«ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ОНЛАЙН-РЕСУРСІВ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОЇ НАВЧАЛЬНОЇ МОТИВАЦІЇ УЧНІВ З ПОРУШЕННЯМИ ЗОРУ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ» Дерев’янко О.О.

Стаття

«ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ОНЛАЙН-РЕСУРСІВ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОЇ НАВЧАЛЬНОЇ МОТИВАЦІЇ УЧНІВ З ПОРУШЕННЯМИ ЗОРУ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ»

Дерев’янко О.О.

Ключові слова

тифлопедагогіка; дистанційне навчання; учні з порушеннями зору; незрячі та слабозорі діти; інтерактивні онлайн-ресурси; навчальна мотивація; інклюзивна освіта; цифрова доступність; спеціальні освітні потреби; психоемоційне благополуччя.

Сучасні умови організації освітнього процесу, зокрема поширення дистанційного навчання, висувають нові вимоги до роботи з учнями, що мають  порушеннями зору. Для незрячих і слабозорих дітей онлайн-освіта є не лише альтернативною формою навчання, а й серйозним викликом, пов’язаним із доступністю навчального контенту, зоровим і психоемоційним навантаженням, зниженням мотивації та обмеженими можливостями соціальної взаємодії.

У цьому контексті особлива роль належить тифлопедагогу, який забезпечує адаптацію навчального середовища, добір доступних цифрових інструментів та формування позитивної навчальної мотивації учнів з порушеннями зору. Саме інтерактивні онлайн-ресурси за умови правильного та методично виваженого використання можуть стати ефективним засобом підтримки пізнавальної активності, емоційної залученості та самостійності таких учнів.

Дистанційне навчання для незрячих і слабозорих учнів часто супроводжується низкою проблем, серед яких:

• обмежена доступність навчальних матеріалів;
• перевантаження зорового аналізатора;
• складність орієнтації в цифровому середовищі;
• зниження внутрішньої навчальної мотивації;
• дефіцит живого спілкування та зворотного зв’язку.

Недостатньо адаптовані онлайн-ресурси можуть викликати у дітей почуття невпевненості, тривожність, втрату інтересу до навчання. Тому актуальною є потреба у впровадженні спеціально адаптованих інтерактивних цифрових засобів, які не лише забезпечують доступність навчального матеріалу, а й сприяють формуванню позитивного емоційного досвіду навчання.

Рекомендації тифлопедагога щодо використання інтерактивних онлайн-ресурсів

1.               Забезпечення доступності цифрового контенту. Онлайн-ресурси мають підтримувати екранні озвучувачі( Narakeet – це читач тексту онлайн, який Вам допоможе зробити аудіо- та відеофайли для різноманітних цілей), масштабування шрифту(щоб увімкнути масштаб на ноутбуці, найшвидше — використовувати гарячі клавіші: Ctrl + "+" для збільшення, Ctrl + "-" для зменшення та Ctrl + 0 для скидання в браузерах чи документах, або Windows + "+" для Екранної лупи у Windows, яка збільшує частину екрана. ), контрастні кольорові схеми та керування з клавіатури з урахуванням індивідуальних зорових можливостей учнів.
2.               Поєднання візуального та аудіального каналів сприймання. Навчальний матеріал доцільно подавати у мультимодальному форматі: текст супроводжувати аудіоінструкціями, поясненнями та усним зворотним зв’язком.
3.               Структурування та дозування навчального матеріалу. Інтерактивні завдання слід подавати невеликими логічними блоками з чіткими інструкціями та передбачуваною послідовністю дій.
4.               Ігрові та інтерактивні елементи. Використання вікторин (Genially, Kahoot, тощо) , вправ на вибір відповіді, аудіопазлів, інтерактивних опитувань підвищує інтерес до навчання та активізує пізнавальну діяльність.
5.               Персоналізація навчання. Онлайн-ресурси мають враховувати індивідуальний темп роботи, рівень підготовки та потреби кожного учня, дозволяти повторне виконання завдань без оцінювального тиску (learningapps, wordwall).
6.               Позитивне підкріплення. Систематичне вербальне заохочення, акцент на зусиллях учня та фіксація навіть незначних досягнень формують відчуття успіху й підвищують мотивацію.
7.               Організація взаємодії та комунікації. Використання чату, усних обговорень, роботи в парах або малих групах сприяє соціалізації та зменшує відчуття ізольованості під час дистанційного навчання.
8.               Чітка структура онлайн-уроку. Повторюваність етапів уроку, зрозумілі алгоритми дій та попередження про зміну діяльності створюють відчуття безпеки й стабільності.
9.               Дотримання зорово-охоронного режиму. Обов’язковими є паузи для відпочинку, вправи для очей, фізкультхвилинки та зміна видів діяльності.
10.          Співпраця з батьками. Тифлопедагог має консультувати батьків щодо налаштування технічних засобів, особливостей використання онлайн-ресурсів та підтримки дитини в домашніх умовах.

Використання інтерактивних онлайн-ресурсів у дистанційному навчанні за умови їхньої доступності та методично виваженого застосування є ефективним інструментом формування позитивної навчальної мотивації учнів з порушеннями зору. Роль тифлопедагога полягає не лише в адаптації навчального матеріалу, а й у створенні безпечного, підтримувального та мотивувального освітнього середовища.

Системне впровадження спеціальних підходів, персоналізація навчання, позитивне підкріплення та тісна взаємодія з родиною сприяють підвищенню пізнавальної активності, емоційного благополуччя та успішній соціалізації незрячих і слабозорих учнів в умовах сучасної дистанційної освіти.

Список використаної літератури

1. Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII.
2. Концепція розвитку інклюзивного навчання в Україні / МОН України.
3. Колупаєва А. А. Інклюзивна освіта: реалії та перспективи. – Київ: Самміт-Книга, 2019.
4. Синьов В. М., Шевцов А. Г. Основи тифлопедагогіки. – Київ: Освіта, 2018.
5. Литовченко С. В. Навчання дітей з порушеннями зору в умовах інклюзивного освітнього середовища. – Київ, 2020.
6. UNESCO. Guidelines for Inclusive Education: Ensuring Access to Education for All. – Paris, 2018.
7. Методичні рекомендації МОН України щодо організації дистанційного навчання для учнів з особливими освітніми потребами.
8. Жук О. М. Цифрові технології в інклюзивній освіті: доступність та мотивація // Освітній простір. – 2021.