ВИСТУП ДО ПЕДАГОГІЧНОЇ РАДИ НА ТЕМУ: «ФОРМУЄМО В ДІТЕЙ НАВИЧКИ БЕЗПЕЧНОЇ ПОВЕДІНКИ»

Про матеріал
Дитина, її життя і здоров’я — найвища цінність держави. Тож захистити її від можливих небезпек і навчити безпечно взаємодіяти з довкіллям (предметним ,природним та соціальним ) — одне з провідних завдань, визначених у головному документі дошкільної освіти — Базовому компоненті
Перегляд файлу

 ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД (ЯСЛА-САДОК)

№1 «ДЗВІНОЧОК» КОМУНАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

САРНЕНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

 

 

 

 

                 ВИСТУП ДО ПЕДАГОГІЧНОЇ РАДИ НА ТЕМУ:

 

«ФОРМУЄМО В ДІТЕЙ НАВИЧКИ БЕЗПЕЧНОЇ ПОВЕДІНКИ»

 

 

 

 Підготувала і провела

вихователь: Сульжик М.С.

 

 САРНИ 2021

 

 

Загальновідомо: дитинство — унікальний період у житті людини, адже саме в цей час формується її здоров’я, відбувається становлення особистості. Досвід дитинства багато в чому визначає доросле життя людини.

Дитина, її життя і здоров’я — найвища цінність держави. Тож захистити її від можливих небезпек і навчити безпечно взаємодіяти з довкіллям  (предметним ,природним та  соціальним ) — одне з провідних завдань, визначених у голов­ному документі дошкільної освіти — Базовому ком­поненті.

Тому Заклад дошкільної освіти:

  • створює безпечні та нешкідливі умови розвитку, виховання та навчання дітей, режим роботи, умови для фізичного розвитку та зміцнення здоров’я відповідно до санітарно-гігієнічних вимог та забезпечує їх дотримання;
  • формує у дітей гігієнічні навички та основи здорового способу життя, норми безпечної поведінки;
  • сприяє збереженню та зміцненню здоров’я, розумовому, психічному й фізичному розвитку дітей.

    Довкілля для дитини — це світ, що оточує її з перших днів життя, який

вона пізнає і який дає їй можливість формувати образ свого "Я".

Завдання дорослих (батьків, вихователів) — не тільки захистити

малюка від негараздів у довкіллі, а й навчити його безпечно поводитися

самостійно в будь-якому довкіллі (предметному, природному, соціальному).

Саме тому в освітніх лініях Базового компонента дошкільної освіти

передбачено дати дитині відповідні знання, прищепити вміння й навички

безпечної поведінки.

    Так, в освітній лінії "Особистість дитини" зазначено, що дошкільник

володіє елементарними знаннями про основні чинники збереження безпеки;

дотримується правил здоров'я збережувальної поведінки; розуміє, що —

шкідливо, а що — корисно для організму.

      У розділі "Зміст освіти" означеної освітньої лінії виокремлено підрозділ

"Безпека життєдіяльності", в якій передбачено такі результати навчання: "Диференціює поняття "безпечне" і "небезпечне ", усвідомлює важливість

безпеки життєдіяльності (власної та інших людей). Знає правила безпечного

перебування вдома, у дошкільному закладі, на вулиці, на воді, на льоду, на

ігровому, спортивному майданчиках. Орієнтується у правилах поводження з

незнайомими предметами та речовинами; пожежної та електробезпеки;

користування транспортом; в основних знаках дорожнього руху тощо. Знає

та може скористатися номерами телефонів основних служб допомоги

(пожежної, медичної, міліції); знає, до кого можна звернутись у критичній

ситуації. Володіє навичками безпечної поведінки в разі проявів агресивності з боку однолітків або дорослих

       Державний стандарт дошкільної освіти ставить завдання навчити

випускника дошкільного навчального закладу насамперед чітко

диференціювати поняття: "безпека" і "небезпека", "безпечне" і "небезпечне",

які мають поповнити активний словник дитини й стати дієвими правилами

поведінки. Це закарбовано в змісті здоров'я збережувальної компетенції

дитини в одному ємкому словосполученні, а саме: "дотримання правил

безпеки життєдіяльності".

     Щоб забезпечити гармоній­ний розвиток людини, потрібно з дошкільного віку формувати у дітей  усвідомлення цінності свого життя і здоров’я, бережного ставлення до власного здоров’я, вироблення стереотипів без­печної поведінки в довкіллі. Адже, проблема навчання  дітей правил особистої безпеки потребує уваги з боку дорослих: педагогів і батьків.    Слушні та вчасні поради дорослих по­винні допомогти дитині зберегти своє життя, зміцнити здоров’я, усвідомити, що грати можна не скрізь і що деякі заборони та правила – не примхи дорослих, а життєва необхідність.

Головна ме­та – формування в кожної дитини активної життєвої позиції щодо власного життя та власної безпеки, формування здорового способу життя, накопичення ними знань та  навичок безпечної поведінки вдома, на вулиці, у дошкільному навчальному закладі, в природі тощо.

Основні напрямки роботи  з формування знань дітей з безпеки життєдіяльності

(взаємодія з довкіллям: предметним ,природним та  соціальним )

  • створення належних умов для безпечної життєдіяльності;
  • формування елементарної життєвої компетенції з питань безпеки;
  • виховання основ безпечної поведінки у дітей;
  • культура безпеки дорослих, відповідальне ставлення до життя та здоров’я малят.

                         Принципи формування безпечної поведінки дітей

Для ефективного формування у дітей навичок безпечної поведінки слід

дотримуватися в роботі таких важливих принципів.

♦ Забезпечення гігієни і нормальної роботи всіх органів та

психофізіологічних процесів організму дітей.

♦ Забезпечення взаємозв'язку і взаємозалежності життєдіяльності дитини з

довкіллям (предметним, природним, соціальним) і безпосереднім

середовищем, у якому вона перебуває, та соціальною ситуацією розвитку

як єдиною і неповторною для дошкільного дитинства системою взаємин

між дитиною та середовищем.

♦ Раціональна організація життя та діяльності дітей у дошкільному закладі.

♦ Захист здоров'я, життєдіяльності дитини як у дошкільному закладі, так і в

сім'ї.

♦ Своєчасне усунення негативних впливів на життєдіяльність дитини та їх

наслідків; надання своєчасної допомоги.

♦ Забезпечення взаємозв'язку дошкільного закладу, сім'ї та громадськості у

формуванні безпечної поведінки дітей

            Максимального ефекту можна досягти лише тоді, якщо  в діяльності педагогів та батьків буде відпрацьовано єдину стратегічну лінію  спрямовану на формування у  дітей знань правил безпеки життєдіяльності. Реалізація всіх  завдань з даної проблеми  у ЗДО  можлива лише через комплексну, цілеспрямовану роботу шляхом організації та  проведення різних форм роботи з дітьми ( з врахуванням вікових та індивідуальних особливостей дітей), які  сприятимуть усвідомленню цінності власного життя, бережному ставленню до здоров’я, виробленню стереотипів без­печної поведінки в довкіллі.

Етапи освітньої роботи з формування в дошкільнят навичок безпечної поведінки

  • Підготовчий етап. Полягає в отриманні та частковому узагальненні вражень про небезпеку, що може чатувати на дітей у довкіллі. Доречні такі форми і методи роботи, як екскурсія, цільова прогулянка, спостереження, читання художніх творів, розглядання ілюстрацій, перегляд відеофільмів, мультфільмів тощо.
  • Основний етап. Робота з формування певної системи уявлень та вироблення навичок безпечної поведінки. На цьому етапі доцільно застосовувати різні види ігор з елементами безпеки життєдіяльності, бесіди, складання описових та творчих розповідей дітьми, розучування комплексів загальнорозвивальних вправ, віршів, виконання трудових доручень тощо.
  • Практичний етап. На цьому етапі діти мають застосовувати набуті знання та вміння на практиці. Доречним буде використання таких форм і методів роботи, як розв’язання проблемних ситуацій, творчих завдань, пошуково-дослідницька діяльність, проведення свят, розваг, змагань, конкурсів тощо.

В організації освітньо-виховної роботи з дітьми з питань безпеки життєдіяльності  педагогам варто  керуватися наступними чинниками:

  • робота не повинна обмежуватися лише засвоєнням дітьми норм та правил з безпеки життєдіяльності – дітей необхідно навчати обачності;
  • формувати навички орієнтування і швидкої реакції в екстремальних ситуаціях ;
  • дотримання єдиної стратегічної лінії у діяльності педагогічного, дитячого та батьківського колективів.

Завданням педагогічного колективу  закладу дошкільної освіти є: 

  • систематична цілеспрямована освітня робота з дошкільниками з вироблення в їх свідомості стереотипів поведінки в життєвому середовищі, навичок користування предметами та речами, поведінки в різних екстремальних ситуаціях тощо;
  • поліпшення якості освітньо-ви­ховної роботи з питань безпеки та захисту здоров’я дітей від негативних впливів довкілля;
  • вдосконалення теоретичних знань і практичних навичок педаго­гів та батьків;
  • пропагування здорового  способу життя серед педа­гогів, дітей та їх родин.

 

 Важливим чинником, що впливає на формування у дітей навичок безпечної

поведінки, є сприятливе розвивальне середовище в дитсадку.

Розвивальне середовище — сукупність умов (природних, культурних,

соціальних), що є найприроднішими для дітей, у яких вони почуваються

вільно, впевнено, і, головне, — безпечно.

Принципи організації розвивального середовища

Створюючи ефективне й безпечне розвивальне середовище, слід

керуватися такими специфічними принципами:

♦ відповідності психологічним закономірностям розвитку дитини на певних

вікових етапах;

♦ дитячої активності та самостійності;

♦ універсальності та динамічності;

♦ раціональної організації, комплектування та гнучкого поділу на осередки;

♦ позитивного емоційного навантаження (художньо-естетичне оформлення;

здоровий психологічний мікроклімат і доброзичливі взаємини в колективі педагогів і дітей)

Висновок:  Вся освітня робота  в ЗДО  з дітьми дошкільного віку  з   безпеки життєдіяльності  відповідно вимог Базового компонента дошкільної освіти  повинна   забезпечувати  їх життєву компетенцію, зокрема  вміти застосовувати здобуті знання, вміння і навички щодо збереження здоров’я в повсякденній діяльності , не зашкоджуючи як власному, так і здоров’ю інших людей та дотримуватися правил безпеки життєдіяльності.

Підсумовуючи,  можна відмітити : завдяки правильно організованій роботі діти здобувають необхідні їм знання та вміння з безпеки життєдіяльності, що стає першим кроком до усвідомлення власного життя.

Таким чином, за систематичної, планової, поетапної, методично грамотної роботи педагогів у тісній співпраці з батьками дошкільнята зростають готовими до безпечного розв’язання життєвих ситуацій у соціальному, предметному та природному довкіллі.

 

 

 

Використані джерела:

  1. Базовий компонент дошкільної освіти / Науковий керівник: А. М. Богуш, дійсний член НАПН України, проф, д-р пед. наук; Авт. кол-в: Богуш А. М., Бєлєнька Г. В., Богініч О. Л., Гавриш Н. В., Долинна О. П., Ільченко Т. С., Коваленко О. В., Лисенко Г. М., Машовець М. А., Низковська О. В., Панасюк Т. В., Піроженко Т. О., Поніманська Т. І., Сідєльнікова О. Д., Шевчук А. С., Якименко Л. Ю. ― К.: Видавництво, 2012. – 26 с.
  2. Програма розвитку дитини дошкільного віку “Українське дошкілля ”
  3. Джемула Г. Будьмо обережні! // Палітра педагога, 2012. — № 1.
  4. Гузиніна В. Гори, свічко! Комбіноване за­няття з основ безпеки життєдіяльності та образотворчості для старших дошкільнят // Дошкільне виховання, 2011. — № 1.
  5. Бунда Т. Правила дорожнього руху: цікаво і корисно // Палітра педагога, 2011. — №5.
  6. Литвиненко І. Як говорити з дитиною про тероризм // Палітра педагога, 2011. — №3.
  7. Шавровська В., Шавровська Н. Наука жит­тя — в дії // Палітра педагога, 2011. — № 1.

 

1

 

docx
Додано
11 березня
Переглядів
182
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку