24 липня о 18:00Вебінар: Методи фасилітації для планування та реалізації STEM-проектів і не тільки

Урок УРМ № 16-17. «Усний твір розповідного характеру в художньому стилі про виконання певних дій на основі власних спостережень з використанням дієприслівникових зворотів (за склад

Про матеріал

Урок-ярмарок у 7 класі.

Мета: узагальнити знання учнів про художній стиль, його особливості, сферу використання; формувати вміння чітко й послідовно розповідати про процес праці за власними спостереженнями, дотримуючись вимог стилю; розвивати культуру усного мовлення, логічного й образного мислення; виховувати національну самосвідомість, любов до народних зви­чаїв і традицій, повагу до праці та творчих людей – майстрів висо­кого рівня.

Тип уроку: урок-ярмарок (урок розвитку зв'язного мовлення).

Перегляд файлу

Предмет _______________________ Клас ___ Урок № ___  Дата___/___/___  

 

Прізвище вчителя __________________

 

 

 

Тема уроку: УРМ № 16-17. «Усний твір розповідного характеру в художньому стилі про виконання певних дій на основі власних спостережень з використанням дієприслівникових зворотів (за складним планом)»

Мета: узагальнити знання учнів про художній стиль, його особливості, сферу використання; формувати вміння чітко й послідовно розповідати про процес праці за власними спостереженнями, дотримуючись вимог стилю; розвивати культуру усного мовлення, логічного й образного мислення; виховувати національну самосвідомість, любов до народних зви­чаїв і традицій, повагу до праці та творчих людей – майстрів висо­кого рівня.

Тип уроку: урок-ярмарок (урок розвитку зв’язного мовлення).

Внутрішньопредметні зв’язки: лексикологія, культура мовлення.

Обладнання уроку: клас оформлено як український ярмарок, виставлено роботи, виконані учнями та їхніми батьками, підручник, пам’ятка «Як працювати над твором про виконання дій у художньому стилі?», таблиця «Художній стиль», план аналізу розповіді про про­цес праці, запис українських народних мелодій.

Методика та прийоми проведення уроку: бесіда, розповідь, контроль і самоконтроль, самостійна робота, «вільний мікрофон».

Епіграф уроку:

Вся радість життя у праці. Працювати – значить робити цей світ прекраснішим власними руками.

Ромен Роллан

 

 

План уроку:

  1. Організаційний момент.
  2. Мотивація навчальної діяльності, оголошення теми та мети уроку.
  3. Актуалізація опорних знань.
  4. Підготовка до роботи над твором. Виконання вправ і за­вдань.
  5. Оцінювання учнів.
  6. Підсумок уроку.
  7. Домашнє завдання.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Уже дзвінок нам дав сигнал:

Працювати час настав.

Тож і ми часу не гаймо.

Роботу швидше починаймо.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності, оголошення теми та мети уроку.

  1. Вступне слово вчителя.

Любі діти, залиште свої турботи і проблеми за порогом класу та налаштуйтеся на творчу плідну працю. Треба встигнути стільки всього зробити, адже ми отримали запрошення на ярмарок!

Увага! Увага! Спішіть, поспішайте!

Господарі й гості, глядіть, не минайте!

На ярмарок прошу гуртом, поодинці.

Чекають на всіх там чудові гостинці!

2. Бесіда.

1. А чи знаєте ви, що таке ярмарок? (Учні дають відповіді)

2. Як можна перевірити, чи правильно ми пояснили зна­чення цього слова? Який словник для цього знадобиться? (Учні знаходять слово „ярмарок» у тлумачному словнику і зачитують пояснення його значення. Ярмарок – торг, що відбува­ється регулярно в установлений час на певному місці для продажу і закупівлі товарів).

3. Хто з вас був на ярмарку? Де? (Учні відповідають).

3. Рольова гра. Розповідь юного історика.

На Слобожанщині в кінці XVIII століття найбільшими ярмар­ками були Харківський та Сумський, які тривали від 15 до 30 днів. Барвінківський ярмарок проходив від 2 до 5 днів. Він дав Україні багатющий фольклор та цікаві традиції, які оспівали у своїх творах Гоголь і Квітка-Основ’яненко, Остап Вишня і Стельмах.

Кілька разів на рік селянин мав побувати там, адже це був один із засобів існування. На ярмарку можна було продати результат своєї праці, придбати необхідний реманент, побутові речі, худобу.

Учитель. Саме тут люди вчилися спілкуватися, торгувати, економити, дізнавалися про новини, знайомилися, пізнавали географію та ази бізнесу. Саме на ярмарку могли оцінити і майстерність. Тому дуже важливо було не тільки щось професійно виготувати, а й уміти цікаво розказати, „прорекламувати» продукт своєї праці. Отже, ми з вами, як справжні ярмаркові, будемо вчитися чітко й послідовно розповідати про процес праці, дотримуючись вимог стилю. А для цього повторимо типи і стилі мовлення, їхні найбільш характерні мовні засоби.

IІІ. Актуалізація опорних знань.

  1. Слово вчителя.

Ярмарку в селі чекають і дорослі, і малі. Дітвора, діставши від хрещеного батька на Святвечір чи від пана за посівання на Новий рік одну – дві копійки, обережно загортала свій скарб у ганчірочку й ховала. Нетерпляче ждала ярмаркового дня, мріючи про ласощі, глиняного півника чи сопілочку.

Парубки, заробивши в багатія кілька карбованців, хотіли ку­пити собі чоботи, картуза зі шкіряним козирком, а для коханої – пряників, цукерок, стрічок чи намисто.

Дівчатам снилися нові черевички, хустки, а найбільше – при­краси. Дядьки задумувалися, як би вигідніше продати воликів, бичка чи козенят, щоб розрахуватися з податками. Молодиці чекають на ярмарок, щоб продати курку чи порося, масло чи полотно, а собі купити ситцю на нову спідницю, або парчі на очіпок.  (Пояснити значення слів „парча», „очіпок»).

Але досить мріяти. З пустими руками на ярмарку робити ні­чого! Отже, до праці!

2. Запитання для бесіди:

1) Назвіть типи мовлення української мови. Який тип мов­лення слід обрати для інформування про процес праці? Чому? (Розповідь, бо в ній говориться про послідовне виконання конкретних дій, дається відповідь на питання «що робить особа?»).

2) Пригадайте основні частини розповіді (Вступ, розвиток дії, завершення).

3) Чи зустрічалися ви коли-небудь із текстами-розповідями про процес праці? Де? (У кулінарних книгах, інструкціях, довідниках садівника).

4) Яка мета цих текстів? (Дати рекомендації, як правильно щось виготовити ).

5) Елементи яких типів мовлення доречно поєднати у тексті-розповіді про процес праці? ( Опис природи, приміщення, зовнішності людини; роздум ).

6) Пригадайте і назвіть стилі мовлення. ( Розмовний, науковий, офіційно-діловий, публіцистичний, ху­дожній ).

7) У якому стилі можна скласти розповідь про  виконання автором улюбленої справи? (У науковому, діловому, художньому ).

IV.  Підготовка до роботи над твором. Виконання вправ і завдань.

  1. Слово вчителя.

Дякую, ви показали себе теоретично підкованими майстрами. А як діло буде на практиці? Бо на ярмарку доведеться не лише тор­гувати, а й розум свій продемонструвати, знання, вміння, логічне мислення. Та згодьтеся, важко думати, коли голодний шлунок. Час під­кріпитися вареничками. За одним присідом вечеря з обідом. Тож до повної миски усі з ложками!

      2. Завдання для учнів.

Прослухайте тексти. Про що в них розповідається? Який тип мовлення покладено в основу кожного із уривків? Визначте стиль мовлення.

1). Руки натхненно чаклували над кожним шматочком тіста. Господиня встигла вже поставити воду і, коли окріп уже забуль­котів, виклала на підситок перший десяток вареників та почала по одному кидати їх у каструлю. Прозора вода враз скаламутилась, у ній затанцювали білі го­рошинки. Полинув ніжний аромат тіста й варених ягід. Потім вода знову забила в ключі, і незабаром варенички почали випли­вати нагору. За мить вони запаморочливо пахтіли на тарілці – білі-білі, з ледь помітним бузковим відливом (За І.Сенченком ).

2). Прісне тісто замішують на сироватці з яйцем, дають йо­му відстоятися. Розкачують у руках качалку діаметром 2-3 см, розрізають її на шматки. Кожен шматок обвалюють у борошні, розкачують варениці. Начиняють її сиром, картоплею або туше­ною капустою. Варять у крутому окропі (3 кулінарної книги ).

3. Запитання для бесіди:

1) Які стильові ознаки властиві тесту художнього стилю? (Об­разність, конкретність, емоційність, оцінний характер мовлення).

2) Чи можна відчути, як автор першого уривку ставиться до виконавця дій?

Учитель. Зверніть увагу, що завдання художньої розповіді про процес праці не тільки відтворити послідовність виконуваних дій, а й охарактеризувати людину під час праці, показати її ставлення до роботи й результату.

3) Чи є  в другому тексті конкретна вказівка на виконавця? (Ні, виконавець чітко не визначається, а сприймається як особа уза­гальнена).

Учитель. Молодці! Не забудьте про ці відмінності між художнім і діловим описом, коли будете створювати власні висловлювання.

4. Робота з таблицею «Художній стиль мовлення».

Опрацюйте теоретичний матеріал таблиці, з’ясуйте, які лексичні й граматичні мовні засоби найбільш характерні для художнього стилю.

Результат пошуку зображень за запитом "художній стиль"

  • Продовження розповіді вчителя.

П’ятниця наповнена очікуванням поїздки. Здійснюються останні приготування: чоловіки ладять вози, жінки обережно складають у кошики фрукти, овочі, яйця, наливають у нові гле­чики молоко, сметану. Як усе встигнути, нічого не забути?! Та недарма в народі ка­жуть, що роботящі руки і гори звернуть. І нам баритися не можна, бо чекає лексична робота.

5. Лексична робота.

• Дібрати дієслова-синоніми, за допомогою яких можна
описати дії тих, хто працює (Працює, трудиться, виготовляє, майструє, виробляє).

        Працювати (як?) – зосереджено, впевнено, успішно, сис­тематично, не покладаючи рук, вміло, легко, повільно, ак­тивно.

        Слова для позначення послідовності дій: спочатку, перш за все, потім, після цього, згодом, тепер, нарешті.

  • Продовження розповіді вчителя. 

Ось і вечір. Все готово, але дехто починає задумуватися, що 24 години у добі замало. От якби 30! І те не доробив, і це ще не закінчив… Хто ж у такому разі проходить на допомогу? Так, друзі або сусіди.

Ось і я вирішила по-дружньому вам зарадити: зазвичай, ми ко­лективно складаємо план, але сьогодні, щоб дати можливість продавцям більше похвалитися товаром на ярмарку, виконала функції писаря. Це не означає, що ви нічого не можете змінити у плані, щось спростити чи розширити.

6. Орієнтовний план (учні записують у зошит).

1.  Чому я взявся до цієї роботи?

2. Чи потрібною ( цікавою ) є вона для мене?

3. Як попередньо готувався?

3.1. Добір матеріалів, інструментів.

3.2. Створення певних умов.

3.3. З ким радився, що читав?

4. З чого розпочав роботу?

5.Які трудові операції та в якій послідовності виконував?

6. Чим завершилася праця?

7. Чи задоволений я результатом?

7. Робота з памяткою.

Як працювати над твором про виконання дій у художньому стилі?

  1. У вступній частині твору вкажіть на особу, що виконує дію, і зазначте назву трудової дії.
  2. В основній частині твору, описуючи безпосередньо дію, обов’язково дотримуйтесь чіткої послідовності виконання дій, використовуючи при цьому спеціальні слова (спочатку, потім, пізніше, затим, насамкінець та ін.).
  3. Під час опису трудового процесу вживайте слова, що аналізують виконувані операції. Наприклад: працювати швидко, легко, серйозно, спокійно, творчо, цікаво, зосереджено, вправно; праця успішна, благородна, відповідальна, напружена, нелегка, плідна, радісна, сумлінна.
  4. З метою створення тексту-опису дій у художньому стилі використовуйте художні засоби (епітети, метафори, порівняння тощо).
  5. Пам’ятайте, що основною метою художнього опису трудового процесу є характеристика людини під час роботи та її ставлення до праці.

Зразок твору про виконання дій у художньому стилі

Недарма вважається, що праця облагороджує людину. Адже задля того, щоб зробити будь-що добре, потрібно вчитися та розвиватися. Уміла в своїй справі людина – наче митець, що створює шедевр. ЇЇ рухи красиві та відточені, хоч вона малює картину, хоч рубає дрова. Отаке захоплення в мене завжди виникає, коли я спостерігаю, як моя мама вишиває «хрестиком» картини.

Моя мама Олена дуже любить вишивати. Раніше вона часто робила вишиванки у народному стилі, як її навчила бабуся. Зараз їй подобається вишивати величезні, ніби намальовані картини. Хоч вишивати хрестиком і не складно, це потребує майстерності та терпіння. Мама сідає біля вікна чи лампи та дістає з шухляди п’яльця зі спеціальною тканиною, різнокольорові нитки та ножиці, та схему картини, надруковану на папері. Вона акуратно розкладує все необхідне та приступає до роботи. Голка в маминих руках просто літає! Мама швидко та легко робить стежки, рахуючи їх пошепки. Зайву нитку вона обережно відрізає гострими ножицями. В неї напоготові декілька голок з різними нитками, бо для однієї картини може знадобитися не менше десяти кольорів. Час від часу мама відсувається від своєї картини та дивиться, чи все зробила правильно. У цей час вона не любить, коли її відволікають, бо мусить стежити, щоб не збитися зі схеми.

Коли мама втомлюється, то акуратно збирає своє приладдя назад у шухляду та деякий час роздивляється, що в неї вийшло. Мушу визнати, вона ніколи не буває повністю задоволена результатом, хоча її картини виходять дуже гарними. Та мама вважає, що завжди можна зробити ще краще – швидше та акуратніше. Тому вона з радістю береться за нові роботи, щоб навчитися новому.

  • Продовження розповіді вчителя.

Все зрозуміло? Є питання? Ні? То чого ж ми ще не на возах? За­ймаймо місця, вмощуємося зручніше, поїхали!

Благословилося на світ. Виткнулося заспане сонце… І видко: дорогою вози потяглися… І кіньми, і волами, і коровами… І гарба, і вози, і 1озенята… З сіном, з соломою… А на возах і кури, і вівця скручена, і теля мекає, і порося верещить… А за возами і стригун­ці, і корівки з телятами. – Гей! Цоб! Цабе! Н-н-но! На ярмарок! І їдуть, і їдуть…

А щоб час у дорозі летів швидше, продумайте, як на ярмарку розповідатиме про процес праці.

8. Завдання: скласти усний твір розповідного характеру про виконання певних дій на основі власних спостережень з використанням дієприслівникових зворотів.

9. Складання учнями усного твору  розповідного характеру про виконання певних дій на основі власних спостережень з використанням дієприслівникових зворотів.

(Вмикається запис українських народних мелодій ).

  • Продовження розповіді вчителя.

Все приїхали!

На ярмарку нашім веселім, багатім,

Є чим дивуватись і є що придбати,

Тут щедрі дарунки і саду, й городу,

Тут пісня і жарти – усім в нагороду!

Тут речі умільців, ні з чим незрівнянні –

Барвисті стрічки, рушники вишивані.

Мерщій-бо на ярмарок всі поспішайте,

Купуйте, милуйтесь, торгуйтесь і грайте!

(Учитель звертає увагу присутніх на виставлені роботи учнів, батьків).

Українці вірили, якщо першим зайняти місце і почати торгів­лю, то товар розійдеться швидко і вигідно. Особливо, якщо купець свій товар хвалить. То хто ж у нас відкриє ярмарок, похвалиться власними знання­ми та вміннями?

(Учень готується до розповіді).

А ви, шановні покупці, теж не сидіть склавши руки, слухайте уважно, щоб справжню ціну за товар дати: не поскупитися, але й не переплатити. Допоможе вам у цьому план аналізу розповіді про процес праці, який лежить у кожного на столі.

План аналізу розповіді про процес праці

  1. Чи розкрито тему (дохідливо, чітко й цікаво розказано про процес праці)?
  2. Чи виразною є головна думка твору?
  3. Чи правильно скомпоновано твір ( чи є зачин і кінцівка).
  4. Чи відповідає текст твору вимогам вибраного автором сти­лю?
  1.  Відповіді учнів.
  1. Оцінювання учнів.

Учні проводять рецензування творів один одного. Учитель оцінює усні твори учнів, аргументує ту чи іншу оцінку.

  1. Підсумок уроку.

Уже сонечко сідає, притихає все навкруги. Закінчується і ярма­рок. Тече річка селянських возів додому.

На доброму ярмарку ми побували:

Одні – продавали, другі – купували,

Співали, сміялись та ще й жартували.

На вашу, діти, думку, чи вдалою була поїздка? Чого нового ви дізналися? Чи досягли ми поставленої на початку уроку мети?

Закінчився наш ярмарок. Бажаю, щоб на ваших столах був достаток, щоб у родинах було що продавати і за що купувати.

Щоб родила щедро нива,

Щоб у хаті все як слід,

Щоб довіку був щасливий

Український славний рід!

  1. Домашнє завдання.
  1. Відредагувати твір-опис. Підготуватися до виступу.
  2. Переписати в робочий зошит складений у художньому стилі твір розповідного характеру про  виконання певних дій.

 

 

УРМ № 16-17. Усний твір розповідного характеру в художньому стилі про виконання певних дій на основі власних спостережень з використанням дієприслівникових зворотів (за складним планом).

 

Вся радість життя у праці. Працювати – значить робити цей світ прекраснішим власними руками.

Ромен Роллан

 

ЗАПАМЯТАЙМО!

Результат пошуку зображень за запитом "художній стиль"

 

ЗАВДАННЯ:

• Дібрати дієслова-синоніми, за допомогою яких можна
описати дії тих, хто працює.

        Працювати (як?)

        Слова для позначення послідовності дій:

 

 

 

ПЛАН ТВОРУ ПРО ВИКОНАННЯ ПЕВНИХ ДІЙ

1.  Чому я взявся до цієї роботи?

2. Чи потрібною ( цікавою ) є вона для мене?

3. Як попередньо готувався?

3.1. Добір матеріалів, інструментів.

3.2. Створення певних умов.

3.3. З ким радився, що читав?

4. З чого розпочав роботу?

5.Які трудові операції та в якій послідовності виконував?

6. Чим завершилася праця?

7. Чи задоволений я результатом?

 

ПАМЯТКА

Як працювати над твором про виконання дій

у художньому стилі?

  1. У вступній частині твору вкажіть на особу, що виконує дію, і зазначте назву трудової дії.
  2. В основній частині твору, описуючи безпосередньо дію, обов’язково дотримуйтесь чіткої послідовності виконання дій, використовуючи при цьому спеціальні слова (спочатку, потім, пізніше, затим, насамкінець та ін.).
  3. Під час опису трудового процесу вживайте слова, що аналізують виконувані операції. Наприклад: працювати швидко, легко, серйозно, спокійно, творчо, цікаво, зосереджено, вправно; праця успішна, благородна, відповідальна, напружена, нелегка, плідна, радісна, сумлінна.
  4. З метою створення тексту-опису дій у художньому стилі використовуйте художні засоби (епітети, метафори, порівняння тощо).
  5. Пам’ятайте, що основною метою художнього опису трудового процесу є характеристика людини під час роботи та її ставлення до праці.

 

 

 

Зразок твору про виконання дій у художньому стилі

Вишивальниця

Недарма вважається, що праця облагороджує людину. Адже задля того, щоб зробити будь-що добре, потрібно вчитися та розвиватися. Уміла в своїй справі людина – наче митець, що створює шедевр. ЇЇ рухи красиві та відточені, хоч вона малює картину, хоч рубає дрова. Отаке захоплення в мене завжди виникає, коли я спостерігаю, як моя мама вишиває "хрестиком" картини.

Моя мама Олена дуже любить вишивати. Раніше вона часто робила вишиванки у народному стилі, як її навчила бабуся. Зараз їй подобається вишивати величезні, ніби намальовані картини. Хоч вишивати хрестиком і не складно, це потребує майстерності та терпіння. Мама сідає біля вікна чи лампи та дістає з шухляди п’яльця зі спеціальною тканиною, різнокольорові нитки та ножиці, та схему картини, надруковану на папері. Вона акуратно розкладує все необхідне та приступає до роботи. Голка в маминих руках просто літає! Мама швидко та легко робить стежки, рахуючи їх пошепки. Зайву нитку вона обережно відрізає гострими ножицями. В неї напоготові декілька голок з різними нитками, бо для однієї картини може знадобитися не менше десяти кольорів. Час від часу мама відсувається від своєї картини та дивиться, чи все зробила правильно. У цей час вона не любить, коли її відволікають, бо мусить стежити, щоб не збитися зі схеми.

Коли мама втомлюється, то акуратно збирає своє приладдя назад у шухляду та деякий час роздивляється, що в неї вийшло. Мушу визнати, вона ніколи не буває повністю задоволена результатом, хоча її картини виходять дуже гарними. Та мама вважає, що завжди можна зробити ще краще – швидше та акуратніше. Тому вона з радістю береться за нові роботи, щоб навчитися новому.

 

ЗАВДАННЯ:

Скласти усний твір розповідного характеру про виконання певних дій на основі власних спостережень з використанням дієприслівникових зворотів.

План аналізу розповіді про процес праці

  1. Чи розкрито тему (дохідливо, чітко й цікаво розказано про процес праці)?
  2. Чи виразною є головна думка твору?
  3. Чи правильно скомпоновано твір ( чи є зачин і кінцівка).
  4. Чи відповідає текст твору вимогам вибраного автором сти­лю?

 

 

 

 

docx
Додано
28 червня 2018
Переглядів
2801
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку