ЗМІСТ

ВСТУП

1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ПРАКТИКУ

2. ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ТА НАПРЯМИ РОБОТИ БАЗИ ПРАКТИКИ

3. ЗМІСТ ПРАКТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТКИ

4. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

4.1. Організація та методи емпіричного дослідження

4.2. Аналіз результатів емпіричного дослідження

5. ОРГАНІЗАЦІЯ ФОРМУВАЛЬНОГО КОМПОНЕНТА ДОСЛІДЖЕННЯ

6. ВИКОНАННЯ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНИХ ЗАВДАНЬ ТА АПРОБАЦІЯ МАТЕРІАЛІВ

7. ПРОФЕСІЙНІ РЕЗУЛЬТАТИ ПРАКТИКИ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Переддипломна практика є завершальним етапом професійної підготовки здобувача спеціальності 053 «Психологія», оскільки забезпечує практичне поєднання теоретичних знань, дослідницьких умінь і первинного професійного досвіду роботи з молоддю. Вона спрямована не лише на ознайомлення з діяльністю установи, а й на виконання завдань, безпосередньо пов’язаних із темою кваліфікаційної роботи, аналізом психологічних проблем цільової аудиторії, підготовкою емпіричного матеріалу та формулюванням практичних рекомендацій.

Базою практики визначено Молодіжний центр Youth Centre LNTU, який функціонує у структурі Луцького національного технічного університету. Офіційні матеріали університету подають центр як окремий молодіжний простір у структурі ЛНТУ, а сторінка центру містить інформацію про його команду, зокрема директорку центру Анну Климовець і менеджерку з комунікацій Юлію Свирид [1]. Такий формат бази практики є доцільним для здобувачки-психолога, оскільки молодіжний центр поєднує освітню, комунікативну, проєктну, просвітницьку та соціально-підтримувальну роботу.

Метою практики було поглиблення професійних компетентностей майбутнього психолога через ознайомлення з діяльністю молодіжного центру, вивчення напрямів роботи з молоддю, проведення емпіричного дослідження за темою кваліфікаційної роботи «Особливості уявлень про щастя підлітків і студентів: порівняльна характеристика» та узагальнення результатів у формі звіту.

Завданнями практики були: ознайомлення з базою практики та її організаційною структурою; аналіз напрямів роботи молодіжного центру; визначення психологічних проблем, актуальних для молоді; підготовка і проведення анкетування; обробка результатів; формулювання практичних рекомендацій; підготовка матеріалів звіту, щоденника та висновків щодо професійного досвіду.

1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ПРАКТИКУ

Молодіжний центр Youth Centre LNTU розташований у Луцькому національному технічному університеті за адресою: м. Луцьк, вул. Львівська, 75. Офіційна сторінка університету подає центр у структурі ЛНТУ, а також вказує контактні дані команди центру [1]. У матеріалах Волинської обласної ради зазначено, що молодіжний центр має площу понад 400 м² та поділений на кілька функціональних зон: коворкінг, вільний простір і освітню зону [2].

База практики є сучасним молодіжним простором, який поєднує навчальну, комунікативну, творчу й організаційну функції. У повідомленні про відкриття центру наголошено, що простір створено як студентоцентричне середовище, де молодь може розвиватися, працювати над проєктами, комунікувати та мотивувати одне одного до нових ініціатив [2]. Ця характеристика є важливою для психологічного аналізу, оскільки середовище центру сприяє соціальній включеності, формуванню підтримувальних контактів, розвитку самореалізації та позитивної групової взаємодії.

Особливістю центру є наявність мобільної аудіовізуальної студії KONTENTA, яка орієнтована на розвиток підлітків і молоді у сфері креативних індустрій [2]. У матеріалах UNICEF зазначено, що технічне забезпечення і креативні практики KONTENTA дають молоді можливість творчо висловлюватися, здобувати нові компетентності у сфері саунддизайну, блогінгу, подкастингу, монтажу, журналістики та інших напрямів [3].

Для проходження психологічної практики такі умови є значущими, оскільки дають можливість розглядати молодіжний центр не лише як місце організації заходів, а як середовище соціального розвитку, психологічної безпеки, самовираження і підтримки. Саме тому дослідження уявлень про щастя підлітків і студентів логічно пов’язане з базою практики: поняття щастя в молодіжному віці часто формується через спілкування, відчуття прийняття, власну активність, можливість бути корисним і бачити перспективу розвитку.

2. ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ТА НАПРЯМИ РОБОТИ БАЗИ ПРАКТИКИ

Організаційна структура Молодіжного центру Youth Centre LNTU побудована навколо координації молодіжних ініціатив, комунікації з учасниками, планування подій і забезпечення функціонування простору. На офіційній сторінці центру вказано склад команди: директорка молодіжного центру ЛНТУ Анна Климовець та менеджерка з комунікацій молодіжного центру Юлія Свирид [1]. Така структура відповідає логіці роботи молодіжного простору, де важливими є управління, комунікація, організація заходів та постійний контакт із молоддю.

Функціонування центру не обмежується адміністративною роботою. Його діяльність спрямована на створення простору можливостей для студентів, школярів і молоді міста. В інтерв’ю про роботу центру зазначено, що активними відвідувачами є студенти ЛНТУ, школярі, молодь міста, а сам центр відкритий також для молоді з інших університетів і коледжів [4]. Це свідчить про відкритий тип організації, у межах якого важливим є не лише внутрішньоуніверситетський, а й ширший громадський вимір.

Основними напрямами роботи бази практики можна визначити організацію молодіжних заходів, підтримку студентських ідей, сприяння неформальній освіті, розвиток навичок командної роботи, комунікації, творчої активності, лідерства та соціальної участі. У просторі центру можуть реалізовуватися тренінги, зустрічі, майстер-класи, клуби за інтересами, освітні події, групова проєктна діяльність, творчі ініціативи та інформаційно-просвітницькі заходи.

Для студентки-психолога важливим було вивчити не тільки формальну структуру установи, а й психологічний зміст її діяльності. Молодіжний центр є середовищем, де особистість молодої людини проявляється у взаємодії з іншими, у виборі активностей, у готовності брати участь у спільних ініціативах і в потребі бути почутою. Саме ці аспекти стали основою для подальшого аналізу психологічних проблем молоді під час практики.

Психологічний зміст діяльності молодіжного центру проявляється у створенні середовища, яке підтримує молодь у процесі соціалізації, самореалізації, розвитку комунікативних умінь і формування позитивного ставлення до себе. Хоча Молодіжний центр Youth Centre LNTU не є вузькопрофільною психологічною службою, його робота має безпосередній зв’язок із психологічним благополуччям молоді, оскільки молодіжний простір виконує функцію соціальної підтримки, групової взаємодії та безпечного самовираження.

Окремо варто врахувати, що в університетській інфраструктурі ЛНТУ функціонує Центр медіації та психології. Офіційна сторінка центру вказує, що він здійснює індивідуальне психологічне консультування, медіаційні послуги, психологічне та соціальне просвітництво, профілактику і психокорекцію негативних емоційних станів студентів, підтримку самоконтролю, управління емоціями та здатності справлятися зі стресом [5]. Це створює ширший психологічний контекст для роботи з молоддю в університеті.

У межах практики було важливо побачити зв’язок між молодіжною активністю і психологічною підтримкою. Молодь потребує не тільки консультацій у кризових ситуаціях, а й повсякденних умов для розвитку ресурсів: відчуття належності до спільноти, можливості спілкуватися, бути залученою до подій, отримувати досвід успіху, проявляти ініціативу, розвивати навички співпраці й відповідальності. Саме такі умови може забезпечувати молодіжний центр.

З позиції психології така база практики є ефективною для спостереження за проявами мотивації, самооцінки, соціальної активності, емоційної включеності та потреб молоді. Водночас вона дає можливість проводити емпіричні дослідження без втручання в особистий простір респондентів, за умови добровільності, анонімності, коректного інформування та дотримання етичних принципів психологічної роботи.

3. ЗМІСТ ПРАКТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТКИ

Зміст діяльності студентки під час практики відповідав календарному плану, поданому у щоденнику практики. У перші дні було здійснено ознайомлення з базою практики, її приміщенням, загальними напрямами роботи, правилами перебування у просторі, особливостями взаємодії з молоддю та можливостями використання ресурсів центру для виконання індивідуального завдання.

Після первинного ознайомлення було проаналізовано організаційну структуру та форми роботи Молодіжного центру Youth Centre LNTU. Особлива увага приділялася тому, як центр залучає молодь до подій, які формати активності можуть бути корисними для студентів і підлітків, як організовується комунікація з учасниками, які просторові та соціальні умови сприяють психологічному комфорту.

Наступним етапом стала підготовка емпіричного дослідження за темою кваліфікаційної роботи. Було уточнено зміст анкет, підготовлено інструкцію для респондентів, визначено порядок збору відповідей, дотримання добровільності та анонімності. Саме цей етап був важливим для формування навичок організації психологічного дослідження у реальних умовах.

У другий тиждень практики було проведено анкетування, здійснено первинну обробку результатів, сформовано таблиці розподілу відповідей і здійснено якісну інтерпретацію. Після цього було підготовлено практичні рекомендації щодо підтримки психологічного благополуччя молоді, розвитку саморефлексії, позитивної комунікації та усвідомлення індивідуальних джерел щастя.

Узагальнений зміст роботи за днями практики подано у таблиці 1.

У процесі виконання практичних завдань особлива увага приділялася спостереженню за тим, як молодіжний простір впливає на включеність молоді у спільну діяльність. Для студентів і підлітків важливими є не лише зміст заходів, а й атмосфера прийняття, відкритості, можливість неформального спілкування та відчуття власної значущості. Саме тому під час практики аналізувалося, які умови бази можуть сприяти підвищенню психологічного благополуччя.

Практична діяльність не передбачала самостійного психологічного консультування, оскільки це потребує повноважень і супервізії фахівця. Натомість основний акцент було зроблено на навчально-дослідній, діагностичній та аналітичній роботі.

Під час підготовки емпіричного дослідження було враховано специфіку респондентів. Підлітки і студенти перебувають на різних етапах особистісного розвитку, тому питання анкет мали бути зрозумілими, нейтральними, неоцінними і спрямованими на виявлення суб’єктивних уявлень, а не на діагностику патологічних станів.

Окремим видом діяльності було оформлення матеріалів практики. До них належали щоденник практики, опис бази практики, аналіз проведених робіт, характеристика емпіричного дослідження, підготовка висновків та рекомендацій. Усі ці матеріали є взаємопов’язаними: щоденник фіксує послідовність дій, а звіт розкриває зміст, значення та результати виконаної роботи.

У цілому практична діяльність дала змогу закріпити вміння працювати з інформацією, планувати дослідження, організовувати анкетування, аналізувати відповіді респондентів, робити узагальнення та формулювати психологічно обґрунтовані висновки.

4. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

4.1. Організація та методи емпіричного дослідження

Емпіричне дослідження проводилося під час практики відповідно до теми кваліфікаційної роботи «Особливості уявлень про щастя підлітків і студентів: порівняльна характеристика». Його метою було виявлення змістових особливостей уявлень про щастя у двох вікових групах і визначення спільних та відмінних чинників, які впливають на суб’єктивне переживання щастя.

Об’єктом дослідження виступали уявлення про щастя як психологічний феномен. Предметом дослідження були вікові особливості уявлень про щастя у підлітків і студентів. Така постановка проблеми дала змогу пов’язати практичну діяльність у молодіжному центрі з науково-дослідним завданням бакалаврської роботи.

Програма дослідження включала чотири послідовні етапи. Перший етап передбачав уточнення теоретичних засад і визначення основних компонентів щастя, які доцільно досліджувати. Другий етап був пов’язаний із підготовкою інструментарію та формулюванням запитань анкет. Третій етап включав проведення опитування респондентів. Четвертий етап передбачав кількісну і якісну обробку результатів, їх інтерпретацію та підготовку практичних рекомендацій.

У межах дослідження використовувалися дві авторські анкети: «Розуміння та переживання щастя» і «Фактори та умови щастя». Перша анкета була спрямована на виявлення того, як респонденти розуміють щастя, чи вважають себе щасливими, як часто переживають цей стан і що приносить їм радість. Друга анкета дозволяла уточнити більш стійкі компоненти уявлень про щастя: життєві цінності, роль сім’ї, друзів, успіху, самореалізації, грошей і соціального оточення.

Вибірку емпіричного дослідження становили 20 респондентів, серед яких 10 підлітків віком 14-17 років і 10 студентів віком 18-23 роки. Такий розподіл дав можливість здійснити порівняльний аналіз між двома групами, які перебувають на різних етапах особистісного розвитку. Підлітки характеризуються активним формуванням самооцінки, залежністю від групи однолітків і високою емоційною чутливістю. Студенти демонструють більшу орієнтацію на самостійність, професійне становлення, життєві цілі та особисту відповідальність.

Основним методом збору даних було анкетування. Цей метод обрано через його доступність, можливість охопити однакові запитання для обох груп і порівняти результати за кількісними та якісними показниками. Анкетування дозволило отримати інформацію не тільки про загальні тенденції, а й про індивідуальні смисли, які респонденти вкладають у поняття щастя.

Кількісний аналіз передбачав підрахунок частоти вибору окремих варіантів відповідей і визначення відсоткових показників. Якісний аналіз був спрямований на інтерпретацію змісту відповідей, виявлення домінантних тем, порівняння емоційного, соціального, ціннісного та самореалізаційного компонентів щастя.

Під час проведення дослідження було дотримано етичних умов. Участь респондентів була добровільною, відповіді розглядалися узагальнено, без зазначення персональних даних. Респондентам було пояснено, що анкетування проводиться з навчально-дослідною метою, а отримані результати будуть використані тільки в узагальненому вигляді.

4.2. Аналіз результатів емпіричного дослідження

Першим показником, який аналізувався, було розуміння щастя респондентами. Результати засвідчили різницю між підлітками і студентами. Серед підлітків 40% пов’язали щастя з гарним настроєм, 20% – з досягненням цілей, 10% – із задоволеністю життям, 10% – з гармонією, а 20% обрали інші відповіді. Серед студентів 40% визначили щастя як задоволеність життям, 30% – як досягнення цілей, 20% – як гармонію в житті і лише 10% – як гарний настрій.

Ці дані свідчать, що підлітки частіше розуміють щастя як емоційний і ситуативний стан, тоді як студенти демонструють більш усвідомлене, ціннісне й життєво орієнтоване розуміння. У студентському віці щастя частіше пов’язується не з короткочасним переживанням, а з оцінкою життя загалом, досягненнями та гармонією.

Другим важливим показником була самооцінка щастя. 60% підлітків відповіли, що вважають себе щасливими, 30% обрали варіант «скоріше так», 10% зазначили, що їм важко відповісти. Серед студентів 50% відповіли «так», 30% – «скоріше так», 20% – «важко сказати». Отже, більшість представників обох груп загалом схильні оцінювати себе як щасливих, однак студенти частіше демонструють обережність у самооцінці.

Частота переживання щастя також відрізнялася. Серед підлітків 50% зазначили, що часто переживають щастя, 40% – іноді, 10% – рідко. Серед студентів 30% часто переживають щастя, 50% – іноді, 20% – рідко. Це може свідчити, що підлітки легше пов’язують щастя з поточними позитивними подіями, а студенти оцінюють цей стан більш критично, з огляду на відповідальність, навантаження та життєві перспективи.

Таблиця 2

Узагальнені результати щодо розуміння щастя

Наступним напрямом аналізу були фактори, що впливають на настрій респондентів. У підлітків провідним чинником виявилися люди навколо: цей варіант обрали 50% опитаних. Ще 30% підлітків зазначили події, а 20% – успіхи або невдачі. Натомість серед студентів відповіді розподілилися інакше: 30% назвали успіхи або невдачі, 30% – власні думки, 20% – людей навколо, 20% – події. Це свідчить про поступове зміщення впливу від зовнішніх до внутрішніх чинників.

Джерела радості також показали вікову специфіку. Для підлітків найбільш значущими стали друзі – 70%, спілкування – 60%, розваги – 50%, сім’я – 40%, досягнення – 20%. Для студентів найважливішим джерелом радості стали досягнення – 60%, далі сім’я і друзі – по 40%, спілкування – 30%, розваги – 20%. Отже, у підлітків переважає соціально-емоційна спрямованість, а у студентів – орієнтація на результат і самореалізацію.

Аналіз життєвих цінностей підтвердив цю тенденцію. Для підлітків провідними цінностями є друзі та сім’я – по 40%, тоді як самореалізацію і успіх обрали по 10%. У студентів сім’я становить 30%, самореалізація – 30%, друзі – 20%, успіх – 20%. Таким чином, у студентському віці зростає значення особистісного розвитку, професійної перспективи й індивідуальної відповідальності.

Оцінка факторів щастя за 5-бальною шкалою показала, що підлітки найвище оцінюють друзів – 4,8 бала, сім’ю – 4,5 бала, успіх – 3,5 бала, самореалізацію – 3,4 бала, гроші – 3,0 бала. Студенти найвище оцінили самореалізацію – 4,7 бала, сім’ю – 4,6 бала, успіх – 4,3 бала, друзів – 4,0 бала, гроші – 3,8 бала. Такі результати свідчать про перехід від переваги міжособистісних зв’язків до більш усвідомленого планування життя.

Таблиця 3

Значущість окремих факторів щастя

Отримані результати підтверджують, що уявлення про щастя підлітків і студентів мають спільну основу, однак різняться за змістовими акцентами. Спільним для обох груп є те, що щастя пов’язується з позитивним емоційним станом, підтримкою, сім’єю, друзями, досягненнями та відчуттям задоволеності життям. Водночас співвідношення цих компонентів змінюється залежно від віку.

5. ОРГАНІЗАЦІЯ ФОРМУВАЛЬНОГО КОМПОНЕНТА ДОСЛІДЖЕННЯ

З огляду на двотижневий термін практики формувальний компонент дослідження мав не довготривалий експериментальний, а просвітницько-рекомендаційний характер. Його метою було не проведення повної корекційної програми з повторною діагностикою, а розроблення практичних рекомендацій і короткої програми підтримки психологічного благополуччя молоді за результатами анкетування.

Формувальний компонент був побудований навколо ідеї усвідомлення власних джерел щастя. Для підлітків доцільними є вправи, спрямовані на розвиток позитивної комунікації, підтримку здорових дружніх стосунків, уміння говорити про свої емоції, зменшення залежності від зовнішнього схвалення та формування навичок самопідтримки. Для студентів більш актуальними є вправи на саморефлексію, постановку реалістичних цілей, баланс між досягненнями й відпочинком, усвідомлення особистісних ресурсів та профілактику емоційного виснаження.

Рекомендована міні-програма може включати чотири заняття. Перше заняття – «Що для мене означає щастя?» – спрямоване на усвідомлення індивідуального змісту цього поняття. Друге заняття – «Мої джерела радості та підтримки» – допомагає визначити роль сім’ї, друзів, спілкування, досягнень і самореалізації. Третє заняття – «Самореалізація без тиску» – орієнтоване на формування здорового ставлення до цілей, успіху і невдач. Четверте заняття – «Психологічне благополуччя у щоденному житті» – присвячене навичкам саморегуляції, плануванню відпочинку і розвитку емоційної стійкості.

Для Молодіжного центру Youth Centre LNTU така програма може бути реалізована у форматі тренінгу, дискусійної зустрічі, психологічної майстерки або тематичного клубу. Вона узгоджується з можливостями центру, оскільки простір передбачає групову роботу, освітні події, неформальну комунікацію і підтримку молодіжних ініціатив.

6. ВИКОНАННЯ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНИХ ЗАВДАНЬ ТА АПРОБАЦІЯ МАТЕРІАЛІВ

Під час практики було виконано навчально-дослідні завдання, пов’язані з фаховою підготовкою психолога та темою кваліфікаційної роботи. Основним індивідуальним завданням було організувати і провести емпіричне дослідження особливостей уявлень про щастя у підлітків і студентів, обробити результати, інтерпретувати їх та підготувати практичні рекомендації.

У межах першого навчально-дослідного завдання було здійснено аналіз бази практики як середовища роботи з молоддю. Було визначено, що Молодіжний центр Youth Centre LNTU має потенціал для проведення просвітницьких, комунікативних, групових і дослідницьких заходів, оскільки його діяльність орієнтована на розвиток молодіжного потенціалу, творчості, соціальної взаємодії та самореалізації.

Друге навчально-дослідне завдання полягало в уточненні психологічного інструментарію. Було використано дві авторські анкети, що дало змогу розглянути щастя з різних аспектів: як переживання, як оцінку життя, як результат соціальних контактів, цінностей, досягнень і самореалізації. Такий інструментарій був достатнім для навчально-дослідної мети практики.

Третє завдання стосувалося обробки й інтерпретації результатів. Було сформовано таблиці, визначено провідні тенденції, порівняно відповіді підлітків і студентів, встановлено відмінності між емоційно-соціальною і ціннісно-рефлексивною моделями щастя.

Апробація матеріалів кваліфікаційної роботи під час практики мала підготовчий характер. Було уточнено формулювання висновків, відібрано найбільш показові результати, підготовлено матеріали для обговорення з керівником практики та можливого подальшого представлення на студентській конференції або в межах захисту практики. Окремої публікації за результатами практики у звіті не заявляється, оскільки її наявність має підтверджуватися відповідними вихідними даними.

7. ПРОФЕСІЙНІ РЕЗУЛЬТАТИ ПРАКТИКИ

Переддипломна практика в Молодіжному центрі Youth Centre LNTU дала змогу поглибити професійні знання і практичні вміння, необхідні майбутньому психологу. Насамперед було сформовано уявлення про специфіку роботи з молодіжною аудиторією, яка потребує не тільки інформаційної підтримки, а й простору для спілкування, прийняття, самовираження і розвитку.

Одним із важливих результатів практики стало усвідомлення того, що психологічна робота з молоддю не завжди обмежується індивідуальним консультуванням. Вона може реалізовуватися через просвітницькі заходи, групові обговорення, тренінги, спостереження, дослідницьку діяльність, створення підтримувального середовища і розвиток соціальної активності. У цьому контексті молодіжний центр виступає важливою базою для формування психологічного благополуччя.

Практика також сприяла розвитку навичок організації емпіричного дослідження. Було відпрацьовано послідовність дій: визначення мети, підготовка інструментарію, інформування респондентів, збір відповідей, кількісна обробка, якісний аналіз, формулювання висновків і рекомендацій. Ці навички є безпосередньо важливими для підготовки кваліфікаційної роботи та подальшої професійної діяльності.

Позитивними аспектами організації практики були доступність молодіжного середовища, можливість поєднати практичні завдання з темою дослідження, актуальність проблеми психологічного благополуччя молоді та наявність реальної бази для спостереження за соціальною активністю студентів і підлітків.

До труднощів можна віднести обмежений термін практики, невелику вибірку та неможливість провести довготривалий формувальний експеримент. Шляхами подолання цих обмежень стали чітке планування роботи, використання компактного анкетування, поєднання кількісного і якісного аналізу та формулювання практичних рекомендацій як результату короткотривалого дослідницького етапу.

ВИСНОВКИ

У результаті проходження переддипломної практики в Молодіжному центрі Youth Centre LNTU було виконано основні завдання, передбачені програмою практики та індивідуальним планом студентки. Практика дала змогу ознайомитися з реальною базою роботи з молоддю, її організаційною структурою, напрямами діяльності, можливостями для розвитку студентської активності, комунікації, творчості й самореалізації.

Було встановлено, що молодіжний центр є важливим простором соціальної взаємодії та психологічної підтримки молоді. Його діяльність створює умови для формування почуття належності до спільноти, розвитку комунікативних навичок, підтримки ініціативності та розкриття особистісного потенціалу. Це особливо важливо в умовах сучасних соціальних викликів, коли молодь потребує не лише навчальних можливостей, а й безпечного середовища для самовираження.

У межах практики було організовано і проведено емпіричне дослідження за темою кваліфікаційної роботи. Вибірку становили 20 респондентів: 10 підлітків і 10 студентів. Було використано дві авторські анкети, спрямовані на вивчення розуміння, переживання, факторів і умов щастя. Отримані результати дали змогу здійснити порівняльну характеристику уявлень про щастя у двох вікових групах. Результати дослідження показали, що підлітки частіше пов’язують щастя з гарним настроєм, друзями, спілкуванням, розвагами та позитивними подіями. Студенти більше орієнтуються на задоволеність життям, досягнення, самореалізацію, успіх і усвідомлену оцінку власного життєвого шляху. Отже, з віком уявлення про щастя переходять від ситуативно-емоційного до більш рефлексивного і ціннісного розуміння.

Практика сприяла формуванню професійних умінь застосовувати психологічні знання у реальному молодіжному середовищі, планувати дослідження, дотримуватися етичних норм, аналізувати відповіді респондентів і формулювати практичні рекомендації. Отриманий досвід є важливим для подальшої професійної підготовки майбутнього психолога.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.               Молодіжний центр Youth Centre LNTU. Луцький національний технічний університет. URL: https://lntu.edu.ua/uk/struktura/viddily-lntu/molodizhnyy-tsentr-youth-centre-lntu (дата звернення: 15.05.2026).
2.               «Youth HUB»: в ЛНТУ відкрили інноваційний молодіжний центр. Волинська обласна рада. 2024. URL: https://new.volynrada.gov.ua/2024/youth-hub-v-lntu-vidkryly-innovaczijnyj-molodizhnyj-czentr/ (дата звернення: 15.05.2026).
3.               До соціальної єдності та психічного добробуту через творчість. UNICEF Україна. 2025. URL: https://www.unicef.org/ukraine/stories/kontenta-studios (дата звернення: 15.05.2026).
4.               Лідерство і можливості: як Молодіжний центр ЛНТУ стає домом для студентів. Волинські новини. 2026. URL: https://www.volynnews.com/news/all/liderstvo-i-mozhlyvosti-iak-molodizhnyy-tsentr-lntu-staye-domom-dlia-studentiv/ (дата звернення: 15.05.2026).
5.               Центр медіації та психології. Луцький національний технічний університет. URL: https://lntu.edu.ua/uk/tsentr-mediatsiyi-ta-psykholohiyi (дата звернення: 15.05.2026).
6.               Консультативні послуги та психологічна підтримка. Луцький національний технічний університет. URL: https://lntu.edu.ua/uk/pro_nas/konsultativni-poslugi-ta-psihologichna-pidtrimka (дата звернення: 15.05.2026).