Парнета Світлана Павлівна, викладач гуманітарних дисциплін
Борщівський агротехнічний фаховий коледж
У статті зібрані сучасні методи ,прийоми та шляхи підвищення інтересу вихованців до читання та вивчення художньої літератури.
Інформація може бути корисною викладачам-словесникам ,які цікавляться сучасними проблемами методики викладання української літератури.
Ключові слова : засвоєння інформації, користь читання, пізнавальна діяльність, проектні технології, літературні смаки.
Вплив словесності на формування інтелектуальної
культури студентів
Вивчення словесності у навчальних закладах відіграє важливу роль у формуванні інтелектуальної та духовної культури студентів. Оскільки сучасний світ вимагає від молоді розвиненого критичного мислення, творчого підходу до вирішення проблем, здатності до самоаналізу та розуміння багатства мовної культури, інтерес до мовних дисциплін набуває нового значення. Пізнавальні інтереси студентів у процесі навчання словесності сприяють розвитку мовної та комунікативної компетентності, збагачують особистий досвід, допомагають формувати естетичний смак і культуру мовлення.
В основі пізнавального інтересу лежить мотивація до здобуття нових знань, бажання глибше осягнути природу мовних явищ та культурного контексту, що допомагає студентам не лише розширити свої знання, але й розвинути навички самостійного мислення. Розглянемо детальніше, які фактори впливають на пізнавальні інтереси студентів у вивченні словесності та які методи можуть бути ефективними для їх розвитку.
Пізнавальний інтерес розглядається як внутрішня мотивація, яка стимулює особистість до отримання нової інформації та підвищує активність у навчанні. Це складне психолого-педагогічне явище, що включає кілька компонентів: когнітивний, емоційний та мотиваційний. Когнітивний компонент передбачає наявність у студентів потреби в знаннях і розумінні суті мовних і культурних явищ. Емоційний компонент формує естетичне задоволення від процесу пізнання, а мотиваційний - націлює студентів на глибше опрацювання матеріалу.
Особливу роль у формуванні пізнавального інтересу відіграє сам процес навчання. Чим більше він включає активні методи, творчі підходи, можливості для висловлення власної думки, тим вищий рівень зацікавленості студентів. Так, наприклад, обговорення літературних творів, проведення інтелектуальних дискусій, написання рецензій можуть стимулювати студентів до глибшого аналізу й осмислення прочитаного, спонукаючи до саморозвитку.
Різні фактори можуть сприяти або, навпаки, перешкоджати розвитку пізнавального інтересу до словесності. Серед найбільш вагомих чинників варто виділити:
-Особистісні якості студента. Студенти, які мають розвинену емпатію, вищий рівень емоційного інтелекту, частіше зацікавлюються літературою, культурою, оскільки здатні більш глибоко відчути й зрозуміти особливості персонажів, авторські ідеї та культурні контексти.
- Рівень підготовки викладача. Викладачі, які здатні цікаво та нестандартно подати матеріал, використовують інтерактивні методи, залучають студентів до обговорення, створюють позитивну атмосферу для навчання, мають значний вплив на рівень зацікавленості студентів.
- Зміст навчального матеріалу. Чим цікавіші, актуальніші теми пропонуються для вивчення, тим більша ймовірність, що студенти будуть зацікавлені. Наприклад, аналіз сучасних літературних творів, що відповідають проблемам сучасного суспільства, може бути більш цікавим для студентів, ніж твори, які їм важко сприймати через архаїчну мову чи відсутність зрозумілого контексту.
- Інтерактивні методи навчання. Застосування сучасних технологій, мультимедійних засобів, інтернет-ресурсів робить процес вивчення словесності цікавішим. Наприклад, використання відеоматеріалів, записів літературних творів у формі аудіокниг, можливість спілкування з авторами чи критиками підвищує рівень залученості студентів.
Щоб стимулювати пізнавальний інтерес, викладачам рекомендується застосовувати ряд ефективних педагогічних методів, серед яких:
- Діалогічний метод. Він сприяє формуванню критичного мислення та розвиває вміння висловлювати й аргументувати власну точку зору. Замість стандартного читання й переказу, викладач організовує діалог зі студентами, який допомагає їм поглибити розуміння теми, висловити свої почуття і думки.
- Метод творчих завдань. Виконання творчих завдань, створення власних оповідань чи поетичних творів, дозволяє студентам виразити свої думки і підходи до запропонованих тем, розвиваючи при цьому мовленнєві навички.
-Проектний метод. Студенти можуть досліджувати певну тему або проблему, пов’язану зі словесністю, у групах чи індивідуально. Проектні роботи допомагають формувати аналітичні навички, поглиблювати знання з обраної теми та презентувати свої висновки.
- Використання сучасних технологій. Використання інтерактивних презентацій, відеолекцій, записів літературних творів дозволяє подати матеріал більш цікаво й доступно. Також онлайн-форуми, чати, блоги та соціальні мережі можуть служити платформою для обговорень і дебатів на літературні теми.
Пізнавальний інтерес до словесності впливає не лише на академічні успіхи, а й на особистісний розвиток студентів. Літературні твори сприяють розширенню кругозору, формують світогляд, допомагають розвивати емпатію, емоційну гнучкість і самопізнання. Наприклад, під час аналізу психологічних аспектів поведінки персонажів студенти навчаються розуміти мотиви людських вчинків, що сприяє розвитку соціальної чутливості та толерантності.
Крім того, розвиток пізнавальних інтересів сприяє формуванню мовної компетентності. Студенти не лише вивчають правила мови, а й вчаться застосовувати їх на практиці, що допомагає вдосконалювати комунікативні навички. Таким чином, підвищення рівня пізнавального інтересу у студентів дозволяє не лише ефективніше засвоювати навчальний матеріал, але й сприяє їхньому особистісному розвитку та соціалізації.
Пізнавальні інтереси студентів на заняттях словесності відіграють важливу роль у формуванні їхньої особистості, інтелектуального й морального розвитку. Викладачі мають активно використовувати методи, що сприяють активізації інтересів студентів, адже саме від їхніх зусиль залежить глибина осягнення навчального матеріалу й рівень залученості молоді до культурного і літературного життя. Розвиток пізнавального інтересу у студентів дозволяє не лише створювати сприятливі умови для навчання, але й формувати нове покоління активних, культурно розвинених громадян.