Виховний захід
«Фізика навколо нас»
Мета: розвивати інтерес учнів різної вікової категорії до предмету «Фізика», вміння бути спостережливими та уважними, бачити цікаве довкола себе, виховувати у дітей любов та бажання до пізнання навколишнього світу через вивчення фізичних явищ, законів, принципів та краси і неповторності природи.
Обладнання: комп’ютер, проектор, екран, обладнання та матеріали для
дослідів
Вступне слово вчителя: Сьогодні ми з вами зібралися, щоб побачити і дізнатися багато цікавого і цінного. Того, що оточує нас кожного дня. Та часто ми не звертаємо увагу на певні явища та закони природи. Вони видаються нам буденними і звичними. А головне, що ми не звертаємо на них увагу і не замислюємось над тим, що це нам може бути корисним, ба навіть просто цікавим і красивим.
Наш захід складається з 7 частин
Хід заходу
Частина 1: Фізика цікава наука.
1.На всі боки озирнись,
І уважно подивись.
Ти побачиш тоді враз
Фізику навколо нас!
Шлях тернистий до вивчення світу
Прокладають людині знання,
Відкривають їй нові орбіти
До природних таїн пізнання.
Наука фізика всім звісно,
Хоч і важка проте корисна,
Її закони кожен знає,
Вони в житті допомагають.
2. Цікава фізика наука, з її законами всі ми
Завжди стрічаємось повсюди
У повсякденному житті.
Чому бувають ранком роси?
Чом по стерні не ходять босі?
Для чого дідусю кожух? 1
Чому життя все наше – рух?
Одна лише вона може казку дійсністю зробити.
І все, про що захочемо дізнатись,
одна лиш фізика нам зможе пояснити.
3. Як будинок збудувати,
Камінь надважкий підняти?
Як від вітру захиститись,
Дерево важке звалити?
Як піднятися у небо?
Як домчати, куди треба,
Друзям вістку передати,
Про нові світи дізнатись?
Парта, стіл, стілець за партою,
Щоб зручніш тобі навчалось -
Завдяки законам фізики
Ці предмети майструвались.
4. Чому дощинки капають?
Чому сніжинки падають?
Чому від футболіста м’яч,
Як від стінки відскакує?
Чому магніт притягує?
Чому Земля притягує?
А Місяць все ж не відліта
І до Землі не падає?
Чому не можу прут зігнуть,
Хоч дуже сильно дію я?
Тому що зв’язані тіла
Всі ці – взаємодією.
5. Ми живемо у світі звуків:
Гудуть машини, ліс шумить,
З берези чути дятла стукіт,
Церковний в свято дзвін дзвенить.
Клекоче над гніздом лелека,
Під музику артист співа,
Несуться звуки з дискотеки-
Здається, трісне голова.
Звук то тривожить, то чарує
Карає або веселить,
І тій людині, що не чує,
Без нього важко в світі жить.
6. Світло нам дарує диво
Бачить світ у всій красі:
Блиск гірлянди мерехтливий
Чи сріблястої роси.
Міст веселки семибарвний
Чи неонові вогні,
Міражі, полярні сяйва,
А чи зайчик на стіні.
Грізна блискавка у хмарах,
Світло зоряне з небес,
Чи в автомобільних фарах -
Все це чудо із чудес.
В чуда є свої закони
Які будемо ми вчить .
І вони нам допоможуть
Кожне чудо зрозуміть.
7. Подивись, у небі синьому
Світлі хмари пропливають.
Як вони там утворилися?-
Теж на фізиці вивчають.
А чому сніжинки падають?
І чому піднявся вітер?
Як тайфуни утворилися?-
Фізик зможе пояснити.
Ти багато всього знатимеш
І про Всесвіт, й про погоду,
Якщо старанно вивчатимеш
Цю науку про природу.
8. Вчора вчитель нам сказав:
«Щоб фізику знати,
Не лише потрібно вчить,
А й спостерігати».
І, як зрозуміли ми,
Я й мій друг Микола -
Фізика навколо нас,
А не тільки в школі.
І коли додому ми
З школи повертались,
По дорозі у саду
Фізику шукали.
«Бачиш яблука з дерев
Падають додолу-
Притягає їх Земля»-
Каже друг Микола.
«Листя падає також,
Але помаленьку.
Адже яблуко важке,
А листок – легенький.»
Я, було, повірив вже
Висновку такому,
Але вирішив це все
Перевірить вдома.
Вирвав з зошита листки,
Скинув їх зі столу.
Так, однаково вони
Падали додолу.
А тоді один із них,
Рівний за вагою,
В форму кульки, як в саду,
Я зібгав рукою.
Знову скинув два листки:
Зім’ятий і рівний .
Швидко зім’ятий спустивсь,
А рівний – повільно.
І тоді я зрозумів:
Щоб фізику вчити
Треба поспостерігати
І ще й дослідити.
9. Живе природа за законами своїми,
Ми ж їх вчимо, нам треба більше знати,
Аби, опанувавши ці основи,
Отримані знання в житті застосувати.
Без фізики не полетіли б люди в космос,
Не приборкали атома ніколи.
Тому ми прагнемо дізнатися про Сонце,
Про зорі, і про часи живе Земля відколи.
10. Якщо бажаєш перерахувати ти,
За що нам фізиці подякувати треба,
То озирнись навколо себе, глянь на небо
І до його висот ти думкою злети.
І літакові сили фізика дала,
Ракета мчить, і миготять назустріч зорі,
У цьому фізики є частка немала.
А фотографія? А відео? Кіно?
Ну, а комп’ютер?
Знову фізики прогрес.
Ввійшов трудяга цей і в побут, і в науку.
І за комп’ютер кожен з нас підніме руку.
Без нього жоден ми не мислимо процес.
Отож бо фізиці підвласне в світі все.
Технічний розвиток нам фізика несе.
Частина 2: Фізика у творчості Великого Кобзаря
Лірик:
Поети і письменники всіх часів оспівують у своїх творах природу, яка надихає їх на творчість, додає їм натхнення. Але природа – це і величезна «лабораторія», де відбуваються різноманітні фізичні процеси і явища.
Фізик
Фізик не може утриматися, щоб не розглянути такі невеликі уривки з художніх творів як задачі з фізичним змістом. Творча спадщина Великого Кобзаря багата описами природи котрі представлятимуть сьогодні лірики і фізики.
Лірик:
Сонце заходить, гори чорніють,
Пташечка тихне, поле німіє.
Чорніє поле і гай, і гори,
На синє небо виходить зоря»
Фізик
Людське око бачить предмети завдяки тому, що світлові промені, відбившись від них, потрапляють до нас в очі. При заході сонця швидко зменшується освітленість навколишніх предметів, а, значить, і кількість енергії, що потрапляє в наші органи зору
Лірик:
Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.
І блідий місяць на ту пору
Із хмари де-де виглядав,
Неначе човен в синім морі,
То виринав, то потопав.
Ще треті півні не співали,
Ніхто ніде не гомонів,
Сичі в гаю перекликались,
Та ясен раз у раз скрипів.
Фізик
У наведеного фрагменті вірша описані фізичні явища такі як звукові, механічні, світлові
Лірик:
У творі «Тополя» Тарас Шевченко пише
Плавай, плавай, лебедонько,
По синьому морі.
Фізик
Тут автор описує умови плавання тіл
Лірик:
У великого Тараса Шевченка є такі рядки:
Вітер з гаєм розмовляє, шепче з осокою,
Пливе човен по Дунаю один за водою.
Фізик
Тут описується відмінність у частоті та гучності звуку
Лірик:
Із-за лісу, з-за туману,
Місяць випливає,
Червоніє , круглолиций,
Горить, а не сяє
Фізик
Місяць не є джерелом світла, він відбиває сонячне світло
Лірик:
Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть
Фізик
Шевченко описує те що хрущі створюють звуки низьких частот, які людина сприймає як гудіння
Лірик:
Наступні рядки Шевченка звучать так:
Туман, туман долиною
Добре жити з родиною,
А ще луче за горою
З дружиною молодою.
Фізик
Коли холодне нічне або ранкове повітря опускається на теплу землю або воду, конденсується волога і безліч легких водяних крапель зависає в повітрі.
Лірик
Зорі часто запалювали Шевченкову поетичну фантазію, розширювали уяву, допомагали розмовляти з Богом, линули думками на Україну. Зорі єднали Шевченка зі Всесвітом.
Зоре моя вечірня,
Зійди над горою,
Поговоримо тихесенько
В неволі з тобою.
Розкажи, як за горою
Сонечко сідає,
Як у Дніпра веселочка
Воду позичає.
Фізик
Веселка – оптичне явище в атмосфері, яке пояснюється розкладанням білого природного світла на кольори краплинами води в повітрі.
Фізик
Розуміння краси, безмежності, гармонії в природі захоплююче описує Тарас Григорович у поемі "Сон".
Лірик
Світає,
Край неба палає,
Соловейко в темнім гаї
Сонце зустрічає.
Тихесенько вітер віє,
Степи, лани мріють,
Між ярами над ставами
Верби зеленіють.
Сади рясні похилились,
Тополі по волі
Стоять собі, мов сторожа,
Розмовляють з полем.
Фізик
Тут описані світлові та звукові явища а також явище дисперсії.
Лірик:
Про музики поет пише так:
Огні горять, музика грає,
Музика плаче, завиває;
Фізик
Музичні інструменти створюють звуки різного тону, різної частоти . З точки зору фізики звукова хвиля – це поширення шарів згущеного та розрідженого повітря, які чергуються в просторі і спричинені коливаннями джерела
Частина 3: Приказки та прислів’я у фізиці
(Густина заліза більша за густину води, тому сокира тоне.)
(Густина олії менша за густину води, тому олія буде зверху.)
(завдяки явищу дифузії.)
(Змащування зменшує тертя.)
(Сила тяжіння діє на всі тіла.)
(Мале тертя, важко йти, можна впасти.)
(У місцях, де тіло тонке, досить невеликої сили, щоб подолати взаємне притягання між молекулами.)
(Частини розбитого скла неможливо поєднати, так як молекули не можна зблизити на таку відстань, на якому діє межмолекулярне притягання
10 Шила в мішку не сховаєш.
(Шило має малу площу поверхні, отже, виробляє великий тиск на матеріал.)
(Сніг має погану теплопровідність і, подібно до шуби, оберігає озимі посіви від вимерзання.)
12 . Як з гусака вода.
(Пір'я гусака та інших водоплавних птахів покриті найтоншим шаром жиру, який виділяють підшкірні залози. Жир не змочується водою. Птах, вийшовши з води, струшується і виявляється сухий.
13. Баба з возу - кобилі легше.
( Зменшення ваги призводить до зменшення тертя і збільшення швидкості руху.)
14 .Не помастиш - не поїдеш.
Прислів'я пояснюються існуванням тертя і використанням мастила для його зменшення.
Частина 4: Фізика у загадках
1.Без рук, без ніг, а ворота відчиняє. ( Вітер)
2. Коли немає – чекають, а коли прийду – тікають. (Дощ)
3. Що росте догори коренем? (Бурулька)
4. Без пилки, без сокири, а мости будує. (Мороз)
5. Червоне коромисло через річку повисло. (Веселка)
6. Висить груша, а не з’їси. (Лампочка)
7. Що сходить без насіння? (Сонце)
Частина 5: Фізична вікторина.
1. Навесні стовбури дерев білять вапном, щоб не було на корі сонячних опіків. Чому? (Біле вапно відбиває майже всі промені і стовбур не перегрівається, а чорний стовбур поглинає майже всі промені і дерево може отримати опіки.)
2. Які промені зі спектра листя дерев відбивають, а які—поглинають? (Зелені
відбивають, а всі інші поглинають.)
3. Коли сильний вітер частіше ламає дерева: взимку чи влітку? (Влітку, бо
дерево з листям чинить більший опір вітру.)
4. Чому навесні під час морозів більше гинуть бруньки, які майже розкрилися, і менше — ті, що ще знаходяться в «сплячому» стані?
(У майже розкритій бруньці більше води, яка при замерзанні збільшується в
об'ємі, руйнуючи її.)
5. Хлопчик, який сидить на верхній гілці дерева, тримає в руках сливу,
черешню та яблуко. У якого фрукта потенціальна енергія більша?
(У яблука, потім у сливи і, нарешті, у черешні: Е = тgh.)
6. За допомогою яких явищ дерева і кущі отримують воду і поживні речовини із ґрунту? (Змочування та капілярність.)
Частина 5: Цікаві досліди – фокуси , що пояснюються законами фізики.
Дослід 1: Слухняні стрілки. (Як збільшити стрілки і як їх обернути ?)
Дослід 2: Як нагріти надувну кульку, щоб вона не лопнула ?
Дослід 3: Як перекинути кружку з водою, щоб не вилити воду ?
Дослід 4: Як загасити полум’я свічки не доторкаючись до нього і не задувати ?
Дослід 5: Як надути надувну кульку не торкаючись її ?
Дослід 6: Як вийняти монету з води не намочивши рук ?
Частина 6: Сценка «На уроці »
Частина 7: Кумедні відео –ролики
Слово вчителя: Фізика! Одна лише вона може казку дійсністю зробити.
І все, про що захочемо дізнатись, одна лиш фізика нам зможе пояснити.
Тому, дорогі учні, вивчайте фізику!!! Ви з нею зможете підкорити Світ.
На цьому свято наше закінчується ! Дякуємо за увагу!