Урок. Справжній герой загадкової книги (М. Лермонтов «Герой нашого часу» – морально-психологічний роман. Особливості композиції та її роль у розкритті ідейно-художнього задуму рома

УРОК  №  56

___________________________

 

Тема: Справжній герой загадкової книги (М. Лермонтов «Герой нашого часу» – морально-психологічний роман. Особливості композиції та її роль у розкритті ідейно-художнього задуму роману)

Мета:

навчальна: ознайомити  учнів  із  суспільною  атмосферою,  що відобразилася  у   романі  «Герой нашого  часу»,  історією  його  створення  та  особливостями  композиції;  засвоїти  поняття «морально-психологічний роман», проаналізувати повість «Белла», визначити риси характеру Печоріна;

розвивальна: розвивати навички аналізу епічного тексту, логічного мислення, зв’язного  мовлення;

виховна: сприяти вихованню читацької культури, зацікавленості до літератури.

Обладнання: текст  роману  «Герой  нашого  часу»  у  перекладі  О. Кундзича (або на  вибір учителя чи мовою оригіналу); ілюстрації до твору Д. Шмарінова, Ф. Константинова, 

Н. Дубовського, М. Врубеля,  І. Рєпіна  та  ін.  (на  вибір  учителя),  малюнки  М. Лермонтова із  зображенням  Кавказу, презентація до уроку, відео фрагмент кінофільму «Герой нашого часу» (частина I, «Бела»).

Тип уроку: комбінований (урок сприйняття та засвоєння нового матеріалу; застосування знань, умінь і навичок).

Методи та прийоми: словесні та практичні; робота з підручником, робота на картках, творча робота в групах, робота з ілюстраціями, бесіда, розповідь, усне опитування, робота з таблицею, перегляд фрагменту кінофільму «Герой нашого часу».

 

Вот книга, которой суждено никогда 

не стариться, потому что при самом 

рождении ее она была вспрыснута 

живою водою поэзии! Эта старая книга 

всегда будет новая.

 

В. Белинский,  

русский критик XIX ст.

 

Ланцюжок навчальних ситуацій

 

1.   АКТУАЛІЗАЦІЯ  ОПОРНИХ  ЗНАНЬ  УЧНІВ

      1.1.Перевірка домашнього завдання

      1.2. Слово вчителя

      1.3. Виразне читання поезії  «Монолог» учнем

2.  ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

      2.1. Вступне слово вчителя

3.   СПРИЙНЯТТЯ  І   ЗАСВОЄННЯ  УЧНЯМИ  НАВЧАЛЬНОГО  МАТЕРІАЛУ

      3.1. Робота з епіграфом

      3.2. Розповідь вчителя «Історія створення роману»

      3.3. Заповнення таблиці «Композиція роману»

      3.4. Літературний коментар

      3.5. Теорія літератури

      3.6. Проблемні запитання

      3.7. Робота з текстом (глава «Бела»)

      3.8. Перегляд уривку кінофільму «Бела»

4.    ЗАКРІПЛЕННЯ  ВИВЧЕНОГО  МАТЕРІАЛУ
   1. Робота в групах
   2. Підсумкова бесіда

5. ОГОЛОШЕННЯ ОЦІНОК

6.  ДОМАШНЄ  ЗАВДАННЯ ТА ІНСТРУКТАЖ ДО НЬОГО

 

ХІД УРОКУ

 

1.   АКТУАЛІЗАЦІЯ  ОПОРНИХ  ЗНАНЬ  УЧНІВ

1.1.Перевірка домашнього завдання

Бесіда

– Згадайте, як характеризує свій час М. Лермонтов? (див. Додаток, портрет)

Орієнтовна відповідь

Молодість М. Лермонтова припала на час, що був досить сумним для історії Росії. 

14 грудня 1825 року на Сенатській площі у   Петербурзі відбулося повстання декабристів, яке закінчилося поразкою. Організаторів повстання було повішено, учасників відправлено  на  двадцятип’ятирічне  ув’язнення  до  Сибіру.  Ровесники  Лермонтова, на відміну від ровесників Пушкіна, росли в  атмосфері утисків. Полководці потрібні були для придушення народу, судді – для звершення несправедливого суду, поети – для прославлення царя. Наростала атмосфера страху, підозри, безнадії. В юності поета не було світла і  віри. Він виріс у  духовній пустелі й  весь час намагався вирватися з  неї.

 

1.2. Слово вчителя

У 1829 році Лермонтов написав вірш «Монолог» в центрі якого доля суспільства і переживання молодого поета.

 

1.3. Виразне читання поезії «Монолог» учнем

(Один з учнів мав випереджальне завдання, напам’ять вивчити поезію)

«Монолог»

Михаил Лермонтов

Поверь, ничтожество есть благо в здешнем свете.
К чему глубокие познанья, жажда славы,
Талант и пылкая любовь свободы,
Когда мы их употребить не можем?
Мы, дети севера, как здешные растенья,
Цветем недолго, быстро увядаем…
Как солнце зимнее на сером небосклоне,
Так пасмурна жизнь наша. Так недолго
Ее однообразное теченье…
И душно кажется на родине,
И сердцу тяжко, и душа тоскует…
Не зная ни любви, ни дружбы сладкой,
Средь бурь пустых томится юность наша,
И быстро злобы яд ее мрачит,
И нам горька остылой жизни чаша;
И уж ничто души не веселит.

Коментар вчителя

Важко повірити, що авторові поезії виповнилося лише 15 років. Лермонтов  ще  не  міг  пояснити,  але  вже  починав розуміти,  що  людина,  яка  не  має  можливості  діяти,  не  може  бути  щасливою.  Через  десять  років  після «Монологу»  він  напише  роман  «Герой  нашого  часу»,  в   якому пояснить  психологію  свого  покоління  і  покаже  ту  безвихідь,  на яку  приречені його ровесники.

 

2.  ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

2.1. Вступне слово вчителя

Учитель читає з роману «Герой нашого часу» цитату:

 

« …В первой молодости моей я был мечтателем, я любил  ласкать попеременно то мрачные, то радужные образы, которые рисовало мне беспокойное и жадное воображение. Но что от этого  мне  осталось?  одна  усталость,  как после ночной  битвы  с  привидением,  и  смутное  воспоминание,  исполненное сожалений. В этой напрасной борьбе я истощил и жар души, и постоянство воли, необходимое для действительной жизни; я вступил в эту жизнь, пережив ее  уже мысленно, и мне стало скучно и гадко, как тому, кто читает дурное подражание давно ему известной книге».

 

– Це можна сказати і про Лєрмонтова, і про Печоріна.

«Герой нашого часу» – загадкова книга. Недаремно ж Антон Чехов писав: «Не можу зрозуміти, як міг він, будучи хлопчиком, зробити це!»

Сьогодні на уроці кожен з вас може сказати своє слово: хто ж він, справжній герой книги, герой 30-х років XIX століття?

(Діти записують тему уроку в зошити)

 

3.   СПРИЙНЯТТЯ  І   ЗАСВОЄННЯ  УЧНЯМИ  НАВЧАЛЬНОГО  МАТЕРІАЛУ

3.1. Робота з епіграфом

–  Виразно прочитайте слова В.  Бєлінського із його статті, присвяченій аналізові роману «Герой нашого часу» М.  Лермонтова.

– Чим  ця  книга  вразила  критика?  (Критика  вразила  поетична  мова  твору.)

–  У чому, на вашу думку, полягає «живучість» цього твору? (У колі проблем, порушених автором.)

 

3.2. Розповідь вчителя прос творення «Історія створення роману»

Роман  «Герой  нашого  часу»  М.  Лермонтов  почав  писати  у  1838  році  під  впливом  кавказьких  вражень.  Спочатку  це  був  навіть  не роман,  а  окремі  повісті, об’єднані  спільним  головним  героєм.  У 1839  році  журнал  «Отечественные  записки»  повідомив,  що  М. Лермонтов  готує  до  друку  «зібрання  своїх  повістей».  Кожна з   цих повістей спиралася на певну літературну традицію. «Бела» мала риси подорожнього  нарису,  «Княжна  Мері»  –  світської повісті,  «Тамань»  – ліричної новели, «Фаталіст» – повісті про «таємничий випадок», що була популярною у 1830-х роках. Також необхідно зауважити, що роману «Герой нашого часу» передував роман «Княгиня Ліговська» (1836), де вперше з’явився Печорін, гвардійський офіцер, який був закоханий  у   княгиню Віру Ліговську. Глава «Тамань» була написана у  1837 році.

У найпершій редакції роман розпочинався повістю «Бела», за нею йшли «Максим  Максимович»  і   «Княжна  Мері».  «Бела»  і   «Максим  Максимович»  мали  підзаголовок «Із записок офіцера» і  склали першу частину роману, а  «Княжна Мері»   – другу його частину, основну, що містила сповідь героя. Протягом серпня–вересня 1839  року  М. Лермонтов  переписав  усі  глави  роману,  за  винятком  «Бели»,  яка  на той час була уже опублікованою. Саме на цій стадії роботи до роману увійшла глава «Фаталіст».

У першій редакції роман мав назву «Один із героїв початку століття». Тепер він складався з чотирьох частин: «Бела», «Максим Максимович», «Фаталіст», «Княжна Мері». Твір поділявся на дві частини: перша частина – записки офіцера-розповідача,  друга  –  записки  героя.  Введення  глави  «Фаталіст» поглибило  філософський задум твору.

До кінця 1839 року М.  Лермонтов створює остаточну редакцію роману, включаючи до нього главу «Тамань» і  змінивши композицію твору. Роман починався главою «Бела», далі йшла «Максим Максимович». Записки головного героя, Печоріна, тепер починалися главою «Тамань», а   закінчувалися «Фаталістом». У   цій же редакції з’явилася й  назва записок героя – «Журнал Печоріна». Отже, роман складається з   п’яти глав. З’являється і  нова назва – «Герой нашого часу».

 

3.3. Заповнення таблиці «Композиція роману» (робота в картках)

Композиційна особливість полягає в послідовності розташування розділів: розвиток сюжету пов'язаний не з історією життя героя, а історією знайомства автора з героєм, тобто з історією розкриття характеру.

Порівняйте

У Лермонтова	Хронологічна послідовність
Частина І 1. «Бела»	1. На шляху з Петербурга на Кавказ Печорін зупиняється в Тамані – «Тамань».
2. «Максим Максимович»	2. Після військової експедиції їде на води, зупиняється у Пятигорську, Кисловодську, дуель з Грушницьким - «Княжна Мері».
3. Журнал Печоріна. Передмова	3. За дуель Печоріна висилають у фортецю - «Бела».
4.Тамань»	4. Печорін на два тижні іде до станиці, де зустрічає Вулича – «Фаталіст».
Частина ІІ 5. Княжна Мері»	5. Через п’ять років Печорін, що залишив військову службу їде до Персії, у Владикавказі зустрічає Максима Максимовича і автора – «Максим Максимович».
6. Фаталіст»	6. На шляху з Персії Печорін помирає - передмова до журналу.

 

3.4. Літературознавчий коментар

Прізвище  головного  героя  роману  пов’язувало  його  з  пушкінським «Євгенієм Онєгіним». Прізвище Печорін походить від назви великої російської ріки Печори, що знаходиться недалеко від Онєги (звідси й  прізвище Онєгін). 

Тобто, услід за О.  Пушкіним М.  Лермонтов звертається до зображення свого сучасника та аналізує його долю в   умовах своєї доби. Лермонтов ще глибше проникає у   таємниці душі головного героя, посилюючи психологізм твору й   насичуючи його глибокими філософськими роздумами про мораль суспільства. Саме тому «Герой нашого  часу» вважається першим морально-психологічним романом у  російській літературі.

 

3.5. Теорія літератури

Морально-психологічний роман – різновид реалістичного роману, у якому головна увага зосереджена на розв’язанні поставлених письменником моральних проблем, що вимагає глибокого психологічного аналізу.

 

3.6. Проблемні запитання

–  Які морально-етичні проблеми вирішує автор у  своєму романі? (Добро і   зло, любов і   дружба, смерть і  релігія, призначення людини і  свобода волі тощо.)

–  У  чому  полягає  психологізм  твору?  (Лермонтов  зосереджує  увагу  на  особистості  героя,  його  душевних  переживаннях.  Перед  читачем  постає  ніби  «оголена» душа Печоріна. Роман – це історія його душі.

–  Як відомо, Лермонтов декілька разів змінював композицію. Як ви думаєте, з   якою  метою?  (Щоб  повніше  розкрити  головну  проблему – душевні  шукання  головного героя.)

– Подумайте, чому автор не дотримується хронології у розташуванні глав? (Хро нологічна  непослідовність  пояснюється  декількома  причинами.  По-перше,  у  романі є   елементи різних жанрів: нотаток, щоденника, світської повісті, нарису тощо. 

По-друге, автор прагнув заінтригувати читача, здійснити «мандрівку» у  психологію героя, занурити читача у   глибини внутрішнього світу персонажа.)

–  Чи  можна  визначити  від  чийого  імені  ведеться  розповідь  у  романі?  (У  романі  декілька  оповідачів,  у   кожній  главі  він  свій.  Так,у  главі  «Бела»  про  перебіг подій  читач  дізнається  із  розповіді  Максима  Максимовича;  у   «Максимі  Максимовичі»  розповідь  веде  офіцер;  глави  «Тамань»,  «Княжна  Мері»,  «Фаталіст»  подані у   формі  журналу  та  щоденника  головного  героя.  Тобто,  оповідачем  є   сам  Печорін. А   форми журналу та щоденника дозволяють дати авторові не тільки аналіз душі героя, а   й   глибокий самоаналіз особистості.)

 

3.7. Робота з текстом (глава «Бела»)

•               Бесіда з учнями

–  Де відбувається дія твору? (На Кавказі.)

– Яким побачив Печоріна Максим Максимович? Зачитайте. («Він був такий тоненький, біленький, на ньому мундир був такий новенький, що я відразу догадався, що він на Кавказі в  нас недавно».)

–  Чи можна судити з  цього опису Печоріна про ставлення до нього старого солдата?  Яким  воно  було?  (З  опису  відчувається,  що  оповідач  симпатизує  Печоріну. Про це свідчать слова із зменшувально-ласкавими суфіксами, які вживає оповідач, та фраза: «Славний був хлопець».)

–  Чому  він  здавався  Максимові  Максимовичу  «чудним»?  (Він  вирізнявся з-поміж  інших  своєю  поведінкою:  реакцією  на  зміни  температури,  раптовою  блідістю, тривалим мовчанням і  неочікуваною балакучістю.)

– Яка історія з ним трапилася на Кавказі? (Для нього Азамат, син одного з місцевих князів, викрав свою сестру Белу і привіз до Печоріна. За це той викрав йому коня у Казбича.)

–  Як  цей  вчинок  характеризує  Печоріна?  (Вчинок  був  досить  авантюрним.)

–  Як  Бела  поставилася  до  Печоріна?  (Спочатку  дуже  боялася,  хоча  й   покохала з   першого погляду.)

–  Як Печорін завойовував прихильність Бели? (Він робив для неї численні дорогі подарунки.)

 

3.8. Перегляд уривку кінофільму «Бела»

 

•               Бесіда з учнями (продовження)

–  Як  ставився  Максим  Максимович  до  історії  з  Белою?  (Він  вважав,  що  Белу слід повернути батькові, хоча й   дуже прив’язався до дівчини, поважав її за гордість та витримку.)

–  Як ви розумієте слова Максима Максимовича: «Є люди, з   якими неодмінно слід  погоджуватися»?  (Максим  Максимович  мав  на  увазі  Печоріна.  Той  був  сильною особистістю й  міг підкорити своїй волі всіх.)

•      Як ви думаєте, чим приваблювала Бела Печоріна? (Своєю гордістю й  непокірністю.)
•      Хто  з  героїв,  на  вашу  думку,  кохав  по-справжньому:  Бела  чи  Печорін?  Аргументуйте

свою думку. (Бела кохала по-справжньому. А   Печорін і  сам не знав, чи відчував якісь почуття до дівчини.)

–  У  чому  полягає  трагедія  Печоріна?  (У  тому,  що  він  не  здатен глибоко  переживати.)

 

5.    ЗАКРІПЛЕННЯ  ВИВЧЕНОГО  МАТЕРІАЛУ
   1. Робота в групах

 

Завдання 1:

Розгляньте ілюстрації. До якого фрагменту тексту створював кожну з них художник? Яке завдання, на вашу думку ставив перед собою?

Підберіть ключові слова для характеристики Бели.

(іл. В.Сєрова «Бела» і «Зустріч Печоріна і Бели на весіллі», Л.Феєнберга «Бела і Азамат», В.Бехтєєва «Казбич ранить Белу»)

 

 Завдання 2:

Як ви думаєте, чи розуміє Печорін, яку роль відіграв у долі Бели? Щоб сталося з дівчиною, якби вона одужала?

 

Завдання 3:

Чи згодні ви з думкою Виссариона Белінського: «Любовь Бэлы была для Печорина полным бокалом сладкого напитка, который он и выпил зараз, не оставив в нем ни капли; а душа его требовала не бокала, а океана, из которого можно ежеминутно черпать, не уменьшая его…».

 

5.2. Підсумкова бесіда.

–  Назвіть, у  якій послідовності розміщені глави роману.

–  У чому полягають особливості композиції?

–  Від чийого імені ведеться оповідь у  главі «Бела»?

– Дайте  визначення  морально-психологічного  роману  та  назвіть  його  особливості.

–  Яка роль належить пейзажу у   розвиткові сюжета глави?

 

5. ОГОЛОШЕННЯ ОЦІНОК

 

6.  ДОМАШНЄ  ЗАВДАННЯ ТА ІНСТРУКТАЖ ДО НЬОГО

Перечитати главу «Максим Максимович».

Дібрати цитати для характеристики героя (на матеріалі глав «Бела» і  «Максим Максимович»).