Де українець, там і пісня є!
МЕТА: Пробуджувати у дітей цікавість до народної пісні, вчити
розуміти її, художньо виконувати. Виховувати любов до
рідної землі , її духовної спадщини. Пробуджувати інтерес до
традицій українського народу
ВЕД:
Ну де ще є така чарівна пісня,
Серед яких на світі, славних мов ?
То серце від журби неначе стисне,
А то- навіє радість та любов.
Звучить спокійна мелодія.
ВЕД:
Українська пісня-це бездонна душа українського народу, його слава , гордість. Бо пісня - то невичерпне джерело, святиня і скарбниця, схили до ніг її своє чоло, її любов′ю можна освятиться.
Хлопчик:
На рідній землі визріва її плід,
У кожному серці лиша вона слід.
Я завжди вважаю утраченим день,
Коли не почув хоч одну із пісень.
Дівчинка:
Найглибше, святе одкровення душі,
Вона для людей , як для ниви дощі:
Всім рани лікує, снаги налива,
Як матері ніжної, в неї слова.
Хлопчик :
Як море без хвиль, як без неньки дитя,
Як хата без вікон - без пісні життя.
На рідній землі визріва її плід,
У кожному серці лиша вона слід!
ВЕД:
Українську пісню називають солов′їною . Про це говорить легенда.
Легенда.(на фоні музики)
Колись солов′ї не жили в Україні, а були дуже співучими, бо літали по усьому світу, збираючи пісні для індійського царя, в саду якого вони жили.
Одного разу залетів соловей в Україну і сів спочити у якомусь селі. В цей час усі люди були в полі .″ Що за люди тут живуть ,- подумав соловей ,- ні пісень, ні музики не чути?″ .А ввечері люди повернулися додому , і то тут, то там залунали пісні. Та вони були сумними , бо люди втомилися від тяжкої праці. І тоді солов′ю захотілося розвеселити цих людей , і він заспівав . Зраділи люди, забули про втому, і так заспівали, що навіть соловей зачарувався їхніми піснями.
Полетів соловей до царського саду. І заспівав тих пісень , що почув в Україні . Цар втратив спокій і звелів лише йому співати у своєму саду.
А наступної весни прилетіли солов′ї в Україну, щоб слухати наших пісень. І пташенят почали висиджувати саме на нашій землі, щоб вони від самого народження слухали найчарівніших у світі пісень.
Звучить українська пісня
ВЕД:
Пісня – це голос душі народної. А мамина пісня - це те найдорожче, що западає в душу дитини ще з колиски. Як сказав український поет Володимир Вихрущ :
″ Без пісні, що мені
Співала мати
Я навіть дня прожити би не зміг″
Дівчинка:
Коли м′який , ласкавий тихий вечір
Лягає спати у траву шовкову,
Сон ніжний землю обійма за плечі-
Тоді я чую неньки колискову.
Хлопчик:
Так хочеться гармонії, тепла,
Спокійного, розсудливого слова.
Отих пісень, що матінка дала,
Коли вночі гойдала, колискових.
Дівчинка:
Їх не замінить жоден інструмент.
Не забувайте - це мистецтво вічне.
Послухаєш, і трепет перейма,
І відступають ритми заграничні.
ВЕД:
Колискова це перше спілкування мами з дитиною. Зараз ми з вами прослухаємо відеофільм ″ Над колискою співала…″ Перегляд відеофільму.
ВЕД:
У нас на святі присутні мами. Зараз ми послухаємо колискові у їхньому виконанні.
ВЕД:
Українська пісня - поетичний вияв працелюбної і співучої вдачі, образне втілення історії народу . Вона така ж нездоланна і безсмертна, як і той народ, що її породив.
ВЕД:
Пісня зароджувалась в праці і забавах, у календарних обрядах. Так, щедрівки, колядки, обжинкові, веснянки, весільні пісні. Цей перелік можна продовжувати і далі, бо кожен український обряд дуже багатий піснями. Кожна дія була оспівана. Наприклад у весільній обрядовості, говорили, що коровай замішаний на пісні.
ВЕД:
Зараз ми поговоримо з нашими бабусями і дідусями.
ВЕД:
Зараз у виконанні наших бабусь ми почуємо українську весільну пісню.
Звучить пісня.
ВЕД:
Українська пісня супроводжувала людину все життя .Була вона і з козаками
в звитяжних походах, і в турецькому полоні, і на жалібних тризнах ночувала, при чумацьких вогнищах під високими зорями, тамувала біль розлуки і заглушала брязкіт кайданів на сибірській каторзі, долинала покликом отчого дому до бідних емігрантів в заокеанській чужині.
ВЕД:
Зараз козацьку пісню нам подарують хлопчики нашого класу.
Козак:
Пісня—наш паспорт вічний,
Пропуск у білий світ…
Ми не ховали обличчя,
Гордо йшли сотні літ
Завжди ми накривали
Дружби ясні столи
Нас по піснях пізнавали,
Де б ми таки не були.
Райдуга в небі висне,
Граючи в плесах вод.
Доки живе наша пісня,
Доти живе й народ.
Звучить козацька пісня.
ВЕД:
А зараз ми пограємо у гру. ″ Пісня в малюнку ″. У нас на святі присутні художники ,учні 5,6,7 класів. Кожен з них отримує пакет, в якому написаний один куплет української народної пісні .Ваше завдання - ілюструвати слова цієї пісні, щоб ми за малюнком змогли її розпізнати.
ВЕД:
А поки наші художники будуть працювати ми пограємо у гру з нашими гостями: бабусями , дідусями, мамами і татами. Гра: Хто найбільше назве народних пісень, у яких співається про рослини-обереги: барвінок, калину, вербу , тополю, у яких є жіночі імена.
Дівчинка:
Пісні батьків – наснага юних літ.
Пісні батьків – це світу відкриття.
Пісні батьків - духовний заповіт
На все життя, на все життя.
Хлопчик:
Співай пісні, що час дарує нам,
Та маминих ніколи не забудь.
Без них у нас минулого нема,
Майбутнього без них не може буть.
ВЕД:
В пам′яті народній збереглися ті справжні пісні. Вони були нашою суттю, нашою духовною основою, нашою долею. Вони жили, бо жив наш народ, тож передавайте у спадок іншим, щоб нашому народу не було переводу, щоб ми могли сказати світові: ″ Ми - цивілізована нація, ми - народ!″
Звучить пісня ″Горнусь до тебе , Україно.″