Виступ на педагогічній раді "Ситуація успіху"

Про матеріал

До Вашої уваг пропонується виступ на педагогічній раді "Ситуація успіху", з метою обміну досвідом. У виступі розглядається питання, що таке "Ситуація успіху" і як я її використовую у своїй діяльності.

Перегляд файлу

   У нас  не повинно бути  нещасливих  учнів,  душу  яких  гнітить  думка, що  вони  ні  на  що  не  здібні. Успіх  у  навчанні – єдине  джерело  внутрішніх  сил  дитини, які  породжують  енергію  для  переборення труднощів,  бажання  вчитися”.

В. О. Сухомлинський

Демократичне суспільство не тільки дозволяє освіті реалізувати свій гуманістичний потенціал, але й створює умови для його збагачення, висуваючи на перший план його розвиваючу, "людиноутворюючу” функцію. Така спрямованість освіти виявляється в відкритості самої освітньої структури відносно інших суспільних інститутів, у взаємодії учасників навчально-виховного процесу, свободи висловлювання та реалізації різноманітних точок зору, визнання прогресивними і провідними цілей особистісного розвитку дитини, створення ситуації успіху для тих, хто навчається.

Найважливішим відкриттям другої половини XX ст. вважається впровадження впедагогічну практику принципу навчання й виховання успіхом. Успіх створює сильний додатковий імпульс до активної роботи, сприяє становленню гідності учня. Це засада позитивного ставлення до навчання, школи, науки, праці як такої. Отже, ситуація успіху стає фактором розвитку особистості школяра.

Актуальність проблеми у сьогоденні

  • C:\Users\Александр\Downloads\0f23c46533ca1ffb8a19babd026b3ff9517f6274.jpgзнання, якості, мислення сучасної людини мають бути гнучкими, мобільними, конкурентно-здатними;
  • особистість має вміти володіти комунікативною культурою, працювати в команді;
  • критичне мислення, оцінювання ситуації, вміння знаходити шляхи вирішення  проблем – запорука успіху;
  • вміння працювати з інформацією, використовувати її для індивідуального розвитку і самовдосконалення – вимоги сучасного життя.

Завдання школи сьогодні полягає в тому, щоб виховувати здатність учнів долати життєві труднощі, самостійно приймати рішення, навчити розвивати себе як особистість, здатну робити вибір і контролювати своє життя, здатну брати на себе відповідальність за свої дії, здатну захищати себе і свої життєві цінності, а також діяти відповідно до них, здатну піклуватись про інших, діяти з ними і для них. Завдання вчителів - прищепити учням жагу до здобуття знань, створити такі умови, щоб процес здобуття знань був для них цікавим, потрібним, комфортним. Головним завданням стає створення ситуації успіху.

Основою  педагогічної  технології  «Створення  ситуації  успіху»  є   особистісно  орієнтований  підхід  до процесу  навчання  і  виховання.

З педагогічної точки зору ситуація успіху – це таке цілеспрямоване, організоване поєднання умов, за яких створюється можливість досягти значних результатів у діяльності як окремо взятої особистості, так і колективу в цілому. Це результат продуманої та підготовленої стратегії і тактики вчителя, сім’ї.

Ситуація успіху— суб’єктивна та індивідуальна. Її переживає як учень слабкої успішності, так і учень високої продуктивної діяльності, як мудрий, досвідчений педагог, так і молодий фахівець.

Ситуація успіху— це суб’єктивне переживання людиною особистісних досягнень у житті. Тут маємо на увазі не продукцію масштабу світової культури, а конкретні досягнення особистості, які щодня здійснюються на уроці.

 

 

 

 

Існують типи успіху:

Неочікувана радість це почуття задоволення від того, що результати діяльності учня перевершили його очікування.  З педагогічної точки зору – це результат продуманої, підготовленої діяльності вчителя;

Спільна радість полягає в тому, щоб учень досяг необхідної для себе реакції колективу. Вона  може бути підготовленою вчителем або спонтаною. Спільною радістю вважають тільки ті реакції колективу, які дають можливість дитині відчутні  себе задоволеним, стимулюють її зусиля. Це, перш за все, має бути емоційний відгук оточуючих на успіх члена свого колективу.

Радість пізнання – це радість пізнання нового, хоча вона по своїй суті альтруїстична. Пізнання опирається на самоосвіту й самопізнання. Така радість не може вирости на пустому місці, народитися без серйозних причин. ЇЇ головна умова – спілкування.

Немає більш цінних мотивів для навчання, ніж інтелектуальні, в основі яких лежить проблема пізнавати світ, коли важливий не стільки результат, скільки процес пізнання. Радість навчального процесу та радість пізнання тісно пов’язані; створення пізнавального інтересу є предметом турботи вчителя,  який формує радість пізнання.

Створення ситуації успіху має певний алгоритм:

 1. Зняття страху. Допомогає перебороти невпевненість у власних силах.("Люди вчаться на своїх помилках і  знаходять  інші шляхи вирішення проблем”).

  2. Авансування успішного результату. Допомогає вчителю висловити тверду переконаніність у тому, що його учень обов’язково впорається з поставленим завданням. Це, в свою чергу, переконує дитину у своїх силах і можливостях.( "У тебе обов’язково вийде”, "Я навіть не сумніваюсь у позитивному результаті”).

 3. Прихований інструктаж дитини  про способи і форми здійснення діяльності. Допомагає дитині уникнути поразки. Досягається шляхом побажання. ("Можливо краще почати з ...”, "Виконуючи роботу не забудьте про ...”).

 4. Внесення мотиву. Показує дитині заради чого, кого здійснюється ця діяльність, кому буде добре після виконання. ("Без твоєї допомоги твоїм друзям не впоратись...”).

  5. Персональна винятковість. Визначає важливість зусиль дитини в діяльності, що здійснюється або здійснюватиметься. ("Тільки ти міг би...”, "Тільки тобі і можу доручити...”)

  6. Мобілізація активності або педагогічне виконання. Спонукає до виконання конкретних дій. ("Ми дуже хочемо розпочати роботу...”, "Так хочеться поскоріше побачити...”).

7. Висока оцінка деталі. Допомагає емоційно пережити  не результат в цілому, а якої її окремої деталі.("Найбільше мені сподобалось у твоїй роботі...”, "Найбільше тобі вдалося...”).

Ситуація успіху досягається тоді, коли сама дитина визначає цей результат як успіх. Усвідомлення ситуації успіху самим учнем, розуміння її значимості виникає у субєкта після здолання своєї боязкості, невміння, незнання, психологічного враження та інших видів труднощів.

Завдання педагога - допомогти особистості дитини зрости в успіху, дати відчути радість від здолання труднощів, дати зрозуміти, що задарма в житті в житті нічого не дається, скрізь необхідно докласти зусиль. І успіх буде еквівалентним витраченим зусиллям.

Створення ситуації успіху на уроці передусім передбачає створення такої психологічної атмосфери, щоб учні без страху і побоювання йшли на урок.

Нова програма докорінно змінює роль вчителя та учня на уроці англійської мови, передбачає інший характер їх взаємовідносин і розподіл відповідальності за результат навчання.

Вчитель виступає тепер не стільки в ролі того, хто подає інформацію і дає інструкції учням, а більше як повноважний учасник комунікативного процесу, партнер у спілкуванні, радник, щодо володіння мовленнєвими і невербальними засобами комунікації.

Так як проблема, над якою я працюю «Використання інформаційно-комунікативних технологій як засобу формування та реалізації комунікативної компетенції учнів на уроках англійської мови», то мої уроки мають комунікативна спрямованість. І головною метою навчання іноземної мови є навчити користуватись нею в різних життєвих ситуаціях через створення на уроках комунікативних ситуацій, наближених до життєвих. Памятаючи про те, що вивчення будь - якої іноземної мови - це важкий труд, особливо якщо не має можливості вільно спілкуватись із носіями іноземної мови, вчителю потрібно зробити все можливе для того, щоб зацікавленість учнів у вивченні мови не спадала, незважаючи на будь - які труднощі.

Зараз існує дуже багато методів, прийомів підвищення ефективності уроку, а отже, і якості знань учнів. На своїх уроках я використовую такі методи, як: застосування інтерактивних методів, проектна робота, використання ІКТ, рольові ігри та ін..

Раніше учень був пасивним споживачем готової інформації. Це призводить до того, що часто учні не виявляють зацікавленості в обговоренні питань, що пропонуються. Вони слабко реагують на хід уроку. Як наслідок, вивчення іноземної мови не сприймається учнями як єдиний творчий процес, покликаний створити необхідні умови як для розкриття особистого потенціалу учнів, так і для оволодіння ними іноземною мовою як засобом спілкування.

Атмосфера уроку, завдання, що пропонуються, обрані режими і форми роботи мають стимулювати учнів до розширення загальноосвітнього і лінгвістичного кругозору, накопичення комунікативного досвіду. Тепер не тільки вчитель вирішує, що саме відбувається на уроці, але й учень, який може вносити пропозиції, визначати проблеми для обговорення або творчого письмового завдання, пропонувати наповнення для рольових та ділових ігор, створювати свої навчальні матеріали. За таких умов учень не меншою мірою сам відповідає за сої успіхи та невдачі.

Отже, можна сказати, що методи, якими вчителі користуються на уроках іноземної мови, такі, як постановка проблемних запитань, рольові ігри, створення проблемних ситуацій, проведення нестандартних уроків, засідань круглого столу, робота над складанням проектів, проведення уроків з використанням компютерних технологій, допомагають нам у виконанні нашого завдання - створення ситуації успіху на уроці. 

Кожна дитина особлива, по-своєму неповторна й обдарована. Звернення вчителя до її найкращих почуттів обовязково матиме успіх і знайде відгук у дитячих серцях.

 

D:\школа\школа фотки\мой класс\IMG_3753.JPGD:\школа\школа фотки\мой класс\IMG_3752.JPGK:\DCIM\124___12\IMG_3788.JPG

 

 

 

 

 

 

D:\школа\школа фотки\мой класс\IMG_3751.JPGD:\школа\школа фотки\мой класс\IMG_3744.JPG

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
27 червня 2018
Переглядів
290
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку