Урок із історії України, Всесвітньої історії на тему: "Персько-грецькі війни"

Автор: Мудрак Наталія Олександрівна, вчитель історії, спеціаліст 1 категорії, звання «Старший вчитель»
Новоборівський ліцей імені Ігоря Прокопчука

Предмет: Історія України. Всесвітня історія.
6 клас.
Тема уроку: Персько-грецькі війни.

Мета: сформувати в учнів уявлення про причини персько-грецьких війн, стратегію й тактику воюючих держав; визначити результати і наслідки персько-грецької війн; розглянути перебіг відомих битв: Марафонської, Фермпопільскої, Саламінської та Платейської битви; розвивати вміння аналізувати відомі битви; вдосконалювати вміння самостійної роботи з контурною картою, інтернет-ресурсами, висловлювати свою думку з приводу війни як способу вирішення суперечностей.

Обладнання: карта світу, карти-таблиці «Перська держава», «Греція», картосхеми «Марафонська битва», «Саламінська битва», «Битва при Фермопілах», «Битва під Платеями», комп’ютерні презентаціії учнів про відомі битви, індивідуальні картки, контурні карти, ілюстрації пам’ятників героям різних часів історії.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Поняття: фаланга, гопліти, фланг, армада, трієра, марафонська дистанція, перший афінський морський союз

Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть називати дати, пов’язані з походами, битвами греко-перських війн, показувати на карті місця основних битв, характеризувати причини та наслідки персько-грецьких війн; поглибити вміння аналізувати відомі битви, висловлювати власну думку з приводу війни як способу вирішення суперечностей, самостійно працювати з контурною картою, заповнювати таблицю; відчути інтерес до вивчення історії Стародавньої Греції.

ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
Привітання, перевірка присутніх. Емоційне налаштування (вибір смайлика за кольором і станом настрою).

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Історична розминка
1. Як називається місто-держава в Стародавній Греції? (Поліс)
2. Що означає вираз «лаконічна мова»? (Стислість і чіткість у вираженні думки)
3. Назвіть головне місто Аттики. (Афіни)
4. На які частини поділяється Греція? (Північну, Середню та Південну частини)
5. Назвіть головне місце Лаконіки. (Спарта)
6. Влада декількох – це … (Олігархія)
7. Аристократія – це … (Влада багатих та знатних людей)
8. Демос – це … (Влада народу)
9. Хто запровадив демократію в Афінах? (Солон)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

На сьогоднішньому уроці ми з вами розглянемо персько-грецькі війни.

У VI ст. до н. е. наймогутнішою державою Стародавнього світу було Перське царство, що підкорило та об’єднало під своєю владою велику кількість народів і держав, серед яких були і грецькі поліси Малої Азії. На початку V ст. до н. е. Військова перемога греків мала велике значення для подальшого економічного, культурного й політичного розквіту Еллади. Греки відчули себе єдиним народом, пізнали силу своєї єдності.

Знання цієї теми сьогодні важливе для нас, українців, тому що ця війна показує, що перемогти більш сильного ворога, захистити незалежність своєї батьківщини від нападників можливо об’єднавшись, попри внутрішні незгоди. Водночас ця війна показала, що подвиги героїв живуть у віках.

Поставивши перед собою мету ми можемо побудувати шляхи вирішення, що і буде планом нашого сьогоднішнього уроку.
1. Причини та початок персько-грецьких війн.
2. Перша переможна битва греків проти персів. Марафонська битва.
3. Походи Ксеркса в Грецію. Фермопільська битва. Саламінська битва.
4. Завершення та результати персько-грецьких війн. Битва біля м. Платеї.
5. Наслідки персько-грецьких війн.

ІV. Вивчення нового матеріалу
Розповідь учителя
Причини та початок персько-грецьких війн.
У V ст. до н. е.  настав період найвищого розквіту грецького полісу. Але на початку V ст. грекам довелося зі зброєю в руках відстоювати свою свободу і незалежність у боротьбі з могутньою Перською державою, яка намагалася підкорити Елладу. Походи персів проти греків ми називаємо персько-грецькими війнами. (500-449рр. до н. е.):
- опір грецьких полісів на Уонійському узбережжі Малої Азії загарбницької політики Персії;
- намагання володарів Персії підкорити грецькі поліси Балканського півострова.

У 522 р. до н. е. Дарій І став правителем Перської держави. Невдовзі перси захопили Лідію й почали збирати данину з грецьких міст Малої Азії. Незабаром Дарій І вирушив у похід проти скіфів й оволодів протоками між Європою та Азією. У 500 р. до н. е. розпочалося повстання в грецькому місті Мілет проти перського панування. Його вважають початком персько-грецьких воєн. Мілет підтримали інші міста Малої Азії. Вони звернулися до полісів Греції за підтримкою. На це прохання відгукнулися лише Афіни та місто Еретрія на острові Евбея. Спочатку успіх був на боці повсталих. Але згодом перси взяли гору в битві на морі й штурмом захопили місто Мілет. Місто було зруйноване, а його жителів перетворили на рабів.
Афіняни розуміли, що перси не залишать без уваги втручання Афін у війну, і почали збирати сили.

Робота в групах
Метод «Навчаючи – вчуся». Учні об’єднуються в 4 групи. Кожна група презентує свій військовий репортаж, використовуючи картосхеми битв, історичну інформацію інтернет-ресурсів, тексти та ілюстрації підручника, історичні джерела.

1 група. Марафонська битва
- Карта-схема
- Поняття: армада, гопліти, фланг, фаланга, марафонська дистанція
- Фрагмент грецької фаланги
- Історичні постаті: Дарій І, Мільтіад

2 група. Битва при Фермопілах
- Карта-схема битви
- Історичні постаті: перський цар Ксерс, спартанський цар Леонід
- Пам’ятник 300 спартанцям
- Робота з історичними джерелами

3 група. Саламінська битва
- карта-схема битви
- ілюстрації
- основні поняття: трієтра
- історичні постаті: афінський політик Фемістокол, перський цар Ксерс
- робота з історичними джерелами

4 група. Битва біля міста Платеї
- карта – схема
- робота з історичними джерелами

Робота з таблицею (заповнити під час повідомлень учнів)

Якими були наслідки греко-перських війн?
   У 449 р. до н. е. між персами і греками нарешті було укладено мир.
Персія зобов’язувалася не посилати  своїх кораблів у протоки та в Евгейське море. Вона мусила тримати свої війська не ближче триденного переходу від берегів Малої Азії.
   Перемога мала велике значення для подальшого розвитку Греції. Під час війни з персами греки вперше об’єдналися для того, щоб захистити від нападників усю Грецію, а не лише своє рідне місто.
Посилилося суперництво двох найсильніших держав – Афін і Спарти.

V. Закріплення й систематизація вивченого матеріалу
Метод «Коло висновків»
1. Як Розпочалася персько-грецька війна? Як греки одержали першу переммогу над персами?
2. Витлумачте поняття: трієра, марафонський біг, фаланга
3. Які сухопутні та морські битви визначили хід персько-грецьких війн? Чим вони завершувалися?
4. Якою була роль відомих греків (Мільтіада, Леоніда, Фемістокла) в історії греко-перських воєн?
5. Чим можна пояснити, що маленькі грецькі держави-поліси подолали велетенську Перську імперію?
6. Один афінянин приніс своїм співгромадянам звістку про перемогу, вигукнувши: «Радійте, афіняни, ми перемогли!»
а) Про яку битву греко-перських воєн йдеться?
б) Коли вона сталася?



VI. Підсумки уроку.
Заключне слово вчителя.
Сьогодні ми дізналися про те, як не велика Греція перемогла одну із наймогутніших держав того часу, про подвиги які творилися не задля багатства і слави. А заради захисту Батьківщини.
Головним чинником перемоги грецьких держав було об’єднання їх, відстоювання своєї незалежності, героїзм та мужність греків, подвиг яких живе у віках, як і подвиг героїв Другої світової війни, подвиги героїв сучасної України, які загинули захищаючи сувернітет і територіальну цілісність нашої держави.

VII. Оцінювання учнів (карти самооцінювання)

VIII. Домашнє завдання
- Опрацювати параграф 36
- Робота з контурними картами (позначити місця головних битв на суші і на морі та вказати дати, коли вони відбулися).