інформативних сіток. Процес тривав від кінця сімдесятих, упродовж вісімдесятих і не припиняється й нині: до мережі підключаються все нові й нові домени, сотні серверів і десятки тисяч користувачів.

(17-23) Інтернет повинен був полегшити процес обміну потрібною інформацією між найвіддаленішими користувачами, уможливити для кожного доступ до всіх можливих баз даних, тобто до всіх різновидів знань, накопичених людством. Кожен ресурсний домен (університет, бібліотека, видавництво), пропонуючи свою інформацію, представляє її у вигляді електронних сторінок і розміщує їх на одному з вузлових серверів. Будь-який користувач, котрий звертається до адреси сервера і виконує процедуру доступу (вільний доступ або платний доступ), отримує необхідну інформацію у потрібній йому кількості — схема виглядає простою і майже досконало ефективною.

(24-38) Проблема Інтернету полягає саме в його досконалості як інформативної сітки. Його надефективність робить малоефективною саму процедуру пошуку. В Інтернеті можна знайти найрізноманітнішу інформацію, але «ту що потрібно» — майже ніколи, через Інтернет можна отримати все, що завгодно, але шанс отримати корисне «тут і тепер» мізерно малий. Це не лише проблема недолугого користувача, який банально не знає, як користуватися мережею. Якраз навпаки, «наївний», «невинний» користувач, котрому не відомі міріади імен пошукових серверів і котрий припинить свій пошук, вдовольнившись наближеною до потрібної йому інформацією, має більше шансів на «виживання» в інформативному просторі Інтернет: його не буде спокушено подальшою «грою в пошук», блуканням серед адрес, котрі відкриватимуть все нові й нові сторінки, переглядом списків, котрі пропонують сотні й тисячі джерел — сотні тисяч сторінок, котрі мережа готова одразу ж надати у користування і якими годі ефективно скористатися саме через їх кількість. Знаходження справді потрібної інформації в мережі вважаємо скоріше за випадковість (рідкісну удачу), ніж за правило. І не людина володіє сіткою, а сітка — людиною. Процес «отримання інформації» зводиться майже до безплідного і виснажливого «перегляду» інформації в «списку», котрий неможливо осмислити.

(39-40) Людство несподівано опинилося в такій інтелектуальній ситуації, котра не може бути адекватно осягнута за допомогою фактично присутнього людського інтелекту.

(41-45) Єдиною стратегією «виживання» в інформаційній мережі Інтернет є, здається, обмеження власного знання. Уникнути «ефекту перенасичення» можна лише відмовляючись від претензії на точну, адекватну поінформованість. Парадоксально, але рятівним буде переконування себе самого в досконалості, повноті, відповідності інформації, що її пропонує пошуковий сервер, довіра до адреси, за якою чатує на нас випадковість.

Синоніми до слова фантом

варіанти відповідей

монстр, виродок

чудовисько, потвора

велетень, гігант

привид, примара

Запитання 32

Прочитайте текст (цифри у дужках позначають номери рядків) і виконайте завдання.

Точна система чи велика авантюра?

(1-3) «Підключайтесь до Інтернету! — закликають нас численні рекламні модулі,— погодинний доступ, нічний доступ, необмежений доступ. Це море інформації до ваших послуг! Бізнес та розвага! Без цього вам не обійтися!»

(4-10) Звісно, не обійтися: як і колишні безглузді намагання довести, що можна прожити без радіо, без телебачення, без відео, так і намагання деяких сучасних «критиків» відмовити Інтернету в будь-якій корисності просто не мають підстав. Це, звісно, лише страх перед новим та незнаним. Сучасна людина не може без великого валу інформації; у кінці XX століття «інформація» та «повітря» стали для людини майже синонімами. А Інтернет — це дійсно море інформації. Він існуватиме, незважаючи на істерики й страхи перед фантомом «всепоглинаючого техносу» і пов’язаних з ним морального зубожіння та наступом уніфікації.

(11-12) Утім, здається, «рятувати» цю систему слід не від її ворогів, а від її надто палких прихильників, бо ж протилежна крайність, як відомо,— це просто палиця з іншого боку.

(13-16) Сітка обміну інформацією Інтернет утворювалася поступовим поєднанням в одну мережу кількох інформативних сіток. Процес тривав від кінця сімдесятих, упродовж вісімдесятих і не припиняється й нині: до мережі підключаються все нові й нові домени, сотні серверів і десятки тисяч користувачів.

(17-23) Інтернет повинен був полегшити процес обміну потрібною інформацією між найвіддаленішими користувачами, уможливити для кожного доступ до всіх можливих баз даних, тобто до всіх різновидів знань, накопичених людством. Кожен ресурсний домен (університет, бібліотека, видавництво), пропонуючи свою інформацію, представляє її у вигляді електронних сторінок і розміщує їх на одному з вузлових серверів. Будь-який користувач, котрий звертається до адреси сервера і виконує процедуру доступу (вільний доступ або платний доступ), отримує необхідну інформацію у потрібній йому кількості — схема виглядає простою і майже досконало ефективною.

(24-38) Проблема Інтернету полягає саме в його досконалості як інформативної сітки. Його надефективність робить малоефективною саму процедуру пошуку. В Інтернеті можна знайти найрізноманітнішу інформацію, але «ту що потрібно» — майже ніколи, через Інтернет можна отримати все, що завгодно, але шанс отримати корисне «тут і тепер» мізерно малий. Це не лише проблема недолугого користувача, який банально не знає, як користуватися мережею. Якраз навпаки, «наївний», «невинний» користувач, котрому не відомі міріади імен пошукових серверів і котрий припинить свій пошук, вдовольнившись наближеною до потрібної йому інформацією, має більше шансів на «виживання» в інформативному просторі Інтернет: його не буде спокушено подальшою «грою в пошук», блуканням серед адрес, котрі відкриватимуть все нові й нові сторінки, переглядом списків, котрі пропонують сотні й тисячі джерел — сотні тисяч сторінок, котрі мережа готова одразу ж надати у користування і якими годі ефективно скористатися саме через їх кількість. Знаходження справді потрібної інформації в мережі вважаємо скоріше за випадковість (рідкісну удачу), ніж за правило. І не людина володіє сіткою, а сітка — людиною. Процес «отримання інформації» зводиться майже до безплідного і виснажливого «перегляду» інформації в «списку», котрий неможливо осмислити.

(39-40) Людство несподівано опинилося в такій інтелектуальній ситуації, котра не може бути адекватно осягнута за допомогою фактично присутнього людського інтелекту.

(41-45) Єдиною стратегією «виживання» в інформаційній мережі Інтернет є, здається, обмеження власного знання. Уникнути «ефекту перенасичення» можна лише відмовляючись від претензії на точну, адекватну поінформованість. Парадоксально, але рятівним буде переконування себе самого в досконалості, повноті, відповідності інформації, що її пропонує пошуковий сервер, довіра до адреси, за якою чатує на нас випадковість.

Яким є хід міркувань автора в рядках (24–38)?

варіанти відповідей

виокремлення складників поняття та їх тлумачення

класифікація складників поняття

доведення поданої в першому реченні абзацу тези

виклад у хронологічній послідовності

Запитання 33

Прочитайте текст (цифри у дужках позначають номери рядків) і виконайте завдання.

Точна система чи велика авантюра?

(1-3) «Підключайтесь до Інтернету! — закликають нас численні рекламні модулі,— погодинний доступ, нічний доступ, необмежений доступ. Це море інформації до ваших послуг! Бізнес та розвага! Без цього вам не обійтися!»

(4-10) Звісно, не обійтися: як і колишні безглузді намагання довести, що можна прожити без радіо, без телебачення, без відео, так і намагання деяких сучасних «критиків» відмовити Інтернету в будь-якій корисності просто не мають підстав. Це, звісно, лише страх перед новим та незнаним. Сучасна людина не може без великого валу інформації; у кінці XX століття «інформація» та «повітря» стали для людини майже синонімами. А Інтернет — це дійсно море інформації. Він існуватиме, незважаючи на істерики й страхи перед фантомом «всепоглинаючого техносу» і пов’язаних з ним морального зубожіння та наступом уніфікації.

(11-12) Утім, здається, «рятувати» цю систему слід не від її ворогів, а від її надто палких прихильників, бо ж протилежна крайність, як відомо,— це просто палиця з іншого боку.

(13-16) Сітка обміну інформацією Інтернет утворювалася поступовим поєднанням в одну мережу кількох інформативних сіток. Процес тривав від кінця сімдесятих, упродовж вісімдесятих і не припиняється й нині: до мережі підключаються все нові й нові домени, сотні серверів і десятки тисяч користувачів.

(17-23) Інтернет повинен був полегшити процес обміну потрібною інформацією між найвіддаленішими користувачами, уможливити для кожного доступ до всіх можливих баз даних, тобто до всіх різновидів знань, накопичених людством. Кожен ресурсний домен (університет, бібліотека, видавництво), пропонуючи свою інформацію, представляє її у вигляді електронних сторінок і розміщує їх на одному з вузлових серверів. Будь-який користувач, котрий звертається до адреси сервера і виконує процедуру доступу (вільний доступ або платний доступ), отримує необхідну інформацію у потрібній йому кількості — схема виглядає простою і майже досконало ефективною.

(24-38) Проблема Інтернету полягає саме в його досконалості як інформативної сітки. Його надефективність робить малоефективною саму процедуру пошуку. В Інтернеті можна знайти найрізноманітнішу інформацію, але «ту що потрібно» — майже ніколи, через Інтернет можна отримати все, що завгодно, але шанс отримати корисне «тут і тепер» мізерно малий. Це не лише проблема недолугого користувача, який банально не знає, як користуватися мережею. Якраз навпаки, «наївний», «невинний» користувач, котрому не відомі міріади імен пошукових серверів і котрий припинить свій пошук, вдовольнившись наближеною до потрібної йому інформацією, має більше шансів на «виживання» в інформативному просторі Інтернет: його не буде спокушено подальшою «грою в пошук», блуканням серед адрес, котрі відкриватимуть все нові й нові сторінки, переглядом списків, котрі пропонують сотні й тисячі джерел — сотні тисяч сторінок, котрі мережа готова одразу ж надати у користування і якими годі ефективно скористатися саме через їх кількість. Знаходження справді потрібної інформації в мережі вважаємо скоріше за випадковість (рідкісну удачу), ніж за правило. І не людина володіє сіткою, а сітка — людиною. Процес «отримання інформації» зводиться майже до безплідного і виснажливого «перегляду» інформації в «списку», котрий неможливо осмислити.

(39-40) Людство несподівано опинилося в такій інтелектуальній ситуації, котра не може бути адекватно осягнута за допомогою фактично присутнього людського інтелекту.

(41-45) Єдиною стратегією «виживання» в інформаційній мережі Інтернет є, здається, обмеження власного знання. Уникнути «ефекту перенасичення» можна лише відмовляючись від претензії на точну, адекватну поінформованість. Парадоксально, але рятівним буде переконування себе самого в досконалості, повноті, відповідності інформації, що її пропонує пошуковий сервер, довіра до адреси, за якою чатує на нас випадковість.

Рядки (1–3) відіграють у композиції тексту роль

варіанти відповідей

тези подальшого міркування

вступу до викладу

визначення поняття

викладу власної думки автора

Створюйте онлайн-тести
для контролю знань і залучення учнів
до активної роботи у класі та вдома

Створити тест