Урок в системі розвивального навчання.

Урок в системі розвивального навчання. Підготувала:вчитель початкових класів Битківської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 Глинчак Любов Василівна

Наказом МОН України № 552 від 24.07.2001 р. „Про підсумки застосування психолого–педагогічної системи „РН” (Д. Б. Ельконіна–В. В. Давидова) у загальноосвітніх закладах України” визначено: Вважати психолого–педагогічну систему „РН” (Д. Б. Ельконіна–В. В. Давидова та інших) такою, що може застосовуватись в початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів України відповідно до Методичних рекомендацій МОН України за умови підготовки вчителя до роботи за цією системою та за наявності дидактичного забезпечення її реалізації: відповідних навчальних програм, підручників і посібників.

Головна мета РН – формування суб’єкта навчальної діяльності, здатного до саморозвитку.

Головним завданням РН є створення умов для розвитку учнів як суб’єктів навчання.

Головний зміст системи РН – формування системи понять.

В основу системи РН покладено принципи суб’єкт–суб’єктної взаємодії учасників навчально–виховного процесу та квазідослідницька діяльність учнів.

Принципи розвивального навчанняпринцип керування розвитком – керування темпами та змістом розвитку учнів;принцип зростання від абстрактного до конкретного – загальний принцип побудови дії;принцип дослідження та пошуку – знання не даються в готовому вигляді; суттєві якості предмета, що вивчають, учні самі знаходять у процесі розв’язку навчальних задач;принцип моделювання – загальний спосіб учні шукають у предметно–практичній діяльності, центральною навчальною дією є моделювання. Через модель виражається загальний спосіб розв’язку різних задач;принцип відповідності змісту і форми – використання форм організації колективно–розподіленої діяльності (індивідуальні, фронтальні, групові, парні) відповідає етапу засвоєння учнями способів дій.

Типи уроків і їх структура. Тип уроку – послідовність етапів роботи, обумовлена логікою розгортання предметного змісту в межах навчальної діяльності. Тип уроку визначає формування тієї або іншої навчальної дії в структурі навчальної діяльності. Відповідно до навчальної дії виділяють основні типи уроків:

Урок постановки навчальної задачі. Навчальна задача – ключове поняття теорії навчальної діяльності. Мета уроку постановки навчальної задачі – виділити задачу, організувати предметні дії й діалог дітей таким чином, щоб вони побачили задачу, то формулювання задачі дітьми виявляється логічним підсумком уроку цього типу.

Умови: 1. Створити ситуацію у якій дитина виявить власне судження про обговорюваний предмет. 2. Забезпечити дітей інструментом, що дозволяє утримати, зафіксувати суть проблеми, що виникла. 3. Забезпечити перехід від відношення «учитель, який запитує – учень, який відповідає» до відношення «учень, який запитує – Учитель, який допомагає дитині сформулювати своє запитання та знайти на нього відповіді».

Урок постановки навчальної задачі має таку структуру:1. Створення ситуації успіху.2. Створення ситуації розриву.3. Фіксація місця розриву в знаково – символічній формі.4. Формулювання навчальної задачі учнями й учителем.

Урок розв’язання навчальної задачі. Розв’язати навчальну задачу означає відшукати загальний спосіб, принцип підходу до багатьох окремих задач даного класу. Ключовим на даному етапі є перетворення ситуації, що виходить до поданої задачі, предметні дії з метою виділення істотних відношень у предметі.

У структурі уроку цього типу можна виділити два компоненти: Аналіз умов розв’язання задачі. Власне розв’язання задачі, конструювання нового способу дії. У

Урок моделювання й перетворення моделі. Мета моделювання – виділити й зафіксувати найбільш загальне відношення в предметі для його дослідження. Основні цілі уроку моделювання є: Побудова моделі як засобу конструювання нового способу. Навчання побудові моделі на основі аналізу принципів, способів її створення. Оскільки моделювання для дитини – необхідний засіб, використання його природою.

Урок моделювання має таку структуру: Перетворення умови задачі. Власне моделювання. Перетворення моделі.

Урок розв’язання окремих задач.Є дві групи: До першої групи відносяться уроки розв’язання окремих задач на конкретизацію загального способу дії, які мають структуру уроку постановки окремої задачі. Другу групу становлять уроки розв’язання конкретно – практичних задач. Метою яких є формування навичок відпрацьовування способу дії.

Урок контролю й оцінки. Основна мета такого уроку для вчителя: перевірити й оцінити рівень оволодіння молодшими школярами відомим способом дії й розуміння ними меж його застосування. На уроці контролю й оцінки цілеспрямовано здійснюється передача учням учительських функцій.

Вимоги до завдань на уроці даного типу: Вони повинні бути підібрані таким чином, щоб діти цілеспрямовано використовували відомий спосіб Обов’язковими є завдання, що містять помилки, пов’язані з використання вивченого способу дії. Їх виконання передбачає пошук, виявлення, виправлення помилок і аналіз їх причин. Серед запропонованих на уроці завдань мають бути «пастки». Пояснюючи зміст «пасток» діти повертатимуться до характеристики вихідного відношення, шо лежить в основі поняття.

На уроках контролю й оцінки молодші школярі вчаться діяти у відповідності зі знайомим планом дії, чергують розгорнуті й скорочені форми контролю, використовують спеціальні способи самоперевірки. На уроці даного типу учням має бути надана можливість вибору завдань для виконання із запропонованих, а також можливість скласти перевірні роботи (у тому числі завдання з «пастками») для однокласників або дітей з іншого класу. Уроки проведення діагностичних і контрольних робіт також є уроками контролю й оцінки. У ході уроків цього типу молодші школярі контролюють процес і результат використання відомого способу дії.

У структурі уроку є такі компоненти: Створення навчальної ситуації. Контроль і оцінка використання способу дії. Рефлексія.