Урок "Дитинство Лесі Українки, роль родини в її вихованні. Неповторний світ дитинства у поезії “Мрії”

 

ПОЕТИЧНИЙ  ДИВОСВІТ  ТВОРІВ  ЛЕСІ УКРАЇНКИ

Урок української літератури в 6 класі.

Леся Українка . Дитячі роки письменниці. Поезія “Мрії”

 

Тема. Дитинство Лесі Українки, роль родини в її вихованні. Неповторний світ дитинства у поезії “Мрії”

Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю видатної письменниці, допомогти їм усвідомити ідейно-художній зміст і значення поезії ; розвивати навички виразного читання, творчу уяву, логічне мислення, спостережливість, уміння грамотно висловлювати власні думки; формувати світогляд школярів; виховувати почуття любові до  родини, естетичні почуття, любов до історії.

Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.

Методи, прийоми і форми роботи:  бесіда, робота з підручником, робота в групах, гронування, анімаційна презентація, робота з хмаркою слів, з карткою, створення карти розуму.

Міжпредметні зв`язки: живопис, музичне мистецтво, інформатика.

Обладнання: ілюстративний матеріал, аудіозапис, мультимедійна дошка.

Цілі

Учні знатимуть: біографічні відомості письменника, зміст поетичного твору, тему та ідею вірша.

Учні вмітимуть: виразно читати поезію, визначати тему та ідею твору, його жанр, відповідати на запитання.

Епіграф:

 Один з найбільших успіхів у житті людини – щасливе дитинство.

Агата Крісті

 

Хід уроку

І.Організаційний  момент

•          Доброго  дня всім! Діти, з яким настроєм ви прийшли на урок? Означте його одним прикметником (добрий, гарний, зацікавлений, тривожний).
•          А тепер подаруйте одне одному щиру усмішку, вона розпогодить наші душі, налаштує на добру роботу.

        Відчуваєте – повіяло теплом. Радісніше стало у нашому колі. Навіть від однієї усмішки стає сонячніше на душі. Тож нехай протягом уроку зігріває нас це тепло.

•          Діти, ми сьогодні продовжуємо вивчати  розділ« Поетичний дивосвіт», який допомагає  глибше зрозуміти світ, переконатися, яке прекрасне життя, навчає дорожити родиною, радіти кожному прожитому дню,  дає  змогу  зрозуміти, що таке добро і зло.
•          Отже, сьогодні ми будемо говорити про життя   і творчість незвичайної людини, яка у віці 4 років виявила неабиякі таланти до музики і літератури, людини, яка 30 років свого життя боролась із невиліковною хворобою. Це справді багатогранна особистість і знакова постать. Її ім’я – Лариса Косач. А в літературі вона знана під псевдонімом Леся Українка.

ІІ. Цілевизначення .

Діти, що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку? Сформулюйте власні  сподівання й запишіть на стікерах: скористайтеся ключовими фразами, які ви бачите на слайді ( я хочу дізнатися… мені цікаво було б зрозуміти… для мене важливо було б переконатися…),  і прикрасьте наше ДЕРЕВО ОЧІКУВАНЬ своїми думками.

А я хочу, щоб сьогоднішній урок став для кожного з вас уроком пізнання, відкриття чогось нового, уроком роздумів і аналізу. Бажаю вам плідної роботи.

•           ІІІ. Повідомлення теми  уроку
•          Отже, тема нашого уроку: «Дитинство Лесі Українки, роль родини в її вихованні. Неповторний світ дитинства у поезії «Мрії». ( запис теми в зошит)

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1.                  Дитячі роки письменниці.

Учитель .

•          Коли ми говоримо  рід, родина, то у кожного у грудях озиваються теплом, ніжністю, радістю струни серця, бо перед очима постають мама, тато, брати і сестри, рідна домівка, родинні вечори, сонячні ранки, казки і легенди , мудрі слова. Усе те, з чого зіткане наше життя, усе те, що дає нам упевненість і розуміння, що людина сильна тоді , коли у неї є сім’я. Сім’я, яка любить, розуміє , підтримує, бо знає про тебе все.

Такою дружною, згуртованою, люблячою була родина Косачів, у якій на світ з’явилася майбутня поетеса. І я пропоную скористатися напівфантастичною можливістю  нашої уяви, помандрувати у часі, щоб відчути ту атмосферу , у якій зростала Леся Українка, поринути у чарівний світ дитинства , який дає старт найщирішим почуванням і найкращим  починанням у житті. Тому  епіграфом нашого уроку є слова Агати Крісті:  « Один з найбільших успіхів у житті людини – щасливе дитинство.»

   А допоможуть нам у цій мандрівці наші актори, які перевтіляться у членів родини Косачів.

Сценка.

Учень.  - Народилася Леся Українка 25 лютого 1871 року в місті Звягелі на Волині  у дворянській сім’ї. Її батько, Петро Антонович Косач, юрист за освітою, був людиною лагідною і правдивою. Мати , письменниця Олена Пчілка, виховувала дітей та займалася культурно - громадською діяльністю.         Родина Косачів  жила в місті Луцьку, в Ковелі, але дитинство Лесі пройшло в селі Колодяжне, серед чудової  волинської природи. У родині панувала повага до народних звичаїв і традицій , до української культури. Сім’я була багатодітна , у ній було шестеро дітей. Леся  була другою дитиною.

 

Учениця.

На шлях я вийшла ранньою весною

І тихий спів несміло заспівала.

А хто стрічався на шляху зо мною,

Того я щирим серденьком вітала.

Хоч мої батьки мали дворянське походження, проте розмовляли у нашій сім’ї лише рідною українською мовою, яку я полюбила всім серденьком. У 4 роки я навчилася читати, а в 5 написала досить змістовного листа  дядькові Михайлу Драгоманову. Цього ж року мені купили фортепіано. Як я любила на ньому грати. Свій перший вірш «Надія» я написала в 9 років і присвятила тітці Олені, яку було заслано  в Сибір за політичні погляди. У 12 років мій вірш « Конвалія» з’явився у журналі «Зоря» і був підписаний псевдонімом  Леся Українка, який я обрала разом з мамою.

Учениця. (мати)

- Ми з чоловіком не хотіли , щоб наші діти виросли бундючними панами, що зневажають свій народ, тому виховували в них повагу до простого люду, до звичаїв і традицій народу.  Ми заохочували дружбу наших дітей  з однолітками  з  народу. З дитинства я готувала Лесю  до перекладацької праці, заохочувала до вивчення фольклору. Через хворобу Леся не могла відвідувати школу, тому вчилася самотужки. Вона була надзвичайно здібною до вивчення іноземних мов, знала їх аж  десять. Я  постійно супроводжувала Лесю  під час лікування

 в Єгипті, Криму, Грузії,  підтримуючи у найтяжчі хвилини.

 

Учень. (батько)

- Як батько я дуже любив своїх дітей, а Лесю особливо. Вона найбільше була подібна до мене і вродою, і вдачею. Така ж стримана, терпляча і витривала, з винятковою силою волі. Леся писала вірші  і мені першому давала читати. Я старався забезпечувати своїх дітей, сприяв розвитку їх обдарувань, вчив високо цінувати людську гідність.

 

Учень. (брат Михайло)

  - Леся була на півтора року молодша за мене. У дитинстві вона найбільше товаришувала зі мною, до 13 років ми були нерозлучні: разом бавилися, розважалися, разом читали, вчилися  дома з мамою. За цю нерозлучність нас іноді в сім’ї називали  спільним ім’ям - Мишолосіє, Лесю до 5 років звали Лосею

  У дитинстві вона була бойовим дівчиськом, верховодила навіть у хлоп’ячому гурті. У Луцьку, де ми жили, був старовинний замок. Ми любили там гратися, мріяли про  “вік лицарства”. Леся уявляла себе Жанною Д'Арк, французькою героїнею.

 Леся була надзвичайно здібною дівчинкою. Ще зовсім маленькою, у 6 років, вона навчилася шити і вишивати, її заохочувала до цього мама. Коли їй подарували нитки різного кольору і гольничок, то вона шанувала їх більше, ніж іграшки, тоді вона задумала вишити батькові сорочку.

  Малою Леся була весела, любила співати, танцювати, брала участь у домашніх виставах.

Учениця. (сестра Ольга)

- Світ Лесиних захоплень був  дуже широкий. Крім того, що складала вірші, вона гарно малювала. Погляньте на її картину . Леся мала надзвичайні здібності до музики: грала на фортепіано,  складала свої твори. Лише хвороба завадила їй стати музикантом. Це було в Луцьку, на Водохреща. Леся разом із подружкою Шурою відпросилася на річку: подивитися на водосвят.    Десь посеред обрядової процедури під вагою великої маси людей крига почала непомітно осідати, вода виступила з  ополонки й поволі підтоплювати тих, хто стояв посередині. Лесині валянки промокли  наскрізь,  холодна вода скувала ноги. Коли водосвят закінчився, Леся з подружкою кинулась бігти додому, та   валянки обмерзли, і вона ледве йшла. Дівчинка заслабла, у неї дуже боліла права нога, біль був нестерпний. Спочатку думали, що то гострий ревматизм. Виявилося, що то був туберкульоз кісток.  Із цього часу розпочалася багаторічна війна з хворобою. Страшна недуга назавжди затьмарила дитячу радість, занапастила молодість, знівечила жіноче щастя, але загартувала дух Лесин.    Біль із ноги перейшов на руку, потім почався туберкульоз нирок, легень.  Вона була дуже терпляча. «Я була малою горда, щоб не плакать, я сміялась», - писала вона.  Через хворобу Леся змушена залишити гру на фортепіано.

Учень.

 - Леся була гордою, мужньою, не нарікала на долю: «Хто вам сказав, що я слабка, що я корюся долі? Хіба тремтить моя рука, чи пісня й думка кволі?» Завдяки самоосвіті, феноменальним здібностям до мов, літератур, історії, стала високоерудованою, однією з найосвіченіших і найталановитіших  жінок свого часу.

Слово вчителя. 

Додаткові відомості про поетесу    ви  можете почерпнути і з « Таблиці парадоксів»,яка лежить у вас на партах. Нею ви скористаєтесь, коли будемо робити підсумки уроку.

 Як бачите,  доля розпорядилася так, що наділила Лесю дивовижними здібностями і в той же час примусила виборювати життя в щоденних муках і стражданнях. Прожила Леся Українка всього лише сорок два роки, і тридцять три із них плідно працювала на літературній ниві.

Вірші Лесі Українки надзвичайно ліричні, багато з них сповнені романтичного пафосу, життєлюбства. Одним із таких творів є поезія «Мрії»

2.  Робота з поезією «Мрії».

Слово вчителя.

  Спогади про Лесю засвідчують, що в дитинстві вона була мрійливою дівчинкою. У Колодяжному місячної ночі одна-однісінька  бігала в ліс, щоб побачити Мавку. А бавлячись серед руїн Луцького замку, уявляла себе мужньою Жанною Д'Арк, а своїх товаришів – відважними лицарями. Коли ж виросла ,  у 19 років  написала підручник «Стародавня історія східних народів».  Її приваблювала доба мужніх воїнів, лицарських турнірів. Але більш за все вона поважала силу духу, справедливість. Тому її цікавили не таємничі принци й королівни, не пихаті переможці, а ті, хто навіть під загрозою смерті не хотів здаватися.   Можливо, саме в них вона вчилася великої мужності, яка потім так потрібна була їй у житті, щоб боротися з власною недугою та різними негараздами.

Бесіда

-  А ви любите мріяти?     Про що ви сьогодні мрієте?

- Від чого, на вашу думку,  залежить здійснення мрій?

Учитель

 Свою  другу поетичну збірку Леся Українка назвала «Думи і мрії». І є в ній вірш «Мрії» який вона написала в Ялті 18 листопада 1897 року. Пригадуєте , вивчаючи на уроках мови розділ «Лексикологія» , ми говорили про неологізми. І ви готували повідомлення про авторські нові слова. Серед названих вами авторських неологізмів було слово МРІЯ. Хто пам’ятає автора цього слова?

Учень

  - Це український письменник  Михайло Старицький. Він  у 1873 році написав вірш «До альбома Олени Петрівни Косач», який присвятив  матері Лесі Українки .

Новостворене слово припало до душі Олені Пчілці. Воно зазвучало у її поезіях. «Перед морем» ,«До Кобзаря»

Зусиллями двох поетів — Михайла Старицького і Олени Пчілки — слово «мрія» заквітло, зачарувало нас своєю красою. Слово стало потрібним, украй необхідним. Бо ж без мрії не можна жити... І, як бачимо, Лесі Українці воно дуже подобалося.

Учитель

 Послухайте поезію і постарайтесь уявити  картини, змальовані поетесою.

Початок вірша ми  послухаємо в аудіозаписі, а далі прочитаємо самі.

Прослуховування аудіозапису поезії «Мрії»

3. Бесіда:

- Чи сподобалася вам поезія? Які думки викликала?

- Що вас зворушило або вразило?

- Чому вірш називається «Мрії…»? (У часи Лесі лицарів уже не було, але вона уявляла їх, вимріяла ).

А зараз давайте складемо асоціативне гроно до слова  “мрії” відповідно до змісту вірша

 

          

 «Асоціативне гроно»

                           горді герої

                           непокірні красуні

Мрії                   казка (неповторність дитинства)

                         поле боротьби   

                  

- Як описує письменниця дитячі роки?

- Які люди її приваблювали? Чим саме?

-  Хто такі лицарі?

- Хто, на вашу думку, сильніший: переможець чи переможений?

-  Як ви думаєте, чому ліричній героїні вірша «Мрії…»  ближчий до серця переможений, а не переможець?

Словникова робота

 Доберіть якомога більше епітетів до слів переможець і переможений  і запишіть у зошит.

 

-  Ким, на вашу думку, страшніше бути – жертвою чи катом?

- А ваша душа бажає «надзвичайного, дивного»? Чи ні? Чого саме?

-  Чи нагадує лірична героїня Лесю Українку? Чим саме?

-  Як називається твір, який, по суті, розкриває біографію самого автора?(автобіографічний).

4.Створення карти розуму.

 

На   партах у вас карта розуму. Давайте ми її заповнимо.

Художній паспорт поезії

 

V.Рефлексія

 Учитель 

А зараз настав час підсумувати вивчене .

Відповідно до того, на якому ряду ви сидите, сформуйте 3 команди. Кожна команда отримає своє завдання, яке повинна виконати за 5 хв і продемонструвати потім класу.  Підійдіть до перших парт і виконайте завдання.

1. а команда працює з хмаринкою слів;

2-а команда працює з тематичною карткою;

3-а команда працює над МУДБОРДОМ (ДОШКОЮ НАСТРОЮ)

Запрошую представника 1-ї команди продемонструвати свою роботу

                                            2-ї команди

                                            3-ї команди

VІ. Оцінювання .

VІІ. Домашнє завдання.

Опрацювати матеріал у підручнику. Написати есе на тему “Без мрії не можна жити”.