Урок "Закріплення звука [ш] букви Шш (“ша”). "

Тема. Закріплення звука [ш] букви Шш (“ша”). Опрацювання вірша Т.Коломієць “Колосок”, казки В.Орлова “Пригоди Каштанчика”. 
Мета. Продовжити роботу над засвоєнням букви ш, звука [ш]. 
Формувати у дітей навички виразного і свідомого читання зв’язного тексту. 
Розвивати усне мовлення творчі здібності, фантазію,пам'ять,увагу. 
Збагачувати словниковий запас учнів. 
Виховувати у дітей дбайливе ставлення до природи. 
Обладнання: слайди до уроку, Буквар с 138-139, маски Ведмедика, Каштанчика, 
Жабки, Їжачка, Лисички для інсценизації казки, казка В. Орлова “Пригоди Каштанчика”. 
Тип уроку: закріплення знань. 

Хід уроку 

I.Організаційний момент. Створення емоційного настрою уроку. 
Оголошення теми та мети уроку

Сьогодні у нас незвичайний урок

Сьогодні ми зробимо ще один крок

В країну відому, в країну чудову,

В країну звуків і букв нашої мови.

 

 

Вправа “Долоньки”

Я бажаю тобі успіхів на уроці, щоб у тебе все отрималось …..

 

Вправа” Очікування”

Після таких побажань один одному мені хочеться у вас запитати:

•          Якими ви будете сьогодні на уроці? ( уважними, активними, веселими, уважно будемо слухати вчителя, допоможу своєму товаришу…)
•           

МОЖНА ВСЕ ЦЕ ОБЄДНАТИ В ДОЛОНЬКИ

( сказати один одному про свої очікування)

1. Вправа Виклик

•          Прислухайтесь, який звук зустрічається найчастіше?

 

Зшила мишка нашій киці

 Шубку, шапку, рукавиці.

 Шапка кішечці тісна —

 Мишці буде хай вона.

  І. С. Панасюк

 

•          Предбачте тему нашого уроку.

 

ІІ. Оголошення теми і мети уроку

•          А тепер звіримо наші передбачення. Прочитаємо хором тему нашого уроку:

“Закріплення звукового значення букви  Ш ”

•          Спробуємо за опорними словами визначити мету уроку ( повторити, вивчену, звук)
•          Згодна. На уроці ми повинні повторити вивчену букву Ш, її звукове значення. Навчитися осмислено та виразно читати текст. Складати зв’язні висловлювання.

А зможемо ми це зробити за допомогою ось цього плану.

ІІ. Актуалізація опорних знань 

1. Бесіда. 

- Яку букву вивчили на попередньому уроці? (Слайд№2)

-Який звук вона позначає ? (звук [ш]).

-Давайте пригадаємо, що ми про нього знаємо.  АБО

-Що ви про нього знаєте? (він приголосний, твердий, глухий). 

 

2. Сенкан

 

1. Що? Звук Ш.
2. Який? Приголосний, глухий
3. Що робимо? Чуємо, вимовляємо.
4. Речення. Звук Ш твердий, пом’якшується перед І
5. Синонім. Одиниця мовлення (найменша, неподільна)

(звук, склад, слово, речення – одиниці мовлення)

 

2. Артикуляційна хвилинка. (Слайд №3) 
ЧИСТОМОВКА 
Ша-ша-ша – у нірці миша. 
Шу-шу-шу-не порушуй тишу. 
Ше-ше-ше- говори тихіше. 
Ші-ші-ші- спатки хочуть миші. 

3. Робота над скоромовкою ( Слайд№4) 
- Промовте скоромовку, яку ми вивчили на попередньому уроці. 

 

Зшила мишка нашій киці

 Шубку, шапку, рукавиці.

 Шапка кішечці тісна —

 Мишці буде хай вона.

  І. С. Панасюк

4. Бесіда 
- До нас прийшли на урок Зайчик Ой і Зайчик Ай. Вони вирішили покататися на 
санчатах. Але санчата такі великі,що можна взяти з собою ще декілька речей ,в назві 
яких є звук звук [ш]Назвіть ці речі. (Шапка,сапка,машина, кошик, миска, каска, 
рушник, шуба) (Слайд №5-6) 
Поїхали зайчики до лісу, а там на галявині стоїть будиночок. І все в ньому зі звуком 
[ш] . Хто тут живе? Так це Мишка Шушу. Ось вона. (Слайд№7). 
Що вона запасла на зиму? (шишки,конюшину,каштани)(Слайд№7) 

5. Робота зі складовою таблицею (Слайд№8) 
- Мишка хоче послухати,як ви читаєте.   АБО
-Давайте побігаємо з мишкою позбираємо зернятка

          а      о       у       и        і       е 
ш    ша    шо    шу    ши    ші     ше 
шк  шка  шко  шку  шки  шкі   шке 
шт  шта  што  шту   шти  шті   ште 
шн  шна шно  шну   шни  шні  шне 
шл  шла  шло шлу    шли  шлі  шле 

-Зернятко де народжується ( в колоску в полі)

ІІІ. Робота за букварем. Опрацювання вірша Т. Коломієць “Колосок”
1. Опрацювання колонок слів. 
Прочитайте за мною слова в колонках. (Слайд №9) 

Вус До l зрів Ко l ло l сок 
ву l са l тий До l зрі l вай го l ло l сок 

-Прочитайте спільну частину цих слів. Чим вони відрізняються? 

2. Читання вірша Тамари Коломієць”Колосок” 
- Хто з вас був весною на полі? Якого воно кольору весною? (зелене) А восени? (Жовте) 
(Слайд№10).

- А що ще росте на пшеничному полі?(квіти) Подивіться які гарні квіти. 
(Слайд№11)

- Якого кольору маки(волошки,ромашки). Уявіть як шумить зелена пшениця(Ш-ш-ш) 
- Прочитайте вірш напівголосно. 

3.Змістовний аналіз вірша. 
-Який колосок? (Вусатий) Чому вусатий? (Слайд№12) 
-Спочатку в колоска зернятко м’яке,у пушку. Яким воно стане потім? (Тверде). 
Зробимо звуко-буквений аналіз слова пушок 
Пушок 
- 0 – 0 – 

ІV. Фізкультхвилинка.(Слайд№13) 
В казковому лісі розминка. 
Настала фізична хвилинка. 
Втому проженем руками 
Вгору їх піднімем з вами. 
Потім присядемо дружно, 
Ноги згинаємо пружно, 
Руки, мов крила, розправим 
І до плечей їх поставим. 
Коло вперед покрутили, 
Потім назад повторили. 
Голову вниз опустили, 
Потім назад нахилили, 
Потім наліво поклали, 
Потім направо. І стали. 
Рівно і струнко. 
Швидко скінчилась хвилинка. 
Нас збадьорила розминка. 

 

Пригадаймо, друзі, вмить, 
Як пшениченька шумить: 
Ш-Ш-Ш-Ш-Ш-Ш-Ш! 
Як в гайку струмок дзвенить: 
Джр! — Джр! — Джр! — Джр! — Джр! 
Як бджола в саду бринить: 
Дз! — Дз! — Дз! — Дз! — Дз! — Дз! 
Як шумлять у птаха крила: 
Ш-Ш-Ш-Ш-Ш-Ш-Ш! 
У морі синьому вітрила: 
Ш-Ш-Ш-Ш-Ш-Ш-Ш! 
Вітер з гаєм розмовляє: 
Ш-Ш-Ш-Ш-Ш-Ш-Ш! 
Поміж листячком гуляє: 
Ш-Ш-Ш-Ш-Ш-Ш-Ш! 
Й ми всі трохи пошуміли, 
Від роботи відпочили. 
V.Читання. Слухання-розуміння. Опрацювання казки В. Орлова “Пригоди Каштанчика”
 

4. Читання казки вчителем.

- До кого зверталися Мишко з Каштанчиком?

 

5. Змістовий аналіз казки. Метод передбачення

     -    Розгляньте малюнки. Розкажіть, до кого зверталися Мишко з Каштанчиком?

Який момент пропущено в казці?

•          Як ви думаєте що відповів їжачок?

1. Інсценування казки В.Орлова “Пригоди Каштанчика” (Слайд№ 14) 
- До вашої уваги казка Пригоди Каштанчика.  В головних ролях...

 
2. Змістовний аналіз казки. Метод прес АБО Займи позицію ТАК - НІ
- Чи Мишко зустрівся з тим самим Каштанчиком? (Ні).

-А що сталося з його другом? (Він перетворився на дерево). 
- Що цікавого помітили? (Так,все почалося спочатку. )

3. Робота над текстом. 
Давайте прочитаємо уривок цієї казки і визначимо які частини були пропущені. 

4. Змістовний аналіз казки. ( Діти повторюють за вчителем слова майбутніх ролей )
-Кого першого зустріли Мишко і Каштанчик? (жабу) (Слайд№15)

-  Що вона їм відповіла? (Ні! Адже він зовсім не зелений!) 
-Хто їм зустрівся далі?(Їжак)(Слайд №16)

-Що він їм відповів? (- Ні, не мій. У нього колючок нема.) 
-Хто був далі? (Лисичка) (Слайд№17)

-Що почули друзі від неї? (- Ну, що ти? В нього ж хвоста нема.) 
-Що ж запропонував Каштанчику Мишко. (- Ну, чого ти рюмсаєш? Я теж коричневий, 
а не реву. Стривай, стривай! Ти коричневий - і я коричневий. Ти без хвоста - і я без 
хвоста. У тебе нема колючок - і в мене нема. Ура! Я знаю, що тобі треба. Ти повинен 
мати свій барліг.) (Слайд № 18) 
3. Що сталося навесні з Каштанчиком? (з нього виросло дерево?) (Слайд№ 19) 

5. Інсценізація діалогів ( робота в групах)

Розбити на групи. Вибрати групу для інсценізації.

Підготувати маски, бейджики, сценарій для режисерів.

Попрацювати з режисерами, навчити керувати роботою групи.

Режисер (керую) – постановник

Ведмедик

Каштанчик

Жабка

Їжачок

Лисичка

•          Шановні глядачі, до вашої увги…
•          Що цікавого ми дізналися із цієї казки? (що з каштанчиків виростають нові деревця)
•          Як ми повинні ставитися до рослин?

 

 

VІ. Підсумок уроку. 

 

Рефлексія

Сьогоднішній урок був для мене…

На уроці я навчився …

Найлегшим для мене було…

Найцікавішим для мене було…

Вправа «Мікрофон»

- Який звук позначається буквою ш? Який це звук?( приголосний, твердий, 
глухий). Як шумить пшениченька? (Ш-ш-ш) 
  
Додаток 
Пригоди Каштанчика 
В.Орлов 
Літо наближалося до кінця. На високому каштановому дереві з'явилися світло-зелені колючі кульки. 
Якось уранці одна з кульок луснула. І з тріщини визирнув коричневий каштанчик. 
- Ой, як цікаво! - захоплено прошепотів він і розсунув дверцята свого колючого будиночка. Та не втримався й полетів донизу. Бух! 
- Чи ти не з місяця впав?! - невдоволено буркнув хтось коричневий і кудлатий, потираючи своє вухо. 
- Я… я… ненавмисне, - пробелькотів Каштанчик. - Пробачте. Я більше не буду. 
- Ану вертайся до мами! Де твоя мама? 
- Не знаю, - запхинькав Каштанчик. 
- Не знаєш? - здивувався коричневий і кудлатий. - Ну, гаразд. Ходімо зі мною. Пошукаємо твій дім. Адже на зиму не можна лишатися без домівки. Як тебе звуть? 
- Каш… Каштанчик. 
- А мене - Мишко… 
Ідуть вони лісом - попереду великий Мишко, а позаду, ледь встигаючи за ним, дріботить на тоненьких ніжках Каштанчик. Порівнялися з будиночком на болоті. 
На дверях будиночка висів портрет Жаби. 
Мишко постукав - двері відчинились, і на порозі з'явилася господин я. 
- Глянь-но, - сказав їй Мишко, - це не твій синочок? 
- Як-ка гидота! Як-ка гидота! Адже він зовсім не зелений! - І двері рвучко зачинилися. 
- А й справді, - глянувши на Каштанчика, сказав Мишко, - ти зовсім не зелений. 
- Може, я ще позеленію, - боязко висловив припущення Каштанчик. 
- Ні, не позеленієш. 
- Чому? 
- Бо не живеш на зеленому болоті. 
Підійшли вони до другого будиночка. На ньому висів портрет Їжачка. Постукав Мишко у віконце. 
Визирнула з нього Їжачиха. 
- Чи не твій це синочок? - питає Мишко. 
- Ні, не мій. У нього колючок нема. - І віконце зачинилося. 
Пішли вони далі. Бачать, третій будиночок. На ньому - портрет Лисиці. Постукав Мишко у двері. Вийшла до них господиня. Він і її питає: 
- Це не твій, бува, синочок? 
- Ну, що ти? - каже Лисиця. - В нього ж хвоста нема. - І шмигнула назад у хату. 
- Оце-то халепа! - задумливо пробуркотів Мишко. - Хвоста тобі бракує. 
- А може, він ще виросте, - ніяково прошепотів Каштанчик. 
- Ні, не виросте. Адже ти нічого поганого нікомуне зробив і сліди свої замітати хвостом не треба. 
Пішли вони далі. Дісталися річки. 
Сіли на березі й сидять. І тут по щоці в Каштанчика побігла сльоза. 
Побігла й упала у воду. 
Мишко підвів голову, глянув на небо і здивувався: хмари нема, а краплі падають. Відтак він перевів погляд на річку й побачив у воді своє і Каштанчикове відображення. 
- Ну, чого ти рюмсаєш? - сказав він Каштанчикові. - Я теж коричневий, а не реву. Стривай, стривай! Ти коричневий - і я коричневий. Ти без хвоста - і я без хвоста. У тебе нема колючок - і в мене нема. Ура! Я знаю, що тобі треба. Ти повинен мати свій барліг. 
І Мишко заходився розгрібати лапами землю. Коли ямка була готова, він спитав у Каштанчика: 
- Ну, як тобі подобається? 
- Дуже, - сказав Каштанчик. 
- То стрибай у неї. Я вкрию тебе й теж піду спати. 
Каштанчик постояв, подумав, зітхнув і стрибнув. 
Мишко вкрив його шаром листя, побажав спокійної зими, пообіцяв, що навесні обов'язково навідає Каштанчика. Він квапився до свого лігва, бо в небі вже закружляли перші сніжинки. 
Сніг густішав. Невдовзі там, де був Каштанчиків барліг, з'явилася снігова кучугура. Зима стояла морозяна й довга. Налітали холодні вітри. Дерева тривожно погойдували скрижанілим гіллям. 
Але поволі почало визирати з-за хмар сонце. Сніг заходився танути. 
До річки побігли жваві струмки. І ось на тому місці, де спав Каштанчик, земля ворухнулась - і з неї виткнувся зелений паросток. Він тягся назустріч сонцю й ставав дедалі вищим. 
Якось до нього підійшов Мишко. Він понюхав землю, почухав за вухом і побрів геть. 
А пагінчик ріс собі та ріс. Під осінь він став уже досить міцненьким і міг мужньо протистояти вітрам. А ще через дві зими перетворився на струнке деревце, на якому весною зацвіли ніжні, схожі на білі свічки, квіти. Потім ці квіти перетворились на світло-зелені колючі кульки. Настала осінь. Якось одна з кульок луснула, і з неї визирнув маленький коричневий Каштанчик. 
- Ой, як цікаво! - прошепотів він, розсуваючи дверці свого колючого будиночка, та не втримався й полетів донизу. Бух! 
- Чи ти не з місяця впав? - невдоволено буркнув Мишко. 
- Я… я.. ненавмисне, - пробелькотів Каштанчик. - Я більше не буду. 
- Каштанчик! - радісно вигукнув Мишко. - Де ти пропадав? Я так довго шукав тебе! Ну, швиденько ходім… 
- Куди? 
- Як це куди? Ти що, забув? Шукати твою маму. 
І вони рушили в дорогу, великий коричневий Мишко і маленький коричневий Каштанчик. 
І досі вони ходять разом. А за ними виростають зелені каштанові дерева. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Аналіз уроку

Вирішення освітніх завдань уроку відповідало вимогам "Програми". Урок будувався шляхом раціонального поєднання традиційних та інноваційних форм і способів навчання.

Структура уроку відповідає логіці проведення заявленого типу уроку, відповідно головному принципу аналітико-синтетичного метода (від звука до букви).

Серед інноваційних форм мною використовувалися прийоми інтерактивних технологій та технології  РКМЧП, а саме: "Мікрофон", "Асоціативний кущ", "Сенкан", "Читання з прогнозуванням", "Проблемні питання".

Урок має орфографічну та орфоепічну націленість. В центрі уваги орфографічні спостереження (Правило "жи-пиши с буквой -и).

Враховуючи психологічні та вікові особливості першокласників для введення цієї орфограми я використовувала ігровий прийом, який допоміг дітям розкрити секрети букви "ж".

Читання слів в стовпчиках проводилося з метою формування вмінь розуміти значення слів (лексичне); вдосконалення техніки читання, підготовки до читання тексту.

Читання тексту - це наслідок всієї роботи на уроці. Первинне сприймання відбувалося за допомогою вчителя.

Під час перечитування тексту учнями проводилися смисловий та структурний аналіз, виконувалася одна з цілей уроку: робота над інтонуванням речень.

Тут дітям було запропоновано такі форми роботи:

1.) вправа "Земля-небо" і  шепіткове читання, які дозволяють розширити кут зору учнів, формували вміння знаходити слово на рядку, а також було"зоровою гімнастикою" для зняття напруги м'язів зорового органу;

2.) читання діалогу;

3.) робота в парах - розвиток мовлення.

Здійснювався межпредметний зв'язок з природознавством.

Діти вивчили вірш В. Орлова, використовуючи слух, зір, а також рухи.

На етапі рефлексії діти змогли чітко назвати все, що робили на уроці. Тут також влучно було використано прийом "Мікрофон" і читання раніше вивченого вірша І. Мазніна "Давайте дружить" напам'ять.

На уроці проводилась фізхвилинка для знаття напруження всього організму в цілому.

Наприкінці уроку всі діти були заохочені та вмотивовані на пошукову роботу.

Урок досяг своєї мети.