Україна в період десталінізації (1953 – 1964 рр)

Про матеріал
Розкриття суті процесу десталінізації, показ її особливостей в Україні; оцінка суспільно-політичного життя періоду 1953 - 1964 рр.; показ розвитку історичної свідомості, оцінка різних політичних процесів та подіяй, зіставлення різниї поглядів та фактів, висновки. Тип уроку: семінарське заняття у вигляді «круглого столу».
Перегляд файлу

Тема:  Україна в період десталінізації (1953 – 1964 рр)

Мета: розкрити суть процесу десталінізації, показати його особливості в Україні; дати оцінку суспільно-політичного життя періоду 1953 - 1964 рр.; розвивати історичну свідомість учнів, формувати уміння логічно висловлювати свої думки, давати оцінки різним політичним процесам та подіям, зіставляти різні погляди та факти, робити висновки; виховувати почуття патріотизму, інтересу і поваги до історичного минулого України.

Тип уроку: семінарське заняття у вигляді «круглого столу».

Тривалість: 2 академічні години.

Обладнання: паперові позначки-трикутники «економіка», «культура», «політика», «соціум»; роздруковані фрагменти з підручника документів для обговорення

Хід заняття.

План

1. Політика десталінізації.

2. Стан економіки України наприкінці 50-х у першій половині 60-х років.

3. Культура і духовне життя.

Структура уроку:

  1. Організаційний момент.
  2. Пояснення вчителем форми проведення заняття і завдання для  учнів.
  3. Опрацювання учнями запропонованого матеріалу.
  4. Обговорення результатів.
  5. Підбиття підсумків.

 

Методичні рекомендації для проведення уроку:

  •                 розділити учнів на 4 групи: «економіка», «культура», «політика», «соціум»;
  •                 завдання 1: учні  повинні вибрати серед роздрукованих матеріалів на столі саме ті, які характеризують період «відлиги», при цьому кожна група обирає відповідний для себе матеріал («економіка», «культура», «політика» або «соціум») та поділяє його на 2 групи – «плюси» і «мінуси»;
  •                 завдання 2: кожна група представляє і «захищає» зібраний матеріал, має змогу доповнювати відповідь власними судженнями, посиланнями на різні історичні джерела. Групи повинні задавати одна одні запитання (таким чином заробляють додаткові бали);
  •                 вчитель протягом заняття може консультувати кожну групу, якщо виникають складнощі, корегувати відповіді, задавати запитання, стимулювати активність усіх учасників.

 

Таблиця для друку

СРСР був створений на невідомих до того часу принципах: федерація суверенних республік із правом виходу з його складу.

 

Було здійснено прискорену модернізацію суспільства, грандіозну індустріалізацію, що перетворило Радянський Союз на одну із супердержав світу. Вже у 1937 р. за абсолютними обсягами промислового виробництва він посів друге місце після США (царська Росія у 1913 р. була на п'ятому місці у світі).

 

Радянський Союз зміг вистояти у боротьбі з гітлерівською Німеччиною, захистивши разом з іншими союзними державами світ від фашизму.

 

 

 

 

 Унаслідок проведення "культурної революції" ліквідовано неписьменність. До 1959 р. її повністю ліквідували на теренах СРСР (на початок XX ст. дві третини населення Російської імперії не вміли читати і писати). Деякі народи одержали систему писемності, якої раніше не існувало. У грудні 1917 р. більшовики здійснили реформу орфографії російської мови, що значно її спростила. Зросли масштаби здобуття не лише середньої, а й вищої освіти.

 

Розвиток науково-технічного прогресу, що дало змогу досягти значних успіхів, зокрема в освоєнні космічного простору.

 

Значна соціальна мобільність, яка відкрила широкі можливості для представників нижчих прошарків колишньої Російської імперії піднятися у соціальній ієрархії до найвищих рівнів статусу і влади (від селянина або робітника до міністра, генерала або академіка).

 

З часом було ліквідовано злиденність і забезпечено гарантований прожитковий мінімум, що захищав від жаху очікування голодної смерті. У країні було ліквідоване безробіття, діяли системи одержання безплатної освіти, медичної допомоги, житла та ін.

 

 Декілька народів отримали державність, об'єднали землі, тривалий час розподілені між іншими державами (зокрема, стосується України).

 

Прискорений розвиток раніше відсталих народів (прискорення їх соціального, економічного, культурного розвитку).

 

Формувався радянський патріотизм і інтернаціоналізм

 

Будь-які спроби відстояти національні позиції кваліфікувалися як вияви "буржуазного націоналізму" з наступним нищенням носіїв подібних ідей.

 

Здійснення економічних трансформацій ґрунтувалося насамперед на скасуванні приватної власності, ринкових відносин, підприємництва. Натомість впровадили жорстку централізовану планову командно-адміністративну економіку.

 

Прискорена модернізація та індустріалізація (Й. Сталій поставив перед СРСР завдання здійснити ривок і за десять років подолати шлях, на який індустріальний Захід витратив 100—150 років) проводилися "згори", не зважаючи на витрати матеріальних ресурсів і людської енергії.

 

Прориви у науково-технічному прогресі мали місце насамперед у тих галузях, які могли забезпечити військову могутність. Разом із тим низку наук проголосили "продажними дівками імперіалізму" (генетика, кібернетика, психологія, соціологія та ін.). Панування "єдино вірної науки — марксизму-ленінізму" — заперечувало будь-які інші погляди і призвело до несприйняття новацій, пов'язаних із переходом до постіндустріального суспільства.

 

Політика "поступової ліквідації класового суспільства", яка почалася зі знищення представників дворянства, буржуазії, офіцерства, духовенства, старої інтелігенції. У боротьбі за "єдність радянського народу" велася лінія на усунення національних і соціальних відмінностей.

 

«У багатьох із нас одразу після XX з’їзду було багато наївного, рожевого оптимізму, телячого ентузіазму, багато було ілюзій, побудованих на піску, і багатьом здавалося, що всі проблеми народного життя вирішуються одним махом, і нам нічого не лишається, як з високо піднятими прапорами урочисто марширувати до комунізму».(Г. Касьянов. Незгодні: українська інтелігенція в русі опору 1960 - 80-х років. - К., 1995. с.17.)

 

Концентрація влади в руках партійної номенклатури, яка контролювала всі сфери життя — від економіки до настроїв пересічних громадян.

 

Репресії проти тих, хто заважав здійсненню політики комуністичної партії. Насамперед це стосувалося інтелектуальної еліти країни, яка могла поставити таку політику під сумнів. Заборонялося будь-яке вільнодумство.

 

 

 

 

 

 

Велася лінія на усунення національних відмінностей і забезпечення сили інтернаціональної країни. Республікам створювалися різні умови. Середньоазіатські перетворювалися на монокультурні, де головним було вирощування бавовнику. До Прибалтики йшли кошти на розвиток високотехнологічної продукції. Центр свідомо посилював розділення праці між республіками і пов'язану із цим багатосторонню економічну залежність і переплетення. Ресурси і кошти з кожної союзної республіки стягували до центру, звідки вони розподілялися між іншими, особливо підтримуючі раніш відсталі регіони, багато з яких перебувало на патріархальному рівні.

 

Політика, спрямована на створення "нової радянської людини".

 

У квітні 1953 року були звільнені заарештовані лікарі, оголошено про повернення з ГУЛАГу засуджених

 

Підтримка СРСР народно-демократичних режимів і національно-визвольних рухів.

 

Гласність, демократія, принцип пріоритету загальнолюдського початку над класовим. Реальними стали вільні вибори, свобода друку, релігійні свободи, представницькі органи влади, багатопартійності. Права людини були визнані вищим принципом ... Почався рух до економіки, стверджується рівноправність усіх форм власності ... Покінчено з "холодною війною" зупинена гонка озброєнь.

 

Бензин А-72 - 4 коп. за літр, 1972 року

Бензин А-93 - 40 коп. за літр, А-76 - 20 коп. за літр, 1983 рік

Мотоцикл Ява-350 - 600 руб.

Автомобіль ВАЗ - 2101, нині "копійка", - 5530 руб. 1971 рік.

Автомобіль ВАЗ-2102 "універсал" - 6030 рублів 1977 рік.

Автомобіль ВАЗ-2106 "Лада" - 7200 руб., 1981 рік.

 

Стипендія - 40 руб.

Мінімальна зарплата - 60 руб.

Зарплати на селі: доярка - 70 - 300 руб., польова - 19 - 70 руб., бухгалтер - 70-80 руб., водій машини - 20-100 руб., 1-го секретар крайкому - 600 руб.
Зарплати в місці: інженер - 120 руб., слюсар - 180 руб, токар 5-го розряду - 240 руб., Секретар ЦК КПРС - 800 рублів на місяць плюс 200 рублів «на харчування».

 

Хліб "чорний" - 16 коп.
Батон - 22 коп.
Хліб білий "пшеничний" - 28 коп.
Молоко - 28 коп. за літр
Цукровий пісок - 36 коп.
Гречка - 27 коп.
Борошно пшеничне в/г - 22 коп.
Зелений горошок - 49 коп.
Огірки свіжі - 1,34 руб.

Пиво "Жигулівське" - 37 коп. за пляшку 0,5
Пиво на розлив - 18-22 коп. за 0.5 літра
Горілка - 3,62 руб.
Ковбаса "Докторська" - 2,20 руб.
Портвейн 72 - 2,10 руб.
Ситро "Буратіно" - 25 коп.
Пиво імпортне - 43 коп.
Шампанське «Советское» - 4,17 руб.
Сирок «Дружба» - 23 коп.

 

СРСР був однією з двох світових наддержав. Озброєння складалося 63,9 тис. Танків - більше, ніж у всіх інших країнах. Ракетно-ядерний щит включав 1200 балістичних ракет на суші і 62 атомні підводні човни на морі. Чисельність Збройних сил після війни доходила до 3,7 млн ​​осіб.

 

Цензура в СРСР охоплювала всі сфери життя, включаючи ЗМІ, літературу, музику, кінематограф, театр, балет і навіть моду. Видатні письменники і поети - Солженіцин, Войнович, Довлатов, Бродський та ін. - були змушені покинути батьківщину.

 

У 1930 - 1931 рр. були розкуркулені і виселені понад 380 тис. селянських сімей. На етапі становлення СРСР були репресовані цілі групи населення: підприємці, священики та ін. ГУЛАГ став одним із символів радянського ладу.

 

Сталін правив 31 рік, Брежнєв - 18 років, Хрущов - 11 років.

 

-       дефіцит товарів;

-       відмова або повільне запровадження нових технологій;

-       невисока якість більшості товарів;

-       продовольча криза; хронічна криза сільського господарства;

-       прихована інфляція (зростання цін при незмінних розмірах зарплати;

-       переважно екстенсивний шлях розвитку економіки;

-       висока затратність виробництва, енергоємність і матеріалоємність продукції;

-       поява тіньової економіки («цеховики»).

 

воєнні авантюри і нездатність з них вийти (Афганістан, Ефіопія, Ангола);

-       нездатність вищого керівництва реагувати на нові тенденції розвитку світу. “Старіння” керівництва на 1982 р. середній вік вищого керівництво перевищував 70 років);

-       недієздатність законодавчих органів, всі найважливіші питання вирішувалися у вузькому колі вищого партійного керівництва;

-       втрата динамічності у розвитку радянської моделі і, відповідно, її привабливості для інших країн;

-       корупція у вищих ешелонах влади: хабарництво, криміналізація, просування по службовій драбині за принципом знайомства, родинних зв`язків, особистої відданості;

-       посилення репресій проти інакомислячих (дисидентів).

 

 

 

 

Розходження між ідеологічними догмами і реаліями життя;

-       усвідомлення нереальності досягнення мети побудови комунізму;

-       зростання дисидентського руху і настрої у суспільстві;

-       посилення ідеологічного тиску на суспільство.

-       відсутність наукового обґрунтування розміщення виробничих потужностей;

-       руйнування природного середовища придатного для життя людей (забруднення водоймищ, атмосфери тощо);

 

-       поява явища подвійної моралі (розбіжності між декларованим стилем поведінки і реальними устремліннями та установками; безвідповідальність, прагнення перекласти відповідальність на іншого);

-       ріст престижності професій, посад, які дають змогу отримувати нетрудовий дохід;

-       зростання кількості побутових злочинів;

-       прагнення досягти мету незаконним шляхом;

-       ріст числа економічних (господарських) злочинів;

-       наростання споживацьких настроїв;

-       швидке поширення пияцтва і алкоголізму.

 

За період з 1961 по 1980 p. було побудовано 379 608 тис. кв. м житла, нові помешкання отримали 34,4 млн. чоловік.

В радянській державі медичне обслуговування було безкоштовним. Хоча воно й фінансувалося за остаточним принципом, однак мережа лікарських закладів в Україні була широкою. Кількість лікарів на тисячу жителів в країні була однією з найвищих у світі - на 10 тисяч населення припадало 38,9 лікаря (1985 p.). У цей час в Японії ця цифра складала 17,5 лікарів на 10 тисяч, у Франції - 17,9, у Великобританії - 18,3.

Відкриття спеціалізованих медичних установ - кардіологічного центру в Києві, багато-профільних комплексів у Запоріжжі та Харкові та багато іншого. Україна, а особливо Крим, вкрилася широкою мережею санаторіїв, будинків відпочинку.

Смертність зросла з 7,6 випадків на тисячу чоловік (1965) до 12,1 (1980). 34% сіл не мало мед-амбулаторій. Україна вийшла на перше місце у світі за рівнем дитячої смертності та ракових (онкологічних) захворювань (1989), 30% дітей народжувалися хворими.

Склалося так, що наприкінці 1980-х років у м. Едмонтон (Канада) українських шкіл було більше, аніж у Донецьку, Луганську, Дніпропетровську й Харкові разом узятих. 700 тис. українців Криму не мали жодної власної школи.

 

Стало можливим відкрите обговорення проблем збереження української мови, розширювалися сфери її вживання. Розпочалося видання багатотомного словника української мови, збільшилося видання україномовних книжок.

 

У 1958 р. був прийнятий закон про зв’язок школи з життям, за яким, зокрема, батьки не мали права відмовитися від вивчення їхніми дітьми російської, англійської чи німецької мов, однак, могли відмовитися від української мови.

 

У 1959 р. книжки українського мовою становили 53 % усіх книг, опублікованих в Україні, у 1960 - 49%. В 1965 р. цей показник знизився до 41% і далі неухильно зменшувався.

 

З 1957 р. почав видаватися «Український історичний журнал», почалася підготовка багатотомної « Історії міст і сіл України».

 

Василь Симоненко в 1955 році писав:

 

 

По лузі травами зеленими           Для нас обох на даному моменті

З газетою, зім’ятою в руках.,  Нові можливості указує ЦК,

Натхненний рішеннями пленуму, Щоб цілуватися, як в цьому документі

Я лину на побачення, мов птах.  Велика партія нас заклика.

 

 

 

 

 

 

      Українці частіше висувались на керівні посади в республіці.

О. Кириченко (1953-1957)

М. В. Підгорний (1957-1963 рр)

П. Ю. Шелест (1963 - 1972)

В. Щербицький (1972 - 1989 рр„

  •       розширилися функції і підвищилася відповідальність КПУ;
  •       активізувалася діяльність України на міжнародній арені. Якщо в 1953 році Україна була членом 14 міжнародних організацій. То у 1955 р.-29.
  •       внаслідок реформи управління економікою в 1957 р. під контроль України перейшло 97% заводів республіки проти 34% в 1953 р. Питома вага республіканської промисловості зросла з 36% у 1953 р. до 76% у 1956 р.

 

Період характеризується ліквідацією таких проявів сталінського режиму, як масові репресії, тотальний контроль за всіма сферами діяльності тощо, і спробою проведення суспільно-політичних, економічних реформ з метою надати нового імпульсу розвитку радянського суспільства на шляху до «побудови комунізму».

 

 

Заключний етап: вчитель оцінює діяльність учнів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

doc
Додано
3 березня
Переглядів
323
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку