Конкурс розробок «Вчительська десятка»
Розробки додавай – подарунки вигравай!

Виховна година «Голодомор 1932-33 рр.»

Про матеріал

На основі історичних матеріалів розповісти про голодомор 1932-33 років на Україні.

Перегляд файлу

 

 

 

Виховна година  на тему «Запалимо свічку»

 До 85 річниці Голодомору 1932-1933рр.

 

 

Картинки по запросу фото голодомору в україні

 

Підготувала вчитель початкових класів Бахмутської  ЗОШ        І-ІІІ ступенів №10

Булла Катерина Михайлівна

 

 

Вчитель. 1933 рік. Найчорніший час в історії України. У світі не зафіксовано голоду, подібного тому, що випав на  долю однієї з найродючіших країн. Жахливо навіть через 85 років ступати болючими стежками страшної трагедії, яка розігралася на благословенній землі українського краю. Досі не віриться, що тут раптово зник хліб, люди залишилися без зернини. І це в урожайний 1932 рік! Пухли старі і малі, вмирали роди і села. Смерть бродила по шляхах, на полі, в хатах.

1 учень. Підірване колективізацією сільське господарство не могло дати державі стільки продовольства, скільки вимагалося. Незважаючи на це, радянський уряд продовжував встановлювати для України непомірні заготівельні плани. Як наслідок, вже наприкінці 1931 року в Україні почався голод, який увійшов в історію під назвою «голодомор».

2 учень. Апогею голод досяг узимку і навесні 1933 року. Люди їли товчену кору дерев, солому, гнилу капусту, собак, щурів і вмирали від тяжких шлункових захворювань. Вмирали цілі села. Становище в Україні було справді катастрофічним .

3 учень.   Спішила мати на пшеничне поле,

                 Спішила подумки, насправді – ледве йшла.

                 Трава посохла ніженьки колола –

                 Не відчувала болю, йшла і йшла…

Учитель.  Голодомор устами очевидців та фактів.

4 учень. Голод почався ще у 1932 році. Врожай був непоганим, але увесь намолочений хліб забирали «під мітлу»…У поле нікому  було виходити. Люди мерли, як мухи. За день вмирало до 20 душ. Не було кому ховати.

5 учень.      Хоч колосок, хоч зернинок хмельку

                    Голодним, спухлим діточкам знайти –

                    Шептали губи змучені.–  Швиденько

                    Синочка й донечку устигнути спасти…

6 учень. У серпні 1932 року прийнято закон «про пять колосків», за яким засуджували навіть дітей, які збирали колоски пшениці на полях.

7 учень. Запроваджено натуральні штрафи, що означало вилучення всіх харчів у сімей.

8 учень. У грудні 1932 року примусово вивезено із колгоспів усі фонди, у тому числі і насіннєві.

9 учень.     Пошерхлі руки об стерню кололись,

                   Шукали, не знаходили, гребли…

                   Хто ж заподіяв лихо? Втратив совість?

                   О Боже милостивий. Порятуй з біди.

10 учень. Ц той час, як від голоду умирали мільйони українців, влада продовжувала вивозити зерно за кордон.

Також в Україні  у той час на повну потужність працювали спиртзаводи, які переробляли зерно на горілку, що йшла на експорт.

11 учень.  Подерті руки здійняла угору,

                   На землю впала.. Ніби в напівсні.

                   Їй все ввижалося багате хлібне поле,

                   Ввижалося, поки не зникло десь в пітьмі.

12 учень. Після голодомору й одночасного репресування  сотень тисяч представників національної інтелігенції  українська державність перестала лякати кремлівських можновладців. У 1934 році Сталін схвалив перенесення столиці УРСР їз Харкова до  Києва, національного центру українського народу.

13 учень.  Січень 1933 року – забороняється виїзд за межі України.Були оточені збройними загонами для блокування виїзду селян «за хлібом» в інші регіони. Таких заходів більше ніде  і ніколи не застосовувалося в СРСР.

14 учень. У запізнілій жалобі схилимо голови в каятті перед світлою памяттю тих, хто загинув. Вони згасли як зорі.

Запалюється свічка. 

 Звучить «Реквієм» В. Моцарта. (https://www.youtube.com/watch?v=MlAuHoRXLes) Свічка передається із рук в руки.

Учитель. Нехай кожен із нас торкнеться пам’яттю цього священного вогню – частини вічного. А світло оцих свічок хай буде нашою даниною тим, хто навічно пішов від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою. Вони повинні жити в нашій памяті.

Залишити відгук до розробки

Ця розробка бере участь у конкурсі «Класні керівники – супергерої». Її оцінювання доступне лише учасникам конкурсу. Деталі та умови участі.

Оцінки та відгуки
Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку