«Дитина в оточенні родинного зв’язку»
Соціальний педагог: Іспанова Дарія Віталіївна, Наталинський ліцей
Заняття – тренінг для батьків родинних зав’язків
Тема: «Дитина в оточенні родинного зв’язку»
Мета: розвивати та удосконалювати уміння дорослих ефективно спілкуватися з дітьми, формувати вміння батьків та педагогів працювати в групі та набувати практики колективної діяльності у виробленні рішень.
Обладнання: ватмани, клейкий папір, ручки, олівці, фломастери, маркери, плакат з правилами, інформаційні плакати, таблиці (демонстраційні та індивідуальні), папір А4, картки із завданнями, фігурки з кольорового паперу
Хід заняття:
1.Виступ (2 хвилини)
Дитинство – найважливіший, самобутній і неповторний період у становленні особистості. Саме в цей час дитина формується фізично, психічно й інтелектуально, набуває необхідних знань, умінь та навичок. І саме в цей період вона потребує найбільшої уваги й захисту. Будь-які душевні травми залишають слід, може, й на все життя. Від ставлення до дітей, розуміння їхніх проблем, захисту їхніх прав, інтересів та потреб залежить доля кожної дитини й розвиток суспільства загалом.
Перше оточення, яке справляє великий вплив на подальше формування індивіда як особистості – це батьки. У родині поведінка батьків визначає ставлення майбутньої особистості до навколишнього світу. Таку поведінку можна описати двома парами ознак: „неприйняття – прийняття” і „терпимість (самостійність, воля) – стримування (контроль)”. Батьки, які позитивно налаштовані до своїх дітей, вважають, що ті володіють багатьма позитивними рисами, радіють спілкуванню з ними, приймають їх такими, якими вони є.
Завдання:
• ознайомити дорослих зі стилями виховання;
• розповісти про вплив сім’ї та сімейного життя на виховання й розвиток дитини;;
• ознайомити батьків з елементами активного слухання;
• допомогти вирішувати конфлікти (розгляд життєвих та ситуаційних завдань);
• формувати почуття вдалого вибору часу як важливого елементу у вирішенні проблеми.
2. Знайомство «Анкета» (10 хвилин)
Мета: підготувати учасників до роботи, створити комфортну атмосферу, хороший настрій, сприяти згуртованості групи.
Обладнання: ручки, анкети.
А тепер настав час познайомитися. Напишіть на анкеті своє ім’я і дайте відповіді на запитання анкети (5 хв.). Презентація себе (5 хв.).
Анкета:
1. Мене звуть_______________________________________________________
2. Мої захоплення___________________________________________________
3. Після роботи я ___________________________________________________
4. Мої улюблені страви______________________________________________
5. Найкумедніший випадок, який зі мною стався ________________________
6. Один з тих, кого я найбільше люблю_________________________________
7. Я - очима цієї людини _____________________________________________
3.Правила роботи (3 хвилини)
Мета: виробити правила роботи на тренінгу, спрямувати учасників на активну, злагоджену роботу.
Обладнання: плакат «Правила роботи групи», маркери, скотч.
Пропоную учасникам створити умови, щоб кожен почувався зручно і робота в групі була ефективною. Для ефективного спілкування в умовах тренінгу пропоную використати такі правила:
1. Бути активним.
2. Бути щирим.
3. Говорити коротко і по черзі.
4. Слухати і чути.
5. Говорити від свого імені й не перебивати.
6. Правило «вимкненого телефону».
7. Правило «вільної ноги»
4.Вправа «Ярлики» (15 хвилин)
Мета: дати можливість батькам відчути переживання, які виникають під час спілкування, коли їх змушують діяти відповідно до стереотипів.
Соціальний педагог: Батьки об’єднуються в пари. Кожному учаснику соціальний педагог одягає на голову «корону» з написами: «Посміхайся мені», «Будь похмурим», «Корчи мені гримаси», «Розмовляй зі мною так, ніби мені 5 років», «Хвали мене», «Кажи, що я нічого не вмію», «Жалій мене », так, щоб батьки не бачили, що на ній написано. Після цього кожній групі дається завдання скласти пазл, але звертатися під час роботи до учасників своєї пари потрібно так, як написано на його «короні».
Через 7-10 хвилин всі, не знімаючи «корони», відповідають на запитання:
– Чи сподобалося вам, коли з вами спілкувалися таким чином?
Після того, як всі бажаючі висловилися, психолог пропонує зняти «корони» і вийти зі своїх ролей.
Завдання для обговорення.
- Чим в реальному житті можуть бути ці «корони»?
- Як впливає наявність подібних ярликів на спілкування?
- Як часто ми зустрічаємося з ситуаціями навішування ярликів?
- Як дитина реагує на ярлик?
- Як можна змінити уявлення людини про вас?
- Чи легко позбутися ярликів? Як це зробити?
5.Вправа "Посилене бомбардування" (15 хвилин)
Мета: сфокусувати увагу на позитивних якостях і сильних сторонах особистості.
Обладнання: на листку А4 намалювані 2 кола (один в одному), олівець.
Соціальний педагог: у внутрішньому колі написати 10 своїх позитивних якостей чи сильних сторін. А потім у зовнішньому написати ті якості, які б могли додати оточуючі вас люди (рідні близькі, друзі). Або, у випадку групової роботи, якості зовнішнього кола дописують члени групи чи підгрупи.
(Дана вправа дозволяє працювати з самооцінкою. Вона може допомогти переглянути відносини із значимими людьми та усвідомити багато чого нового.)
6. Творче завдання «Спогади» (15 хвилин)
Мета: сприяти актуалізації дитячого досвіду батьків для усвідомлення і розуміння проблем, які зараз переживає дитина.
І етап. Соціальний педагог пропонує учасникам пригадати своє дитинство у віці, в якому зараз їхня дитина.
Завдання:
1. Пригадайте себе у віці Вашої дитини.
2. Що для Вас було важливим?
3. Яким був Ваш характер, особливості поведінки?
4. Повертаючись у сьогодення, пригадайте ті вчинки Вашої дитини, які вам не подобаються і уявіть, як би Ви вчинили на її місці.
5. Спробуйте знайти в кожному з цих вчинків такі сторони, які можуть викликати у Вас розуміння чи навіть відчуття радості, задоволення.
ІІ етап. Учасники розповідають про свої спостереження.
Соціальний педагог інформує: «Не забувайте, що одна із переваг батьків – радіти приємним сюрпризам своєї дитини. Бажання батьків дозволяти дитині робити те, що вона хоче, і бути ким вона хоче, - і є, в кінцевому рахунку, проявом любові до неї.»
7.Рольова гра «Використання трьох шляхів виховання» (20 хвилин)
Мета: проаналізувати різні виховні підходи батьків стосовно дитини, сприяти розумінню необхідності використання діалогу у сімейному вихованні.
Обладнання: фігурки з кольорового паперу у відповідності до кількості учасників – зірочки, сонечка, квіточки для об’єднання в групи; картки з написами «Влада», «Поступливість», «Діалог».
За допомогою кольорових фігурок соціальний педагог об’єднує учасників у три групи, кожна з яких отримує картку з надписом «Влада», «Поступливість» та «Діалог».
Завдання: у відповідності з написом на картці придумати проблемну ситуацію у сім’ї та за допомогою рольової гри продемонструвати її. Час на підготовку – 10 хвилин. Кожна група по черзі розігрує проблемну ситуацію в сім’ї, де батьки застосовують певний виховний підхід: «Влада», «Поступливість» або «Діалог». Таким чином, учасники краще усвідомлюють отриману інформацію, розуміють особливості кожного виховного підходу, його недоліки та переваги.
Запитання для обговорення:
1) Як почувалися учасники тренінгу в ролі дитини, батьків в кожному окремому випадку?
2) Як саме проявляють батьки конкретний виховний стиль, якими засобами? 3) Які висновки можна зробити?
8. Тест «Сімейна соціограма» (15 хвилин)
Мета: Підвищення батьківської обізнаності з питань здорових і міцних
взаємин між собою та дитиною; сприяння становленню батьківської
компетентності через усвідомлення й осмислення механізмів позитивного
спілкування.
Обладнання: 3 аркуші паперу з намальованим колом діаметром 11 сантиметрів.
Структура: Варіант методики, який запропонований В. В. Ткачьовим. «Перед вами три кола. Кожен з них зображує вашу сім’ю на певному етапі її життя (моя сім’я до народження дитина, моя сім’я після народження дитини, моя сім’я зараз). Намалюйте в кожному з кіл себе самого і членів своєї сім’ї у формі кіл та надпишіть їх.»
9. Інформаційне повідомлення «Дитина в оточенні родинного зв’язку» (10 хвилин)
Психологічний клімат сім’ї – це один із могутніх факторів емоційного впливу на дитину. Від атмосфери в сім’ї, від морального обличчя батьків великою мірою залежить спрямованість активності дитини, її позитивне або негативне самопочуття, характер очікувань юної особистості від оточення.
Особливе місце в родинному вихованні належить матері. Саме вона має найсильніший вплив на дітей, особливо у сфері духовно-морального виховання. Без материнського тепла і ласки діти виростають похмурими, замкненими, злостивими, впертими, схильними до девіантних вчинків.
Не меншу роль у родинному вихованні відіграє і батько, особливо коли йдеться про виховання хлопчиків. Повністю реалізувати свої виховні функції батько і мати можуть лише тоді, коли мають авторитет у дітей.
Сімейне неблагополуччя негативно позначається на формуванні особистості дитини. Дитяче виховання в умовах негативного емоційно-психологічного сімейного мікроклімату визначається ранньою втратою потреби у спілкуванні з батьками, егоїзмом, замкненістю, конфліктністю, впертістю, неадекватною самооцінкою (завищеною чи заниженою), озлобленістю, невпевненістю у своїх силах, недисциплінованістю, втечами з дому, бродяжництві та ін. Все це свідчить, що діти з неблагополучних сімей мають більше причин для поповнення рядів важковиховуваних, правопорушників, наркозалежних. Тому завдання як і батьків, так і педагогів у спільній взаємодії сприяти активному здоровому розвитку дітей і виховувати морально-духовні якості кожної дитини.
10. Підсумок заняття (15 хвилин)
Соціальний педагог «Ваша поведінка, – писав А. Макаренко, звертаючись до батьків, – вирішальна річ». Не думайте, що ви виховуєте дитину лише тоді, коли з нею розмовляєте, повчаєте її, або караєте. Ви виховуєте її в кожен момент вашого життя, навіть тоді, коли вас немає вдома. Як ви одягаєтесь, як розмовляєте з іншими людьми і про інших людей, як ви радієте або сумуєте, як ви поводитися з друзями і ворогами, як ви смієтесь, як читаєте газету – все це має для дитини велике значення. Найменші зміни в тоні дитина бачить або відчуває, всі повороти вашої думки доходять до неї невидимими шляхами, ви їх не помічаєте.
Отже, духовність виховується духовністю, мораль – моральністю, честь – честю, гідність – гідністю.
Дітей немає – є люди, але з іншим масштабом понять, Іншим обсягом досвіду, іншими прагненнями, іншою гамою почуттів. Т велике щастя, що ми не в змозі підкорити їх нашим педагогічним впливам та дидактичним замахам на їхній здоровий глузд, здорову людську волю, бо:
• якщо дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти;
• якщо дитина живе у ворожнечі, вона вчиться агресивності;
• якщо дитину висміюють, вона стає замкнутою;
• якщо дитина росте в докорах, вона вчиться жити з почуттям провини;
• якщо дитина росте в терпимості, вона вчиться сприймати інших;
• якщо дитину підбадьорюють, вона вчиться вірити в себе;
• якщо дитина росте в чесності, вона вчиться бути справедливою;
• якщо дитина живе в безпеці, вона вчиться вірити в людей;
• якщо дитину підтримують, вона вчиться цінувати себе;
• якщо дитина живе в розумінні та привітності, вона вчиться знаходити любов у цьому світі. Всім дякую заувагу!
Шановні батьки, пам’ятайте !
(5 хвилин)
1. Для дитини ви – зразок мовлення, адже діти вчаться мови, наслідуючи, слухаючи, спостерігаючи. Ваша дитина обов’язково говоритиме так, як ви.
2. У кожної дитини свій темперамент, свої потреби, інтереси, симпатії та антипатії. Поважайте її неповторність.
3. Ставте для себе та для дитини реальні завдання. Ведіть і спрямовуйте, але не підштовхуйте.
4. Допомагайте дитині розвивати дрібну моторику м’язів руки, аби їй було легше опановувати письмо. Для цього необхідно багато вирізати, малювати, зафарбовувати, будувати, складати невеликі за розміром деталі, зображення тощо.
5. Забезпечуйте всі можливості та умови для повноцінної гри дитини.
6. Запровадьте для дитини вдома єдиний режим і обов’язково дотримуйтеся його виконання всіма членам родини.
7. Дитина повинна мати вдома певне доручення і відповідати за результат його виконання.
Список використаних джерел:
1. Абраменкова В.В. Социальная психология детства, «ПЕР СЭ» – М., – 2008 – 431с. 2. Крутий К.Л. Феномен образовательного пространства дошкольного детства/ К.Л.Крутий // Дошкільна освіта –2011. –№1(32). – С.13– 32. 3.
2. Гиппенрейтер Ю. Б. Общаться с ребенком. Как? Москва: АСТ, Астрель, 2007. 240 с.
3. Экопсихологические аспекты развития индивидуальности /Под ред. В.И.Панова. – М.: Психологический Институт РАО, – 1977, – 147с.
4. Леви В. Л. Новый нестандартный ребенок. Москва: Торобоан, 2006. 416с.
5. Левченко Е.В. М.Я.Басов о психологическом изучении среды // Тезисы 4–й Российской конференции по экологической психологи. Москва, 28–29 марта 2005г.:УМК «Психология», – 2005. – С.182– 185.
6. Мухина В. С. Возрастная психология : феноменология развития, детство, отрочество: учебник для студ. вузов. 4-е изд., стереотип. Москва: Издательский центр «Академия», 1999. 456 с.
7. Напреенко А. К., Петров К. А. Психическая саморегуляция. Киев: Здоровье, 1995. 238 с.
Інтернет джерела:
1. https://wkrolik.com.ua/mizhosobistisni-vidnosini-v-rodini/
2. https://ru.osvita.ua/vnz/reports/psychology/29375/
3.https://vseosvita.ua/library/trening-dla-batkiv-ta-vciteliv-znahodimo-spilnu-movu-razom-38032.html
про публікацію авторської розробки
Додати розробку