Урок позакласного читання. Іван Франко. «Перехресні стежки». Євген Рафалович — українець європейського типу.

Про матеріал

Розробка "Урок позакласного читання. Іван Франко. «Перехресні стежки».Євген Рафалович — українець європейського типу" моделює урок із використанням технології критичного мислення.

Перегляд файлу

Тема. Урок позакласного читання. Іван Франко. «Перехресні стежки».

Євген Рафалович — українець європейського типу.

Мета: проаналізувати образ Євгена Рафаловича; розвивати критичне мислення; виховувати національну гідність і повагу до Батьківщини.

Тип уроку: урок – диспут

ХІД УРОКУ

І. Вступна частина

Епіграф уроку:

Мусимо бути європейцями на ґрунті українському.

П. Грабовський

¤ Актуалізація

Учитель. Євгена Рафалович … Чи вписується він у нашу сучасність? Чи може він стати взірцем справжнього українця? Це питання, на основі яких ми проведемо дискусію « Євген Рафалович — українець європейського типу».

¤ Мотивація

Часи міняються, міняється спосіб мислення людини. Якою ж має бути сучасний українець? Нагадаю вам про статтю І.Франка «Одвертий лист до галицької української молоді», в якій він писав: «Би, молоді приятелї, що з зацїкавленєм читаєте новини з Росії, чи подумали Ви про значінє тих подїй для нашої нації, для нас усїх, для кождого з нас особисто? Адже-ж всесьвітня історія — не історія героїв, а історія масових рухів і перемін; а ми-ж кожний особисто хиба не часть тої маси, яка сими подїями покликана, до руху та переміни? Чи подумали Ви над сим, куди можуть понести нас ті рухи, якою луною в особистім житю кождого з нас можуть відбити ся ті переміни, і які обовязки на кождого з нас накладає теперішня хвиля? Менї здаєть ся, що як люди обдаровані сьвідомістю й даром думки ми всї повинні про се думати, думати більше й інтензивнїйше, нїж про все иньше, що нас цїкавило доси. Бо приходить велика доба, і горе нам, горе нашій нації, коли велика доба застане нас малими і неприготованими! (…)

Ми мусимо навчити ся чути себе Українцями — не галицькими, не буковинськимн Українцями, а Українцями без офіціяльиих кордонів. І се почутє не повинно у нас бути голою фразою, а мусить вести за собою практичні консеквенції. (…)

Перед українською інтелїґенцією відкриєть ся тепер, при свобіднїйших формах житя в Росії, величезна дїєва задача — витворити з величенної етнїчної маси українського народу — українську націю, суцїльний культурний орґанїзм, здібний до самостійного культурного й полїтичного житя».

¤ Тема, очікувані результати

Учитель. Результатом нашої спільної роботи має стати дослідження того, чи може бути Євген Рафалович тим зразком європейського українця.

ІІ. Основна частина

¤ Асоціативний кущ до слова «європейськість»

освіченість гідність

європейськість

верховенство

права

національна гордість

¤ Мікрофон. Проводячи дискусію, варто скористатися таблицею

Ознака європейськості	Прояв у вчинках Євгенія
освіченість	мав добру правничу освіту, бо, як відомо, з твору, першу справу виграв справу селян «дякуючи … блискучій і вмілій обороні», які «не тільки увільнені трибуналом, але надто мали надію в дорозі цивільного процесу виграти те фатальне пасовисько».
гідність	– Ну, на наші повстання, пане бурмістр, не дуже лакомтеся, бо хто знає, чи вони смакували би вам і ще декому. А щодо наших мучеників – мій Боже! Різні бувають мученики. Одні розкривають груди перед карабінами, інші весь вік двигають ярмо недолі і тихо терплять за свій ідеал.
національна гордість	Але в іншій справі д-р Рафалович виступив відразу новатором, консеквентним і впертим: він відразу зробив свою канцелярію руською і поклав собі правило, що ні один "кавалок" із неї не сміє вийти на іншій мові, як тільки на руській. Русин, що не клониться під польське ярмо, не лижеться до польської єрархії, – се або демагог і соціаліст, або москаль. Tertium non datur
верховенство права	Кілька разів йому відкидувано подання, але він достоював свойого права, не подавався ні на які підмови ані жалі, але, навпаки, своїм звичайним способом зводив їх на жарти, обезсилював сміхом, добродушністю, за котрою, мов оружні полки, стояли непереможні юридичні аргументи. І його впертість по якімсь часі почала одержувати побіду. Провчені раз і другий, судові, скарбові і автономічні урядники почали без перепон і навіть без воркотання приймати руські письма…