Географічні наслідки осьового обертання:- стисненість Землі біля полюсів;- відхилення тіл, що рухаються горизонтально, від їхнього первісного напрямку (сила Коріоліса);- зміна дня й ночі, а отже й добова ритмічність явищ і процесів у географічній оболонці;- виникнення природної одиниці часу — доби.
День 22 червня буде найдовшим у році, а ніч найкоротшою — це день літнього сонцестояння. У цей день сонячні промені прямовисно падатимуть не на екватор, а на паралель 23,5° пн. ш. Цю паралель називають Північним тропіком. День 22 грудня буде найкоротшим у році, а ніч найдовшою — це день зимового сонцестояння. Для Південної півкулі цей день, навпаки, буде днем літнього сонцестояння. Промені Сонця прямовисно падатимуть на паралель 23,5° пд. ш. — це лінія Південного тропіка.
Коли Земля звернена до Сонця Північною півкулею, то на Північному полюсі й у приполярній частині воно не заходить за горизонт і світить цілодобово (ніч не настає). Це явище називається полярний день. Коли Південний полюс відвернутий від Сонця, на полюс і приполярну частину протягом доби сонячні промені взагалі не потрапляють. Сонце не з’являється з-за горизонту, і день не настає. Це явище називається полярна ніч. Полярний день. Полярна ніч
Тропіки — це паралелі, які проходять на 23° 27 пн. ш. (Північний) та 23° 27 пд. ш. Тропіки є природною межею положення Сонця в зеніті: північніше Північного тропіка і південніше Південного тропіка Сонце ніколи не буває прямо над головою. Полярні кола (північне і південне) — паралелі, які віддалені від екватора на 66° 33 на Північ і Південь. У Північній півкулі в день зимового сонцестояння (22 грудня) і на Північ від полярних кіл Сонце не сходить, а в день літнього сонцестояння (22 червня) — не заходить.
Холодні пояси. Ці пояси лежать між полярними колами (66,7° пн. ш. і 66,7° пд. ш.) та паралеллю 90° обох півкуль. Узимку протягом полярної ночі Сонце по кілька місяців не з’являється над горизонтом. Улітку під час полярного дня, хоч воно місяцями й не заходить за горизонт, Сонце стоїть дуже низько.