Урок "Залізний вік на теренах України: кіммерійці та скіфи".

Тема уроку. Залізний вік на теренах України: кіммерійці та скіфи.

Мета: розкрити особливості суспільного розвитку племен кіммерійців та скіфів у період ранньої залізної доби;

з’ясувати причини появи майнової та соціальної нерівності, появи найдавніших держав на території України;

 розвивати вміння аналізувати, порівнювати, робити висновки, будувати структурно-логічні схеми, працювати з історичними текстами;

 формувати стійкий інтерес учнів до вивчення історії.

Поняття і терміни: «залізна доба», «кочовики», «Велике переселення народів», «кіммерійці», «скіфи», «нерівність», «пектораль»;

 Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник, атласи, роздатковий матеріал.

                               Хід уроку

 І. Організаційна частина уроку

ІІ. Актуалізація знань учнів

Евристична бесіда

1.    Назвіть наслідки «неолітичної революції»?
2.    Який метал і чому почали обробляти першим?
3.    Чому в період енеоліту люди все ще користувались кам’яним знаряддям?
4.    Які елементи культурної спадщини трипільців збереглися в українців до сьогодні?

 ІІІ. Мотивація пізнавальної діяльності учнів.

 У ч и т е л ь. Край пануванню кам’яних знарядь праці був покладений внаслідок відкриття бронзи — сплаву міді та олова, яка не поступалася за міцністю камінню, але обробляти її було значно легше, до того ж, знаряддя, виготовлені з бронзи, використовувати було значно зручніше. Разом з тим, покладів олова та міді було недостатньо. Відкриття заліза у І тис. до н. е. дало поштовх до масового застосування металевих знарядь, що, безсумнівно, призвело до суттєвих змін у житті людини.

 Метод «Мікрофон»

 Учні висловлюють припущення щодо того, як вплинуло відкриття заліза на суспільне і господарське життя. З  наведених учнями положень створюється логічний ланцюг «Вплив відкриття заліза на суспільне і господарське життя суспільства».

Відкриття заліза ----Зростання продуктивності праці ----Розвиток торгівлі---- Виникнення майнової нерівності ---- Перехід від родової до сусідської общини ----Виникнення держави.

 Поява заліза в Україні збіглася з приходом кочовиків зі Сходу, спричинене «Великим переселенням народів» на початку І тис. до н. е.

Робота з поняттям:

 Кочівництво – це форма господарювання й побуту, в основі якої лежить скотарство із сезонним переміщенням худоби й населення. Річ у тім, що великі стада чи отари швидко поїдають траву, тому кочівники змушені переганяти їх з одного пасовища на інше. Лише на певний час вони зупинялися в місцях, багатих на траву та воду. Найкраще для кочівництва підходили безкраї степи.

Кочівники не мали писемності, тому про їх життя та культуру ми дізнаємося з археологічних знахідок та писемних джерел інших народів.

 IV. Вивчення нової теми.

 Робота по групах: «Кіммерійці», «Скіфи».  Прочитати  параграф 29, ст.86-87 підручника та опрацювати роздатковий матеріал. Визначити особливості розвитку кіммерійців та скіфів за планом:

  1.Походження, розселення, заняття.

  2.Суспільне життя, з ким воювали.

  3. Час існування на території України.

  4. Територія, яку населяли.

  5. Основні заняття.

  6. Суспільне життя.

  7. З ким воювали.

Отримані дані, учні заносять у таблицю на дошці і заповнюють у зошиті.

Додаткові матеріали для груп.

«Кіммерійці».

Хто такі кімерійці?

 Основними знахідками у похованнях кімерійців зазвичай є залізні мечі, бронзові, залізні й кістяні наконечники стріл, вудила, кістяні бляхи для вуздечки тощо. Про що вони свідчать?

Кімерійці – це кочовий іраномовний народ, який, на думку вчених, прийшов у Причорноморські степи з Нижнього Поволжя в ІХ ст. до н. е. Хоча власної писемності кімерійці не мали, про них згадується в писемних джерелах інших народів. Найдавніші відомості про кімерійців містяться в «Одіссеї».

Врешті дістались ми течій глибоких ріки Океану.

Там розташоване місто й країна людей кімерійських,

Хмарами й млою вповиті. Ніколи промінням ласкавим

Не осяє їх сонце в блакиті ясній світлодайне...

Ніч лиховісна там вічно нещасних людей окриває.

В «Іліаді» кімерійці згадуються як народ «дивних доярів кобилиць, млекоїдів, бідних і найсправедливіших із смертних». Згодом про кімерійців писав грецький історик Геродот, не залишили їх поза увагою й асирійці та вавилоняни. І все завдяки їхній войовничості.

Кімерійці вміли виготовляти залізні знаряддя праці та зброю. Основою їх господарства було розведення коней. Кочівники постійно мандрували степом: чоловіки – верхи на конях, жінки та діти в кибитках, що були запряжені волами. Таке життя було сповнене несподіванок і небезпеки. Скотарство не завжди могло забезпечити всім необхідним кімерійців, тому війна для них була ще одним способом виживання. Основу кімерійського війська становили могутні кінні загони. Це давало змогу здійснювати далекі завойовницькі походи. Воїни були озброєні далекобійними луками, мечами (довжина яких сягала 1 м), булавами, молотами. Кімерійські воїни викликали жах серед народів Закавказзя та Передньої Азії, руйнуючи міста і села та грабуючи місцеве населення.

«Скіфи»

Скіфи, як і кімерійці, були іраномовним народом. На думку більшості вчених, у причорноморські степи вони прийшли з Північного Ірану через Кавказ. Вони вели кочове життя, тому основними археологічними пам’ятками їхньої доби є могили-кургани, а не поселення.

Догляд за худобою та війна – дві справи, які скіфи шанували понад усе. Недарма археологи в скіфських похованнях найчастіше знаходять рештки зброї. Легкоозброєна кіннота становила основу їх війська. Далекобійний лук (умілий воїн міг послати з нього стрілу на відстань понад 500 м), короткий меч, спис – такою була зброя скіфського воїна. «Кожен з них – кінний стрілець», – ця коротка фраза давньогрецького історика Геродота найповніше відображає образ скіфів. Проте головною ударною силою були загони важкоозброєних вершників, які були захищені панцирами, панцирними штанами, шоломами та щитами.

Спираючись на свою військову силу, скіфи здійснили чимало вдалих походів в Передню Азію і навіть дійшли до кордонів Єгипту. Єгипетський фараон дарунками і проханнями умовив завойовників не йти далі. Кінець пануванню скіфів у цьому регіоні поклала Мідія, яка завдала їм поразки на початку VІ ст. до н. е. Скіфське військо змушене було повернутися до Північного Причорномор’я.

              Яким було піднесення та крах Великої Скіфії?

Повернувшись із Передньої Азії в степи Північного Причорномор’я, скіфи почали поступово встановлювати свою владу над місцевими народами і створили могутнє об’єднання, відоме відтоді у джерелах як Скіфія. Утім, скіфів чекало нове випробування – вторгнення на їхні землі величезного перського війська на чолі з Дарієм І близько 514 р. до н. е. Однак цей похід перського війська зазнав невдачі. Цю подію докладно описав Геродот.

Після перемоги над персами Скіфія увійшла в смугу свого розквіту, який тривав упродовж V–ІV ст. до н. е. Учені називають країну скіфів цього періоду Великою Скіфією.

У ІV ст. до н. е. на чолі Скіфії стояв цар Атей, який об’єднав усі скіфські племена. Він підкорив Добруджу (сучасна Румунія) та обкладав даниною місцеве населення. Скіфський правитель навіть починає карбувати власну монету. Утім, у 339 році до н. е. цар Атей загинув в жорстокому бою з македонським військом.

На рубежі ІV–ІІІ ст. до н. е. скіфи перестають зводити нові кургани і залишають степ. Це засвідчує крах Великої Скіфії. Та самі скіфи не зникають, а вирушають на інші території, придатні для землеробства, і переходять до осілого життя. Вони створили дві Малі Скіфії: перша Мала Скіфія на території Добруджі (сучасна Румунія) та друга Мала Скіфія – степи й передгір’я Криму.

Що спричинило крах Великої Скіфії? Чому скіфи залишили степ і перейшли до землеробства? Точної відповіді наразі не існує. Проте дослідження останніх років дають змогу припускати таке. Насамперед, це зміна природних умов (стало менше опадів, як наслідок – усихання степів) та витолочування трав’яного покриву внаслідок тривалого випасання худоби. До того ж надмірне виснаження ґрунтів у лісостеповій смузі призвело до погіршення якості зерна та його врожайності. Як ви пам’ятаєте, скіфи контролювали його продаж. Саме в цей час з’явилися конкуренти – дешеве збіжжя почало надходити до країн Середземномор’я з Єгипту.

V. Закріплення знань.

 Учитель пропонує низку положень, з яких учні мають вибрати ті, що стосуються кіммерійців (К), і ті, що стосуються скіфів (С) або й тих, й інших.

 1. Ховали померлих царів у курганах. (С)

2. Їм належить першість у використанні коней для верхової їзди. (К)

 3. Воювали з Урарту. (К)

 4. Вважали, що походять від Геракла та Діви-Змії. (С)

 5. Пектораль. (С)

 6. Першими почали використовувати кінську збрую. (К)

 7. На нашій території перебували у ІХ–IV ст. до н. е. (К)

 8. Скотарі-кочовики. (К, С)

 9. Воювали з Дарієм І у VI ст. до н. е. (С)

 10. Прийшли зі Сходу. (К, С)

 11. Про них написав книгу Геродот. (С)

 12. «Кобилодоїльці». (К)

VI. Домашнє завдання.  Прочитати пар.29, виконати усно завдання на ст.89, позначити на контурній карті розселення і походи кіммерійців і скіфів. Виконати інтерактивну вправу.