Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках фізики засобами дидактичних ігор

Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках фізики засобами дидактичних ігор

План

ВСТУП

РОЗДІЛ І. Теоретичні основи формування пізнавальної активності засобами дидактичної гри.

1. Поняття пізнавальної активності в психолого-педагогічній літературі.

2. Можливості ігор у формуванні пізнавальної активності.

3. Дидактичні умови формування пізнавальної активності.

     РОЗДІЛ ІІ. Дидактична гра ефективний спосіб розвитку інтересу до фізики.

1. Вимоги до проведення дидактичних ігор на уроках фізики.

2. Система дидактичних засобів активізації навчання фізики.

3. З досвіду проведення дидактичних ігор на уроках фізики.

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

     А. Конспект уроку-гри «Подорож до вершини теплових явищ» (Кількість теплоти. Теплові машини. - 8 кл.)/

     Б. Конспект уроку-гри «Перший мільйон» (Електромагнітні коливання і  хвилі. – 11 кл.).

     В. Конспект уроку-гри «Щасливий випадок» (Тиск рідин і газів. – 8 кл.).

     Г. Конспект уроку-гри «Останній герой» (Повторення. – 10 кл.).

ВСТУП

       У сучасних умовах перед школою стоїть ряд складних завдань, для успішного розв’язання яких треба не лише удосконалювати зміст викладання, а й урізноманітнювати методи і форми навчальних занять. Емоції в житті людини відіграють велику роль, тим більше в житті дитини, яка живе образами, настроєм, бажаннями. Театралізовані засоби, навчальні спектаклі позитивно впливають на учнів. Використання художньої і науково-популярної літератури у процесі навчання сприяє активізації пізнавальної діяльності учнів, закріпленню і поглибленню знань.
     Панівна до цього часу форма занять – урок – уже не в змозі забезпечити розв’язання всіх нових педагогічних задач: вироблення вміння самостійно поновлювати і поглиблювати знання, розвивати здібності до самоосвіти. Кожна форма навчальних занять має свої специфічні дидактичні функції. Доцільно в процесі навчання ширше використовувати різні форми навчальних занять; одночасно треба удосконалювати урок, як основу з них; створювати й виявляти нові форми занять. Так нестандартні уроки – це комплексні семінари, конференції, ділові ігри, театралізовані уроки тощо 

[2, 52].
Нестандартним можна вважати урок сконструйований за “викрійкою” відмінною від загальноприйнятої. «Нестандартний» не завжди є синонімом слова кращий. Потрібний такий урок, який би підвищував би ККД учителя і учня в навчальному процесі, був би вдалим. Нетрадиційні за формою, ці уроки викликають підвищений інтерес учнів, активізують їхню пізнавальну діяльність, сприяють розвитку творчих здібностей, розвивають уміння і навички самостійної розумової праці. Учням подобаються нестандартні заняття, бо вони не сковують навчальний процес, пожвавлюють атмосферу, активізують діяльність дітей, наближаючи навчання до життєвих ситуацій.

РОЗДІЛ І. Теоретичні основи формування пізнавальної активності засобами дидактичної гри

1.1 Поняття пізнавальної активності в психолого-педагогічній літературі

     Багато дослідників розглядають сутність пізнавальної активності учнів як психолого-педагогічну проблему.  І.І. Родак звернув увагу на психологічну сторону цього поняття. Автор ставить у пряму залежність активність школяра в навчальному процесі від напруги уваги, опори на уяву, аналізу та синтезу, здогадки та припущення, сумніви і перевірки, узагальнення та судження, інтересу, наполегливості, ентузіазму. Все це він справедливо вважає необхідними умовами для організації ефективного навчального процесу. Безсумнівно, що розгляд сутності поняття пізнавальної активності та суміжних з ним понять різними авторами з різних позицій, з одного боку, просуває розвиток уявлень про поняття активності, так як його сутність піддається аналізу з різних сторін, з іншого боку - така багатоплановість підходів ускладнює формування єдиної точки зору. З аналізу основних публікацій, в яких розглядається питання про сутність поняття пізнавальної активності, можна виокремити основні підходи дослідників до розгляду питання. Таких підходів фактично два. Одні автори розглядають пізнавальну активність, як діяльність, інші - як рису особистості. Ці підходи не можна відривати один від одного. Використання їх в діалектичній єдності дозволяє сформувати єдину точку зору на поняття сутності пізнавальної активності, яку необхідно розглядати і як мету діяльності, і як засіб її досягнення, і як результат.

     Розглянемо ще одну точку зору. Пізнавальна активність виявляється в спрямованості і стійкості пізнавальних інтересів, прагненні до ефективного оволодіння знаннями і способами діяльності, у мобілізації вольових зусиль на досягнення навчально-пізнавальної мети. Тут в комплексі проявляються емоційні, інтелектуальні та морально - вольові процеси. Ця якість діяльності особистості формується головним чином у процесі пізнання, яке за своєю природою пов'язане з цілеспрямованою активністю суб'єкта в активний стан є результатом його взаємодії з зовнішнім середовищем. Пізнавальна активність має індивідуальний характер. Одночасно з цим слід зауважити, що активність, будучи умовою пізнання, не є вродженою рисою особистості - вона сама формується у процесі діяльності. Що стосується активності навчання, то вона формується в процесі пізнавальної діяльності й характеризується прагненням до пізнання, розумовим напруженням і проявом морально - вольових якостей учня, і в той же час сама активність впливає на якість діяльності. Проведений аналіз трактувань поняття "пізнавальна активність " показує, що в них неповно враховуються важливі сторони сутності даного поняття у зв'язку з тим, що здійснювався його односторонній аналіз: пізнавальна активність розглядалася або як діяльність, або як якість особистості у відриві від діяльності. Пізнавальна активність тут не зводиться до простої напруги інтелектуальних і фізичних сил учня, а розглядається як якість діяльності особистості, яка виявляється у відношенні учня до змісту і процесу діяльності, у прагненні його до ефективного оволодіння знаннями і способами діяльності за оптимальний час, в мобілізаціі морально- вольових зусиль на досягнення навчально-пізнавальної мети. Виходячи з цього, активізація навчання школярів трактується не як посилення діяльності, а як мобілізація вчителем за допомогою спеціальних засобів інтелектуальних, морально - вольових і фізичних сил учнів на досягнення конкретних цілей навчання і виховання.

1. 2.  Можливості ігор у формуванні пізнавальної активності

     Гра є одним з найцікавіших видів людської діяльності, провідною діяльністю дитини, засобом його всебічного розвитку, важливим методом виховання. Її назвали "супутником дитинства", хоч у житті граються не тільки діти, й дорослі. Дитяча гра - це діяльність, спрямована на орієнтування в предметній і соціальній діяльності, в якій дитина відображає враження від їх пізнання.

     Гра як діяльність притаманна передусім молодому організму, що зумовлене потребою дитини у виявленні активності. Тому гра в шкільному віці є нормою. Гра є не лише фактором настрою, емоцій дитини, а й важливим чинником розвитку функцій мозку, серцево-судинної, нервової систем її організму.

     Ігри, ігрові заняття і прийоми підвищують ефективність сприймання дітьми навчального матеріалу, урізноманітнюють їхню навчальну діяльність, вносять у неї елемент цікавості.

     Дидактична гра - гра, спрямована на формування у дитини потреби в знаннях, активного інтересу до того, що може стати їх новим джерелом, удосконалення пізнавальних умінь і навичок  [3].

      Педагогіка вивчає три види діяльності людини: гру, навчання, працю. Саме вони є діючими чинниками формування світогляду особистості, її ідейних і моральних переконань. Спираючись на якийсь конкретний вид діяльності учня , ми можемо гармонійно поєднати цю діяльність з іншими видами. На цю особливість навчально-виховного процесу вказував ще

К.Д. Ушинський. Він писав, що "викладання, засноване на нав'язуванні, вбиває в учневі прагнення до навчання, без якого він далеко не піде, а навчання, засноване тільки на інтересі, не дає можливості закріпити самовладання і волю учня, тому що не все в навчанні цікаво і потрібно, і багато чого він братиме силою волі". Таким чином виникають запитання: чи можна гру вважати методом навчання?  Чи це методичний прийом або форма організації уроку?

Коли ми вводимо у навчально-виховний процес ігрові елементи, то цим самим ми стимулюємо пізнавальні можливості учнів. Адже гра як ніщо інше дуже захоплює дітей. Успіх гри у навчальному процесі забезпечується,

по-перше, умінням учителя визначити ступінь її необхідності на даному етапі навчання, а, по-друге, переконаністю у досягненні учнями її позитивних результатів.

Важливість навчальних ігор визначається тими позитивними деталями, що не можуть дати інші види діяльності. Насамперед, вони допомагають індивідуалізувати навчання, що забезпечує один із важливих принципів дидактики. В ігровій діяльності визначаються і виявляються інтереси учнів, ступінь сформованості навчальних умінь і навичок. А.С. Макаренко говорив: " Яка дитина в грі, такою багато в чому вона буде і в роботі, коли виросте". Тому ті навички й уміння, що одержує учень у процесі гри, будуть доцільними і необхідними й у подальшому житті.

      Учитель, застосовуючи дидактичні ігри на уроці, має, відповідно до завдань уроку, чітко визначити дидактичну мету такої роботи. Введення гри передбачає гнучкість методики вивчення - потребує від учителя знань, умінь, певних навичок, а також творчого підходу до проведення уроку.

Щодо визначення дидактичної гри, то можна сказати, що дидактична гра - "творча форма навчання, виховання і розвитку студентів, школярів і дошкільників". Дидактичні ігри розвивають спостережливість, увагу, пам'ять, мислення, мову, сенсорну орієнтацію, кмітливість, а тому їх можна використовувати під час викладання будь-якого предмета. Сучасна дидактика, звертаючись до ігрових форм навчання, справедливо вбачає в них можливості ефективної взаємодії педагогів і учнів, продуктивної форми їх спілкування з властивими їм елементами безпосередності й неудаваної цікавості. В терміні "дидактична гра" наголошується її педагогічна спрямованість, відображається багатогранність її застосування з урахуванням дидактичної мети заняття і рівня підготовленості студентів та учнів.

Витоки дидактичних ігор ми можемо знайти в народній педагогіці. Ігри та іграшки, які створив народ, завжди допомагали дітям пізнавати світ граючись. Тому ігри пізніше дуже тісно пов'язались з навчанням, постійно удосконалюючись. Оцінюючи дидактичну гру та її роль в системі навчання, А. П. Усова писала: "Дидактичні ігри, ігрові завдання та прийоми дозволяють підвищити сприйнятливість дітей, різноманітити навчальну діяльність дитини, приносять цікавість".

      Дидактичні ігри, ігрові заняття і прийоми підвищують ефективність сприймання дітьми навчального матеріалу, урізноманітнюють їхню навчальну діяльність, вносять у неї елемент цікавості.

Використовують дидактичні ігри у навчанні та вихованні дітей усіх вікових груп за необхідності актуалізувати їхній досвід, повторити, уточнити, закріпити набуті знання і уявлення про природні явища, працю і побут людини. Вдаються до них і після спостережень, екскурсій, бесід та інших занять.

Як ігровий метод навчання дидактична гра постає у двох видах:

1) власне дидактична гра. Ґрунтується на автодидактизмі (самонавчанні) та самоорганізації дітей;

2) гра-заняття (гра-вправа). Провідна роль у ній належить вчителю, який є її організатором. Під час гри-заняття діти засвоюють доступні знання, у них виробляються необхідні вміння.

      У дидактичній грі як формі навчання взаємодіють навчальна (пізнавальна) та ігрова (цікава) сторони. Відповідно до цього вчитель одночасно навчає дітей і бере участь у їхній грі, а діти граючись навчаються. Здатність дидактичної гри навчати і розвивати дитину через ігровий задум, дії і правила О. Усова визначає як автодидактизм.

Пізнавальний зміст навчання виявляється в його дидактичних завданнях, які педагог ставить перед учнями не прямо, як на занятті, а пов'язує їх з ігровими завданнями та ігровою дією. Дидактична мета, прихована в ігровому завданні, стає непомітною для дитини, засвоєння пізнавального змісту відбувається не навмисне, а під час цікавих ігрових дій (приховування і пошуку, загадування і відгадування, елементів змагання у досягненні ігрового результату тощо).

Основним стимулом, мотивом виконання дидактичного завдання є не пряма вказівка вчителя чи бажання дітей чогось навчитися, а природне прагнення до гри, бажання досягти ігрової мети, виграти. Саме це спонукає учнів до розумової активності, якої вимагають умови і правила гри.

      Дидактична гра як самостійна ігрова діяльність можлива лише за доступності дидактичних завдань для сприйняття дітьми, наявності у них інтересу до гри, засвоєння ними правил та ігрових дій, які, у свою чергу, залежать від рівня ігрового досвіду.

Для того щоб дидактичні ігри стимулювали різнобічну діяльність і задовольняли інтереси дітей, вчитель повинен добирати їх відповідно до навчальної програми для кожної вікової групи, враховуючи пізнавальний зміст, ступінь складності ігрових завдань і дій. Творче ставлення педагога до справи є передумовою постійного і поступового ускладнення, розширення варіативності ігор. Якщо у дітей згасає інтерес до гри, вчитель ініціює спільне придумування нових ігрових завдань, ускладнення правил, включення до пізнавальної діяльності різних аналізаторів і способів дій, активізацію всіх учасників гри.

Отже, як і всі інші види ігор, дидактичні ігри стимулюють загальний особистісний розвиток учнів. Поєднання в них готового навчального змісту з ігровим задумом і діями вимагає від вчителя майстерного педагогічного керівництва ними [5,23].

     Види дидактичних ігор. Дидактичні ігри розрізняються за навчальним змістом, пізнавальною діяльностю дітей, ігровим діям і правилам, організацією та взаєминам дітей, за роллю вчителя. Перераховані ознаки притаманні всім іграм, однак, в одних іграх виразніше виступають одні ознаки, в інших - інші.

Чіткої класифікації, групування ігор за видами ще немає. Часто ігри співвідносять зі змістом навчання: ігри по сенсорному сприйняттю, словесні ігри, ігри з ознайомлення з природою та інші.

Вимоги до дидактичної гри. З розуміння значення дидактичних ігор випливають такі вимоги до них:

 1. Кожна дидактична гра повинна давати вправи, корисні для розумового розвитку дітей та їх виховання.

 2. У дидактичній грі обов'язково наявність захоплюючій завдання, вирішення якої потребує розумового зусилля, подолання деяких труднощів. 3. Дидактизм в грі повинен поєднуватися з цікавістю, жартом, гумором. Захоплення грою мобілізує розумову діяльність, полегшує виконання завдання.

1. 3.  Дидактичні умови формування пізнавальної активності учнів

     Щоб процес формування пізнавальної активності був ефективним вчитель повинен створити потрібні умови. Наприклад:

- забезпечення внутрішнього прийняття дітьми цілі майбутньої роботи, тобто забезпечення розуміння того, навіщо треба це робити, на який передбачуваний результат орієнтуватися. Якщо ж діти не підготовлені до вирішення навчального завдання, вони не зможуть повноцінно включитися в навчальну діяльність;

 - виключення поверхового оцінювання підсумків попередньої роботи і в момент актуалізації знань;

 - комбінування різних форм організації навчальної роботи, визначення їх місця на кожному етапі заняття;

 - обговорення результатів діяльності та застосування придуманих самими дітьми вправ і завдань;

- створювання ситуації сприятливого творчого прояву й розвитку індивідуальних здібностей;

- наявність позитивної мотивації, стійких пізнавальних інтересів, пізнавальної потреби;

- проведення навчального процесу на оптимальному рівні розвитку учнів;

- сприятливе спілкування в навчальному процесі

-самоуправління процесу навчання та успішне володіння інтелектуальними вміннями, пов'язаними з переробкою набутої інформації, уміннями;

- співпраця та співтворчість вчителя й учнів для забезпечення ситуації успіху й психологічного комфорту кожного учня  [6,141].

РОЗДІЛ ІІ. Дидактична гра ефективний спосіб розвитку інтересу до фізики

2. 1. Вимоги до проведення дидактичних ігор на уроках фізики

     Одним з найефективніших способів розвитку інтересу до фізики є використання дидактичних ігор, цікавих завдань та ігрових ситуацій. Відомо, якщо дитина зацікавлена роботою, позитивно емоційно настроєна, то ефективність заняття помітно зростає. Дидактичні ігри дозволяють одноманітний матеріал зробити цікавим для учнів, надати йому привабливої форми. Позитивні емоції, які виникають під час гри, активізують діяльність дитини, розвивають її довільну увагу, пам’ять [7,61].

     Удосконалення навчально – виховного процесу потребує підвищення якості уроку, пошуку ефективних форм і методів роботи. Від якості кожного уроку, системи уроків з теми та всього курсу в цілому залежить успіх навчання. Спрямовуючи увагу своїх учнів, збуджуючи їх інтерес учитель закладає основи розвитку такої важливої якості як допитливість. Гру можна пропонувати на початку уроку. Такі ігри мають збудити думку учня, допомогти йому зосередитись і виділити основне, найважливіше, спрямовувати увагу на самостійну діяльність. Інколи гра може бути ніби фоном для побудови всього уроку. Коли ж учні стомлені їм доцільно запропонувати рухливу гру. Ігри важливо проводити систематично і цілеспрямовано на кожному уроці, починаючи з елементарних ігрових ситуацій, поступово ускладнюючи і урізноманітнюючи їх у міру нагромадження в учнів знань, вироблення вмінь і навичок, засвоєння правил гри, розвитку пам'яті, виховання кмітливості, самостійності, наполегливості тощо. Дидактичні ігри можна використовувати не тільки для закріплення раніше вивченого, але й для ознайомлення дітей з новим матеріалом. 
Щоб ігрова діяльність на уроці проходила ефективно і давала бажані результати необхідно нею керувати, забезпечивши виконання таких вимог: 
1. Готовність учнів до участі у грі (кожний учень повинен засвоїти правила гри, чітко усвідомити мету її, кінцевий результат, послідовність дій, мати потрібний запас знань для участі у грі). 
2. Забезпечення кожного учня необхідним дидактичним матеріалом. 
3. Чітка постановка завдань гри. Пояснення гри - зрозуміле, чітке. 
4. Складну гру слід проводити поетапно, поки учні не засвоять окремих дій, а далі можна пропонувати всю гру і різні її варіанти. 
5. Дії учнів слід контролювати, своєчасно виправляти, спрямовувати, оцінювати. 
6. Не можна допустити приниження гідності дитини (образливі порівняння, оцінки за поразку в грі, глузування тощо). 
7. Доцільно розсадити учнів (звичайно непомітно для них) так, щоб рівень їхніх знань і розумового розвитку був приблизно однаковим, щоб шанс виграти мав кожен учень. 
8. Гра на уроці не повинна проходити стихійно, вона має бути чітко організованою і цілеспрямованою. Учні мають засвоїти правила гри, крім того зміст гри, повинен бути доступним для учнів. 
     Ігри, в основі яких лежить пояснювально- ілюстративний метод навчання використовуються на етапі пояснення нового матеріалу. За допомогою такого виду ігор вчитель повідомляє нові знання на основі використання наочних засобів, бесіди, показу діафільма і т.д.  [8, 33].
    Основними структурними компонентами гри є ігровий задум, прави­ла гри, ігрові дії, пізнавальний зміст, або дидактичні завдання, обладнан­ня та результат гри (рис. 1).

Рис. 1. Структурні компоненти гри

2. 2. Система дидактичних засобів активізації навчання фізики

     Серед багатьох дидактичних засобів можна виділити деякі, а саме:

Тематична вікторина
Вікторина – одна з ігрових форм проведення уроку, що полягає в змаганні учнів у відповідях на запропоновані запитання (запитання підбираються так, щоб тему, яка вивчається, подати у зацікавлено-пізнавальному плані). Учні можуть бути поділені на команди або виступати індивідуально.
Основна мета вікторини – в ігровій формі всебічно розглянути винесені на неї питання, дати можливість кожному учню виявити активність, показати рівень своєї ерудиції.
Структура вікторини:
1. Вступна частина  – ознайомлення  учнів  з умовами проведення вікторини, поділ їх на команди (у разі потреби).
2.  Основна  частина  –  відповіді   учнів  на  запропоновані   запитання вікторини.
3.  Заключна частина – підбиття підсумків, виявлення переможців та найактивніших учасників вікторини.
Складання та розв’язування кросвордів, чайнвордів, ребусів.
Кросворд –це задача-головоломка; її суть в заповненні рядків клітин, які перетинаються (по горизонталі і вертикалі) словами, що розгадують по вказаному списку визначень суті цих слів. Назва гри має англійське походження (англ. „cross” – перетин і „word” - слово) і перекладається як „хрест-слово”, звідки інша назва кросворду – „хрестословиця”. Задовго до появи кросвордів існували різноманітні буквені головоломки, в яких використовувався спосіб перехрещення слів.
З кожним роком кросворди набувають більшої популярності. Можна часто спостерігати як учні у школах розгадують кросворди різної тематики. І це їм приносить велике задоволення. Дорослі також не з меншим захопленням вирішують кросворди. Чому ж ідею кросвордів не застосувати у навчальному процесі? Це ж та сама дидактична гра,  яка складається  з ігрової та навчальної задач. Ігрову задачу учень розв’язує по умові цієї гри (розгадування чи складання кросвордів); а в навчальну стачить перед собою, вірніше її ставить вчитель, вона розрахована на оволодіння певними знаннями, вміннями і навичками. Треба чітко уявляти, з якою метою використовується даний кросворд,  які знання можуть бути закріплені з його допомогою, систематизовані, виявлені в учнів, які вміння сформовані та перевірені.
Розв'язування кросвордів ефективне після вивчення розділу курсу фізики (в цьому випадку використовуються кросворди по основних темах курсу фізики середньої школи) і при узагальненні навчального матеріалу об’ємних розділів або всього курсу в кінці навчального року (використовуються кросворди, які найбільше сприяють відтворенню потрібних учителю відомостей – з історії фізики, про використання фізичних законів, методів дослідження природних явищ тощо). Включаючи учнів в цю інтелектуальну гру, вчитель в нетрадиційній формі перевіряє їх знання, міцність та глибину засвоєння пройденого матеріалу. Виявляє, які питання потрібно пояснити і закріпити.
Пропонуючи учням навчальний кросворд з фізики, треба мати на увазі, що при його рішенні вчитель досягає поставленої навчальної цілі (формування, уточнення і систематизація визначеного кола понять і знань, розвиток інтелекту і фізичного мислення учнів, виховання в них визначених якостей особистості) й найбільш достовірно визначити рівень засвоєння навчального матеріалу, якщо будуть виконанні такі умови:
1) перевірена доступність кросворду, тобто враховані вікові особливості учнів, їх підготовка з фізики, вимоги шкільної програми;
2) ставлять об’єктивні стимули (мотиви), які надихають учнів працювати на найкращий кінцевий результат (розв’язок кросворду);
3) створення на уроці атмосфери природної ігрової ситуації;
4) забезпечені при роботі з кросвордами тільки позитивні емоції учнів, веселий настрій і задоволення від вдалої відповіді;
5) в ході рішення внесений елемент змагання між учнями (це істотно активізує пізнавальну діяльність);
6) передбачено обговорення відповідей на питання кросворда, їх уточнення, а в разі розходження думок – проведення дискусій [2, 52].
Поряд з кросвордами можна застосувати чайнворди або провести цікаві ігри.

Кросворд - вид задачі-головоломки, що полягає в заповненні літерами рядів клітинок так, щоб у вертикальних та горизонтальних рядках були утворені задачі за значенням слова.
Чайнворд  - вид задачі-головоломки, що полягає у заповненні послідовно розташованих (ланцюжком) клітинок словами, що відгадуються, розташованими так, щоб остання літера попереднього слова була першою літерою наступного.
Ребус -  загадка, в якій слово або фраза, що відгадується, зображені комбінацією фігур, літер, знаків.
Основна мета – в ігровій формі домогтися запам’ятовування основних термінів і понять теми та їх означень.
Структура:
1. Вступна частина – ознайомлення учнів з правилами гри, забезпечення їх необхідним роздавальним матеріалом (задачі-головоломки можуть бути запропоновані вчителем або складені учнями; складання головоломок починається за деякий час до початку ігрових уроків, наприклад за 1-2 тижні).
2. Основна частина – розгадування кросвордів, чайнвордів, ребусів.
3. Заключна частина – підбиття підсумків, виявлення переможців.
Презентація теми (Проводиться на початку вивчення теми).
Презентація теми – подання теми, що буде вивчатися, ознайомлення учнів з темою на рівні науково-популярної літератури.
Основна мета – у загальних рисах подати учням тему, показати необхідність і корисність її вивчення, викликати зацікавленість до питань теми.
Структура:
1. Вступна частина – забезпечення необхідного оформлення класу, вступне слово вчителя.
2. Основна частина – короткі повідомлення учням з науково-популярної літератури (форма повідомлень має бути зацікавлено-пізнавальною, підготовка учнів до презентації теми починається за 1-2 тижні до підсумкового ігрового уроку).
3. Заключна частина – підбиття підсумків, аналіз зроблених відповідей, обґрунтування необхідності та корисності вивчення даної теми.
Гра-конференція (Проводиться під час закріплення навчального матеріалу).
Гра-конференція – одна з ігрових форм проведення уроку, що імітує збори, нараду представників наукових організацій для обговорення і розв’язування певних запитань.
Основна мета – всебічно розглянути питання, винесені на обговорення; виробити в учнів уміння виступати перед аудиторією, самостійно готувати й проводити експеримент; виробляти власний стиль мислення, вміння уважно слухати своїх товаришів, критично аналізувати їхні відповіді.
Структура:
1. Вступна частина – ознайомлення учнів з темою конференції та її підтема (кожну підтему конференції готує певна група учнів за деякий час до конференції, наприклад за тиждень); забезпечення необхідного оформлення класу, підготовка плакатів, структурно-логічних схем для доповідей, демонстраційних дослідів.
2. Основна частина – виступи учнів з доповідями (4-6 хв.), виділення основних моментів, відповіді на запитання опонентів, обговорення доповідей
3. Заключна частина – підбиття підсумків конференції; коротке резюме, узагальнення суті зроблених доповідей з кожної підтеми і з теми в цілому; аналіз допущених помилок, неточностей.
Реклама здобутих знань. (Проводиться після вивчення теми).
Реклама знань – одна з ігрових форм проведення заняття, що полягає в поширенні інформації про здобуті знання з метою ознайомлення учнів і створення популярності, попиту.
Основна мета – дати інформацію про здобуті знання з метою ознайомлення учнів і створення попиту на ці знання, забезпечення популярності.
Структура:
1. Вступна  частина – забезпечення  необхідного оформлення  класу, підготовка рекламних матеріалів, вступне слово вчителя.
2. Основна частина – виступи учнів, що рекламують знання з окремих питань теми, обґрунтування ними необхідності вивчення даних питань, наведення конкретних прикладів практичного застосування здобутих знань.
3. Заключна частина – підбиття підсумків, виявлення найкращих рекламних виступів, визначення переможців.
Дослідження теми (питання).
Дослідження – активний пошук розв’язання поставленої задачі, підсумком якого стануть самостійно здобутті нові знання.
Основна мета – розвиток самостійності учнів, підвищення їх творчої активності, пробудження інтересу до теми, що вивчається.
Структура:
1. Вступна  частина –  нагромадження фактів,  висунення  гіпотез (дослідницька робота над темою починається за 1-2 тижні до проведення підсумкового ігрового заняття).
2.  Основна  частина –  постановка експерименту, що підтверджує гіпотезу, розробка і всебічна перевірка її правильності.
3.  Заключна частина – повідомлення про результати дослідження, підбиття підсумків, аналіз допущених помилок, виявлення найефективніших методів дослідження.
Розв’язування парадоксів і софізмів.
Парадокс – думка, судження, різко відмінні від загальноприйнятих, що суперечать (іноді лише на перший погляд) здоровому глузду; несподіване явище, яке не відповідає звичайним уявленням.
Софізм – неправдивий за суттю умовивід, що формально здається правильним, заснований на навмисному, свідомому порушенні правил логіки.
Основна мета – вироблення гнучкості мислення, розвиток нетрадиційності та нешаблонності сприйняття, розвиток логічного стилю мислення в учнів.
Структура:
1. Вступна частина – ознайомлення учнів з умовами проведення гри, створення команд, підбір задач для команди-суперниці за одним заздалегідь визначеним парадоксом чи софізмом (робота учнів починається за 1-2 тижні до проведення підсумкового ігрового заняття).
2.  Основна частина – розкриття кожною командою змісту суті своєї задачі та демонстрація дослідів або логічних суджень, що заперечують певний факт; спроби інших команд знайти помилку в умові задачі.
3.  Заключна частина – аналіз відповідей для виявлення найправильнішої, аналіз характерних помилок у міркуваннях, підбиття підсумків, визначення переможців і найактивніших учасників гри.
Гра-подорож (Проводиться під час повторення теми)
Подорож по темі – одна з ігрових форм проведення уроку, що полягає в змаганні учнів на швидкість проходження маршруту, подоланні перешкод та досягнення мети (перешкодами є різні фізичні питання з теми; продовжити рух за маршрутом можна лише після відповіді на запропоновані запитання).
Основна мета – активне повторення матеріалу, демонстрація учнями крім програмних знань свого кругозору, начитаності, вміння орієнтуватися в будь-яких обставинах.
Структура:
1. Вступна частина – ознайомлення учнів з умовами проведення гри, поділ їх на команди; ознайомлення учнів з картою подорожі, на якій показано всі проміжні пункти; визначення мети подорожі.
2. Основна частина – змагання команд на маршруті подорожі.
3. Заключна частина – підбиття підсумків командної та особистої першості, аналіз допущених помилок, визначення переможців та найактивніших учасників гри.
Гра-реконструкція історії відкриття (винаходу)
Реконструкція – відновлення історії відкриття (винаходу) за наявними описами, спогадами сучасників, біографічними відомостями про вчених.
Основна мета – якомога глибше ознайомити учнів з історією відкриттів (винаходів), з життям і науковою діяльністю відомих вчених, з методами пошуку наукових знань, стимулювати активну розумову діяльність учнів.
Структура:
1. Вступна частина – забезпечення необхідного оформлення класу, вступне слово вчителя, ознайомлення учнів з тематикою майбутніх виступів груп (поділ класу і розподіл тем виступів проводиться за 1-2 тижні до гри).
2. Основна частина – виступи учнів, в яких розкривається послідовність подій, що привели до відкриття (винаходу).
3. Заключна частина – підбиття підсумків уроку, стислий огляд виступів учнів, оцінювання виступів груп та окремих учасників, визначення переможців та найактивніших учасників гри.
Комп’ютерні ігри

У впровадженні в навчальний процес з фізики дидактичних комп’ютерних ігор вбачається один з перспективних шляхів розвитку сучасної освіти. У час, коли використання комп’ютера для навчання й виховання дітей стає все більш розповсюдженим явищем, не можна не згадати про навчальні комп’ютерні ігри, їх роль і місце в навчальному процесі, їх вплив на юну особистість.

Аналіз педагогічної і науково-методичної літератури дозволяє запропонувати таку класифікацію видів комп’ютерних ігор: настільні ігри, ігри-головоломки, рольові ігри (передбачають управління героями, персонажами), спортивні ігри (пов’язані з досягненням певного результату), стратегічні ігри (пов’язані з управлінням якою-небудь ситуацією або місцевістю), імітаційні ігри (передбачають управління технікою), квести (пошук виходу з якоїсь ситуації), аркадні ігри (каскадне виконання ігрових завдань), адвентюрні (ігри-розшуки) (рис. 2). [1, 76]

Рис. 2. Класифікація комп’ютерних ігор

     Звичайно, це лише деякі з багатьох можливих ігрових форм діяльності на уроці фізики.  Зараз актуальними в школі є проведення  дидактичних ігор аналогів телевізійних ігор-шоу. Таких, як: «Перший мільйон», «Щасливий випадок», «Слаба ланка» і багато інших

     Основної мети навчання і виховання – формування творчої особистості – можна досягти лише за сформованого інтересу до знань. Тому для вирішення цієї проблеми необхідно поєднати традиційні класичні уроки з фізики з уроками-іграми.

2.3. З досвіду проведення дидактичних ігор на уроках фізики.

Дидактичні ігри на уроках фізики дають змогу учням краще засвоїти елементарну «мову» науки, методи розв’язування типових задач, фізичну суть та пояснення багатьох явищ природи.

     Від вчителя і учнів вимагається певна підготовка до гри. За кілька тижнів вчитель повинен ознайомити учнів з правилами гри, рекомендувати літературу і конкретні завдання, слід передбачити і підготовку призів для майбутніх переможців.

Незалежно від схеми гри, обов’язковими її елементами є наявність ведучого, «охоронця часу» і журі. Отже, для проведення гри вибирають трьох кращих учнів (присутніх на уроці вчителів, або гостей) в журі, одного учня як «охоронця часу», і проводиться розподіл класу на команди, учасники яких були би рівними за навчальними здібностями.

В обов’язки журі входить оцінювання відповідей учнів, їх активності чи пасовності, фантазії, оригінальності думок. В обов’язки «охоронця часу»  входить дотримання часового регламенту конкурсів, завдань, дослідів.

Найбільш важлива роль в кожній грі належить ведучому, тобто вчителеві. В кінці кожної гри він дає свою оцінку, яка б характеризувала саму гру та її учасників. Оголошення результатів та нагородження переможців проводить журі.

        Поле гри «Вершина кінематики» намальовано на планшеті. На тлі гірського пейзажу нанесений маршрут проходження і десять зупинок. Рух команди за маршрутом позначається кольровими позначками, які відповідатимуть певним командам. В грі беруть участь дві групи. Кожному учаснику дається індивідуальна задача. Задачі мають різний ступінь складності, але на розв’язання їх дається однакова кількість часу. Отже, гра розпочинається практично в той момент, коли не всі задачі можуть бути розв’язані до кінця. У вчителя знаходяться дві скриньки з картками, на яких написані номери. На свій відповідний номер відповідає учасник певної команди. Залежно від того, відповів учень чи ні, команда просувається на один пункт вище, або ж залишається на місці. Перемагає та команда, яка швидше досягне вершини «Кінематики». Гра розрахована на 45 хв.: вступ і підсумки по 5 хв., розв'язування задач – 15 хв., проведення гри – 20 хв. Для даного розділу легко підібрати типові задачі на використання основних понять кінематики, графічні приклади, тестові задачі.

       Для проведення дидактичної гри «Сили в природі» (динаміка) клас ділять на дві команди. Гра включає 7 конкурсів і розрахована на 90 хв. В конкурсі «Назва команди» учні заздалегідь вибирають назву команди, в якій був би зашифрований якийсь фізичний вислів. Після оголошення назви першої команди друга команда через 2 хв. подає свій варіант пояснення; після чого перша розшифровує свою назву. Те ж саме повторюється і для другої команди.

    В бліц-конкурсі учасники почергово з двох команд дістають з наперед підготовленої скриньки картки з номерами. Відповідне запитання читає вчитель, а учень через 15-20 с. дає відповідь, яка оцінюється журі за 3-х бальною системою.

     У конкурсах «Динаміка в графіках», «Динаміка в дослідах» і «Динаміка в задачах» беруть участь один, або двоє учнів з команди. Завдання цих конкурсів підбираються вчителем. Фізичний кросворд з однаковою кількістю слів може підготувати одна команда для другої. Журі оцінює сам кросворд і результати його розв’язку.

Завдання для конкурсу капітанів команди-суперниці можуть готувати заздалегідь. Команди можуть (за домовленістю) допомагати капітанам.

     Для мнемотурніру (назва походить від грецького імені богині пам’яті Мнемозіни) з електромагнетизму в класі формується чотири команди, кожна з яких готує три питання – по одному для команд-суперниць. Вчитель повинен контролювати їх зміст, щоб не було повторення. Кожна підгрупа послідовно задає свої питання суперникам. Наприклад, 1 підгрупа поставила своє перше запитання 2 підгрупі, яка за правильну відповідь одержує 5 балів. Якщо ж 2 підгрупа не відповіла, або подала неточну відповідь, то право відповіді або доповнення має інша команда, причому їй вже нараховується на один бал більше. Знову ж таки 1 підгрупа задає друге своє питання 2 підгрупі, і все проходить аналогічно.

     Для проведення гри «Морський бій» (оптика) учні попарно готують поле, яке розграфлюють на квадратики. Ці поля імітують поверхню морського простору. По вертикалі ставлять числа, по горизонталі літери. В грі береть участь дві команди. Це може бути клас, розділений на дві групи. Перед «боєм» кожна команда обирає капітана і заповнює одне поле, не повідомляючи одна одній розташування своїх кораблів. Кількість і тип кораблів підбирається індивідуально в кожному випадку (залежно від кількості учасників гри та розмірів поля). Наприклад, у випадку поля 4 на 4  у грі беруть участь дві команди по 16 чоловік. Гра розпочинається з того, що вчитель, роздає попередньо заготовлені «торпеди» на кожного учасника гри. «Торпеди» - це картки довільної форми, на одному боці якої написано завдання. а на іншому – номер квадрату, в який влучає «торпеда» при правльному розв’язанню задачі. Наприклад, «торпеда» під номером «2В» влучає в квадрат. що знаходиться в другому рядочку у «В» стовпчику.

Після того, як контрольний час на розв'язування задач вичерпається, потрібно визначити команду, яка розпочне гру. Для цього проводиться перевірка «бойової» підготовки капітанів. Вчитель задає по черзі    капітанам неважкі запитання, на які зразу ж потрібно дати відповідь. За правильну відповідь нараховується один бал. Гру розпочинає та команда, капітан якої набере більшу кількість балів. «Бій» починає капітан, називаючи номер клітинки «ворожого» поля. Учень цієї ж команди, в якого була «торпеда» з цим номером, називає відповідь для свого завдання. Якщо відповідь вірна і в даному квадраті розміщений кораблик, команда одержує 2 бали і право наступного «пострілу». При вірній відповіді, але порожньому квадраті команда отримує 1 бал, а право пострілу переходить до іншої команди; якщо відповідь невірна або задача не розв’язана, команда втрачає право «пострілу» і одержує 0 балів. «Постріли» повинні проводитись швидко і організовано.  Після того, як одна з команд знищить «ворожий флот», гра не завершується, команда «прострілює» поле повністю. Їй нараховується додаткових 5 балів за «перемогу на морі».  Під час «бою» у вчителя біля дошки знаходяться помічники, які ведуть хід гри на дошці, фіксуючи в клітинках бали кожної команди. За вірністю відповідей слідкує вчитель. По закінченні гри підраховується загальна кількість балів кожної команди. Перемагає команда з більшою кількістю балів. Тривалість гри залежить від кількості учасників.

ВИСНОВКИ

     „Здобуті учнями міцні знання перетворюється в переконання лише тоді, коли вони є результатом свідомої самостійної роботи думки” [4, 34]. Отже, вчителю важливо застосовувати такі методичні прийоми, які б збуджували думку школярів, підводили їх до самостійних пошуків, загальних висновків та узагальнень.
      Сучасна українська школа має озброїти учнів не лише знаннями, вміннями та навичками, а й методами творчості, розумової і практичної діяльності. Цілком природно, що саме в грі слід шукати приховані можливості для успішного засвоєння учнями фізичних ідей, понять, формування необхідних умінь і навичок. Дидактичні ігри дають змогу індивідуалізувати роботу на уроці, давати завдання, посильні кожному учневі, максимально розвивати їх природні здібності. Якщо спочатку учень зацікавиться лише грою, то дуже скоро його вже цікавитиме потреба вивчити, зрозуміти, запам’ятати цей матеріал, тобто він почне готуватись до участі в грі.
      Гра дає змогу легко привернути й тривалий час підтримувати в учнів інтерес до тих важливих і складних предметів, властивостей і явищ, на яких у звичайних умовах зосередити увагу не завжди вдається. Велике значення мають дидактичні ігри з точки зору пізнання. Саме в цих іграх учні систематизують і закріплюють свої знання про різноманітні властивості і ознаки явищ та процесів, їх значення. Про зв’язки між ними, про просторові, часові і числові співвідношення. Дидактичні ігри допомагають розвивати увагу і зосередженість, волю та наполегливість. В дидактичних іграх перед школярами ставляться переважно вузькі, визначені задачі розумового порядку, які вимагають для свого розв’язання різноманітних інтелектуальних операцій.
      Очевидно, що великого значення гра набуває при умові вмілого і чіткого тактовного керівництва. Включення в урок ігор та ігрових моментів робить процес навчання більш легким і захоплюючим, створює у дітей бадьорий, робочий настрій, полегшує подолання труднощів у засвоєнні навчального матеріалу. Дидактичні ігри і цікаві вправи побудовані на поєднанні прогресивних прийомів підвищують ефективність навчально-виховного процесу і сприяють формуванню однієї з найцінніших якостей людського розуму – його рухливості і гнучкості. Значна частина таких ігор дозволяє учневі зробити узагальнення, чітко усвідомити правила, повторити отриманні знання в єдності, в системі, в нових зв’язках, що сприяє більш глибокому і змістовному засвоєнню пройденого. Багато дидактичних ігор і вправ побудовані на матеріалі різного рівня складності, що дає можливість здійснювати індивідуальний підхід до школярів, забезпечує єдність в одній і тій же грі дітей різного рівня знань.

Гру можна використовувати на всіх етапах навчання:
-  вивчення нового матеріалу проводиться у вигляді інтегрованих уроків, ділових ігор;
-  осмислення  теоретичних знань  здійснюється  з  допомогою  ділових  ігор, уроків - КВК;
-  навчання рішенню задач на уроках-змаганнях, в ділових і ролевих іграх, КВК;
-    узагальнення знань проводиться у формі ділових ігор і змагань;
-    тематичний контроль здійснюється, крім заліків і тестування, у формі ділових ігор, змагань.
Для тренування пам’яті, уваги, сприймання використовують будь-які ігри-завдання.
     Ігрова діяльність розвиває фантазію. Входячи в гру, учні не бояться зробити чи сказати щось “не так”. Створення атмосфери таємничості – важливий фактор, який допомагає протягом усього уроку підтримувати “бойовий дух” учнів. Використання ігрової ситуації веде до більшого і швидшого засвоєння навчальної інформації.

У системі української освіти накопичений багатий досвід розроблення та організації різноманітних дидактичних ігор. Однак, один з найпопулярніших видів ігор – комп’ютерні навчальні ігри – залишається практично поза увагою як науковців, розробників комп’ютерних засобів навчання, так і вчителів та спеціалістів з організації дозвілля учнів.

Потрібно щоб на рівні міністерства було проведено апробацію, тиражування й доставку до шкіл різник комп'ютерних ігор («Ерудит – квартет», «Як козаки фізику вивчали», «Країна знань» та інших).

Варто запровадити в школах та позашкільних закладах такі дидактичні комп’ютерні ігри, зміст яких спрямований на реалізацію їх навчального та виховного потенціалу та ґрунтується на поставлених педагогічних цілях.

Потрібно завжди пам'ятати, що гра є ефективним засобом навчання, але не універсальним

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Заболотний В.Ф., Пішенко О.В. Комп’ютерні ігри як засіб зацікавлення учнів в контексті їх підготовки до вивчення фізики. Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка. Серія: педагогічні науки. – Чернігів: ЧДПУ, 2006. – Випуск 36. – Т. 1. – С. 74-78.

2. Компетентністний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики / за заг. ред. О.В. Овчарука./

– К., 2004. – С. 64.

 3. Осадчук Р.І. Дидактичні ігри в начальному процесі школи //Педагогіка: психологія. - 2001.- №1.-СЛ 02-И0. 

4. Пішенко О.В. Дидактична гра: досвід, реалії та перспективи   – Київ-Вінниця: Планер, 2005. – Випуск 7. – С. 32-36.

5. Педагогічна майстерність : підручник / І.А. Зязюн, Л.В. Крамущенка, І.Ф. Кривонос та ін. ; за ред. І.А. Зязюна. – К. : Вища школа, 1997. – С. 34.

6. Селевко Г. Компетентности и их классификация. Народное образование. – 2004. – № 4. – С. 138–143.

7. Хуторской А.В. Ключевые компетенции как компонент личностно ориентированной парадигмы образования / А.В. Хуторской // Народное образование. – 2003. –№ 2. – С. 58–64.

8. Шишов С.Е. Понятие компетенции в контексте качества образования

/С.Е. Шишков // Стандарты и мониторинг в образовании. – 1999. – № 2. –

С. 30–34.

Тема уроку: Підсумково-узагальнюючий урок по темі: «Кількість теплоти. Теплові машини»

 Мета уроку: Перевірити, як учні засвоїли матеріал про перехід речовини з одного агрегатного стану в інший, про зміну її внутрішньої гії, як уміють робити розрахунок кількості теплоти, потрібної для їх переходів. А також, чи вміють використовуючи знання фізики, давати пояснення явищам, які відбуваються в повсякденному житті.

Тип уроку: урок-подорож.

Обладнання: Парова турбіна, двигун внутрішнього згоряння, таблиця, на якій зображені варіанти руху команд.

План уроку.

 І. Вступне слово вчителя.

Сьогодні ми завершуємо вивчення  розділу «Кількість теплоти. Теплові машини». Для того щоб перевірити, чи засвоїли ви цей матеріал клас поділимо на двіі команди, в кожній команді оберемо капітана. Урок проведемо у формі гри, уроку подорожі. Ми будемо подорожувати по певних камерах і пройшовши по певному маршруту зможемо добратися до вершини теплових явищ.

II. Правила проведення гри.

Є чотири рівні: (0,1,2,3). На кожному рівні у камерах і темницях є завдання трьох рівнів: на 1, на 2, на 3 бали. Кожен учень сам вибирає

собі завдання, яке йому під силу. Виконавши це завдання, він отримує вказану кількість балів, і вважається таким, що перейшов до наступного рівня.

Якщо ж учень не відповідає на запитання, він попадає до темниці. В темниці є також завдання, але в основному - задачі. Якщо учень справляється із завданням із темниці, він переходить до наступного рівня. Якщо ж ні, то хтось із команди повинен іти і визволяти в'язня, розв'язувати замість нього завдання, але бали заробляє вже собі.

Перед тим, як команда має вибрати, яким шляхом вона іде, буде відбуватися мнемотурнір - конкурс капітанів, де кожен капітан отримає по 5 запитань по знанню визначень, законів, формул. Капітан, який відповість на запитання краще, а це визначить журі, має право вибору камери, в яку йде його команда. Інша команда йде у ту що залишилася. Відповідати на відповідних рівнях команди будуть по черзі.

1. Питання на конкурс капітанів на 0 рівні по внутрішній енергії та видах теплопередачі.

1.   Що називається тепловим рухом?
2.   Що називається внутрішньою енергією тіла?

3.  Яким способом можна змінити внутрішню енергію?

6.  Що називають випромінюванням?

7.  Як змінюється внутрішня енергія тіла з підвищенням температури?

8.  Яким способом відбувається перенесення енергії від Сонця до            Землі?

9. Тепловими явищами називають явища, які пов'язані із зміною... 10. У яких одиницях вимірюється величина зміни внутрішньої енергії тіла?

2. Питання на конкурс капітанів по темах: «Нигрівання» і «Згоряння».

   1. Що називають кількістю теплоти?

   2. Від чого залежить кількість теплоти, яка потрібна на нагрівання

       тіла?

   3. Що називають питомою теплоємність?

   4. Що називають питомою теплотою згоряння палива?

   5. Про що говорить закон збереження і перетворення енергії в

       механічних і теплових процесах?

     6. Питома теплоємність речовини вимірюється в ... ?

7. Кількість теплоти, що виділяється при згоряннні палива

    визначається за формулою?

8. Кількість теплоти, що витрачається на нагрівання тіла,    

    визначається за формулою?

9. Питома теплота згоряння палива вимірюється в...?

   10. Як називається та частина внутрішньої енергії, яку тіло дістає або

      втрачає при теплопередачі?

3. Питання на конкурс капітанів по темах: «Плавлення і випаровування».

   1. Які агрегатні стани вам відомі?

2. Що називають плавленням?

 3. Що називають температурою плавлення?

4. Що називають твердненням або кристалізацією?

      5. Що називають питомою теплотою плавлення?

     8. Що називають конденсацією?

     9. Питомою теплотою пароутворення називають... ?

   10. Кількість теплоти, яка потрібна для перетворення в пару рідини,

    взятої при температурі кипіння визначається за формулою... ?

 4. Питання на конкурс капітанів по темах: «Парова турбіна», «Двигун внутрішнього згоряння».

1. Тепловими двигунами називають...
2. Які вам відомі види теплових двигунів?
3. Яке перетворення енергії відбувається в теплових двигунах?
4. Який двигун називають двигуном внутрішнього згоряння?
5. Який тип типлових двигунів є найбільш поширеним?
6. Які теплові двигуни називають паровими турбінами?
7. Що називають ККД теплового двигуна?
8. Чому ККД двигуна не може бути більший від 100%?
9. Чи можна вважати рушницю тепловим двигуном? Чому?

    10.  Які способи охолодження двигунів внутрішнього згоряння вам

     відомі?

ІІІ. Підсумок уроку, виставлення оцінок.

Можливі маршрути руху команд до «Вершини теплових явищ»

Додаток №1.

Внутрішня енергія.

Запитання на 1 бал:

1. Чому пилка нагрівається, якщо нею пиляти тривалий час?
2. Як зміниться внутрішня енергія газу при його раптовому стисненні?
3. У теплу кімнату внесли знадвору бутель, закритий корком. Через деякий час корок вискочив з бутля. Чому?

Запитання на 2 бали:

1. Чому, якщо швидко з'їзджати по жердині чи канату, можна обпекти руки?
2. Чому оболонки космічних кораблів виготовляють з тугоплавких сплавів?
3.   Чи може лід бути нагрівником?
4. Чи можна запалити сірники, не здійснюючи над ними механічної роботи?

Запитання на 3 бали:

1. Гумовий м'яч упав з деякої висоти. Ударившись об земдю, він підскочив угору. Які перетворення енергвї сталися при цьому? Чому м'яч підскочив не до того рівня, з якого упав?
2. При забиванні цвяха його головка нагрівається слабо, але коли цвях уже забито, то кілька ударів досить, щоб сильно нагріти її. Поясніть цей факт.

Додаток №2.

Види теплопередачі.

Запитання на 1 бал:

1. В якій сукні влітку менш жарко: в білій чи темній? Поясніть чому?
2. Який будинок тепліший, дерев'яний чи цегляний, якщо товщина стін однакова?

Запитання на 2 бали:

1. Яке призначення скла або поліетиленової плівки, якими накривають парники?
2. Мука з під жорен млина виходить гарячою. Хліб із печі також виймають гарячим. Чим в кожному з цих випадків зумовлене збільшення внутрішньої енергії тіла?
3.    Свічку, яка горить, піднесли до щілини під вхідними дверима в дім, і полум'я відхилилося назовні. Коли робили дослід улітку чи

взимку? 4. Чи можна передбачити, який напрям буде мати вітер на березі моря в жарку літню погоду вдень і вночі?

Запитання на З бали:

1. Чи горітиме гасова лампа в космічному кораблі, що знаходиться в стані невагомості, якщо хімічний склад повітря, його тиск такі ж як і на землі?
2. Коли грунт охолоджується сильніше, коли небо безхмарне чи вкрите хмарами?
3. Для чого потрібні подвійні віконні рами? Чи потеплішає у приміщенні взимку, якщо проміжки між рамами значно збільшити?
4. Яка температура в кімнаті, якщо металеві і дерев'яні деталі здаються на дотик однаково нагрітими?

Додаток №3.

Нагрівання.

Запитання на 1 бал:

Запитання на 2 бали:

1. Яка кількість теплоти виділиться, якщо чавунну болванку масою

     32 кг. охолоджувати від 1115 до 15 ° С?

2. Грілку наповнюють гарячою водою, але можна наповнити її й іншою гарячою рідиною. Назвіть причини, через які вода в цьому разі найкраще відповідає призначенню грілки. Яку з цих причин ви вважаєте головною?

3. Чому близькість водойм впливає на температуру повітря?

4. Який висновок можна зробити з досліду на змішування холодної і гарячої води? Чому на практиці ці енергії не дорівнюють одна одній?

Запитання на 3 бали:

1. На що більше витрачається енергії: на нагрівання чавунного горщика чи води, яку налито в нього, якщо їх маси однакові?

     с = 4200 Дж/кг.°С ; с = 540 Дж/кг.°С .

2. Алюмінієву та срібну ложки однакової маси опустили в окріп. Чи однакову кількість теплоти дістануть вони від води?

с = 920 Дж/кг. ⁰С ; с = 250 Дж/кг.°С .

Додаток № 4.

Згоряння.

Запитання на 1 бал:

1. Що означає вираз: питома теплота згоряння палива становить 1.4 ∙ 10 Дж/кг?
2. Які дрова - березові, соснові чи осикові в результаті повного згоряння виділяють більшу кількість теплоти, якщо вони всі однаково висушені і маса їх однакова?

q _сосн. = 1.3 ∙ 10 ⁷ Дж/кг;  q _осики = 2.3 ∙ 10⁷ Дж/кг; q _берези = 2.3∙ 40 ⁷ Дж/кг

3. Що потрібно знати, щоб обчислити кількість теплоти, що виділиться внаслідок згоряння палива?
4.    Скільки енергії виділяється про повному згорянні 1 кг. бензину?

       q _{бензину}   =46∙10 ⁷ Дж/кг

Запитання на 2 бали:

q _дров= 1,3 ∙ 10⁷ Дж/кг ;q _водню = 12 ∙ 10 ⁷ Дж/кг

Запитання на 3 бали:

1. Температура плавлення сталі 1400 °С. У результаті згоряння пороху в каналі ствола гармати температура досягає 3600 °С. Чому ствол гармати не плавиться під час пострілу?
2. Питома теплота згоряння бензину в 1,7 раза перевищує питому теплоту згоряння спирту. Чи означає це, що при згорянні 1л. бензину виділяється в 1,7 раза більша кількість теплоти, ніж при згорянні 1л. спирту?

ρ _{бензину} = 0,71 • 10 ^З кг/м ³;   ρ _спирту= 0,8 • 10 ^З кг/м ³

Додаток № 5.

Павлення і тверднення.

Запитання на 1 бал:

1. Чому взимку під час тривалих зупинок воду з радіатора зливають?
2. Поясніть на основі молекулярно-кінетичної теорії, чому не підвищується температура під час плавлення тіл?

Запитання на 2 бали:

Запитання на 3 бали:

Додаток № 6.

Випаровування і кипіння.

Запитання на 1 бал:

1.   Що є основною причиною того, що хліб з часом черствіє?

2. Чому рослини пустелі: саксаул, верблюжа колючка та інші не мають листя?
3. Навіщо овочі або фрукти, що призначені для сушіння нарізають тонкими скибками?

Запитання на 2 бали:

1.   Навіщо спітнілого після їзди коня вкривають на морозі попоною?

2. Що має більшу внутрішню енергію: вода при температурі 100 °С чи пара такої самої маси при тій самій температурі?

Запитання на 3 бали:

1. Скільки теплоти виділяється при конденсації 2 кг. стоградусної пари і подальшому охолодженні одержаної води до 40 °С?

     r _води =2,3 · 10 ⁶ Дж/кг.

2. Чи можна закип'ятити воду в стані невагомості?

Додаток № 7.

Парова турбіна.

Запитання на 1 бал:

1.   У чому відмінність будови турбін і поршневих машин?
2.   З яких частин складається парова турбіна і як вона працює?

Запитання на 2 бали:

1. Чому в парової турбіни температура відпрацьованої пари нижча, ніж температура пари, що надходить на лопаті турбіни?
2. Чому в парових турбінах лише частина внутрішньої енергії пари перетворюється в механічну енергію?
3. Чому циліндр двигуна внутрішнього згоряння потребує під час роботи охолодження, а циліндр, в який вміщують парову турбіну не потребує?

Запитання на 3 бали:

1. В одну з потужних парових турбін пара надходить при температурі 480 °С, у другу - при температурі 550 °С. Яка з турбін має більший ККД, якщо відпрацьована пара має однакову температуру?
2. В одній з парових турбін для виконання корисної роботи використовується 1/5 частина енергії, що виділяється під час згоряння пального, у другій – 1/4 частина. ККД якої турбіни більший? Відповідь обгрунтуйте.

Додаток № 8.

Двигун внутрішнього згоряння.

Запитання на 1 бал:

1.   Де використовують двигун внутрішнього згоряння?
2.   З яких частин складається двигун внутрішнього згоряння?

Запитання на 2 бали:

1. Чому температура газу у двигуні внутрішнього згоряння під час такту "робочий хід" знижується?
2. Під час яких тактів закриті обоє клапанів у чотирьохтактному двигуні внутрішнього згоряння?
3. У якому випадку газ у циліндрі двигуна внутрішнього згоряння має більшу внутрішню енергію: в кінці такту всмоктування чи в кінці такту стискання?

Запитання на 3 бали:

1. Як впливає неповне згоряння палива в двигуні внутрішнього

2.  Які способи підпалювання горючої суміші використовують у

двигунах внутрішнього згоряння?

3.  Для чого в циліндрі двигуна внутрішнього згоряння рідке пальне

подається в розпиленому стані?

Темниця. Внутрішня енергія.

Запитання на 1 бал:

1. Чи залежить внутрішня енергія тіла від його руху й положення відносно інших тіл?
2. Чому під час обробки деталі напильником, деталь і напильник нагріваються?

Запитання на 2 бали:

1. Чому кульковий підшипник у машині нагрівається менше, ніж підшипник ковзання?
2. Чому запалюється пальне в капсулі патрона при ударі по ньому бойком під час пострілу?

Запитання на 3 бали:

а) терті;

б) ударі;

в) стисканні.

Види теплопередачі

Запитання на 1 бал:

1. Перед тим, як налити в склянку окріп, туди опускають чайну ложку. Поясніть, для чого це роблять.
2. Чому брудний сніг у сонячну погоду тане швидше, ніж чистий?

Запитанння на 2 бали:

1. Навіщо у верхніх і нижніх частинах корпусів проекційних апаратів, великих електричних фонарів, кіноапаратів роблять отвори?
2. У яких пічних трубах тяга більша, у металевих чи такої самої висоти, зроблених з цегли? Поясніть чому.

Запитання на 3 бали:

1. Якщо дерев'яний циліндр, інкрустований металом, обгорнути

папером і потримати над полум'ям спиртівки, то папір обвуглюється спочатку в місцях, які не стикаються з металом. Чому?

2. Чи можна закип'ятити воду в каструлі за допомогою

електронагрівача, поміщеного у верхніх шарах води? Відповідь поясніть.

Нагрівання і охолодження.

Запитання на 1 бал:

1. Питома теплоємність речовини вимірюється в а) Дж; б) Дж/кг °С; в) Дж/кг.
2. Кубики виготовлені з міді, сталі та алюмінію масою 1 кг. охолоджують на 1 °С. На скільки і як зміниться внутрішня енергія кожного кубика?  с _міді⁼380 Дж/кг °С;  с _сталі =500 Дж/кг °С;

с _{алюмінію}⁼ 920 Дж./кг. ⁰С.

Завдання на 2 бали:

1. Яка кількість теплоти потрібна для нагрівання цегляної печі масою 1,5 т. від 10 до 20 °С. с _цегли=880 Дж/кг ° С.

2.   В алюмінієвій каструлі, маса якої 800 г. нагрівається 5 л. води від

10 °С до кипіння. Яка кількість теплоти піде на нагрівання каструлі і води?  с _алюм. =920 Дж/кг °С; с _води=4200 Дж/кг °С.

Запитання на 3 бали:

с _сталі =500 Дж/кг °С.

питому теплоємність цегли. С _вода=4200 Дж/ кг °С.

Згоряння.

Запитанняна 1 бал:

1. Яка кількість теплоти виділяється при повному згорянні 5 кг. бензину?   q _{бензину} =46 • 10⁶ Дж/кг.

1. У результаті повного згоряння тротилу масою 10 кг. виділяється 1,5 • 10⁸ Дж. енергії. Чому дорівнює питома теплота згоряння тротилу?
2. Скільки потрібно спалити кам'яного вугілля, щоб виділилось

     1,5 • 10⁸ Дж. енргії?  q _{вугілля} = 30 · 10⁶ Дж/кг.

Завдання на 3 бали:

1. На скільки градусів можна нагріти воду масою 22 кг., спаливши гас масою 10 кг., якщо вважати, що теплота, яка виділяється в результаті згоряння, повністю піде на нагрівання води?

     С _води =4200 Дж/кг °С;   д_гас_У = 46*10⁶ Дж/кг.

2. Яку масу води, взятої при температурі 14 °С можна нагріти до 50 ° С, спаливши 30 г спирту, якщо вважати що вся теплота, що виділяється під час згоряння спирту піде на нагрівання води?

с _води =4200 Дж/ кг ° С; q _спирту =27 • 10⁶ Дж/кг.

Плавлення і тверднення.

Запитання на 1 бал:

Завдання на 2 бали:

t _{пл. сталі} ⁼  1400 ⁰ С;  t _{пл.міді}⁼ 1083 ⁰С/

Завдання на 3 бали:

1. Скільки теплоти виділяється при кристалізації 5 кг. води і

подальшому пониженні температури льоду до -10 °С. Питома

теплоємність льоду 2,1· 10³ Дж/кг °С.

однакова і рівна 0 °С). Один учень стверджує, що вода замерзне, а

другий - що лід розтане. А яка ваша відповідь?

Випаровування і кипіння.

Завдання на 1 бал:

1.   Чому скошена трава висихає швидше у вітряну погоду, ніж у тиху?
2.   Сирі дрова горять гірше, ніж сухі. Чому?

Завдання на 2 бали:

1. Чому після миття підлоги в кімнаті відчувається прохолода?

2. В одну склянку налили ефір при температурі 20 °С, у другу - воду при такій самій температурі. В посудини опустили термометри. Який з них показуватиме нижчу температуру?

Запитання на 3 бали:

1. Чи може вода кипіти при температурі меншій 100 °С і залишатися рідиною при 120 °С?
2. Скільки треба спалити бензину, щоб виділилась така кількість теплоти, яка потрібна для нагрівання 4 л. води від 20 °С до кипіння і перетворення її п'ятої частини в пару? q _{бензину} = 4,6 · 10 Дж/кг.

Парова турбіна.

Запитання на 1 бал:

1. Пояснити, які перетворення енергії відбуваються у паровій турбіні?

2. Показати на макеті парову турбіну і розповісти про її принцип роботи.

Завдання на 2 бали:

1. Пояснити, які теплові двигуни більше за все забруднюють повітря у

великих містах, а які менше?

 2. Який ККД теплового двигуна, що виконав корисну роботу 70 КДж,

якщо при повному згорянні палива виділилась би енергія 200 КДж.

Завдання на 3 бали:

1. Що вам відомо про історію виникнення парової турбіни?

2. Скільки гасу треба спалити у гасовому пальнику "керогазі" з ККД  

    20%. щоб перетворити в пару 250 г кип'ятку? q _гасу=4,6 · 10 Дж/кг;

r  _води=2,3 · 10⁶ Дж/кг.

Двигун внутрішнього згоряння.

Запитання на 1 бал:

1. Що являє собою горюча суміш, яка подається в циліндр двигуна внутрішнього згоряння?

2. Продемонструвати на макеті роботу двигуна внутрішнього згоряння.

Запитання на 2 бали:

Запитання на 3 бали:

1. Автомобіль розвиває силу тяги 2 кН. Яка маса бензину витрачається двигуном автомобіля з ККД 25% на шляху 100 км.?  q _{бензину}⁼4,6 · 10⁷ Дж/кг.
2. Двигун внутрішнього згоряння потужністю 36 кВт за 1 годину роботи витратив 14 кг. гасу. Визначити ККД двигуна.

q _гасу  = 46 · 10 ⁶  Дж/кг.

Додаток Б

Урок – гра  “Перший  мільйон”

Повторення й узагальнення знань по  темі:

“Електромагнітні  коливання  і  хвилі”

 Фізика – 11 клас.

Вчитель фізики

Соколівської ЗОШ І-ІІІ ст. ім. В. Кальби

Буського району

Ксьондзик М.Г.

2011 рік.

  Тема року: Повторення й узагальнення знань по тему: «Електромагнітеі коливання і хвилі».

Тип уроку: урок-гра.

Мета уроку: - перевірити знання учнів по даній темі;

                       - створити умови для розвитку особистості учнів;

                       - виховувати прагнення до лідерства та самовдосконалення;

                       - спонукати учнів до опрацювання додаткової літератури;

                       - розвивати логічне мислення;

                       - застосовувати набуті теоретичні знання для розв'язання  

                         фізичних задач у повсякденному житті.

Правила гри.

     На уроці присутні всі учні 11 класу, а також можуть бути запрошені учні інших класів, вчителі, гості. За правилами гри кожен етап розпочинається відбірковим туром, у якому беруть участь всі учні. Переможець відбіркового туру стає учасником гри. Під час якої може скористатись трьома підказками:

1)  50 на 50 (де дві неправильні відповіді будуть забрані);

2)  дзвінок другові (можна звернутись за допомогою до будь-кого із присутніх в класі, за винятком вчителя, або скористатись мобільним телефоном);

3) допомога залу (присутні в класі голосуютьза той чи іншиц варіант відповіді).

     В грі чотири фіксованих етапи:

• давши 3 правильних відповіді учасник набирає 500 умовних гривень і отримує 3 бали;
• давши 6 правильних відповідей учасник набирає 4000 умовних гривень і отримує 6 бали;
•  давши 9 правильних відповідей учасник набирає 32000 умовних гривень і отримує 9  балів;
• давши 12 правильних відповідей учасник набирає 100000 умовних гривень і отримує 12 балів.

     На кожному етапі учень може припинити гру і отримати зароблену кількість балів, або давши неправильну відповідь, отримати раніше фіксовану кількість балів.

     Якщо в класі багато учнів, то доцільно, кожному учневі дати індивідуальний тур для самостійного опрацювання.

1. ВІДБІРКОВИЙ  ТУР:

Розмістити  ці  величини  у  порядку  зростання:

а)  1м,   б)  1 см,     в)  1 мм,       г)  1 км.

ЗАВДАННЯ  ДЛЯ  ПЕРШОГО  ТУРУ

1. 100

 Сила  вимірюється  в

А)  Ньютонах;    б) метрах;     в) грамах;     г)  омах.

2).  300

Дальтоніки  -  це  люди:

А) які  не  бачать;

Б) не  розрізняють  кольорів;

В) не  розрізняють  білого  і  чорного  кольорів;

Г) бачать  далеко.

3).  500

Електромагнітні  хвилі  рухаються  зі  швидкістю

А) звуку;   б) світла;    в) поїзда;    г) літака.

4).  1000

Звукові  хвилі  -  це  хвилі  з  частотою:

А)  більше  20000 Гц                    б) 16 - 20 000 Гц

В) менше  16 Гц                            г) 100000 Гц

5). 2000

Резонанс – це:

А) явище  пов’язане зі зростанням  частоти  коливань;

Б) явище  пов’язане  зі  зміною  фази  коливань;

В) явище  пов’язане  з  збільшенням  тертя;

Г) явище  різкого  збільшення  амплітуди  коливань  коли  частота  зміни  зовнішньої  сили  збігається  з  частотою  вільних  коливань.

6. 4000

Електромагнітна  хвиля  -  це:

А) поширення  в  просторі  магнітного  поля, в якого  змінюється  індукція;

Б) поширення  в  просторі  електричного  поля,  в  якого  змінюється  напруженість;

В)  поширення  в  просторі  електромагнітного  поля,  в  якому  напруженість  електричного  і  індукція  магнітного  поля  змінюються  періодично;

Г) поширення  в  просторі  електромагнітного  поля,  в  якому  напруженість  електричного  і  індукція  магнітного  поля  змінюються не періодично.

7. 8000

Найпростішим  випромінювачем  електромагнітних хвиль є:

А) вібратор;

Б) радіо;

В) закритий коливальний  контур;

Г) телевізор.

8. 16000

Рентгенодіагностика – це:

А) явище  виявлення  дефектів  в  деталях  машин;

Б) явище виявлення  аномалій  на  планетах;

В) явище  виявлення  дефектів  в  спорудах;

Г) явище  виявлення  змін  в  організмі  людини.

9. 32000

Дисперсія  свідчить  про те, що:

А) світлові  хвилі  поширюються  в  різних  середовищах;

Б) світлові  хвилі  різної  частоти  поширюються  в  речовині  з  різними  швидкостями;

В) світлові хвилі однакової частоти поширюються в речовині  з різними швидкостями;

Г) огинання світлом  непрозорих  тіл.

10.   64 000

Як  пояснити  той  факт, що штучні  супутники  і  космічні  кораблі,  які  рухаються  у  високих  шарах  атмосфери, стають  джерелами  рентгенівського випромінювання:

А)  супутники  і  космічні  кораблі  самі  випромінюють  рентгенівське  випромінювання;

Б) джерелом  випромінювання  є  метеорити  і  комети,  які  зустрічаються  їм на  шляху;

В) у зв’язку  з  тертям, яке виникає  під  час  руху  супутника  в  верхніх  шарах  атмосфери,  він  нагрівається  і  стає  джерелом  випромінювання;

Г) у високих  шарах  атмосфери  є  швидкі  електрони  і  йони,  які  налітають  на  супутники  і  кораблі  і  гальмуються, внаслідок  чого  випромінюють  рентгенівські  промені.

11).  125 000

Чому  не  можна  здійснити  радіозв’язок  з  підводним  човном,  який  перебуває  під  водою, за допомогою електромагнітних  хвиль:

 а)  електромагнітна  хвиля  відбивається  від  поверхні  води;

 б) морська  вода  поглинає  електромагнітні  хвилі, оскільки  є  провідником;

в) електромагнітна  хвиля відбивається  від  нерівності  дна  моря  і  утворюється  розмитий  сигнал;

г) підводний  човен, вкритий  металічною  обшивкою  через  яку  не  проходить  електромагнітна  хвиля.

12).  1000000

Чому  надзвукові  літаки  і  ракети  в  польоті  є  могутніми  інфрачервоними  випромінювачами:

А) під час польоту сильно нагрівається головна частина літаків або ракет, яка долає великий опір повітря;

Б) джерелом  випромінювання  є  вільні  електрони  і  йони,  які  стикаються  з  поверхнею  літака  чи  ракети;

В) джерелом  випромінювання  є  молекули  повітря,  які  стикаються  з  поверхнею  літака  і  руйнуються;

Г) гази, які вилітають  з  ракети  мають  частоту  інфрачервоного світла.

ІІ.  ВІДБІРКОВИЙ  ТУР:

Розмістити  ці  величини  у  порядку  спадання:

А) 1 см. куб.;   б) 1 л,    в)  1 м. куб.;    г)  1 км. куб.

      ЗАВДАННЯ  ДЛЯ  ДРУГОГО  ТУРУ

1).  100

Частоту  вимірюють  в

А) Ньютонах;  б) Герцах;  в) Вольтах;   г) Амперах.

2. 300

Електромагнітне  поле  це:

А) поле, де  розсипані  магніти;

Б) поле, навколо  провідника  зі  струмом;

В) поле навколо  магніту;

Г) єдність  електричного  і  магнітного  поля.

3. 500

Трансформатор

А) виробляє  електричну  енергію;

Б) споживає  електричну  енергію;

В) підвищує  або  понижує  напругу;

Г) транспортує  електричну  енергію.

4. 1000

Період  коливань  математичного  маятника  можна  визначити  за  формулою:

А)                                б)                             в)                           г)

5. 2000

Яка  країна  широко  використовує  геотермальну  енергію /висока  температура  надр  земної  кори, гейзери, вулкани/  для  вироблення  теплової  енергії

А) Англія;   б) Ісландія;   в) Швейцарія;   г) Швеція.

6. 4000

Радіолокація  -  це  метод

А) визначення  положення  предмета  відносно  точки  відліку;

Б) точного  визначення  і  виявлення  положення  предметів;

В) виявлення  плям  на  Сонці;

Г) виявлення  дефектів  у  спорудах.

7. 8000

Яка  з  даних  тварин  здатна  безпомилково  знаходити  свої  жертви  в  повній  темряві, користуючись  інфрачервоним  випромінюванням:

А) кажан;   б) сова;   в) гадюка;   г) лисиця.

8. 16000

Абсолютний  показник  заломлення  показує:

А) у скільки  разів  швидкість  світла  у  склі  більша, ніж  у  повітрі;

Б) у скільки  разів  швидкість  світла  у  склі  менша,  ніж  у  повітрі;

В) у скільки  разів  швидкість  світла  у  вакуумі  більша, ніж  у  повітрі;

Г) у скільки разів швидкість  світла  у  вакуумі  менша, ніж  у  повітрі.

9. 32000

Чому  вежі  телецентрів  будують  дуже  високими?

А) для збільшення  радіуса  телемовлення;

Б) для зменшення  відстаней  до  приймачів;

В) тому, що всі вони мають бути  стандартні, по висоті Ейфелевої  Вежі;

Г) оскільки  на  вершині  кожної  вежі  світить  червоне  світло, то вони  є  маяками  для  літаків.

10.  64000

Яку  властивість  інфрачервоних  променів  використовують  під  час  сушіння  деревини, сіна, овочів?

А) світлову  дію;

Б) теплову  дію;

В) хімічну  дію;

Г) магнітну  дію.

11.   125000

Чому  високо  в горах  загоряють  особливо  швидко?

А) тому, що там  вища  температура;

Б) тому, що там ближче  до  Сонця;      

В) тому, що менше  вбирання  ультрафіолетової  частини  спектра  атмосферою;

Г) тому,  що  більше  вбирання  ультрафіолетової  частини  спектра  атмосферою.

12.   1000 000

Чому  перед  тим  як  зробити  рентгенівський  знімок  шлунка, хворому  дають  барієву  кашу?

А) солі  барію  значно  краще  вбирають  рентгенівські  промені;

Б) тому, що рентгенівське  проміння  легко  проходить  через  барій;

В) тому, що барій є лікувальною  речовиною  оболонки  шлунка;

Г) барій  добре  відбиває  рентгенівське  проміння  і  тому  ми  маємо  чітке  зображення  на  знімку.

ІІІ  ВІДБІРКОВИЙ  ТУР.

Розмістіть  електромагнітні  хвилі  починаючи  з  хвиль  найбільшої  довжини

А) видиме  випромінювання

             Б) інфрачервоне  проміння

             В) ультрафіолеетове

             Г) рентгенівське  випромінювання

ЗАВДАННЯ  ДЛЯ  ТРЕТЬОГО  ТУРУ

1. 100

Інтерференція  спостерігається  під  час  накладання

А) компланарних  хвиль

Б) колінеарних  хвиль

В) когерентних  хвиль

Г) паралельних  хвиль

2)  300

Демодуляція  -  це  процес

А) виділення  інформації  з  прийнятих  модульованих  коливань

Б) космічних  коливань

В) звукових  коливань

Г) світлових  коливань

2. 500

Радіо  створив:

А) Герц;   б) Попов;  в) Максвел;  г) Фарадей.

4).  1000

Швидкість  звуку  в  повітрі  при  0 С

А) 3 х 10  м/с

Б) 343 м/с

В) 333 м/с

Г) 1407 м/с

5. 2000

Камертон  є:

А) приймачем  звуку

Б) модулятором  звуку

В) відтворювачем  звуку

Г) джерелом  звуку

6. 4000

Поперечною  називається  хвиля  -

А) коливання  середовища  перпендикулярні  до  напрямку  поширення  хвилі;

Б) коливання  середовища  у  тому  самому  напрямі, в якому  поширюється  хвиля;

В) коливання  середовища  паралельні  до  напрямку  поширення  хвилі;

Г) коливання  середовища  колінеарні  до  напрямку  поширення  хвиль.

7. 8000

Швидкістю  хвилі  називають –

А) відстань  між  двома  сусідніми  гребенями;

Б) швидкість  з  якою  переміщається  гребінь;

В) частоту  коливань  гребеня;

Г) відношення  шляху  до  часу.

8. 16000

Трансформатор  називають  знижувальним  якщо:

А) кількість  витків  на  вторинній  обмотці  більша, ніж на первинній;

Б) кількість  витків  однаково  на  обох  обмотках;

В) кількість  витків  на  вторинній  обмотці  менша, ніж  на  первинній;

Г) марки   КІ.

9. 32000

Приймальна  електронно-променева  трубка  називається

А) когерер

Б) кінескоп

В) відікон

Г) модулятор

10.   64 000

Від  чого  залежить  колір  непрозорого  предмета?

А)  від  зору  людини;

Б) від того, промені  якого  кольору  він  випромінює;

В) від того, промені якого кольору він вловлює;

Г) від того, промені  якого  кольору  від  нього  відбиваються

11.   125000

Чому  електрозварники  працюють  в  темних  захисних  окулярах  із  скла?

А) затемнене  скло  буде  затримувати  ультрафіолетове  і  інфрачервоне  випромінювання;

Б) затемнене  скло  буде  затримувати  ультрафіолетове  і  ренгенівське  випромінювання;

В) затемнене  скло  буде  затримувати  інфрачервоне  і  гама – випромінювання;

Г) затемнене  скло  буде  затримувати  інфрачервоне  випромінювання.

12.    1000 000

У  парниках  ставлять  звичайне  скло, а колби  для  ртутних  медичних  ламп  виготовляють  з  кварцового  скла. Чому?

А) кварцове  скло  добре  пропускає  інфрачервоне  проміння;

Б) кварцове  скло  погано  пропускає  інфрачервоне  проміння;

В) кварцове  скло  добре  пропускає  ультрафіолетове  проміння;

Г) кварцове  скло  погано  пропускає  інфрачервоне  проміння.

           ІV   ВІДБІРКОВИЙ  ТУР

            Розмістити  ці  десяткові  приставки  в  порядку  зростання

           А)  нано, /н/       Б) піко /п/,    в)  мілі  /м/,    г)  мікро  /мк/

           ЗАВДАННЯ  ДЛЯ  ЧЕТВЕРТОГО  ТУРУ

          100

Дифракція – це явище

А) розгалуження  хвиль;

Б) огонання  хвилями  перешкод;

В) накладання  одна  на  одну  хвиль  однакової  довжини;

Г) повного  відбивання  світлової  хвилі.

1. 300

Рентгенівські  промені  -  це  промені  добре  які  проходять  через:

А) м’язові  тканини

Б) метали

В) кістки

Г) бетонні  укриття

2. 500

Довжиною  хвилі  називають

А) максимальну  висоту  гребеня;

Б) відстань  між  двома  точками;

В) відстань  між  двома  сусідніми  гребенями;

Г) відстань  між  двома  будинками.

3. 1000

Яке  з  перелічених  джерел  не  є  джерелом  інфразвуку?

А) землетрус

Б) удари  грому

В) виверження  вулканів

Г) кварцова  пластина.

4. 2000

Перший  закон  відбивання  світла  формується  так:

А) промені  падаючий  і  відбитий  лежать  в  одній  площині  з  перпендикуляром  до  відбиваючої  поверхні;

Б) промені  падаючий  і  відбитий  лежать  в  різних  площинах  з  перпендикуляром  до  відбиваючої  поверхні;

В) кут  падіння  дорівнює  куту  відбивання;

Г) кут  падіння  більший  кута  відбивання.

5. 4000

Виникнення  веселки  пояснюється:

А) розкладанням  білого  світла  на  кольори  внаслідок  заломлення;

Б) поляризацією  світла;

В) дифракцією  світла;

Г) інтерференцією  світла

6. 8000

Для  чого  не  використовують  інтерфереметри?

А) для  спостереження  дифракції;

Б) для точного  вимірювання  довжини  і  кутів;

В) для  визначення  показника  заломлення  прозорих  середовищ;

Г) для  контролю  якості  шліфованих  виробів. 

7. 16000

Телевізійна  система  складається  з  таких  частин:

А) діода  і  увімкненого  до  нього  паралельного  з’єднання  конденсатора  і  телефона;

Б) передавача, приймача  і  каналу  зв’язку;

В) демодулятора  і  телефона;

Г) відікона,  кінескопа.

8. 32000

Необхідною  умовою  поширення  звукових  хвиль  є:

А) висока  частота  цих  хвиль;

Б) велика  довжина  хвиль;

В) існування  пружного  середовища  між  вібратором  і  приймачем;

Г) відсутність  пружного  середовища  між  вібратором  і  приймачем.

9.   64000

Чому  лампові  радіоприймачі  більш  чутливі  ніж  детекторні?

А) в ламповому  відбувається  підсилення  прийнятих  сигналів, а в детекторному  ні;

Б) детекторний  приймач  вимикає  джерела  живлення  а  ламповий  -  ні;

В) детекторний  приймач  більш  складний  в  експлуатації, ніж  ламповий;

Г)  ламповий  приймач  не  реагує  на  зміну  середовища.

10.  125000

Що би було, якби  людські  очі  сприймали  інфрачервоні  промені?

А)  ми  краще сприймали  гаму  кольорів;

Б) ми нічого  окрім  власного  випромінювання  не  приймали б;

В) ми змогли б бачити дуже  далеко;

Г) ми  змогли б бачити  у  темряві.

11.   1000 000

В  чому  полягає  зміст  терміну “просвітлена оптика”?

А) гасіння  хвиль  відбитих  від  поверхні  лінзи  і  плівки;

Б) підсиленні  хвиль  відбитих  від  поверхні  лінзи  і  плівки;

В) утворенні  когерентних  хвиль;

Г) утворенні  ефекту  Доплера.

V  ВІДБІРКОВИЙ  ТУР

Розмістити  ці  десяткові  приставки  в  порядку  спадання:

А)  тера /Т/,   б) кіло /к/,   в) мега /М/,     г) гіга /Г/.

ЗАВДАННЯ  ДЛЯ  П’ЯТОГО  ТУРУ

1. 100

В  радіо  створеному  Поповим  електромагнітні  хвилі  сприймав:

А) собака  Павлова;

Б) дельфін  за  допомогою  ехолокації;

В) кажан  за  допомогою  ультразвуку;

Г) когерер.

2. 300

Які  з  даних  типів  електростанцій  не  фуннкціонують  на  Україні?

А) ТЕС;   б) ГЕС;   в) ВЕС;   г) АЕС

3. 500

Катастрофа,  якого  пароплава  в  1912  році, заставила  вчених  створити  перший  гідролокатор:

А) “Титаніка”                   б) “Нахимова”

В) “Аврори”                      в)   криголама  “Ленін”

4. 1000

Спостерігати  і  досліджувати  електромагнітні  коливання  зручно  за  допомогою:

А) телевізора                  б) генератора

В) осцилографа              г) конденсатора

5. 2000

Швидкість  хвилі  визначають  за  формулою:

А)                 б)                      в)                      г) 

6. 4000

Ультразвук – це  хвиля  з  частотою:

А) менше  20 000 Гц                            б) 16 – 20 000 Гц

В) більше 20 000 Гц                             г) 20 Гц

7. 8000

У  твердих  тілах  можуть  існувати:

А) тільки  поздовжні  хвилі

Б) тільки  поперечні  хвилі

В) не існує  ніяких  хвиль

Г) поперечні  і  поздовжні  хвилі.

8. 16000

Необхідною  умовою  електромагнітних  хвиль  достатньої  інтенсивності  є:

А) висока  частота  коливань  електромагнітного  поля;

           Б) низька  частота  коливань  електромагнітного  поля;

           В) поляризація  світла;

           Г) поперечність  електромагнітної  хвилі.

9. 32000

Рентгенівське  випромінювання  називають  гальмівним  тому, що:

А) рентгенівькі  промені  іонізують  повітря;

Б) під час  гальмування  кінетична  енергія  електронів  перетворюється  в  енергію  електромагнітного  випромінювання;

В) воно  викликає  свічення  деяких  речовин;

Г) воно  проникає  через  непрозорі  тіла.

10.  64000

У  дифракційних  решітках:

А) світло  заломлюється;

Б) відбувається  дифракція  світла;

В) спостерігається  інтерференція  світла;

Г) спостерігається  поляризація  світла.

11.  125000

Що не можна зробити  за  допомогою  інфразвуку?

А) визначити  епіцентр  землетрусу;

Б) провести  зондування  атмосфери;

В) вивчати  будову  земної  кори;

Г) провести  дефектоскопію.

12. 1000 000

Що  таке  “голос  моря”?

А) інффразвукові  коливання  з  частотою  біля  10 Гц,  які  виникають  над  морем  під  дією  штурмового  вітру;

Б) ультразвукові  коливання, які  виникають  внаслідок  руху  підводних  човнів;

В) інфразвукові  коливання,  які  виникають  внаслідок  підземних  поштовхів  на   дні  моря;

Г) Ультразвукові  коливання, що викликані  коливанням  водяної  поверхні  під  час  шторму.

VІ  ВІДБІРКОВИЙ  ТУР

Розмістити  ці  тверді  тіла  за  зростанням  густин:

А)  алюміній;  б) лід;    в) свинець;   г) цинк.

ЗАВДАННЯ  ДЛЯ  ШОСТОГО  ТУРУ

1. 100

Властивості  електромагнітних  хвиль  залежить  від:

А) розмірів

Б) маси

В) довжини хвилі

Г) густини хвилі

2. 300

Де не використовують  радіолокацію?

А) медицина;

Б) транспорт;

В) космічних  дослідженнях;

Г) військова  справа.

3. 500

Розділ  фізики, який  вивчає  способи  збудження  звукових  хвиль, їх поштрення  і  взаємодію  називають:

А) кібернетика                             б) акустика

В) механіка                                   г) динаміка

4. 1000

Яка  роль  деки  у  струнних  інструментах?

А) гарний  зовнішній  вигляд;

Б) подає  інструменту  товарного  вигляду;

В) підсилює  звук;

Г) робить  звук  глухішим.

5. 2000

Інфразвукові  хвилі – це хвилі  з  частотою:

А) нижче  16 Гц,                      б) більше  20 000 Гц

В) 50 000 Гц                             г) 100 000 Гц

6. 4000

Абсолютним  показником  заломлення  називають  показник  заломлення  на  межі: 

А)  скло – повітря

Б)  повітря – вода

В) вакуум - прозоре середовище

Г) скло – вода.

7. 8 000

Інтерференцією  хвиль  називають:

А) явище  підсилення  коливань  в  одних  точках  середовища  і  послаблення  в  інших;

Б) огинання  хвилею  перешкод;

В) залежність  показника  заломлення  від  кольору;

Г) відхилення  хвиль  від  прямолінійного  руху.

8. 16000

Пластинки  з  якого  матеріалу  можна  використати  для  з’ясування  поперечної  світлової  хвилі?

А) ебоніту; б) турмаліну;   в) нафталіну;  г) скла.

9. 32000

Чому  радіоприймач  в  автомобілі  погано  працює, коли  проїздити  під  естакадою  чи  мостом?

А) міст  вловлює  електромагнітні  хвилі;

Б) міст  інтерферує  електромагнітні  хвилі;

В) міст  відбиває  електромагнітні  хвилі;

Г) міст  поляризує  електромагнітні  хвилі.

10.       64000

З  якою  метою  металізують  костюми  пожежників  і  сталеварів?

А) з  метою  зменшення  теплопровідності  одягу;

Б) з  метою  відбивання  інфрачервоного  випромінювання;

В) з метою  захисту  від  ультрафіолетових  променів;

Г) з метою  захисту  від  рентгенівських  променів.

11.       125000

Для  чого  не  використовують  ультрафіолетові  промені:

а) для стерилізації операційних  палат;

б) для  виявлення  прихованих  написів  або  стертого  тексту;

в) для  руйнування  злоякісних  пухлин;

г) для  утворення  вітаміну  Д.

12.       1000 000

Озонові  дири – проблема  сучасного  світу, яке  випромінювання  вривається  через  них  з  космосу?

А) інфрачервоне

Б) ультрафіолетове

В) рентгенівське

Г)   Ј - випромінювання.

VІІ  ВІДБІРКОВИЙ  ТУР

Розмістити  ці  рідини  в  порядку  спадання  густин:

А) вода;   б) ртуть;  в) спирт;  г) сірчана  кислота.

ЗАВДАННЯ  ДЛЯ  СЬОМОГО  ТУРУ.

1. 100

Силу струму  позначають  літерою:

А) И;   б) І;     в) К;   г)  Р.

2. 300

Показник  заломлення  визначають  за  формулою:

А)                         б)                            в)                              г)

3. 500

Когерентні  хвилі – це  хвилі:

А) паралельні  одна  одній;

Б) мають однакову частоту і незмінну різницю фаз;

В) мають  різну  частоту;

Г) мають  різні  періоди  і  довжини  хвиль.

4. 1000

Поширення  в  просторі  електромагнітного  поля  називається:

А)  індукцією;                                  Б)  індуктивністю;

В) електромагнітною  хвилею;      Г)  вібратором.

5.  2000

Реальність  існування  електромагнітних  хвиль  експериментально  доведена:

А) Герцем                         б) Рентгеном

В) Полюєм                        г) Фарадеєм

6. 4000

Дифракційна  решітка:

А) заломлює  світло

Б) поглинає  світло

В) розкладає  біле  світло  у  спектр

Г) поляризує  світло

7. 8000

Електричним  резонансом  називається:

А) явище  різкого  збільшення  частоти;

Б) явище  різкого  зростання  сили  струму  за  певної  частоти;

В) явище  різкого  зростання  напруги;

Г) явище  різкого  зростання  опору.

8.  16000

Другий  закон  відбивання  світла  читається  так:

А) кут  заломлення  дорівнює  куту  падіння;

Б) кут  падіння  більший  за  кут    відбивання;

В) кут  падіння  і  кут  заломлення  лежать  в  одній  площині;

Г) кут  відбивання  дорівнює  куту  падіння.

9. 32000

Що  з  перелічених  явищ  не  є  наслідком  інтерференції  світла?

А) кольорові  розводи  на  плівках  бензину;

Б) красиве  забарвлення  мильних  бульбашок;

В) кольорові  розводи  на  плівках  олії;

Г) виникнення  веселки.

10.   64000

Колір  прозорого  тіла визначається  складом  того  світла:

А) яке  проходить  крізь  нього;

Б) яке  поглинається  ним;

В) яке  відбивається  від  нього;

Г) яке  заломлюється  на  ньому.

11.   125000

На  принципі  чого  грунтується  дія  приладів  нічного  бачення?

А) ультрафіолетове  випромінювання;

Б) рентгенівське  випромінювання;

В) гама  промені;

Г) інфрачервоне  випромінювання.

12.   1000000

Під  час  туману  навколо  ліхтарів  можна  спостерігати  кольорові  кільця. Чим  спричинене  це  явище?

А) поляризацією  світла;

Б) дифракцією  світла;

В) заломленням  світла;

Г) поглинанням  світла.

Додаток В

Урок  -  гра «Щасливий   випадок»

Повторювальний  урок  по  розділі

“Тиск  у  рідинах  і  газах”