Андріївські вечорниці

                                              Свято  у 2- Б класі

«Українські  посиденьки»

                                                              З досвіду роботи вчителя

початкових класів

Броварського ліцею№6

Нестерчук С.Ю.

2023 рік

Мета. Розширювати знання учнів про календарно-обрядові свята України, прищеплювати інтерес до історії, культури, традицій і звичаїв  українського народу; залучати учнів до пошукової, науково-дослідницької, краєзнавчої роботи, розвивати вміння працювати  з різними джерелами інформації; вдосконалювати мовну культуру учнів; виховувати почуття патріотизму, шанобливе ставлення до історичного минулого.

Обладнання. Українська піч, посуд, рушники, національні костюми,українські страви.

Хід свята

Ведуча

Доброго дня, добрі люди!

Доброго вам здоров’ячка!

Добридень усім вам

У нашій світлій хаті.

Вас, гостей жаданих,

Раді зустрічати.

Всіх ми вас сердечно

Раді привітати.

Хочем запросити

На казкове свято.

І пісень. І сміху

Буде тут багато.

І гостей чудових –

Розумних, завзятих.

За знання хороші,

Наші дорогенькі,

Нагород чекайте

В нас на посиденьках.

Покажіть майстерність,

Розум та кмітливість,

Любов до мистецтва,
Небайдужість, щирість.

Наша Україна – це  чудовий  край,  багатий  на   природу і  прекрасних людей.  Пропоную вашій увазі презентацію про наш рідний край, ви впізнаєте знайомі вам  місця нашого міста.

( Кліп – пісня   «Україно  моя!»)

https://youtu.be/2BI7TZtqEek?si=t_Y5AnxgC2u1TDVl

Наш народ здавна має чудову традицію – проводити українські посиденьки. З листопада по березень наставала пора відносного перепочинку від польових робіт. Спочивала примерзла нива, а отже, можна зібратися у гурт, повеселитися, влаштувати забави, поспівати. І ось сьогодні на такі посиденьки запросила нас бабуся Наталя.

Бабуся

Прийшов час свято розпочати! Це свято душі, адже посиденьки – це ті ж народні гуляння з піснями, жартами, танцями та примовками! Збиралися на посиденьки і літні , і молоді. Готувалися старанно. Адже під час зустрічі необхідно було себе із найкращої сторони. Пропоную і нашим учасникам розім’ятися, налаштуватися на гарну розмову. І допоможуть у цьому скоромовки… Отже, на екрані  ви бачите скоромовки, ви можете вибрати одну з них  або, якщо знаєте, розказати свою скоромовку якнайшвидше…

І справді, народ скаже, як зав’яже!

Скоромовки

1.                  Босий хлопець сіно косить, роса росить ноги босі.
2.                  Вовк-вовцюг вівцю волік, Вова вовку вила в бік, як завив же вовк-вовцюг, миттю випустив вівцю.
3.                  А у нас надворі погода розмокропогодилася.
4.                  Ішов Прокіп, кипів окріп, прийшов Прокіп – кипить окріп, як при Прокопі, так і при Прокописі і при прокопенятах.
5.                  Хитру сороку спіймати морока, а на сорок сорок сорок морок.
6.                  Кит кита по хвилях катав, кит – у воді, кіт – на коті.
7.                  Сів шпак на шпаківню, заспівав шпак півню: «Ти не вмієш так, як я, я не вмію так, як ти.
8.                  Розкажу вам про покупки, про покупки, про покупочки мої.

Бабуся Наталя

-Ось тепер можна і до гурту, щоб поділитися новинами. Розповісти для початку коротенькі історії, небилиці, несенитниці чи анекдоти з дотепним несподіваним закінченням. Я знаю, що кожен припас щось цікаве для нас. Але розповідати слід виразно, емоційно. Щоб запам’ятався саме ваш виступ присутнім.( Додаток № 3)

Бабуся Наталя

А які ж посиденьки  без пісні? Український письменник Іван Драч так сказав про пісню: «А пісня – це душа! З усіх потреб потреба!» Слухаємо пісню!

Бабуся Наталя

А зараз  ми пограємось. «Гра – це іскра, яка запалює вогник допитливості. цікавості», - писав В. Сухомлинський. Зараз ми вибираємо двох ведучих – дівчинку і хлопчика. Вони набирають собі команди , запрошуючи дітей , при чому називати імена необхідно у кличному відмінку. Ось в нас є дві команди.

Гра називається «Влучити у ціль». Кожен учасник повинен влучити горішком у кошик. Подивимось, яка команда переможе – дівчата чи хлопчики.

І ще одна гра з горішками. Зараз ми перевіримо, у кого з хлопчиків міцніша долоня. Треба взяти  у долоню якомога більше горіхів. Виграє той, хто візьме більше.

Бабуся Наталя

Діти, у нас на Україні люблять посміятися, слухаючи гуморески. Навчаючись у школі, ви познайомитесь з творчістю письменників-гумористів Остапа Вишні, Павла Глазового, Володимира Чубенка та інших. Давайте послухаємо, про що вони писали… (Гуморески виконують учні, додаток № 2)

Як  Василь свататися  ходив

- А  кажуть  , Галю, що  ти хати  мести не  вмієш!

- Не вмію

- І борщу  зварити  не  можеш!

-Не можу…

-  І корови  не подоїш!

- Не подою!

-  А ще люди говорять, що ти й танцювати не вмієш!

-  Ну це вже люди брешуть! Ну-мо, музико , грай!...

 Бабуся Наталя

-І знову гра! До неї запрошуються учні, що ще не брали участі. Гра називається «Не зіб’юсь». Діти стають у коло, передають яблуко, називають числа від 1 і далі, кажучи замість чисел, що діляться на 3, - «не зіб’юсь»!

Бабуся Наталя

-А зараз ми подивимось, чи є серед вас ті, хто зможе із в’язки бубликів відкусити собі один, не допомагаючи руками.

Бабуся Наталя

-А чи не хочете послухати казочки? У старі добрі часи дуже любили розповідати казки, особливо довгими осінніми чи зимовими вечорами. На посиденьках, як у нас. «Казки дружать з дітворою, полюби їх у житті – і улюблені герої будуть завжди друзями в путі», - писав А. Костецький, - Розповідали і вам казочки ваші мами і бабусі. А тепер прийшов час потішити їх. Але щоб казка вийшла веселою та цікавою, потрібна ваша допомога, діти.

Бабуся Наталя.

Ось і вечір надходить… Збирайся, дітвора, чекає на вас казка-гра! Хлопці, ви такі веселі, активні, а може хтось з вас кукурікати? Дівчатка, а ви будете їх подружками, курочками, покудахтайте, будь ласка, молодці, пройшли кастинг. Центральна зона, ви будете вітром, спочатку спокійним, потім з характером.  Далі у нас будуть класні породисті собаки, голос, собачки, голосніше., відмінно. Так, хлопці, всі інші будуть скрипом хвіртки. Як у нас рипить хвіртка? Правильно, і тупотом ніг, як у нас ніжки тупотять? Як тільки я називаю півники…, курочки…, вітер…, собачки…, скрип…, тупіт ніг…, ви видаєте відповідний звук.

 Отже, слухаємо казку!

Ніч. У селищі Новоекономічне тихо, лише слабо завиває вітер. Раптом, не дивлячись на глибоку ніч, закукурікав півень, його підхопили сусідські півні, і тут же закудахтали кури. За компанію загавкали собаки, почувся скрип хвіртки і тупіт ніг. Це крадькома йшла на побачення Василиска. Раптом знов заскрипіла хвіртка, загавкали собаки, закричали півні і кури і почувся тупіт ніг.  Це йшов на побачення Іван-розумник.. Побачивши Василиску, він дуже зрадів. Собаки, зачувши його радість, загавкали ще голосніше,

А вітер завив ще сильніше. Разом з ними раділи вітер, півники. Курочки, собачки, хвіртка, тупотіли ніжки і плескали долоньки. А Василиска та Іванко сяяли від щастя.

Ось і казочці кінець, а хто слухав, молодець!

Бабуся Наталя.

-                    Свято добігає кінця.

                                            Ведуча

Усім  дітям, присутнім на нашому святі, хочемо побажати рости добрими і працьовитими.

Чесними і вмілими.

Чуйними і творчими,

Щоб уміли бачити красу рідного краю і захоплюватись нею,

Щоб змалку вивчали традиції, історію свого народу і несли у своїй душі те найкраще, що є у нас, українців.

( Учні виконують пісню «Україна – це я»)
 

Бабуся Наталя

Ми сміялись, веселились,

От і свято закінчилось.

Хочу подякувати нашим учасникам і гостям.

                                       Додаток № 1 (фотографії)

«Україна – це я»,- співають діти

Фото на згадку. Наші діти справжні патріоти.

Додаток № 2 (гуморески)

Футболісти

Грали на подвір’ї

Хлопчаки в футбол.

Петрик як ударив

І відразу – «гол»!

М’яч в чужу квартиру

Тільки зашумів.

Пауза у хлопців,
         Петрик занімів.

Йде дідусь Кирило

І несе м’яча.

-Чий це, признавайтесь!...-

Та гравці – мовчать.

-А вікно розбилось?-

Зважився Андрій.

Дід мугикнув: - Ціле

-Ціле? – значить мій!

Схожість

До молодих батьків зайшла сусідка:

-                    Іванко ваш, ну, вилитий татусь!

Такий же носик, щічки і борідка…

-                    Можливо, - татко радо усміхнувсь.

-                    - А о і ні!..- малесенька Катруся

Й собі з куточка голос підійма.

-                    Іванко більше схожий на бабусю,

Бо в нього в роті теж зубів нема!

Що буде в Андріяна?

Гуляючи в дворі,

Сказав Климко сестрі:

-Ану, не будь ледача

І розв’яжи задачу.

Степан та Андріян

Ходили на баштан.

Недовго там були,

Сім динь собі взяли.

Дві дині з’їв Степан,

А решту – Андріян.

Що буде в Андріяна?

Подумай – но як слід…

Сестричка хитрувато

Поглянула на брата:

-В жаднюги Андріяна

Болітиме живіт!
 

Хто старший

Забіг увечері до хати

Знадвору збуджений Юрко,
У матері почав питати:

-Хто старший, я чи кіт Мурко?

-Звичайно ти! – говорить мама.

-А як же так, скажи мені, -

Малий ніяк не дійде тями,

Мурко вусатий, а я- ні?

Подарунок

Мамі в день народження додому

В подарунок фен приніс

Роздививсь його маленький Рома

І на кухню до матусі – шусть

-Мамочко! Іди скоріш в кімнату,-

Радий хлопчик їй секрет відкрив,

-Подивися. Там для тебе тато

Пилосос на голову купив!

На добраніч

Набридлу казку, ось уже два роки

Чита Катрусі баба перед сном:

«… І от діждавшись вечора. З протоки

До щуки в гості припливає сом…»

Надула враз Катруся губенята,

Ображено скривила рот:

Бабусю, ніж читати старі казки,

То краще б розказала анекдот!

Дивний школяр

Двох онуків дід старий

Посадив на руки

Та й розказує казки.

Слухають онуки.

Раптом менший запитав:

-А скажіть, дідусю,

Ви ходили в перший клас?

-Та ходив, Павлусю.

-от був номер! – малюки

Сміхом залилися, -

-Як до школи ви прийшли

З бородою й лисі!
 

Зразковий предок

Як зразковий предок та близька людина

Батько витягнув щоденник із портфеля сина.

Відкриває, там оцінок, як у полі гички,

Пара трійок, кілька двійок, решта – одинички.

Подививсь на сина скоса, синок здогадався,

І під стіл від артрозносу евакуювався.

-Вилазь звідти, - каже батько, вилазь, буде краще!

Ну і в кого ж ти вдалося отаке ледаще?

Неохоче полоненик вибрався з-під столу,

-Так то ж я знайшов твій щоденник і носив у школу,

Показав, щоб наш учитель більше не чіплявся,

У кого такий ледачий вдався?
 

Таткова  вдача

-А ти, татку, в школі вчився?

-Учився, Сергійку.

-А це правда, що ти, татку,

Був одержав двійку?

-Було таке, траплялося,…

Малий засіявся:

-Тоді мама правду каже,

 Що я в  тебе вдався!

                                        Додаток № 3 (веселі історії)

***

Ранок. Виходить чоловік на  ґанок, потягується і позіхає, а там сусідка репетує:

-                    Миколо, твій Полкан п’ять моїх курей задавив!

-                    Собака не винуватий, курей прив’язувати треба!

***

Учень приходить із запізненням .

-                    Що трапилося, чому ти запізнився?

-                    На мене напали озброєні розбійники.

-                    І що ж вони в тебе забрали?

-                    Домашнє завдання!

***

-                    Мамо, чому ти стоїш біля вікна, коли я співаю?

-                    Не хочу, щоб люди подумали, начебто я тебе б’ю.

***

Учитель  говорить

-                    Тихіше, щоб було чутно, як муха пролетить.

Усі відразу замовкають. Через хвилину Петя, утративши терпіння, пошепки запитує:

-                    Іване Архиповичу, а коли ви муху випустите?

***

Міліціонер зупиняє машину, а за кермом  його колишня вчителька.

-                    Здрастуйте, Ніно Петрівно

-                    Здрастуй, Богданчику!

-                    Ну–мо,  діставайте папір і пишіть 100 разів : «Я більше ніколи не порушуватиму правил дорожнього руху!»

***

-                    Сашко, а чому в тебе один черевик чорний, а другий – коричневий? Ану біжи додому перевзуйся!

-                    Та я вже бігав, але й там один чорний, а другий – коричневий?