Вплив Великих географічних відкриттів на світобачення, суспільне та повсякденне життя населення Європи та Нового світу. Становлення капіталістичних відносин

Тема - Вплив Великих географічних  відкриттів на світобачення, суспільне  та повсякденне життя населення  Європи та Нового світу. Становлення капіталістичних відносин 

Мета: а) навчальна - розказати учасникам освітнього процесу як відбувалося завоювання Нового Світу;

 б) виховна - пояснити учням про особливості перших європейських колоній і становище індіанців;

в) практична - пояснити учням у чому полягали наслідки та значення Великих географічних відкриттів.

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

1.Організація  навчальної  діяльності.

Повідомлення теми

2.Актуалізація  опорних  знань

1. Де пролягали основні торговельні шляхи з країнами Сходу до XVI ст.?  (До XVI століття основними торговельними шляхами з країнами Сходу були морські шляхи, що пролягали через Середземне та Чорне моря, а також сухопутні: Великий шовковий шлях та шлях із варягів у греки. Це були водні та сухопутні артерії, що з'єднували Європу зі Східною Азією, Близьким Сходом та Візантією).

2. Що вам відомо про рівень розвитку народів доколумбової Америки? (Народи доколумбової Америки досягли значного розвитку в сільському господарстві, ремеслах, будівництві, мореплавстві, астрономії, медицині, образотворчому мистецтві та літературі. Найбільш розвиненими були цивілізації ацтеків, інків та майя, які створили складні імперії та міста, а також розвивали військове мистецтво, торгівлю та архітектуру.

Основні досягнення та характеристики:

Сільське господарство: Народи були майстрами інтенсивного землеробства, вирощуючи різноманітні культури, які стали важливими для світової кухні.

Будівництво: Створено монументальні споруди, такі як піраміди, храми та міста (наприклад, Мачу-Пікчу), інкські тераси для вирощування їжі в горах та ацтекські системи каналів та дамб.

Технології: Розвинулися у будівництві, зокрема, в обробці каменю, а також у виробництві кераміки, текстилю та металевих виробів, включно з інкрустацією дорогоцінними металами.

Наука: Досягли успіхів в астрономії (розробка календарів) та медицині.

3.Мотивація навчальної діяльності.

Що таке колонізація? (Колонізація — це заселення та освоєння нових, раніше незайманих територій, що може відбуватися як у межах власної держави («внутрішня колонізація»), так і на територіях інших народів. Історично колонізація часто була пов'язана із завоюванням, підкоренням (за допомогою військових, політичних та економічних методів), поневоленням та експлуатацією місцевого населення та ресурсів іншої країни).

4. Як розвивалася торгівля в середньовіччі? (Торгівля в середньовіччі розвивалася завдяки зростанню міст як центрів ремесла та торгівлі, а також розвитку як внутрішньої, так і зовнішньої морської торгівлі. Цьому сприяли зростання населення, поява надлишку товарів, а також розвиток товарно-грошових відносин. Поступово формувалися торговельні шляхи, виникали організації купців, такі як Ганзейський союз, а міста стали центрами торгівлі та ремесла.).

5.Що, на вашу думку, змінилося після Великих географічних відкриттів? (Після Великих географічних відкриттів світ кардинально змінився: розширилися уявлення про планету, сформувався єдиний світовий ринок, виникли колоніальні імперії, а також відбувся «Колумбів обмін» — масове переміщення рослин, тварин, хвороб та культур. Це стимулювало розвиток багатьох наук, зокрема географії та астрономії, та призвело до масштабних соціальних і культурних трансформацій, включаючи поневолення та загибель корінного населення багатьох територій).

4.Вивчення  нової  теми

 

1.               ЯК ВЕЛИКІ ГЕОГРАФІЧНІ ВІДКРИТТЯ ВПЛИНУЛИ НА СВІТОБАЧЕННЯ, СУСПІЛЬНЕ Й ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ ЄВРОПИ ТА НОВОГО СВІТУ – стр. 30

Розповідь вчителя

Дехто з дослідників і дослідниць уважає, що наслідки Великих географічних відкриттів можна описали трьома словами: «Бог, золото і слава». Згадка про Бога стосується поширення християнства та місіонерської діяльності Римсько-католицької церкви в Новому світі. Слово «золото» пов’язано з отриманням матеріальної вигоди завдяки продажу азійських спецій, африканських рабів, американських дорогоцінних металів та інших ресурсів. А «слава» натякає на змагання між монархіями. Адже деякі королі намагалися захопити якнайбільше нових територій, щоб зміцнити свої позиції в європейській політиці та посилити свою владу. Такі правителі дотримувались ідеології меркантилізму, яка стверджувала, що уряди та великі приватні компанії мають співпрацювати, щоб збільшити багатство держави, коли надходження золота й срібла до країни має перевищувати їх відтік. Керуючись саме цими трьома цілями, кілька західноєвропейських держав узяли під контроль величезні території.

Та все ж варто зважити на те, що велика кількість дорогоцінних металів, яку колонізатори вивезли з Нового світу, принесла економіці Європи не тільки користь. Так, хоча й пожвавлювалася торгівля, і зростали міста, однак надмірна кількість дорогоцінних металів призвела до стрімкого злету цін на речі першої потреби, продукти харчування й сировину. Процес знецінення грошей отримав назву «революція цін». За таких умов відбувалося швидке розорення одних людей і не менш швидке збагачення інших.

Водночас зростав обсяг торгівлі та розширювався асортимент товарів за рахунок продукції з нововідкритих територій: тютюну, какао, кави, кукурудзи, томатів, а згодом і картоплі. Через зростання населення і зайнятість більшої кількості людей у виробництві промислових товарів різко збільшився обсяг продажів рису, цукру, прянощів, а також сировини, як-от бавовни.

Щоб контролювати найприбутковіші ринки, у низці країн було створено торговельні об’єднання, які мали виключні права на купівлю-продаж товарів у певному регіоні. Найпотужнішими з-поміж них стали голландська та англійська Ост-Індські компанії.

Центр торгівлі змінився із Середземноморського на Атлантичний, а головну роль у світовій торгівлі перебрали на себе купці Голландії, Англії та Франції. Почали розвиватися нові центри світової торгівлі: Лісабон, Антверпен, Амстердам, Лондон, порти Південної Франції. А от колишні потужні італійські міста та центри Ганзи стали, навпаки, занепадати. У результаті торгівля набула світового рівня і потребувала значних фінансів, тож почали швидко розвиватися нові інструменти грошового обігу, кредиту та міжнародних розрахунків.

Таку масштабну торгівлю треба було організовувати по-новому. Купці вже не возили всіх своїх товарів з одного місця на інше, а лише демонстрували їх зразки. Відповідно виникли спеціальні місця для огляду таких зразків і укладання угод — торговельні біржі, першою з яких стає Антверпенська (XVI ст.). Це своєю чергою викликало потребу в кредитах для кредитування торгівлі й сприяло заснуванню великих банків. З часом роль центрів світової торгівлі й кредиту поступово отримали Амстердам та Лондон.

Варто зауважити, що притік дорогоцінних металів не гарантував країнам стрімкого економічного розвитку. Потік золота не збагатив Іспанії та Португалії, а завдав удару по їхньому господарству, оскільки в цих країнах ще панували феодальні відносини. Навпаки, «революція цін» посилила Англію й Нідерланди, країни з розвиненим товарним виробництвом, чиї товари йшли до Іспанії та Португалії.

Коли ж на європейських ринках стрімко зріс попит на хліб, відбувся так званий зерновий бум. У результаті на українських землях стала швидко поширюватися фільваркова система господарювання. Землевласники захоплювали общинні наділи й примушували селянство працювати власним реманентом, тобто впроваджували панщину й перетворювали селян на кріпаків.

Окрім економіки, Великі географічні відкриття створили основу для політичних змін. Монархи Іспанії, Англії, Франції підтримували торгівлю, промисловість, судноплавство, розширення колоній, бо так посилювалася їхня влада й зростали можливості.

Змінилися уявлення європейців про навколишній світ: люди відчули, наскільки величезним і різноманітним він є. Відкриття активізували нові дослідження в різних сферах. Розпочалися пошуки легендарного Південного материка (Австралії), чутки про який ширилися з давнини. З’явився величезний матеріал для розвитку природничих наук — географії, біології, астрономії, фізики, хімії.

Посилилися відчуття єдності серед європейської спільноти. Незважаючи на всі протиріччя й відмінності, усі люди континенту мали щось спільне, схожі звичаї, а головне — єдину християнську віру. І незважаючи на те, що населення Європи в середині XVII ст. становило лише одну п’яту частину всього населення Землі, Європа виявилася ядром, навколо якого сформувалася світова економічна система.

ДОСЛІДІТЬ

1. Назвіть два-три наслідки Великих географічних відкриттів. Порівняйте свої висновки з результатами сусіда/сусідки по парті. Чим ваші міркування відрізняються від зазначених на схемі?

(Три наслідки Великих географічних відкриттів: зміна напрямку світової торгівлі з Середземного моря на Атлантичний океан, створення європейських колоніальних імперій та колосальний обмін рослинами, тваринами та товарами між Старим і Новим Світом (Колумбів обмін).

 

 

 

Наслідки і значення Великих географічних відкриттів. Великі географічні відкриття справили значний вплив на господарське життя всієї Європи.

Якщо раніше головні торговельні шляхи пролягали через Середземне й Балтійське моря, то тепер вони перемістилися в океани. Виникла світова торгівля, що налагоджувала зв’язки між окремими материками. Почалося формування світового ринку як складової частини економіки нового суспільства.

Італія перестала бути найбільш розвиненою торговельною територією в Європі, поступившись місцем спочатку Португалії та Іспанії, а згодом — Нідерландам та Англії. Новими центрами ділової активності стали міста Кадіс і Севілья в Іспанії, Антверпен та Амстердам у Нідерландах, Лондон в Англії.

Безпосереднім наслідком Великих географічних відкриттів стала поява колоніальних імперій. Першими їх створили Португалія та Іспанія, згодом — Нідерланди, Англія, Франція.

Володіння колоніями приносило країнам-метрополіям величезні прибутки. У той самий час колонії стали причиною колоніальних війн. Першою з них вважається спроба Франції в 60-х рр. XVI ст. відібрати в Іспанії півострів Флорида в Північній Америці.

Одним із найважливіших наслідків Великих географічних відкриттів стала «революція цін». У 40-х рр. XVI ст. ціни на більшість товарів почали стрімко зростати, що обурювало жителів Європи. Хліб у XVI ст. подорожчав у 5—7 разів. Європейці звинувачували в цьому скупників товарів, але справжня причина стрибка цін полягала у величезній кількості золота та срібла, завезених до Європи з Америки й Індії. Саме це призвело до значного здешевлення золотих і срібних грошей та зростання цін на товари.

«Революція цін» найбільше зачепила Іспанію, яка лише за XVI ст. вивезла з Нового Світу золота та срібла на 1,5 трлн доларів у сучасних цінах. У середньому Іспанія отримувала зі своїх володінь в Америці по 300 тонн коштовних металів на рік. Причому ці гроші король витрачав переважно на придбання предметів мистецтва й ведення війн у Європі. Менше постраждали країни, де золото та срібло Нового Світу вкладалися в розвиток виробництва, завдяки чому зростала кількість товарів.

Епоха Великих географічних відкриттів охопила порівняно невеликий відрізок часу, але за цей період відбулися важливі зміни в уявленнях людей про навколишній світ. На карті з’явилися нові континенти, острови, торговельні шляхи. Люди остаточно переконалися в тому, що Земля є кулею.

Великі географічні відкриття стали поштовхом до нових досліджень, а також для розвитку природничих наук — географії, біології, астрономії, фізики, хімії.

Поміркуйте, чи був значним вплив Великих географічних відкриттів на світобачення, господарське й суспільне життя населення Європи та Нового Світу. Поясніть свою думку.

Робота з термінами

Колоніальні війни - збройні зіткнення між державами за захоплення територій, які не були колоніями, або за перерозподіл колоніальних володінь.

«Революція цін» - процес знецінення грошей унаслідок падіння вартості золота й зростання цін на товари першої необхідності.

Найманий працівник - особа, яка найнялася на роботу до приватного власника, підприємця, уклавши усну чи письмову угоду, згідно з якою отримуватиме обумовлену грошову або натуральну винагороду.

Запитання і завдання

Прянощі — головний товар Індії

Запитання

Чому, на вашу думку, східні прянощі високо цінувалися серед тогочасних європейців? (Східні прянощі високо цінувалися в середньовічній Європі через їхню рідкість, високу вартість та унікальні властивості, які покращували їжу та лікували хвороби. Вони були ознакою багатства та статусу, а також відігравали ключову роль у торгівлі, стимулюючи розвиток морських шляхів до Сходу).

Розповідь вчителя

Після Великих географічних відкриттів європейці навчилися вирощувати нові культури — кукурудзу, квасолю, картоплю, томати. Поширилося вживання шоколаду, цукру, земляних горіхів, тропічних фруктів, м’яса індички.

Із появою картоплі європейці нарешті позбулися загрози голоду. Кукурудза стала поживною їжею для людей і кормом для худоби. Виробництво цукру в Бразилії та його продаж до Європи сприяли появі нових галузей харчової промисловості. Солодощі стали доступними не лише заможним, а й простим людям. У раціоні європейців з’явилися різноманітні рибні страви. Поширилося вживання какао, кави, чаю. З Америки європейці запозичили також звичку палити тютюн і грати з пружним каучуковим м’ячем (так зароджувалися сучасні баскетбол і волейбол).

Завдяки географічним відкриттям змінилося світобачення європейців. Уперше вони відчули, наскільки величезним і різноманітним є світ. Відома європейцям на початку XVII ст. територія Землі збільшилася в 6 разів порівняно з XIV ст.

Європейці Нового часу, захоплені процесом розширення меж відомого світу, дізнавалися і про тогочасні українські землі. Про це їм розповідали передусім твори італійських мандрівників і дипломатів, які описували нові шляхи на Схід. Найбільш відомими були «Подорож до Персії» Амброджо Контаріні та «Подорож до Тани» Іосафата Барбаро. Величезне значення у знайомстві тогочасної Європи зі східнослов’янським світом мала латиномовна праця польського історика й географа Матвія Меховського «Трактат про дві Сарматії», видана в 1517 р.

Працюємо з хронологією:

1495 р. - початок Конкісти - завоювання Нового Світу.

60-ті рр. XVI ст. - початок колоніальних війн.

Чи погоджуєтесь ви з тим, що... Чому?

Унаслідок завоювань іспанців у Новому Світі сформувалася найбільша на той час Іспанська колоніальна імперія, що простягалася від Вогняної Землі в Південній Америці до верхів’їв річки Ріо-Гранде в Північній Америці.

Великі географічні відкриття справили важливий і неоднозначний вплив на розвиток як Європи, так і інших частин світу.

Міркуємо і діємо!

1.               Як змінилися світобачення, життя населення Європи та Нового світу після Великих географічних відкриттів?  (Великі географічні відкриття кардинально змінили світобачення європейців, розширивши уявлення про розміри та різноманітність світу, а також призвели до переміщення торгових шляхів, занепаду середземноморської торгівлі та зростання атлантичних портів. В Новому світі це означало катастрофу для корінного населення, яке постраждало від завоювань, хвороб, рабської праці та знищення, а також призвело до формування колоніальних імперій та работоргівлі).
2. Становлення капіталістичних відносин

Розповідь вчителя

Великі географічні відкриття спричинили зміни у відносинах між людьми. Рицарів, які століттями поборювали один одного в кривавих війнах, заступали практичні, заповзятливі люди. Часто вони походили зі стану «тих, які працюють», але завдяки наполегливості накопичили певні кошти і домоглися впливовості. Королі навіть надавали цим «нешляхетним» багачам привілеї. Так з’явились англійські джентрі — нетитуловані дрібні й середні шляхтичі — та французькі дворяни мантії, які здобували титули, виконуючи чиновницькі обов’язки. Про це читатимете в наступних параграфах.

Пожвавлення торгівлі, завезення нових товарів до Європи сприяло зосередженню в руках окремих осіб чималих статків — капіталів. Ще від XIII-XIV ст. це поняття вживали в Італії, де воно означало «цінність», «гроші, які приносять прибуток». Першими капіталістами стали купці-негоціанти, які у великих обсягах продавали східні прянощі, та банкіри міст-республік — вони фінансували навіть королів. Однак після відкриття Америки золото виявилося надто дешевим. Воднораз стрімко росли ціни на харчі через те, що збільшувалося населення міст, а власники садиб та угідь скорочували постачання продовольства. Щоб і надалі багатіти, вони вкладали свої кошти в налагодження неперервного «ремісничого» виробництва. Таким чином, на історичну арену вийшли буржуазія і наймані працівники.

Найманий працівник не міг, як ремісник, створювати виріб від початку до кінця. Для цього він не мав необхідних умінь, зате швидко і вправно виконував якусь одну, нескладну «операцію». Спочатку по кілька, потім десятки, сотні таких людей працювали на підприємствах — мануфактурах, де вручну виготовляли товари для збуту. І хоча ремісничі цехи противилися нововведенню, упродовж XVII-XVIII ст. воно набуло поширення в Європі.

Розрізняли централізовані, змішані та розсіяні мануфактури. У централізованих — обробка сировини, деталей, «складання» кінцевого виробу відбувалися в одній майстерні. Приміром, так функціонували друкарні, де і папір пресували, і книжки видавали. Змішані — утримували мережу таких собі «регіональних» відділень, у яких виконували прості замовлення, майстрували заготовки. Далі вони потрапляли до головного осередку, де їх припасовували докупи. Зокрема, так працювали годинникарі. Практикуючи розсіяну систему, підприємець купував готові вироби в самостійних ремісників, забезпечуючи їх матеріалами і знаряддями. Так діяли ювеліри. Учені-економісти вважають мануфактури «батьками» фабрик і заводів.

5.Знаю і систематизую нову інформацію

 

Міркуємо і діємо!

1.               Як «революція цін» вплинула на становище в сільському господарстві? «Революція цін» спричинила значне зростання цін на продовольство, що стимулювало шляхту та магнатів у Речі Посполиті до створення фільварків з метою збільшення доходів. Фільварок — це велике господарство, яке існувало в маєтку землевласника, було засноване на праці залежних селян (кріпаків) та виробляло сільськогосподарську продукцію для продажу на ринку.
2.               Згадайте значення слова «фільварок». (Фільварок — це велике сільськогосподарське господарство, що існувало в XIV–XIX століттях у Речі Посполитій та на українських землях).

3.Хто такі капіталісти? (Капіталісти — це люди, які володіють засобами виробництва (землею, фабриками, підприємствами) та використовують їх для отримання прибутку в умовах капіталістичної системи0.

4.Розв’яжіть пізнавальну задачу.

 Один іспанський конкістадор писав про індіанців: «Переважна частина цієї землі заселена й безправно захоплена дикими тваринами та нерозумними істотами або грубими дикунами, які через своє безбожне невігластво й богохульне ідолопоклонство гірші за хижаків».

Висловіть своє ставлення до наведеного твердження. Як іспанські конкістадори виправдовували своє право на підкорення індіанців? Ким, на вашу думку, вони були у своєму ставленні до корінного населення Нового Світу? (Для церкви це були не до кінця люди, конкістадори виправдовували завоювання тим що це на благу церкви і знищення язичників(корінних жителів)

2)Вони були завойовниками та вбивцями людей,заради земель вони вирізали цілі поселення. Вони не ставилися до корінного населення як до людей).

6. Домашнє завдання

Прочитати параграф 3-4 стр. 30-36, на стр. 36 виконати завдання 4

Підготуватися до контрольної роботи, повторити вступ, параграф 1,2 та  3-4