Щоб людину виховувати, її треба знати у всіх відношеннях – це аксіома педагогіки. Щоб людину знати , треба її вивчати. Тому велику роль у роботі класного керівника відіграє діагностична діяльність. Наука пропонує великий арсенал методів діагностики класному керівнику. Я використовую такі методи діагностики:
Метод опитування, який дає можливість виявити ціннісні орієнтації учнів, знання, установки, позиції, відношення до навчання, до однолітків, до себе. Можна запропонувати учням такі питання: Що тобі подобається в школі, що не подобається? Хто спонукає тебе учитися краще? Які навчальні предмети тобі подобаються, які не подобаються, чому? Чим ти любиш займатися у вільний час?
Метод спостереження складається зі збору фактів, випадків, особливостей поведінки учнів. Спостереження дає можливість бачити учня в природних умовах. Можна вести журнал спостережень, де на кожного учня класу буде відведено місце для запису спостережень. Метод анкетування дає різні дані про особистісні якості, цінності, відносини, мотиви діяльності учнів. Анкета дає можливість швидко зібрати багато даних і легко їх обробити. Однак відповіді не завжди можуть бути повні, точні і щирі.
Діагностика за допомогою тестів. Цю методику найчастіше використовують психологи. Але деякі тести може використовувати класний керівник. До них можна віднести: Методику незакінчених речень, розповіді, історії. Наприклад: «За останній тиждень мене порадувало… », «Настали вихідні, і вся родина, як звичайно, зайнялася …» Тлумачення якої-небудь події, ситуації. Малювання чи доповнення малюнка. Розігрування ситуації.
Діагностика повинна бути використана як в роботі з учнями та і з колективом батьків. Вивчення школярів не самоціль, а тільки засіб для поліпшення навчально-виховного процесу. На підставі даних діагностики класний керівник оцінює стан вихованості учнів, формулює проблеми в їхньому подальшому розвитку, планує виховну роботу. Результати діагности використовуються при написанні характеристики окремих учнів та класу в цілому.