§ 18. Модернізація промисловості та сільського господарства
План уроку
Пригадайте попередній матеріал
Наслідки селянської реформи 1861 р. в Україні.
Вивчення нового матеріалу
1. Індустріаліза́ція — історичний процес техніко-економічного переходу від аграрного до промислового способу суспільного виробництва, який проходить через машинну стадію виробництва товарів і послуг. Напередодні Першої світової війни Наддніпрянщина давала 72% усього видобутку сировини в імперії та лише 15% виробництва готової продукції. Наприкінці ХІХ ст. Наддніпрянська Україна давала 26% загальноімперського прибутку, але на власні потреби використовувались не більше половини від цієї суми. На території Наддніпрянщини сформувались нові галузі промисловості. Головні місто з'єднались між собою залізницями. Формувались нові суспільні верстви підприємців та робітників.
2. Модерніза́ція — перехід від традиційного аграрного суспільства до світського, міського й індустріального.
У другій половині ХІХ століття відбувається індустріалізація: швидкими темпами розвиваються вугільна, металургійна галузі промисловості (Донецький, Криворізький басейни), машинобудування, видобувна та металообробна галузі.
Найбільшим заводом у Європі на той час вважався завод Джона Грієвза, який виник у м. Бердянську Таврійської губернії 1884 р. 1895 р. було засновано Харківський паротяго будівний завод, 1900 р. – Луганський. Велике значення мала харчова промисловість (цукор), горілчана, борошномельна галузі. Цукрова промисловість України стала основним постачальником цукру для всієї російської імперії.
Починається будівництво залізниць. У 1862 р. в Петербурзі вирішили, що в Україні потрібно провести першу залізницю, яка повинна була зв’язати Одесу і місто Балту. Її було збудована державним коштом протягом 1862 – 1865 рр. На початку 90-х рр.. в Україні діяло вже дев’ять залізничних магістралей.
Розвивається торгівля, остаточно складаються внутрішній і зовнішній ринки. Повільними темпами зростає кількість міст. Зростає роль водного транспорту, збільшується кількість пароплавів. Найбільший порт – Одеса.
У 60 – 80-ті рр. ХІХ ст. завершується промисловий переворот. Його наслідком стало заснування заводів і фабрик. У сільському господарстві також почав розвиватися капіталізм.
3. ХІХ століття – століття технічного прогресу, яке змінило обличчя Європи і всього світу. Реформа 1861 р. сприяла поширенню на селі ринкових та товарно-грошових відносин. Сільське господарство поступово набувало підприємницьких рис. Найпомітнішим цей процес був у землеробстві.
Основна маса орних земель була відведена під посіви хлібних культур. Поява мережі залізниць та зростання попиту на хліб перетворило Степову Україну на район торговельного зернового господарства.
У другій половині ХІХ ст. посилюються тенденції до спеціалізації районів України на вирощуванні різних видів сільськогосподарської продукції.
4. Кооператив — добровільне об’єднання людей, які на пайових засадах спільно займаються певним видом господарської діяльності.
5. Урбанізація — процес зростання міст внаслідок переселення до них сільського населення в пошуках кращих умов життя та роботи.
Друга половина XIX ст. стала періодом швидкого зростання міст. Поряд із великими промисловими підприємствами виникали фабрично-заводські поселення, які згодом перетворювалися на нові міста. Поступово містами ставали й залізничні вузли. Кількість дрібних міст скоротилася майже вдвічі, тоді як кількість великих і середніх міст подвоїлася. Так, міське населення українських земель в 60—90-х рр. XIX ст. зросло більше ніж удвічі. За переписом 1897 р., тут налічувалося вже 130 міст. Однак міське населення наприкінці XIX ст. становило лише 13 %, незважаючи на загальне зростання кількості жителів.
Висновок: