19 серпня о 18:00Вебінар: Ментальна арифметика: розвиваємо обидві півкулі головного мозку

Урок на тему: "Апаратне та програмне забезпечення мереж. Адресація в мережах. Структура Інтернету. Передача даних в мережі Інтернет."

Про матеріал

Розробка уроку на тему: "Апаратне та програмне забезпечення мереж. Адресація в мережах. Структура Інтернету. Передача даних в мережі Інтернет." може бути використана для проведення уроку в 9 класі за Новим Державним стандартом.

Перегляд файлу

Урок 1-2

 

Тема:   Апаратне та програмне забезпечення мереж.   Адресація в мережах.

Структура Інтернету.   Передача даних в мережі Інтернет.

 

Мета:

  •   навчальна:    сформувати уявлення про особливості функціонування глобальної мережі Інтернет і способи підключення до неї;   навчитися на практиці визначати IP-адреса комп'ютера в локальній мережі.
  •   розвиваюча:    розвивати світоглядні уявлення про роль інформаційних технологій в сучасному світі, логічне мислення, дослідницьких навичок, інформаційну культуру учнів;
  •   виховна:    виховувати уважність і відповідальність, бажання мати глибокі і якісні знання.

Тип уроку:     засвоєння знань, вироблення умінь, навичок.

Обладнання та наочність: комп'ютери, дошка, інструкція з техніки безпеки, браузери.

Ход уроку

I.  Організаційний етап

Перевірка присутніх в класі.

Повідомлення теми і мети уроку

II.   Актуалізація опорних знань

Фронтальне обговорення понять: комп'ютерна мережа, локальна мережа, адресація комп'ютера в мережі.

III.     Мотивація навчальної діяльності

Мережеві технології є невід'ємною складовою інформаційного суспільства.   Існує багато різновидів (протоколів) обміну інформацією в глобальній мережі Інтернет та багато способів підключення до неї.   Як функціонує ця мережа і як до неї підключитися, ми і дізнаємося на уроці.

  IV.     Вивчення нового матеріалу

Поняття про комп’ютерні мережі 

Дані, які зберігаються на одному комп’ютері, можуть стати в нагоді користувачеві, що працює за іншим комп’ютером. Для перенесення даних можна використати гнучкі магнітні диски, компакт-диски, пристрої флеш пам’яті або інші носії даних. Але передавання носія може зайняти тривалий час. Для економії часу та інших ресурсів при передаванні даних комп’ютери з’єднують між собою в мережі (рис. 1).

Рис. 5.1. Приклад з’єднання комп’ютерів у мережу

Рис.1. Приклад з’єднання комп’ютерів у мережу

http://www.zhu.edu.ua/mk_school/pluginfile.php/9223/mod_page/content/12/1954.jpg

Використання комп’ютерних мереж дає змогу прискорити реалізацію інформаційних процесів, ефективніше розподіляти і використовувати апаратні й інформаційні ресурси. Комп’ютерні мережі забезпечують:

  •                   швидкий обмін даними між окремими комп’ютерами мережі;
  •                   спільне використання обчислювальних ресурсів, принтерів, модемів, сканерів, пристроїв довготривалого зберігання даних та інших;
  •                   спільне використання комп’ютерних програм;
  •                   можливість віддалено керувати комп’ютерами: встановлювати на них програмне забезпечення, обмежувати права доступу до ресурсів, проводити діагностування тощо;
  •                   спільну роботу користувачів над певними проектами, наприклад, розробку конструкції літака чи автомобіля, підготовку єдиного звіту корпорації та ін.

Комп’ютери в мережі можуть відрізнятися за функціями, які вони виконують. Ті комп’ютери, які надають доступ до власних ресурсів іншим комп’ютерам і керують розподілом ресурсів мережі, називають серверами (англ. server – той, хто подає, обслуговує), а ті, що користуються ресурсами серверів, – клієнтами (робочими станціями).

Класифікації комп’ютерних мереж

Комп’ютерні мережі можна класифікувати за різними властивостями (рис. 2).

Рис. 5.2. Схема класифікацій комп’ютерних мереж

Рис. 2. Схема класифікацій комп’ютерних мереж

Розглянемо деякі з наведених класифікацій.

За правом доступу до ресурсів виділяють такі види комп’ютерних мереж:

  •                   персональні(PAN, англ. Personal Area Network– мережа особистого простору, персональна мережа) – мережа, доступ до якої має окрема людина або родина. Персональна мережа об’єднує власні електронні пристрої користувачів – персональні комп’ютери, ноутбуки, кишенькові комп’ютери, мобільні телефони, смартфони, комунікатори тощо;
  •                   корпоративні – мережа, ресурси якої доступні працівникам однієї організації, підприємства, навчального закладу тощо. Обмежений доступ до ресурсів такої мережі можуть мати сторонні особи. Наприклад, до інформаційних ресурсів корпоративної мережі Укрзалізниці може звертатися будь-хто для отримання даних про розклад потягів і наявність вільних місць;
  •                   загального використання – мережа, в якій апаратні й інформаційні ресурси є загально доступними, хоча правб доступу до ресурсів можуть розрізнятися для різних користувачів. Наприклад, багато ресурсів у мережі Інтернет доступні для кожного її користувача.

За охопленою територією комп’ютерні мережі поділяються на:

  •                   локальні (LAN, англ. Local Area Network – мережа локального простору) – з’єднують пристрої, що розташовані на порівняно невеликій відстані один від одного, як правило, в межах однієї або кількох сусідніх будівель. Локальні мережі створюються для забезпечення внутрішніх потреб підприємств, фірм, навчальних закладів тощо;
  •                   регіональні – ресурси яких розміщені на території деякого регіону. Серед них виділяютьміські (MAN, англ. Metropolitan Area Network – мережа міського простору), обласні, національні мережі. Прикладами таких мереж є UAnet – українська національна мережа, RUnet – російська мережа,EUnet – пан-європейська мережа та інші;
  •                   глобальні (WAN, англ. Wide Area Network – мережа широкого простору) – об’єднують комп’ютерні мережі та окремі комп’ютери, що розміщені в різних частинах світу. Найвідомішою глобальною мережею є Інтернет, але існують й інші. Наприклад, всесвітня любительська некомерційна комп’ютерна мережа FidoNet, глобальна мережа дистанційної освіти Global DistEdNet тощо.

Одна з класифікацій побудована на розподілі функцій між комп’ютерами. За цією властивістю мережі поділяють на:

  •                   однорангові – мережі, у яких ресурси кожного комп’ютера можуть бути доступні для всіх інших комп’ютерів;
  •                   з виділеним сервером – мережі, у яких один або кілька комп’ютерів є серверами, а всі інші – клієнтами. Такі мережі відносяться до багаторангових.

В одноранговій мережі всі комп’ютери працюють незалежно один від одного, у них немає єдиного центру. Тому таку мережу складно обслуговувати: керувати доступом до ресурсів, встановлювати та оновлювати програмне забезпечення на окремих комп’ютерах, захищати від втручання сторонніх користувачів і від вірусних атак тощо. Цих недоліків позбавлена мережа з виділеним сервером.

У багаторанговій мережі може бути встановлений один або кілька серверів. Сервери, залежно від основного виду ресурсів і послуг, які вони надають клієнтам, можуть виконувати функції:

  •                   файлових серверів– надають місце на диску (дисковий простір) для зберігання файлів і керують доступом до них користувачів інших комп’ютерів;
  •                   серверів друку– надають користувачам спільний доступ до принтерів мережі, керують черговістю виконання завдань від різних користувачів;
  •                   серверів віддаленого доступу– забезпечують зв’язок комп’ютерів мережі з іншими мережами;
  •                   контролерів домену – керують розподілом прав доступу користувачів до апаратних та інформаційних ресурсів мережі та інші.

Серверні операційні системи мають засоби, які дають змогу одному комп’ютеру виконувати кілька серверних функцій.

Апаратне забезпечення мереж

Об’єднання комп’ютерів у мережу здійснюється з використанням каналів передавання даних:середовища передавання данних та обладнання, що забезпечують передавання даних цими каналами.

Канали передавання даних мають кілька властивостей, значення яких впливають на якість передавання даних мережею:

вид середовища передавання;

швидкість передавання даних;

максимальна відстань передавання даних без підсилення сигналу та інші.

Якщо середовища передавання даних – це кабелі, то мережа є кабельною (дротовою), в інших випадках (при використанні інфрачервоного або радіозв’язку) – бездротовою (англ. wireless– бездротовий).

Перші комп’ютерні мережі були побудовані на основі кабельного з’єднання та використовували для встановлення зв’язку між комп’ютерами існуючі телефонні кабелі. Приєднання комп’ютерів до мереж  з використанням телефонних ліній використовують і в наш час, але більш надійний і швидкісний зв’язок забезпечують кабелі з оптичного волокна – оптоволоконні. У локальних мережах використовують інші типи кабелів – кручена пара та коаксіальні.

Першою бездротовою мережею була мережа Alohanet Гавайського університету, створена в 1970 р. У ній передавання даних між комп’ютерами здійснювалося з використанням радіосигналів. У наш час за бездротовою технологією об’єднують комп’ютери як у локальних, так і в глобальних мережах.

Швидкість передавання даних мережею – це кількість бітів даних, що можуть бути передані за одну секунду. У перших мережах швидкість становила кілька кілобітів за секунду. Сучасні розробки наближають цей показник до 100 Гбіт за секунду.

Кабельними мережами передаються електричні або оптичні (світлові) сигнали, бездротовими – інфрачервоні або радіосигнали. Яким би не був сигнал, він слабішає в мережі і може бути загубленим, якщо його не підсилити. Для мережі визначають максимальну відстань між пристроями, на яку сигнал передається без спотворення. Для різних середовищ передавання даних максимальна відстань передавання даних без підсилення сигналу становить від 10 м (інфрачервоний зв’язок) до 100 км у мережах на оптоволоконному кабелі або декількох тисяч кілометрів при використанні супутникових каналів зв’язку.

У мережах використовуються такі  комунікаційні пристрої:

 мережні адаптери або модеми – у кабельних мережах;

 пристрої інфрачервоного зв’язку  або адаптери бездротових мереж – у бездротових мережах;

концентратор  (англ.  hub –  концентратор) – пересилає дані, що надійшли одним із каналів зв’язку, до кожного з приєднаних каналів;

 комутатор (англ. switch – перемикач) – спрямовує дані тільки до одного каналу, визначаючи маршрут, за яким потрібно переслати дані. У бездротових мережах роль комутатора виконує  точка доступу (англ. access point – точка доступу);

 повторювач (англ. repeater – повторювач) – підсилює сигнали при пересиланні даних на значні відстані;

 міст (англ. bridge – міст) – з’єднує кілька невеликих мереж в одну, пересилає дані з однієї мережі в іншу;

 маршрутизатор (англ.  router – маршрутизатор) – визначає маршрути передавання даних, розподіляє дані на такі, що залишаються в межах однієї мережі, і такі, що повинні бути передані до іншої мережі, та пересилає дані.

Класи програмного забезпечення

Програмне забезпечення для підприємств поділяється на класи:

ERP (Enterprise Resources Planning)  система планування ресурсів підприємства;

CRM (Customer Relationship Management)  система управління взаємовідносинами з клієнтами;

SCM (Supply Chain Management)  система управління логістичним ланцюгом;

PLM (Product Lifecycle Management)  система управління життєвим циклом продукту;

SRM (Supplier Relationship Management)  система управління взаємовідносинами з постачальниками;

BI (Business Intelligence)  інтелектуальні системи підтримки стратегічного менеджменту.

 Стандарти

Частиною програмного забезпечення є стандартні протоколи, які розробляються для узгодження програмних продуктів від різних виробників. Це потрібно для того, щоб, наприклад, електронний лист, надісланий через електронну пошту з одного комп'ютера міг бути прочитаний на іншому комп'ютері зовсім іншою програмою та, навіть, з іншою операційною системою.

 Ліцензія

Користувач отримує програмне забезпечення разом із ліцензією, яка надає йому право використовувати програмний продукт за умови виконання положень ліцензування. Зазвичай, ці умови обмежують можливості користувача передавати програмний продукт іншим користувачам. Частина програмного забезпечення поставляється з вільною ліцензією. Такі ліцензії дозволяють розповсюджувати програмний продукт, а також модифікувати його.

Частина програмного забезпечення розповсюджується як безкоштовне. Існує також умовно безкоштовне або шароварне програмне забезпечення. У цьому випадку зазвичай користувач безкоштовно отримує демонстраційну версію програмного продукту з дещо обмеженими можливостями на певний випробувальний період, а після його закінчення зобов'язаний або придбати продукт, або деінсталювати його.

У деяких країнах можливий патент на програмне забезпечення, однак процес і предмет патентування викликає численні дискусії.

 

Структура Інтеретнету.

Інтернет – це глобальна комп’ютерна мережа, що об’єднує інші мережі та окремі комп’ютери.

Мережа Internet з’явилася в кінці 60-х, на початку 70-х років XX століття в результаті об’єднання мережі Міністерства оборони США з різноманітними радіо- і супутниковими мережами з метою забезпечення надійної роботи при руйнуванні окремих її елементів під час воєнних дій. У 1969 році Міністерство оборони США започаткувало розробку проекту, котрий мав на меті створення надійної системи передачі інформації на випадок війни.

 Протоколи

У основі роботи Інтернет лежить мережевий протокол TCP/IP – загальноприйнята система кодування, що дозволяє комп’ютерам обмінюватися даними по мережі в зрозумілій один для одного формі. Як неважко відмітити, термін TCP/IP складається з двох частин: TCP (Transmission Control Protocol – протокол управління передачею даних) і IP (Internet Protocol – протокол Інтернет). Кожен комп’ютер в Мережі «розуміє» ці два протоколи і використовує їх для передачі даних за певним маршрутом. Спочатку TCP розбиває інформацію – електронний лист, HTML-документ або що-небудь ще – на невеликі фрагменти, які називають пакетами. Кожний з пакетів поміщується в «електронний конверт» з адресами одержувача і відправника. Тепер до справи береться IP-протокол, який повинен визначити, як краще всього доставити електронний пакет з пункту А в пункт В. Для кожного пакету окремо він знаходить шлях, що проходить через ряд маршрутизаторів, – подібно тому, як звичайні листи на шляху від відправника до одержувача проходять через декілька поштових відділень. Маршрутизатор аналізує адресу одержувача і передає пакет наступному маршрутизатору, розташованому в потрібному напрямі. Якщо ваш електронний лист було розбито на декілька пакетів, кожний з них міг дістатися до місця призначення по своєму маршруту. Проте ви про це так і не дізнаєтеся, оскільки при їх отриманні в кінцевому пункті знову вступає в справу TCP-протокол. Він переконується, що всі пакети дійшли непошкодженими, а потім збирає з них первинне повідомлення.

Stek

  Адресація в Інтернеті

Кожний комп’ютер, підключений до Internet, повинен мати свою адресу. В Internet використовуються два типи адрес: цифрові або IP-адреси і доменні (від англ. domain — галузь, сфера).

IP-адреса за змістом подібна до поштового індексу, що містить інформацію про місто (перші дві цифри) і поштове відділення в ньому (останні три цифри). IP-адреса є послідовністю з чотирьох чисел, розділених крапками.

Наприклад: 25.34.100.8.

Кожне з чисел займає 1 байт = 8 бітів (тому їх часто називають октетами), тобто може набувати значень від 0 до 255. Ліва частина IP-адреси визначає конкретну мережу в Internet і називається ідентифікатором мережі (англ. network ID). Права частина IP-адреси визначає конкретний комп’ютер у цій мережі й називається ідентифікатором комп’ютера (англ. host ID). Для адресування використовуються три класи IP-адрес: А, В і С Клас ІР-адреси визначає, скільки октетів відводиться під адресу мережі і скільки під адресу комп’ютера.

Залежно від вашого мережевого провайдера, ваша IP-адреса може або залишатися незмінною при кожному підключенні до Інтернет, або змінюватися від сеансу до сеансу.

Проте з погляду людини існування однієї тільки чисельної адресації виявилося незручним – з таким же успіхом ми могли б пронумерувати всі міста на планеті, але вони мають назви. Тому в Інтернет були введені домени з іменами, крапками, що розділяються (наприклад, http://www.cnet.com). Звернення до такого домена в першу чергу прямує до так званого сервера імен доменів (Domain Name Server – DNS), який на ім’я домена відновлює IP-адресу і переадресовує запит за цією адресою. Так, наприклад, ви можете запитати у браузера сторінку з адресою http://www.cnet.com/ або http://204.162.80.183/, і результат буде одним і тим же. Слід зазначити, що звичайно один домен містить декілька IP-адрес, – якщо яка-небудь компанія тримає, наприклад, 38 Web-серверів, всі вони можуть бути об’єднані в один домен.

 

adresach-internet

 

Служби Інтернету:

  •                   Електронна пошта (E-mail)
  •                   Веб-ресурс (WWW)
  •                   Пошукові системи (Google, Yandex, Yahoo, …)
  •                   Доступ до файлів (FTP)
  •                   Соціальні сервіси (телеконференції, форуми, чати, …)

Електронна пошта є однією з найперших служб і сьогодні найширше використовується.

  

V. Практична частина

Завдання 1.  Визначте ІР  адресу ПК:

1.  Скористайтеся для визначення IP адреси свого комп'ютера спеціалізованими онлайн-сервісами. Зайшовши на такий сайт, ви тут же побачите свій IP. Цей метод можна вважати найпростішим. Крім того, він покаже вам саме той IP, під яким ваш комп'ютер бачать в мережі - тобто зовнішній адресу. Сервісів визначення IP дуже багато, ви можете скористатися будь-яким підходящим. Щоб знайти такий сервіс, відкрийте пошуковик і введіть запит «дізнатися мій IP адреса».

2. Відкрийте «Панель управління», потім «Мережеві підключення». Знайдіть ярлик існуючого підключення і двічі кликніть його мишкою. Потім перейдіть на вкладку «Властивості». У ній буде вказаний і IP. Але це буде внутрішній IP - тобто той, під яким вас бачить ваш провайдер.

3. Перейдіть: «Пуск» - «Всі програми» - «Стандартні» - «Командний рядок». У відкрилася консолі введіть команду ipconfig / all і натисніть Enter. Ви побачите масу інформації, включаючи внутрішній IP.

4. Не забувайте про те, що IP буває статичним і динамічним. У першому випадку у вас завжди один і той же IP адреса, він не змінюється при новому включенні комп'ютера і підключенні до інтернету. У деяких випадках це зручно - наприклад, якщо ви власник сайту, то в налаштуваннях панелі адміністратора можете вказати прив'язку по IP. У цьому випадку вже ніхто не зможе зайти в адмінку під вашими обліковими даними, так як не буде збігатися IP. Недолік постійної адреси в тому, що якщо хтось хоче зламати ваш комп'ютер і знає його IP, в нього буде багато часу для здійснення задуманого - адже адресу вашого комп'ютера не змінюється.

5. Динамічний IP, на відміну від статичної, змінюється при кожному підключенні. Анонімність такого підключення вельми висока - як правило, досить відключитися від мережі і знову підключитися, і ви вже будете працювати під іншим IP. Але при цьому не варто забувати про те, що провайдер завжди знає, під яким адресом ви працювали в той чи інший час.

Завдання 2  Ось декілька сайтів, які дозволяють визначити IP по домену сайту:

  •                   vinete.org / ip
  •                   2ip.ru/lookip
  •                   whois.net
  •                   ip-whois.net
  •                   mainspy.ru

Визначте ІР адресу наступних сайтів:

Спеціалізовані Інтернет-сайти дитячої літератури

www.childbooks.blox.ua    – веб-сайт „Книги для дітей”

www.abetka.ukrlife.org  – веб-сайт для дітей „Весела абетка”

www.abetka-logopedka.org    – веб-сайт „Світ дитини”

www.kazka.in.ua  – веб-сайт „Українська казка”

www.ae-lib.org.ua/_lit_child.htm  – веб-сайт „Дитяча література”

 

 Освітньо-інформаційні ресурси

http://teacher.at.ua/  – веб-сайт „Вчитель вчителю, учням та батькам”

www.balachka.com  – веб-сайт „Пиши українською”

http://bibliyna-istoriya.org.ua/  – веб-сайт „Біблійна історія”

http://cikave.org.ua/pro-sajt/  – веб-сайт „Цікаво про цікаве”

www.akBooks.com.ua  – веб-сайт „Академічна книгарня@онлайн”

http://www.idea-ukraine.org/  – проект „Відкритий світ інформаційних технологій”

Інтернет-сайти бібліотек та електронних бібліотек

http://www.4uth.gov.ua/  – веб-сайт Державної бібліотеки України для юнацтва (Київ)

http://www.chl.kiev.ua/  – веб-сайт Національної бібліотеки України для дітей

http://www.nbuv.gov.ua/  – веб-сайт Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського (Київ)

http://www.bukvoid.com.ua/  — веб-сайт „Буквоїд”

http://www.nplu.org/  – веб-сайт Національної парламентської бібліотеки України (Київ)

http://www.ukrbook.net/  – веб-сайт Книжкової палати України імені Івана Федорова (Київ)

 

Завдання 3 Вказати верхні, другі та треті рівні доменів:

          http://library.zntu.edu.ua/res-libr-el.html  – веб-сайт „Бібліотеки в мережі Internet”

http://lyapota.boom.ru/lib.htm  – колекція посилань на кращі електронні бібліотеки

http://book.uraic.ru/ssylki/biblioteki  – Інформаційно-довідковий портал „Library.ru”

http://www.loc.gov/  – веб-сайт Бібліотеки Конгресу США

www.bnf.fr/   – Bibliotheque Nationale или BNF) — веб-сайт Національної бібліотеки Франції

www.bl.uk/  – веб-сайт Британської бібліотеки

Інтернет-сайти музеїв та картинних галерей України

http://prostir.museum/  – портал „Музеи Украины”

http://www.prostir.museum/sites/ua  – веб-сайт „Музейний простір України”

http://namu.kiev.ua/  – веб-сайт Національного художнього музею України

http://www.warmuseum.kiev.ua/  – веб-сайт Національного музею історії Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 років

http://hutsul.museum/  – веб-сайт Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття

 

VI. Засвоєння вивченого теоретичного матерiалу

 

VII. Підведення підсумків уроку:

Виставлення оцінок

VIII. Домашнє завдання 

 

 

Зміст слайдів
Номер слайду 1

Вищим результатом освіти є терпимість. Хелен Келлер

Номер слайду 2

Пригадаємо:

Номер слайду 3

Номер слайду 4

У мережах використовуються такі  комунікаційні пристрої: мережні адаптери або модеми – у кабельних мережах; пристрої інфрачервоного зв’язку  або адаптери бездротових мереж – у бездротових мережах;концентратор  (англ.  hub –  концентратор) – пересилає дані, що надійшли одним із каналів зв’язку, до кожного з приєднаних каналів; комутатор (англ. switch – перемикач) – спрямовує дані тільки до одного каналу, визначаючи маршрут, за яким потрібно переслати дані. У бездротових мережах роль комутатора виконує  точка доступу (англ. access point – точка доступу); повторювач (англ. repeater – повторювач) – підсилює сигнали при пересиланні даних на значні відстані; міст (англ. bridge – міст) – з’єднує кілька невеликих мереж в одну, пересилає дані з однієї мережі в іншу; маршрутизатор (англ.  router – маршрутизатор) – визначає маршрути передавання даних, розподіляє дані на такі, що залишаються в межах однієї мережі, і такі, що повинні бути передані до іншої мережі, та пересилає дані.

Номер слайду 5

Інтернет – це глобальна комп’ютерна мережа, що об’єднує інші мережі та окремі комп’ютери.

Номер слайду 6

Номер слайду 7

Служби Інтернету: Електронна пошта (E-mail)Веб-ресурс (WWW)Пошукові системи (Google, Yandex, Yahoo, …)Доступ до файлів (FTP)Соціальні сервіси (телеконференції, форуми, чати, …)Електронна пошта є однією з найперших служб і сьогодні найширше використовується.

Номер слайду 8

Практична частина. Завдання 1.  Визначте ІР адресу ПК:1. Скористайтеся для визначення IP адреси свого комп'ютера спеціалізованими онлайн-сервісами. Зайшовши на такий сайт, ви тут же побачите свій IP. Цей метод можна вважати найпростішим. Крім того, він покаже вам саме той IP, під яким ваш комп'ютер бачать в мережі - тобто зовнішній адресу. Сервісів визначення IP дуже багато, ви можете скористатися будь-яким підходящим. Щоб знайти такий сервіс, відкрийте пошуковик і введіть запит «дізнатися мій IP адреса».2. Відкрийте «Панель управління», потім «Мережеві підключення». Знайдіть ярлик існуючого підключення і двічі кликніть його мишкою. Потім перейдіть на вкладку «Властивості». У ній буде вказаний і IP. Але це буде внутрішній IP - тобто той, під яким вас бачить ваш провайдер.3. Перейдіть: «Пуск» - «Всі програми» - «Стандартні» - «Командний рядок». У відкрилася консолі введіть команду ipconfig / all і натисніть Enter. Ви побачите масу інформації, включаючи внутрішній IP.4. Не забувайте про те, що IP буває статичним і динамічним. У першому випадку у вас завжди один і той же IP адреса, він не змінюється при новому включенні комп'ютера і підключенні до інтернету. У деяких випадках це зручно - наприклад, якщо ви власник сайту, то в налаштуваннях панелі адміністратора можете вказати прив'язку по IP. У цьому випадку вже ніхто не зможе зайти в адмінку під вашими обліковими даними, так як не буде збігатися IP. Недолік постійної адреси в тому, що якщо хтось хоче зламати ваш комп'ютер і знає його IP, в нього буде багато часу для здійснення задуманого - адже адресу вашого комп'ютера не змінюється.5. Динамічний IP, на відміну від статичної, змінюється при кожному підключенні. Анонімність такого підключення вельми висока - як правило, досить відключитися від мережі і знову підключитися, і ви вже будете працювати під іншим IP. Але при цьому не варто забувати про те, що провайдер завжди знає, під яким адресом ви працювали в той чи інший час.

Номер слайду 9

Практична частина. Завдання 2  Ось декілька сайтів, які дозволяють визначити IP по домену сайту:vinete.org / ip2ip.ru/lookipwhois.netip-whois.netmainspy.ru. Визначте ІР адресу наступних сайтів: Спеціалізовані Інтернет-сайти дитячої літературиwww.childbooks.blox.ua    – веб-сайт „Книги для дітей”www.abetka.ukrlife.org  – веб-сайт для дітей „Весела абетка”www.abetka-logopedka.org    – веб-сайт „Світ дитини”www.kazka.in.ua  – веб-сайт „Українська казка”www.ae-lib.org.ua/_lit_child.htm  – веб-сайт „Дитяча література”  Освітньо-інформаційні ресурсиhttp://teacher.at.ua/  – веб-сайт „Вчитель вчителю, учням та батькам”www.balachka.com  – веб-сайт „Пиши українською”http://bibliyna-istoriya.org.ua/  – веб-сайт „Біблійна історія”http://cikave.org.ua/pro-sajt/  – веб-сайт „Цікаво про цікаве”www.ak. Books.com.ua  – веб-сайт „Академічна книгарня@онлайн”http://www.idea-ukraine.org/  – проект „Відкритий світ інформаційних технологій”Інтернет-сайти бібліотек та електронних бібліотекhttp://www.4uth.gov.ua/  – веб-сайт Державної бібліотеки України для юнацтва (Київ)http://www.chl.kiev.ua/  – веб-сайт Національної бібліотеки України для дітейhttp://www.nbuv.gov.ua/  – веб-сайт Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського (Київ)http://www.bukvoid.com.ua/  — веб-сайт „Буквоїд”http://www.nplu.org/  – веб-сайт Національної парламентської бібліотеки України (Київ)http://www.ukrbook.net/  – веб-сайт Книжкової палати України імені Івана Федорова (Київ)

Номер слайду 10

Практична частина. Завдання 3 Вказати верхні, другі та треті рівні доменів: http://library.zntu.edu.ua/res-libr-el.html  – веб-сайт „Бібліотеки в мережі Internet”http://lyapota.boom.ru/lib.htm  – колекція посилань на кращі електронні бібліотекиhttp://book.uraic.ru/ssylki/biblioteki  – Інформаційно-довідковий портал „Library.ru”http://www.loc.gov/  – веб-сайт Бібліотеки Конгресу СШАwww.bnf.fr/   – Bibliotheque Nationale или BNF) — веб-сайт Національної бібліотеки Франціїwww.bl.uk/  – веб-сайт Британської бібліотекиІнтернет-сайти музеїв та картинних галерей Україниhttp://prostir.museum/  – портал „Музеи Украины”http://www.prostir.museum/sites/ua  – веб-сайт „Музейний простір України”http://namu.kiev.ua/  – веб-сайт Національного художнього музею Україниhttp://www.warmuseum.kiev.ua/  – веб-сайт Національного музею історії Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 роківhttp://hutsul.museum/  – веб-сайт Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття

Номер слайду 11

VI.   Засвоєння вивченого теоретичного матерiалу

Номер слайду 12

VІІІ. Домашнє завдання. Д/ЗОпрацювати § 2.1.-2.2 Виконати завдання 4, 5

zip
До підручника
Інформатика 9 клас (Бондаренко О.О., Ластовецький В.В., Пилипчук О.П., Шестопалов Є.А.)
Додано
29 червня 2018
Переглядів
669
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку