Урок позакласного читання. "Кожен твір – це лакмусовий папірець того, як я живу”. Богдана Матіяш

УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ“Кожен твір – це лакмусовий папірець того, як я живу”. Богдана Матіяш АВТОРКА: НЕКІГА Л. М. ЗАПОРІЗЬКА ГІМНАЗІЯ №75

“ВІКІПЕДІЯ” НАЗИВАЄ БОГДАНУ МАТІЯШ ПОЕТКОЮ, РЕДАКТОРКОЮ, ПЕРЕКЛАДАЧКОЮ ТА ЛІТЕРАТУРНИМ КРИТИКОМ. АЛЕ, ПЕРЕЧИТУЮЧИ ЇЇ ВІРШІ, ВСЕ БІЛЬШЕ ХОЧЕТЬСЯ ЇЇ НАЗВАТИ ЛЮДИНОЮ ТА ФІЛОСОФОМ. Богдана Матіяш

кілька поетичних збірок (“Непроявлені знімки”, 2005; “розмови з Богом”, 2007; “Твої улюблені пси та інші звірі”, 2011, 2012; “Пісня Пісень”, 2018), прозова книжка “Братик Біль, Сестричка Радість” (2014), “Казки Різдва” для дітей (2013, 2014). Богдана Матіяш. ДОРОБОК АВТОРКИ:

МРІЯ В ДИТИНСТВІМАЛОЮ ДІЗНАЛАСЯ ПРО ІСНУВАННЯ ЄГИПЕТСЬКИХ ПІРАМІД, ВОНИ НАДОВГО СТАЛИ МРІЄЮ. ОДНОГО РАЗУ СКАЗАЛА МАМІ, ЩО КОЛИ ВИРОСТУ, СТАНУ АРХЕОЛОГОМ І ПОЇДУ НА РОЗКОПКИ ДО ЄГИПТУ. А МАМА ВІДПОВІЛА, ЩО Я ПРОСТО ЗАРОБЛЮ ГРОШЕЙ І ТУДИ ВИРУШУ. Тоді, за часів Радянського Союзу, це звучало надто фантастично. Майже, як політ на Марс. Та сталося так, як мама й передбачала: я виросла й заробила на поїздку. Але на той час мої життєві вектори дуже змінилися. В Єгипті я їздила до християнських святинь, а піраміди та мумії мене вже не вабили як колись, у дитинстві.

Частина нинішніх мрій теж пов’язана з подорожами. "Хочу побачити Америку, канадські гори та прерії. Передовсім, національні парки: природну красу, якою її створив Господь. Таку, якою вона була до появи людини. Залишки, осередки раю на Землі. Ця мрія живе в мені, проростає наскрізь, наче дерево…"НИНІШНІ МРІЇ

СЕРЕДОВИЩЕ, В ЯКОМУ СФОРМУВАЛАСЯ ЯК ОСОБИСТІСТЬ

БАТЬКИМОЇ БАТЬКИ ПОЗНАЙОМИЛИСЯ В ЕТНОГРАФІЧНОМУ ХОРІ “ГОМІН”, ЯКИЙ БУВ ЗАСНОВАНИЙ ЩЕ У 1969 Р. У РІЗНІ ЧАСИ В НЬОМУ СПІВАЛИ НІНА МАТВІЄНКО, НАДІЯ СВІТЛИЧНА, ЄВГЕН ЧЕРЕДНИЧЕНКО ТА ІНШІ ЗНАКОВІ ДЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ ОСОБИСТОСТІ. ХОР ІСНУЄ І СЬОГОДНІ, АЛЕ В РАДЯНСЬКІ ЧАСИ ВІН ВВАЖАВСЯ “ПІДПІЛЬНИМ ОСЕРЕДКОМ БУРЖУАЗНОГО НАЦІОНАЛІЗМУ”. КДБ СТЕЖИВ ЗА ЙОГО ЧЛЕНАМИ, ВИКЛИКАВ ЛЮДЕЙ НА ДОПИТИ, БАГАТО ХТО ВТРАТИЛИ РОБОТУ ЧЕРЕЗ УЧАСТЬ АБО НАВІТЬ ВІДВІДУВАННЯ КОНЦЕРТІВ “ГОМОНУ”. Мою маму не раз викликали до КДБ на Володимирську, 33. Розпитували її про знайомих. Шантажували. Скажімо, якось слідчий кинув їй: “Да мы тебя родительских прав лишим!” А вона зняла з шиї хустину, поклала її на коліна і прикрила нею руки, щоб не було помітно, як вони тремтять, і, усміхаючись, сказала: “Ну, то самі їх виховуватимете”. А вони аж заходилися: “Ты смотри, она еще издевается над нами, смеется!” А як їй було інакше вчинити? Безумовно, вона боялася, але не могла показати кагебістам свого страху. Моя мама була неймовірно сильною.

Батьки виховували україномовними, свідомими та самостійними – здатними дати собі раду у випадку, якщо батьків заберуть. Нам давали читати серйозні книжки, розповідали правдиву версію нашої історії, позбавлену радянських інтерпретацій.

ОБИДВІ СЕСТРИ – ДУЖЕ ЦІКАВІ ОСОБИСТОСТІ"Моя найстарша сестра, коли їй було шістнадцять років, стала черницею. Софія (це її ім’я після постригу, у паспорті вона – Рада) вже майже дві третини свого життя живе у Львові, в монастирі Студійського уставу. Серед жіночих монастирів Східної церкви він – найстрогіший. Окрім того, що має чернече покликання, Софія також є чудовою перекладачкою з німецької."

ОБИДВІ СЕСТРИ – ДУЖЕ ЦІКАВІ ОСОБИСТОСТІСередня з нас, Дзвінка, – письменниця і перекладачка. Її твори дуже різні. Глибокі, смішні, подієві, філософські. Справді різні, як і ми з нею. Вона – як маленька ракета: динамічна, яскрава, темпераментна, часом рвучка, наче підліток. І не дивно, що її книжки для дітей настільки популярні.

БОГДАНА МАТІЯШВНУТРІШНІЙ СВІТ ЇЇ ПОЕЗІЙ – глибокий та прозорий, наче кришталеве озеро, в якому на десятки метрів проглядаються найменші камінчики на дні.

Богдана Матіяш зі своїм чоловіком Костянтином Москальцем"А З ЧОЛОВІКОМ МИ БАГАТО ДИСКУТУЄМО, ЧИТАЄМО НАВЗАЄМ ІЩЕ НЕДРУКОВАНІ ТЕКСТИ ОДНЕ ОДНОГО, МОЖЕМО ЗАПРОПОНУВАТИ ДО НИХ ПЕВНІ ВИПРАВЛЕННЯ. ДІЛИМО ПОРІВНУ ОБОВ’ЯЗКИ В ПОБУТІ Й ПОВАЖАЄМО ОДНЕ В ОДНОМУ МИТЦІВ, ЯКИМ ПОТРІБЕН ЧАС НА ПИСЬМО АБО Й ПРОСТО НА ДУМАННЯ. НАШИМ СТОСУНКАМ ДО ОДРУЖЕННЯ ПЕРЕДУВАЛО СІМ РОКІВ ДРУЖБИ, МИ ДОВГО ЛИСТУВАЛИСЯ, ЗІДЗВОНЮВАЛИСЯ. ДІЛИЛИСЯ ТИМ, ЩО КОЖНОМУ З НАС ЦІКАВЕ Й ВАЖЛИВЕ, ТОЖ ВСТИГЛИ ТРОХИ ДІЗНАТИСЯ ОДНЕ ПРО ОДНОГО ПЕРШ НІЖ УТВОРИЛИ СІМ’Ю."

КОЖЕН ТВІР ДЛЯ МЕНЕ – ЦЕ НЕ ПРОСТО ЛІТЕРАТУРА. ЦЕ ЛАКМУСОВИЙ ПАПІРЕЦЬ ТОГО, ЯК Я ЖИВУ. ЯКЩО Я ДОВГО НЕ ПИШУ, А ПОТІМ ПОЧИНАЮ, ТО ВІДЧУВАЮ, ЩО ВСЕРЕДИНІ НАКОПИЧИЛОСЯ БАГАТО ЧОГО ЗАЙВОГО, ЩО ПОТРІБНО ПРОФІЛЬТРУВАТИ, “ПРОМИТИ”. КОЛИ ШУКАЮТЬ ЗОЛОТО, ПРОМИВАЮТЬ КУПИ ПІСКУ, АБИ ДОКОПАТИСЯ ДО ТИХ КОШТОВНИХ КРУПИНОК. ДЕСЬ ТАК САМО У МЕНЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ З ПИСЬМОМ: ЗАВДЯКИ ЙОМУ ПІЗНАЮ, ЯКА Я НАСПРАВДІ. ДЛЯ МЕНЕ ПИСАТИ – ЦЕ ЗНАЧИТЬ БУТИ ЧЕСНОЮ З СОБОЮ. НЕ МОЖНА ГОВОРИТИ ПРО ЩОСЬ ВИСОКЕ, КОЛИ ЖИВЕШ, РОБЛЯЧИ ЯКІСЬ ПАСКУДСТВА. НЕ ХОЧЕТЬСЯ В ПИСЬМІ ВДАВАТИ З СЕБЕ КРАЩУ, НІЖ Я Є НАСПРАВДІ. АЛЕ МОЖНА ПРАЦЮВАТИ ІЗ СОБОЮ ЗАВДЯКИ ПИСЬМУ. УСВІДОМИТИ, ЯК ХОЧУ ЖИТИ, ЯКОЮ БУТИ, І ПОТРОШКИ СТАРАТИСЯ ТАКОЮ СТАВАТИ. ХОТІЛА Б, ЩОБ ТЕ, ЩО Я ПИШУ, НЕ РОЗХОДИЛОСЯ З МОЇМ ЖИТТЯМ. ХОЧУ БУТИ ВІЛЬНОЮ І ЧЕСНОЮ.

ДЖЕРЕЛА. HTTPS://UK. WIKIPEDIA. ORG/WIKI/%D0%9 C%D0%B0%D1%82%D1%96%D1%8 F%D1%88_%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0 HTTPS://UK. WIKIPEDIA. ORG/WIKI/%D0%9 C%D0%B0%D1%82%D1%96%D1%8 F%D1%88_%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0#%D0%9 F%D0%BE%D0%B5%D0%B7%D1%96%D1%8 F