Тези прочитаного(публіцистичної чи науково-популярної статті)

9 кл РЗМ.Тези прочитаного(публіцистичної чи науково-популярної статті)

Тема. Тези прочитаного(публіцистичної чи науково-популярної статті)

Мета: формувати в учнів поняття про тези як один із видів самостійної роботи з літературою; ознайомити з видами тез та вимогами до складання їх; розвивати вміння школярів осмислити прочитане, виділити основні положення, висунуті автором; виховувати спостережливість, уміння вибирати головне, культуру мовлення.

Тип уроку:урок комунікативних умінь.

                                    Хід уроку

І.Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення з темою та метою і завданнями уроку

ІІІ. Розвиток пізнавальної активності учнів у процесі виконання практичних завдань

                                       Робота з текстом

1. Прочитати текст. Визначити його основну думку. Як розкриває В.О.Сухомлинський у цьому тексті формування моральних звичок ?

   Джерело моральних звичок – в єдності глибокої свідомості й особистої емоційної оцінки явищ,їх моральних якостей. У світлі тих глибинних інтелектуальних і емоційних процесів,що відбуваються в душі людини в роки отроцтва,виховання моральних звичок набуває особливої ваги. Моральні звички – азбука моральних ідей і переконань. Формування моральних  звичок – це той шлях проникнення вихователя в духовний світ вихованця,без якого неможливе розуміння людини і вплив на неї найтоншими засобами – словом, красою.

    Завдяки моральній  звичці норми суспільної свідомості й суспільної моралі стають духовним надбанням особистості. Без моральної звички неможливі самоутвердження,самовиховання,повага до себе. Справа в тому,що моральна істина стає чимось святим,беззастережним,дорогим для особистості саме тому,що людина близько бере до серця благородство цієї істини,в її свідомість ідуть блискавичні емоційні сигнали:роби саме так,бо робити інакше не дозволяє повага до себе самого. Звичка облагороджує цей внутрішній голос совісті,почуття завжди стоїть на сторожі свідомості. Ці складні процеси під силу тільки отроцтву: саме в цей період глибоко осмислюється узагальнюючий характер моральних ідей. Отроцтво ніби відкриває ідеям шлях до серця. Якщо найважливіші істини моральної культури саме в підлітковому віці не ввійшли в звичку,прогаяного ніколи не надолужиш.

     Як же виховувати моральні звички в роки отроцтва? Що треба робити,щоб сфера свідомості розширювалася,охоплюючи найважливіші моральні багатства,які стали для особистості святими,беззастережними істинами?

     У роки отроцтва першочергове значення в моральному розвиткові набуває єдність свідомості й моральних почуттів. Моральні почуття – це світло,що осяює шлях людських вчинків.

 ( Отроцтво – це підлітковий вік) 

2. Дібрати до тексту заголовок. Виділити основні положення,висунуті автором щодо розкриття змісту тексту.
3. Записати авторські думки з кожного абзацу у вигляді цитат.

Коментар учителя. Тези – це стисло сформульовані основні положення тексту,що вбирають суть висловленого автором.

Комунікативний практикум

1.Скласти розповідь про види тез і складання їх.

2.Які тези,на вашу думку,складати важче?Аргументувати свою відповідь.

  Колективна робота з таблицею

  Розглянути таблицю, проаналізувати  її зміст

Колективна робота з пам’яткою

  Опрацювати пам’ятку ”Як підготувати тези прочитаного“ і запам’ятати основні її положення         

ПАМ’ЯТКА

“Як підготувати тези прочитаного”

1. Прочитати весь текст(якщо він не великий) або розділ(якщо твір великий за обсягом).

2. Продумати зміст тексту, знайти й прослідкувати основні положення,висуну

ті автором

3. Формувати думки чітко й коротко,але самобутність форми повинна зберігатися, незважаючи на деяку уривчастість викладу.

4. Кожне положення повинно містити в собі лише одну думку.

5. Записуючи тезу,потрібно нумерувати кожну,пропускати рядок між ними.

6. У кожній тезі потрібно виділити головне слово й помічати логічний наголос

7. Якщо твір великий,то в кінці кожної тези вказують номер сторінки тексту,якщо невеликий – джерело викладу.

8. Викладати основні авторські думки у вигляді послідовних пунктів.

ІV. Самостійне складання тез прочитаного

Прочитати текст мовчки. Попрацювати над його змістом: виділити тему,основну думку;визначити тип і стиль мовлення;виділити основні авторські думки щодо задуму висловлювання.

 Абетка слов’янських духовних джерел

   «Костянтинова абеткова молитва» - твір оригінальний, незвичайний. Нічого давнішого у слов’янській поезії ми не знаємо: датується він ІX століттям по Різдву Христовому. Віршована абеткова молитва слов’ян  написана у формі акровірша, тобто кожен  новий рядок вірша-молитви починається новою літерою абетки, від початку до самого її кінця.

   «Абеткову молитву» ретельно досліджували видатні вчені Слов’янщини – О.Бодянський, І.Срезневський, О.Соболевський, а найбільше – Великий Каменяр Іван Франко. Зміст молитви виразно поділяється на п’ять частин.  У першій – автор звертається до Бога й прохає його послати на землю Святого Духа для проповіді Божого Слова. У другій – автор говорить про слов’янське плем’я, готове прийняти християнство. У третій – автор молить Бога дарувати йому сил та мудрості, аби він міг довершити нелегку справу – проповідь Слова Господнього серед слов’ян. У четвертій – йдеться про перешкоди, що їх людська слабість ставить на шляху високого призначення поета-проповідника. П’ята, основна частина, з’ясовує, що автор готується йти до людей, що вони зробилися культурним народом і збагнули Божу науку.

   Хто ж був автором «Абеткової молитви»?

   Тут думка вчених не є одностайною. Відомо, що автора звали Костянтин, але в історії південних слов’ян ІX століття було два Костянтини, кожен з яких міг бути автором вірша. Перший – це Костянтин (Кирило) Солунський, першовчитель слов’ян, який разом із своїм братом Мефодієм створив кириличну абетку, що нею ми користуємось і сьогодні, хоч у трохи зміненому вигляді. Другий – це Костянтин Преславський, учень і послідовник Костянтина (Кирила) і Мефодія.

   Українською мовою «Костянтинову абеткову молитву» зі старослов’янської перекладав свого часу Іван Франко, а вже в наші дні Роман Лубківський. Їхні переклади становлять велику цінність, але в них не дотримано форми акровірша, тобто не вийде абетки, якщо читати згори вниз перші літери кожного рядка.

   Новий переклад Дмитра Білоуса – взірець віртуозного і натхненного переборення формальних труднощів, з якими не впоралися названі вище перекладачі.. Відтепер «Костянтинова абеткова молитва» в усьому своєму блиску, в усій повноті свого високого смислу та звучання набуває прав громадянства в сучасній українській мові, літературі, духовній культурі.

Завдання:

1.Сформулюйте й запишіть основні положення тексту у формі вільних тез. 

2. Складіть план.

3. Напишіть конспекту прочитаного висловлювання

4. Зробіть лінгвістичний аналіз тексту

V. Підсумок уроку

VІ.Домашнє завдання: підготувати усний докладний переказ тексту, опрацьованого на уроці.

ДОДАТКИ

План до тексту:

1. Вступ
   • Знайомство з «Костянтиновою абетковою молитвою» як важливим твором слов’янської духовної поезії.
   • Особливість форми: акровірш, де кожен рядок починається з нової літери абетки.
2. Зміст молитви
   • П’ять частин змісту молитви:
     1. Звернення до Бога з проханням надіслати Святого Духа.
     2. Готовність слов’ян прийняти християнство.
     3. Молитва про силу і мудрість для проповіді.
     4. Перешкоди на шляху проповіді через людські слабкості.
     5. Готовність нести Боже Слово до людей.
3. Автор «Абеткової молитви»
   • Можливі автори: Костянтин (Кирило) Солунський або Костянтин Преславський.
   • Розбіжності в думках вчених щодо авторства.
4. Переклади молитви
   • Переклади Івана Франка та Романа Лубківського, які не зберігають форму акровірша.
   • Важливість перекладу Дмитра Білоуса, який відновив форму акровірша.
5. Висновок
   • Значення «Костянтинової абеткової молитви» для української літератури та духовної культури.
   • Важливість збереження оригінальних форм у перекладах для повного відтворення змісту і звучання твору.

Цей план допоможе структурувати основні ідеї та частини тексту, спрощуючи його засвоєння.

Ось основні положення тексту у формі вільних тез — короткий конспект:

• «Костянтинова абеткова молитва» — один із найдавніших творів слов’янської поезії, створений у ІХ столітті.
• Це акровірш: кожен рядок починається з наступної літери абетки, від А до Я.
• Молитва поділяється на п’ять змістових частин:
  1. Звернення до Бога з проханням надіслати Святого Духа.
  2. Заява про готовність слов’ян прийняти християнство.
  3. Молитва про силу і мудрість для проповіді Слова Божого.
  4. Роздуми про людські слабкості як перешкоди на шляху до мети.
  5. Готовність нести Боже Слово до людей, щоб вони стали культурним і духовним народом.
• Автором молитви був Костянтин, але історики не впевнені, хто саме:
  • Кирило (Костянтин) Солунський — творець кирилиці.
  • Костянтин Преславський — його учень і послідовник.

• Молитву перекладали Іван Франко та Роман Лубківський, однак їхні переклади не зберігають акровіршної форми.
• Дмитро Білоус створив новий переклад, що зберігає акровірш, передає зміст і звучання, і є справжнім зразком майстерності.
• Завдяки цьому перекладу твір набуває повноцінного місця в українській літературі й духовній культурі.

Ось скорочена версія для усного переказу:

«Костянтинова абеткова молитва» — це найдавніший віршований твір слов’ян, написаний у ІХ столітті у формі акровірша, де кожен рядок починається з нової літери абетки. У творі автор звертається до Бога, говорить про готовність слов’ян прийняти християнство, просить мудрості для проповіді, роздумує про труднощі та заявляє про свою готовність нести людям Боже Слово.

Автором вважають або Кирила (Костянтина) Солунського — творця кирилиці, або його учня Костянтина Преславського. Молитву перекладали Франко й Лубківський, але тільки Дмитро Білоус зберіг форму акровірша, зробивши твір повноцінною частиною сучасної української культури.

 Ось лінгвістичний аналіз тексту про «Костянтинову абеткову молитву» — з урахуванням його мовних, стилістичних та жанрових особливостей:

Ідейно-художній зміст:

Тема тексту — це «Костянтинова абеткова молитва» як важливий пам'ятник слов'янської духовної культури та її значення для української літератури і мови. Текст також розглядає питання авторства цієї молитви, її історичне значення та особливості перекладів, зокрема перекладу Дмитра Білоуса.

Основна ідея тексту полягає в тому, що «Костянтинова абеткова молитва» є важливим і незвичайним твором слов'янської поезії, який має велике значення як для історії, так і для сучасної української літератури. Текст підкреслює важливість збереження форми акровірша в сучасних перекладах, а також велику цінність духовного та культурного спадку цього твору для сучасного читача.

Стиль тексту — науково-публіцистичний:

• Науковий стиль домінує через використання термінів, аналіз та оцінки значення твору.
• Публіцистичний відтінок надається через емоційно забарвлені оцінки та звернення до читача (наприклад, акцент на важливості перекладу Дмитра Білоуса).
• Мова тексту урочиста і піднесена, що відповідає темі духовної та культурної спадщини.

Тип мовлення:

Тип мовлення — описово-роз'яснювальний з елементами пояснення та аналітичного підходу:

• Описуються факти історії та важливість твору.
• Роз’яснюються особливості молитви, її структура, а також різниця в перекладах.
• Мовлення має інформативний характер і спрямоване на донесення знань та оцінок до читача.