Урок Персько -грецькі війни

Конспект уроку на тему: «Персько -грецькі війни»

проведеного у 6 класі СЗШ №83 м. Києва

вчителем історії та правознавства Андріяш У. О.

Мета: визначити головні причини та розглянути основні події греко-перських воєн; сформувати уявлення про стратегію й тактику воюючих держав; розвивати  навики роботи з історичними документами; через питання причинно-наслідкового характеру розвивати вміння аналітично мислити,  вміння робити нескладні висновки, давати моральну оцінку війнам як способу вирішення суперечностей між державами; формувати негативне ставлення до будь-яких проявів насильства; через метод роботи у групах розвивати комунікативну взаємодію, соціальну активність,  виховувати в учнів уміння знаходити вихід із складних ситуацій, соціальну коректність, гнучкість та креативність мислення, повагу і толерантне ставлення до вибору і позиції інших.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань та вмінь.

Обладнання:

1. Підручник
2.Мультимедійна презентація  на тему: „Греко-перські війни”
3. Картки з творчими завданнями та додатковою інформацією для роботи груп.

Основні поняття: марафонський біг, стратеги, гопліти, фаланга, трієра, афінський морський союз.

Структура уроку
І. Вступне слово учителя. Повідомлення теми та мети уроку. Ознайомлення учнів з порядком роботи.
ІІ. Актуалізація опорних знань
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
1. Причини греко-перських війн.
2.Основні битви.
А) Марафонська битва.
Б) Битва при Фермопілах.
В) Саламінська битва.
3.Перший Афінський морський союз.
ІV. Підсумки уроку та оголошення оцінок
V. Оголошення домашнього завдання.

ХІД УРОКУ
І. Вступне слово учителя. Повідомлення теми, мети та плану  уроку. Ознайомлення учнів з порядком роботи.
Сьогодні на уроці ми з вами розглянемо тему „Греко-перські війни” . Розглядаючи дану тему ми повинні вирішити такі завдання:
Визначити, що стало причиною греко-перських війн.
Визначити яку стратегію та тактику обрали воюючі сторони.
Розглянути та проаналізувати головні події греко-перських війн.
Визначити  наслідки війн для Стародавньої Греції

Вчитель наголошує, що нову тему діти будуть вивчати за таким планом :
1. Причини греко-перських війн.
2.Основні битви.
А) Марафонська битва.
Б) Битва при Фермопілах.
В) Саламінська битва.
3.Перший Афінський морський союз.

Сьогодні ви працюватимете у таких  групах:
І група: „Марафонці”,
ІІ група „Спартанці”,
ІІІ група „Стратеги”.

Кожна група отримає багато цікавих завдань та додаткової інформації і повинна буде представити для інших груп результати своєї роботи.
Перш ніж ми приступимо до вивчення нової теми, давайте з вами повторимо, що ви дізнались про Персію на минулих уроках.

ІІ. Актуалізація опорних знань.
Запитання на повторення.
Давайте пригадаємо хто та коли об’єднав перські племена у єдину державу? (перські племена у єдину державу об’єднав Кір ІІ в 550р.до н.е.)
Які сусідні держави підкорили перси у VІ ст. до н.е.? ( Перси підкорили Лідійське царство, Нововавилонську державу, Єгипет,  узбережжя Іонічного моря)
За якого правителя Перське царство досягало своєї найбільшої могутності? (Найвищої могутності Персія досягла за Дарія І.)

    Таким чином ми з вами пригадали, що Перське царство досягало своєї найбільшої могутності за правління царя Дарія І. Його кордони простягалися від річки Інд на сході до Середземного моря на заході.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
     Вчитель пропонує учням самостійно визначити причини греко - перських воєн у V ст. до н.е. Якщо учні не можуть самостійно визначити причини, то вчитель вказує на те, що наприкінці VI ст. до н. е. перси захопили береги та частину фракійського узбережжя, внаслідок чого припинилися торгові відносини Еллади з колоніями на берегах Понту Евксинського. Фінікійські купці, піддані перського царя, заволоділи всією торгівлею в Егейському морі. Для закріплення економічного панування персів на берегах Середземномор'я необхідно було підкорити еллінів, які жили на Балканському півострові. Загарбницькі плани володарів Перської держави підштовхнули їх до завоювання Еллади.

Таким чином серед головних причин греко-перських воєн слід виділити такі :

•        захоплення малоазійських міст;
•        потреба перської знаті у нових землях та  багатствах;
•          перекриття персами Босфору та Дарданелл через припинення контактів  Греції з містами-колоніями на Чорному морі;
•          панування на Середземномор’ї

Отже, мета персів:

1. Утвердження влади в районі Середземного моря.

2. Контроль торгових шляхів Середземномор’я.

3. Повне підкорення всієї Греції.

Мета греків: збереження власної держави.

Вчитель просить дітей записати причини у зошит.

Розглядаючи друге питання діти працюють у  4-х групах. На виконання завдання  доцільно виділити 8 – 10  хвилин .
Вчитель роздає кожній групі завдання на карточках. Слід зазначити, що на даному етапі дуже важливо чітко сформувати питання для кожної групи. Вчитель також повинен наголосити, що працюючи в групах, діти  повинні  відразу визначити координатора, який буде керувати роботою групи. Координатор визначає, хто буде відповідати  на поставленні питання. Це може бути як один учень, так і декілька. Головне - чітко і послідовно давати відповіді на поставленні питання.

Завдання для І групи - „Марафонців” :
1.Опрацюйте текст на  ст. 152  „Марафонська битва” та додаткову інформацію про хід Марафонської битви.

2. Визначте коли відбулося перше вторгнення персів у Грецію та яку мету ставили перси перед вторгненням у Грецію?

3 .Використавши додаткову інформацію на карточці ( Додаток ), складіть розповідь: ”Хід марафонської битви”.

Завдання для ІІ групи - Спартанців”:
Опрацюйте текст на ст.154  „Вторгнення Ксеркса в Грецію” та „Битва при Фермопілах” та додаткову інформацію на картці( Додаток ).

Визначте коли відбулося друге вторгнення персів у Грецію?
Чи були готові греки до другого вторгнення? Хто очолив грецькі поліси для боротьби з персами?
Складіть розповідь “Битва біля Фермопіл”.

Висловіть свою думку на питання: „Чому у Фермопільській битві прославилися не перси, які перемогли, а греки, які зазнали поразки?”

Завдання для ІІІ групи - „Стратегів” ( Додаток 3).
Опрацюйте текст на ст. 155 «Саламінська битва»           

Як стратег Фемістокл вирішив перемогти персів? Опишіть грецьку трієру.
Складіть розповідь “Саламінська битва”.
 
Через 8-10 хв. вчитель просить представити результати роботи у групах та дати відповіді на поставленні запитання.
 
Підводячи підсумок роботи всіх  груп над другим питанням, вчитель зазначає, що  перемога у Саламінській битві мала велике значення для перебігу всієї війни. Перси втратили перевагу в морських силах. Під загрозою опинилися зворотні шляхи до Азії. Греки відчули силу й перевагу над ворогом.

Подальший розвиток Афін тісно пов'язаний зі зростанням їхньої морської могутності, з перемогою у греко-перських війнах, організацією Першого Афінського морського союзу, відомого також як Делоський союз і створенням Афінської морської держави. Цей союз існував у 478/477 — 404 до н. е. та був названий за островом Делосом, на якому відбувались збори союзних держав.

Формально це був союз незалежних і рівноправних полісів. Збори союзу відбувалися на острові Делос в святилищі Аполлона, де зберігалася (до 454/453 дон. е.) союзна казна.

 У роки Пелопоннеської війни 431—404 почалося масове відпадання союзників; у 404 Афіну, потерпілих поразка у війні, вимушені були на вимогу спартанців і їх союзників ліквідовувати союз.

Підсумки роботи над цим питанням доцільно провести  методом „Продовж речення”:
У 479 р. до н. е..................
У 449 р. до н.е....................
Після закінчення греко – перських воєн Афінська держава зміцніла, тому що.......

Далі вчитель підводить підсумок уроку, вказуючи на те, що Греко-перські війни завершилися 449 р. до н. є. укладенням мирного договору. Егейське море та Іонійське узбережжя було цілком звільнено від персів. Фінікійським купцям заборонили навіть з'являтися тут. Егейське море стало вільним для грецької торгівлі. Знову налагодилися торгові шляхи до Понту Евксинського, а також зв'язки з колоніями на його північних берегах. Греки відчули себе єдиним народом, пізнали силу своєї єдності. Склалися умови для економічного піднесення, культурного й політичного розквіту Еллади, який розпочався в середині V ст. до н. е.

ІV. Підсумки уроку та оголошення оцінок

Історичний диктант

1. Перський цар, який командував першим та другим походом персів на Грецію. (Дарій І)
2. Де відбулася битва в 490 році до н.е.? (Біля мису  Марафон)
3. Хто був перським царем під час третього походу персів на Грецію? (Ксеркс)
4. Де відбулася битва у 480 р.до  н.е. ? ( У Фермопільській ущелині)
5. Хто з грецьких стратегів наказав будувати флот? (Фемістокл)
6. Біля якого острова греки знищили перський флот? (Саламін)
7. Як називалися грецькі бойові кораблі? (Трієри)
8. Де була знищена перська армія в 479 р.до н.е. ?(Біля міста Платеї)
9. Який народ здобув перемогу в греко-перських війнах? (Греки)

Що допомогло малочисельній  армії греків,  одержати перемогу над персами?

Які наслідки греко – перських війн?

V. Оголошення домашнього завдання.

Прочитати параграф  і дати відповіді на запитання

                                                                                                
Додаток
Марафонська битва
У 490 р. до н. е. військо персів перепливло на кораблях Егейське море і висадилось в Аттиці на Марафонській рівнині — за 42 км від Афін.
Назустріч персам вирушило 10 тис. гоплітів. їх супроводжувала нечисленна легка піхота. Кінноти в греків не було зовсім. Очолювали військо кілька стратегів (воєначальників). Найвпливовіший поміж них був Мільтіад.
Уранці 12 серпня 490 р. до н. е. афіняни вишикувалися для бою у фалангу й атакували ворогів. Основну силу Мільтіад зосередив на флангах. На початку бою перси сильним натиском посунули афінян у центрі, де фаланга була слабкішою. Але сильні фланги афінян затиснули перських вояків із боків, і ті, побоюючись оточення, панічно відступили до кораблів. Зазнавши великих втрат, перси посідали на кораблі й відпливли від берега. На полі бою полягло 6400 персів і 192 грецьких гопліти. Далося взнаки те, що перські воїни майже не мали важкого озброєння. Влучні стрільці з луків, вони були слабкими в ближньому бою.
        

    
Додаток
Похід Ксерокса. Битва при Фермопілах
Перські царі не полишили своїх прагнень завоювати Грецію. Новий цар Ксеркс розпочав підготовку до нападу. Сучасні історики вважають, що армія Ксеркса сягала близько 100 тис. осіб. Це була велика бойова сила. На Елладу насувалася серйозна небезпека.

Звістка про новий похід персів не захопила еллінів зненацька. У 481 р. до н. е. поліси Еллади створили оборонний союз у складі 30 держав Щоб не пропустити ворога, потрібно було захопити єдиний шлях, який пролягав ущелиною Фермопіли, — такою вузькою, що там не могли роз'їхатися два вози.

Поки греки з різних полісів вагались і шукали виходу, назустріч персам вирушив цар Спарти Леонід . Старійшини не дозволили йому ризикувати всією армією, тому Леонід пішов тільки зі своєю особистою вартою — 300 кращими воїнами. Стрімко минаючи Істмійський перешийок і Беотію, Леонід збирав додаткові сили з грецьких міст, через які проходив. Тому до Фермопіл підійшло військо кількістю 6400 гоплітів і легкої піхоти. Греки зайняли Фермопіли, на кілька годин випередивши армію Ксеркса.

Три дні загін Леоніда відбивав атаки. У вузькій ущелині спартанці стійко оборонялися від незліченного перського війська. Але на четвертий день місцевий пастух за винагороду погодився провести персів гірськими стежками в обхід ущелини. Дізнавшись про це, Леонід завчасно наказав усім еллінським загонам відступити, а сам зі своїми спартанцями залишився на позиції. Спартанські закони не дозволяли відступати без перемоги. В останньому бою Леонід загинув разом з усіма своїми воїнами.

Тіла греків залишилися непохованими. Перська армія рушила через Фермопіли, зайняла Беотію та ввійшла в Аттику. Афіни опинилися під загрозою облоги, а допомога від спартанців усе ще не надходила.

Висловіть свою думку на питання: „Чому у Фермопільській битві прославилися не перси, які перемогли, а греки, які зазнали поразки?
 

Додаток 3

Завдання для ІІІ групи - „Стратегів”

Опрацюйте текст на ст.155 „Саламінська битва” .

Як стратег Фемістокл вирішив перемогти персів?
Складіть розповідь “Саламінська битва”