Урок медіаграмотності «Інформаційна передова: як не дати себе обманути»

Про матеріал
Урок медіаграмотності «Інформаційна передова: як не дати себе обманути» в формі інтерактивного плакату з описом, реальними ситуаціями, чек-листом: ЯК НЕ ДАТИ СЕБЕ ОБМАНУТИ? та фінальним тестом. Використати для виховної години в 9-11 класах.
Перегляд файлу

Урок медіаграмотності

«Інформаційна передова: як не дати себе обманути»

 

Основні цілі уроку медіаграмотності:

Виховувати відповідального медіаспоживача, який усвідомлює вплив інформації на власну безпеку та оточуючих, дотримується етичних норм цифрової комунікації та прагне до об'єктивності в оцінці подій».

Навчальні (знання):

  • ознайомити з поняттями "медіа", "медіаграмотність", "інформаційна безпека", "фейк", "маніпуляція", "пропаганда";
  • пояснити ознаки медіаграмотної людини;
  • розкрити вплив соціальних мереж та інформації на здоров'я і поведінку.

Розвивальні (навички):

  • розвивати критичне мислення та вміння аналізувати медіаповідомлення;
  • навчити відрізняти факти від суджень/думок;
  • формувати навички перевірки джерел інформації на достовірність;
  • навчити безпечній поведінці в інтернеті та захисту персональних даних;
  • вчити створювати власний якісний медіаконтент (інфографіка, пости).

Виховні (ставлення):

  • виховувати культуру спілкування в мережі (нетикет);
  • формувати відповідальність за поширення інформації;
  • сприяти протидії дезінформації. 

 

Обладнання: інтерактивний плакат за посиланням https://www.canva.com/design/DAHBTDKtDxA/7drIvpfpJAb7K-nIJgfoVA/edit?ui=e30

 

Хід уроку

І. Показ презентації

Опис слайдів:

Слайд 1: Титульний

Текст виступу:
«Вітаю всіх! Сьогодні ми поговоримо про тему, яка стосується кожного, хто тримає в руках смартфон. Наша зустріч називається "Інформаційна передова: як не дати себе обманути". Ми живемо в час, коли битва триває не лише на полі бою, а й у наших екранах. І кожен із нас — або захищений боєць, або вразлива мішень. Сьогодні ви дізнаєтесь, як побудувати власний інформаційний захист».

Слайд 2: Інформація — це зброя

Текст виступу:
«Чому ми говоримо про "передову"? Бо інформація сьогодні — це така ж зброя, як ракета чи дрон. Фейки створюють не для того, щоб нас розважити. Їхня мета — змусити нас панікувати, сваритися з близькими або зневіритися у власній країні. Коли ви відчуваєте раптовий страх після прочитаної новини — знайте, зброя спрацювала. Але ми вчимося ставити запобіжник».

Слайд 3: Анатомія фейку

Текст виступу:
«Як зрозуміти, що вас намагаються "підчепити на гачок"? Перше — це емоції. Якщо заголовок кричить: "ШОК!", "ТЕРМІНОВО!", "ВИ МАЄТЕ ЦЕ ПОБАЧИТИ!", — це маніпуляція. По-друге, фейки завжди анонімні. Там не буде посилання на конкретне прізвище чи офіційне відомство. Замість цього напишуть: "джерела з оточення" або "знайомий з СБУ". Це перша ознака того, що інформацію вигадали».

Слайд 4: Хто такий "Анонімний Телеграм-канал"?

Текст виступу:
«Ми всі любимо Телеграм за швидкість. Але чи знаєте ви, хто стоїть за каналом "Твоя Новина 24"? Часто це мережі ботів або навіть ворожі спецслужби. Анонімність дозволяє їм брехати без наслідків. Моя порада: тримайте в підписках лише ті канали, які мають офіційне підтвердження або належать відомим, авторитетним медіа. Видаліть "сміттярки", які постять чутки — бережіть свій мозок від бруду».

Слайд 5: Технології обману: Діпфейки

Текст виступу:
«Світ змінився: тепер ми не можемо вірити навіть власним очам. За допомогою штучного інтелекту можна створити відео, де будь-яка людина каже що завгодно. Це називається діпфейк. Дивіться уважно: у таких відео часто "пливе" обличчя, людина дивно моргає або має механічний голос. Завжди перевіряйте такі "сенсації" на офіційних сторінках тих осіб, яких ви бачите на екрані».

Слайд 6: Алгоритм перевірки (Фактчекінг)

Текст виступу:
«Що робити, якщо новина здається важливою? Включаємо режим детектива. Крок перший: хто автор? Крок другий: чи пишуть про це великі державні агенції або офіційні особи? Крок третій: перевірте фото. Часто за "свіжі кадри" видають фотографії десятирічної давнини з іншої країни. Це займає 2 хвилини, але рятує від тижнів тривоги».

Слайд 7: Інформаційна гігієна в побуті

Текст виступу:
«Гігієна — це не тільки про чисті руки. Це про те, що ви репостите. Побачили тривожну звістку в батьківському чаті чи групі класу? Не пересилайте її далі, поки не перевірите. Кожен ваш репост фейку — це допомога ворогу. Станьте тим фільтром, на якому брехня зупиняється, а не поширюється далі».

Слайд 8: Підсумок

Текст виступу:
«Отже, наш головний бронежилет — це критичне мислення. Не будьте легковірними. Ставте питання. Сумнівайтеся. Сьогодні бути медіаграмотним — це теж вклад у нашу спільну перемогу. Дотримуйтесь правил інформаційної гігієни і не давайте себе обманути. Дякую за увагу!»

 

ІІ.  Гра: «Вірю — не вірю» (Медіаграмотність)

1. Твердження: «Якщо новина з’явилася в Telegram-каналі з 500 000 підписників, то це 100% правда».

  • Правильна відповідь: НЕ ВІРЮ.
  • Пояснення: Кількість підписників легко купується (боти). Навіть великі канали можуть помилятися або свідомо поширювати маніпуляції задля переглядів.

2. Твердження: «Фотографію в новинах можна перевірити на справжність за допомогою Google-пошуку за зображенням».

  • Правильна відповідь: ВІРЮ.
  • Пояснення: Це один із найпростіших способів дізнатися, чи не є фото старим і чи не взяте воно з подій у зовсім іншій країні.

3. Твердження: «Якщо у відео відомий політик закликає до термінових дій, це не може бути підробкою, бо обличчя виглядає дуже реалістично».

  • Правильна відповідь: НЕ ВІРЮ.
  • Пояснення: Технологія діпфейк (Deepfake) дозволяє створювати надзвичайно реалістичні відео з обличчям будь-якої людини. Завжди шукайте підтвердження на офіційних сторінках.

4. Твердження: «Офіційні канали державних органів (Генштаб, СБУ, ДСНС) мають синю галочку верифікації».

  • Правильна відповідь: ВІРЮ.
  • Пояснення: Соціальні мережі позначають перевірені сторінки офіційних установ спеціальним значком, щоб їх не плутали з підробками.

5. Твердження: «Якщо новина починається словами "Максимальний репост, це приховують від нас!", то це ознака маніпуляції».

  • Правильна відповідь: ВІРЮ.
  • Пояснення: Штучне нагнітання паніки та терміновості — класичний прийом фейків для швидкого поширення.

6. Твердження: «Нейромережі (ШІ) сьогодні можуть генерувати не лише текст, а й реалістичні голоси людей».

  • Правильна відповідь: ВІРЮ.
  • Пояснення: Шахраї вже використовують клонування голосу, щоб видавати себе за родичів або офіційних осіб.

7. Твердження: «Вікіпедія — це джерело, де інформація завжди є істиною в останній інстанції».

  • Правильна відповідь: НЕ ВІРЮ.
  • Пояснення: Вікіпедію редагують люди. Хоча модератори стежать за правдивістю, у перші години після змін там може висіти фейк або помилка. Завжди дивіться на посилання (джерела) внизу статті.

 

ІІІ

docx
Додано
14 лютого
Переглядів
186
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку