Урок. Мінливість вражень імпресіоністів і постімпресіоністів. Живопис, скульптура.

План-конспект уроку мистецтва для 9 класу

Тема: Мінливість вражень імпресіоністів і постімпресіоністів. Живопис, скульптура.

Практична робота: Створення пейзажу в техніці пуантилізму засобами характерних мазків і колориту. Передача оптимістичного настрою та позитивних емоцій.
Тип уроку: комбінований (вивчення нового матеріалу та практична творчість).
Очікувані результати (компетентності):
Предметні компетентності: учні розуміють сутність понять імпресіонізм, постімпресіонізм, пуантилізм; знають творчість видатних митців (К. Моне, Е. Дега, П. Сезанн, В. ван Гог, Ж. Сьора); володіють технікою роздільних мазків (пуантилізму), уміють передавати світлоповітряне середовище та власний емоційний стан за допомогою колориту.
Ключові компетентності:
Спілкування державною мовою (уміння грамотно формулювати думки про твори мистецтва, застосовувати мистецьку термінологію);
Естетичний досвід та самовираження (здатність емоційно сприймати твори живопису та скульптури, виражати власні почуття в практичній роботі);
Екологічна грамотність і здорове життя (усвідомлення гармонії природи як джерела натхнення і позитиву).
Хід уроку
І. Організаційний момент
Привітання, перевірка готовності учнів до уроку (фарби, пензлі, палітра, папір).
Створення позитивної психологічної атмосфери: коротка емоційна налаштованість на творчість.
II. Мотивація навчальної діяльності. Актуалізація опорних знань
Вступне слово вчителя: Світ навколо нас постійно змінюється: рух хмар, тремтіння листя під вітром, гра сонячних проблисків на воді. Чи можна зупинити мить і зберегти її настрій? Наприкінці XIX століття у Франції з’явився напрям, який поставив собі за мету саме це — зафіксувати мінливість вражень.
Запитання до класу: Які ви знаєте кольорові ефекти в природі? Як світло впливає на сприйняття кольору предметів?
III. Вивчення нового матеріалу
Імпресіонізм (від франц. impression — враження):
Головна мета: передати миттєве враження від зорового сприйняття довкілля, атмосферні ефекти, гру світла і тіні.
Особливості живопису: відмова від чорних контурів і темних тіней, чисті спектральні кольори, які накладаються роздільними, пташиними, легкими мазками.
Яскраві представники: Клод Моне («Враження. Схід сонця»), П'єр-Огюст Ренуар, Едгар Дега.
Скульптура імпресіонізму: Огюст Роден («Мислитель», «Поцілунок») — майстер плинної форми, неспокійних світлотіньових ефектів.
Постімпресіонізм:
Напрям, що виник наприкінці XIX століття як прагнення вийти за межі чистого фіксування вражень. Митці прагнули глибшого синтезу форми, кольору та внутрішнього емоційного змісту.
Яскраві представники:
Вінсент ван Гог (емоційний, експресивний мазок, палко-динамічний колорит);
Поль Сезанн (структурність, геометричність форм);
Жорж Сьора (винахідник наукового методом розкладання кольору — пуантилізму або дивізіонізму).
Техніка пуантилізму:
Метод живопису, за якого чисті кольори наносяться на полотно у вигляді окремих точок (крапок) або дрібних мазків. Оптичне змішування кольорів відбувається вже на сітківці ока глядача на певній відстані, що створює особливу вібрацію світла та сяйво.

Спочатку нове бачення сформувалося в пейзажі. Знаковим твором вважають вищезгадану картину Клода Моне (1840-1926). У ній митець втілив підхід імпресіоністів до світла, що перетворює зображення в гармонію кольорових плям. Він ввів до художньої практики серії картин з одним мотивом, але з різним освітленням залежно від часу доби, пори року. Наприклад, його серія «Руанський собор» складалася аж із 30 творів!

Клод Моне. Картини із серії «Руанський собор»

Розкажіть про свої враження від картин. Спробуйте за освітленням собору визначити орієнтовний час його зображення.

Художники писали свої картини переважно на пленері. Також вони використовували чисті кольори, часто контрастні (наприклад, червоний і зелений або оранжевий і блакитний), та багато відтінків. Змінилася й техніка. Чисті фарби накладали дрібними мазками роздільно, не змішуючи на палітрі. Контури неначе розчинялися в повітряному просторі.

Імпресіоністи фіксували ніби випадково вихоплені моменти життя городян: сценки на вулицях, у театрі, під час відпочинку в парку. Отже, поряд із пейзажем став улюбленим побутовий жанр, нерідко змішаний із портретом. Сміливі композиційні рішення, несподівані ракурси надавали картинам фрагментарності, адже світ відображався таким, яким він є — мінливим.

Імпресіоністи вперше відтворили на полотні панораму життя міста. Серію картин Каміля Піссарро (1830-1903) присвячено бульвару Монмартр у Парижі, який полонив майстра нескінченним рухом. Художник зображував його в ранковому серпанку, у вечірніх сутінках і навіть у світлі зірок.

Альфред Сіслей (1839-1899) надавав перевагу ліричним замальовкам паризьких околиць із затишними будиночками, мостами через річку.

Каміль Піссарро. Бульвар Монмартр навесні

Альфред Сіслей. Міст у Вільнев-ла-Гаренн

Проаналізуйте колорит міських пейзажів. Який ракурс обрав Піссарро?

Тема балету приваблювала Едгара Дега (1834-1917), який зображував танцівниць у граційних позах під час репетицій чи виступів на сцені. Також він нерідко малював скачки, стрімкий рух коней із жокеями.

Художники-імпресіоністи нерідко обирали ідентичні сюжети, адже для них здебільшого важливо було не ЩО, а ЯК це зображувати.

Наприклад, популярною була тема літнього відпочинку на човнах. Художники передавали переливи і рух води, відблиски сонячного проміння в палітрі безкінечних кольорових відтінків.

Едгар Дега. Танцівниці у блакитному

Огюст Ренуар. Сена біля Асн'єра

Мері Кессетт. Літо (фрагмент)

Берта Морізо. Літній день

Костянтин Коровій. У човні

Порівняйте картини на спільну тематику. Що єднає різних авторів у її зображенні? Які настрої панують? Схарактеризуйте світлотіньові ефекти й композиційні рішення. Завдяки чому на картинах відчувається легкий подих вітерця, живий рух води в річці?

Едуард Мане. Клод Моне у власному човні-студії

IV. Практична робота: «Сонячний імпульс» (пейзаж у техніці пуантилізму)
Завдання: Створити невеликий пейзаж (наприклад, сонячний ранок, квітуче поле, ріка в променях сонця або затишний куточок природи), використовуючи техніку пуантилізму (крапкові чи дрібні роздільні мазки).
Головна умова: Передати оптимістичний настрій, свої позитивні емоції за допомогою яскравого, життєствердного колориту (тепла гама: жовті, золотисті, трав'янисто-зелені, блакитні та рожеві відтінки).
Покроковий алгоритм виконання:
Композиція: Легким олівцем намітьте лінії горизонту, основні плями (небо, земля, дерева чи вода). Не перевантажуйте малюнок деталями.
Добір колориту: Оберіть палітру теплих і світлих тонів, які асоціюються у вас із радістю та енергією.
Нанесення кольору (пуантилізм):
Використовуйте кінчик пензля або ватні палички.
Наносьте фарбу чистими крапками, не змішуючи їх попередньо на палітрі до однорідної маси.
Поруч кладіть мазки додаткових кольорів (наприклад, поруч із жовтим — сині або зелені цятки), щоб досягти ефекту оптичного сяйва.
Завершення: Перевірте загальний тон роботи — вона має випромінювати світло і позитивну енергію.
V. Підсумок уроку та рефлексія
Презентація робіт: Організація мінівиставки «Галерея вражень» у класі. Учні демонструють свої пейзажі.
Бесіда за запитаннями:
Чим відрізняється підхід імпресіоністів до зображення світу від академічного мистецтва?
У чому полягає секрет техніки пуантилізму Жоржа Сьора?
Які емоції ви відчували під час створення свого пейзажу? Чи вдалося передати оптимістичний настрій за допомогою кольору?
Оцінювання: Аналіз творчих досягнень учнів, відзначення оригінальності колористичних рішень та дотримання техніки.
VI. Домашнє завдання
Повторити матеріали теми про імпресіонізм і постімпресіонізм.
Підготувати коротке повідомлення (або есе) про улюбленого художника-імпресіоніста чи його твір.
Порада для вчителя: Під час практичної роботи увімкніть спокійну класичну музику (наприклад, твори Клода Дебюссі чи Моріса Равеля), щоб підсилити атмосферу творчого натхнення і зосередженості.