Тренінгове заняття для батьків “Щаслива дитина – благополучна родина”

Управління освіти Бахмутської міської ради

Заклад дошкільної освіти ясла-садок №36 «Теремок»

                                                                                                                                 Узгоджено:

                                                                                                                  в. о. директора ДНЗ №36                      

                                                                                                            ___________В. Г. Карпова

Тренінгове заняття

 «Щаслива дитина – благополучна родина»

                                                                                                                                                  Батьки

                                                                                                           Підготувала і провела

                                                                            практичний психолог ЗДО №36

                                                                                                            Жинжир А. І.

                                                                                                                 Дата проведення: 14.12.2018

                                                          Бахмут 2018

Тренінгове заняття

«Щаслива дитина – благополучна родина”

Мета: ознайомити батьків з особливостями впливу стилю виховання в сім’ї на емоційне благополуччя дітей; формувати вміння аналізувати свої виховні впливи на дитину та їх наслідки, сприяти конструктивному спілкуванню дорослого з дитиною; розвивати уміння членів сім’ї взаємодіяти у спілкуванні та поведінці; зміцнювати та зберігати родинні відносини.

Обладнання:  мультимедійне обладнання: ноутбук, проектор, проекційний екран; столи об'єднані в три міні-групи; 2 магнітні дошки, магніти; кольорові олівці, ручки, клей,; бланки для групової роботи, 2 плакату із зображенням сонця та сердечка, стікери у формі сонечка та сердець, пам’ятка для батьків.

Час проведення: 1година 30 хвилин

Хід заняття

1. Вступне слово психолога (2 хв)

Добрий день шановні батьки. Сьогодні ми будемо говорити про важливі речі у вихованні дітей,  та налагодженню  добрих контактів з ними. Діти – квіти життя. Проте часто свідомо чи несвідомо, будучи в поганому гуморі, дозволяємо собі кривдити їх. Найгірше те, що такі дитячі образи залишаються в пам’яті надовго й безпосередньо чи опосередковано впливають на майбутнє життя вашого сина чи доньки. Мета нашого заняття – ознайомитися з особливостями впливу стилю спілкування в сім’ї на розвиток дитини, навчитися конструктивному спілкуванню дорослого з дитиною, зміцнити родинні відносини.

2. Вправа на привітання «Це моя дитина» (10 хв)

Мета: сформувати позитивний настрій на роботу, зняти напругу в групі, усвідомити унікальність кожної дитини та стимулювати батьків повірити у власних дітей.

Психолог: шановні батьки, для того, щоб нам з Вами привітати один одного та краще познайомитись, пропоную Вам взяти стікери у вигляді маленького сонечка, та на них записати 5 позитивних тверджень про свою дитину. Потім по черзі представити свої наробки та назвати  ім’я дитини та своє ім’я,  наприклад: «Моя дитина Ліля:

•    чесна
•    відповідальна
•    розумна
•    гарна
•    добра…» і в кінці додати : «Я, Алла - мати цієї чудової дитини»

(Після закінчення презентації всі сонечка прикріплюють на ватман).

Психолог: «Сонце – символ тепла, доброти, світла. Ваші діти для кожного з вас – це також, певною мірою, сонечко, сенс життя».

3. Правила роботи групи (10 хв)

Мета: спрямувати увагу учасників на дотримання правил роботи тренінгової групи.

Психолог. Для того щоб наше заняття проходило організовано та продуктивно, нам необхідно дотримуватися певних правил спілкування.

•                             Добровільна участь у виконанні вправ і завдань.
•                             Говорити лише про себе, свої переживання.
•                             Не критикувати, бути позитивним.
•                             Один говорить, усі слухають.
•                             Обговорювати дію, а не особу.

Психолог: Отже, з правилами групи ви ознайомились. Якщо хтось із ними не згоден, можна запропонувати свої правила.

4. Вправа «Наші очікування» (10 хв)

Мета: виявити проблеми й труднощі, які трапляються в сімейному вихованні дитини; з’ясувати очікування та сподівання учасників від заняття (розуміння, спілкування, знань).

Психолог. Шановні батьки! Кожен із вас прийшов на заняття зі своїми сподіваннями. Будь ласка, відшукайте на столах маленькі сердечка. На них запишіть свої очікування та сподівання від сьогоднішньої зустрічі, та презентуйте їх.

5.  Тестування «Мій стиль виховання» (15 хв.)

Мета: систематизувати знання батьків про стилі батьківського виховання.

Психолог:У кожній сім'ї складається певна система виховання, яка являє собою цілеспрямовані виховні впливи, здійснювані батьками з метою формування певних якостей і умінь у дітей. Сукупність способів спілкування з дитиною, методів і прийомів виховання, строгість батьківського контролю і наявність емоційної підтримки визначають стиль сімейного виховання. Існує 3 основних стилю виховання та перш ніж я зачитаю основні характеристики кожного стилю виховання, пропоную вам за допомогою тесту, оцінити свою власну стратегію виховання і з'ясувати, який стиль виховання ви використовуєте. Для цього вам необхідно вибрати один із запропонованих варіантів відповіді на кожне питання. Всього буде 10 питань.

Обробка результатів:

Тепер підрахуйте, яких більше відповідей - А, Б чи В. Варіант який переважає вказує на характерний для Вас стиль виховання: А-авторитарний стиль, Б-демократичний стиль, В-ліберальний.

При авторитарному стилі, батьки вимагають від дитини беззаперечного підпорядкування їх волі і авторитету, вимогливі до чіткості виконання наказів. Вони контролюють всі сфери життя дитини, обмежуючи його самостійність і приймаючи за нього всі рішення. При цьому домінуючими виховними методами є вимога, наказ, примус, супроводжувані жорстким контролем, суворими заборонами і фізичними покараннями. Такі батьки ставляться до своєї дитини емоційно холодно, приділяють їй мало часу і дуже рідко його хвалять. 

Прихильники демократичного стилю виховання заохочують відповідальність і самостійність своїх дітей, враховують їхні інтереси і бажання, довіряють своїй дитині. Провідним типом взаємин є співробітництво, батьки спілкуються з дітьми на рівних і бачать своє завдання в координації їх дій і в наданні допомоги. Вони не наказують, а просять про виконання доручень, не ущемляючи прав дитини. Контроль, заснований на розумній турботі, сприяє тому, що діти прислухаються до пояснень і прохань батьків. Завдяки цьому, в родині складаються теплі і дружні відносини.

При ліберальному стилі виховання дитина надана самомій собі. Вона практично не знає заборон і обмежень з боку батьків, оскільки вони приділяють їй мало часу, не втручаються в його справи, не цікавиться його проблемами, надають йому багато самостійності. Такі батьки відрізняються низькою вимогливістю і слабким контролем. Вони не вміють або не бажають займатися вихованням дітей, їх турбота носить формальний характер. В сім'ї спостерігається відсутність емоційних зв'язків, відчуженість, байдужість до справ і почуттів іншого.
Висновок : Як ви вважаєте, який з наведених стилів виховання є найбільш ефективним? …Дійсно, найбільш оптимальним є демократичний стиль виховання, при якому в дитині цінується його самостійність, до нього проявляється довіру і повагу. А ось ослаблення батьківського контролю, як і його гіпертрофія, сприяє формуванню пасивної і невпевненої в собі особи, а також порушують процес соціалізації дитини в суспільстві. Для того щоб виправити ситуацію, необхідно, щоб батьки усвідомили свої помилки і прагнули скорегувати свій стиль виховання.

Вправа на об’єднання учасників в групи (5хв.)

Психолог: Шановні батьки для виконання наступної вправи нам необхідно об’єднатися в три групи за принципом: «Довіра, доброта, любов», та зайняти свої міста за столом.

6. Робота в групах «Вплив стилю виховання на розвиток дитини» (15 хв.)

Мета: закріпити уявлення про особливості різних стилів виховання та їх наслідки для дитини.

Психолог: щоб детальніше ознайомитись з особливостями кожного стилю виховання та усвідомити наслідки їх впливу на дитину пропоную заповнити таблицю. Візьміть таблиці  та порадившись, підберіть стиль виховання, який підходить до характеристики яка Вам запропонована в таблиці, та презентуйте свої роботи.

Авторитарний стиль виховання породжує у одних дітей: ворожість, агресивність і дратівливість, у інших - підозрілість, невпевненість у собі, нерішучість, пасивність і нерішучість. Діти в таких сім'ях зазвичай замикаються в собі, їх спілкування з батьками порушується, відбувається відчуження від батьків, виникає почуття своєї незначності і небажання в сім'ї. Діти з таких сімей рідко ставляться до людей з довірою, відчувають труднощі в спілкуванні і часто самі жорстокі. 

Демократичний стиль виховання сприяє розвитку у дітей доброзичливості, самостійності, активності, ініціативності, рішучості та відповідальності. Порівняно з іншими дітьми, вони більш врівноважені, відкриті, товариські, ласкаві, впевнені в собі, креативні, здатні до співчуття і співпереживання. У цих дітей розвивається висока самооцінка, а в школі вони вчаться набагато краще, ніж діти, виховані батьками, які дотримуються інших стилів виховання.

Ліберальний стиль. Діти в таких сім'ях виростають егоїстичними, конфліктними, агресивними, неслухняними, слабовольними, не впевненими в собі, імпульсивними, відчувають себе покинутими і непотрібними. Вони не здатні встановлювати міцні емоційні зв'язки, враховувати інтереси інших людей, не готові до обмежень і відповідальності, погано соціалізуються у суспільстві.

 Висновок: Залежно від того, який стиль виховання переважає в родині, залежить те, якою людиною виросте людина. Велике значення має узгодженість батьківських поглядів на виховання. У повних сім'ях батьки іноді дотримуються різних стилів виховання. Наприклад, батько може бути досить авторитарним, а мати - турботлива і роздільна. Або одна бабуся говорить одне, інша інше, а батьки дотримуються третьої тактики виховання, вимагаючи від дитини взаємовиключних форм поведінки. Дитина в цьому випадку не розуміє, що насправді правильно, а що ні, він ні в чому не може бути впевнений, а значить, не відчуває себе в безпеці. Тому необхідно виробити єдиний стиль виховання і дотримуватися однієї тактики поведінки, щоб дитина не бачила протиріч у позиціях батьків.

7. Вправа «Лист» (5 хв)

Мета: усвідомити скільки завдають болю неприємні слова та вчинки

Психолог. Візьміть всі чистий аркуш. Пригадайте всі неприємні слова, вчинки відносно ваших дітей, які зробили або сказали дітям протягом цього тижня. Пригадуючи ці неприємні моменти згинайте лист.

А тепер спробуйте подумки попросити вибачення у дитини за кожне неприємне слово чи дію. І при цьому розігніть лист. Погляньте, ви розгорнули листок, але на ньому залишилися лінії від згинів. Так і в душі кожної дитини на все життя залишаються наші прикрі, образливі слова. Не забувайте про це.

Висновок: Гадаю, що кожен з Вас погодиться, що саме від правильності батьківських слів та фраз залежить ефективність спілкування з дітьми та результат виховання. Нам необхідно переглянути методи виховання та скласти універсальні рецепти спілкування та налагодження довірливих стосунків з дитиною.

8. Вправа «Я-повідомлення» (15 хв.)

Мета: формування умінь конструктивного спілкування, розпізнавання і перетворення «Ти – повідомлення» у «Я – висловлювання».

Психолог: Під час спілкування з дитиною потрібно уважно добирати слова, щодо діяльності та поведінки дитини. Але досить часто дорослі не помічають того, що спілкування може пригнічувати дитину, знижувати її самооцінку, викликати конфлікти. Що відчуває дитина, коли ми говоримо:

- Іди звідси, не заважай – мене ніхто не любить;

- Займись своїми справами, мені ніколи – я нікому не потрібен;

Потрібно уважно добирати висловлювання щодо діяльності дитини, не принижувати її, пояснювати про наслідки певних учинків. У цьому допоможе перехід від «Ти — повідомлень», коли дитина відчуває образу, смуток («Який ти незграба!», «Яка ти роззява!» та ін.) до «Я — повідомлення», коли засуджується вчинок дитини, а не дитина.

   Давайте розглянемо  ситуацію, в якій батько втомився і не хоче гратися зі своїм сином.

Ти-повідомлення

Батько: «Як ти мене втомив!».

Дитина розуміє: «Я поганий».

Я-повідомлення

Батько: «Я дуже втомився».

Дитина розуміє: «Тато втомився».

    Орієнтовна схема «я-висловлювання»:

 опис ситуації, яка викликала напруженість(«Коли я бачу, що ти...», «Коли це відбувається...», «Коли я стикаюся з такою ситуацією...»);

точне визначення власного почуття у певній ситуації(«Я відчуваю...», «Я не знаю, що і сказати...», «У мене виникла проблема...»);

побажання щодо зміни ситуації(«Я просив би тебе...», «Я буду вдячний тобі, якщо...»).

    Коли ви говорите про свої почуття дитині, говоріть від ПЕРШОЇ ОСОБИ. Повідомте ПРО СЕБЕ, ПРО СВОЄ переживання, а не про неї, не про її поведінку.

  Пропоную вам в групах обсудити ситуації та обрати найбільш ефективний спосіб спілкування з дитиною та обґрунтуйте відповідь.

1 Група. Ситуація: Малюк з ентузіазмом катає по підлозі свою машинку. Ви поспішаєте на роботу, син заважає, плутається під ногами, одним словом, дратує вас.

Варіант  1:  «Мені важко збиратися на роботу, коли під ногами хтось повзає, і я весь час спотикаюся.»

Варіант 2: «Перестань тут повзати, ти мені заважаєш».

2 Група.  Ситуація: Підходячи до будинку, ви зустрічаєте власного сина: лице вимазане, ґудзик відірваний, сорочка вилізла з штанів. Перехожі озираються, усміхаються, вам же неприємний вид сина і трохи соромно перед сусідами. Однак дитина нічого не помічає, він чудово провів час, а зараз радий зустрічі з вами. Варіант 1: «Ну що в тебе за вигляд? Подивись, на кого ти схожий!»

Варіант 2:    «Я не люблю, коли діти ходять замазурами, і мені соромно від поглядів сусідів.»

3 Група. Ситуація: Ви забираєте дитину з дитячого садочка. І постійно довго чекаєте, поки вона одягнеться.

Варіант 1: «Я дуже нервую, коли чекаю тебе в роздягальні, адже ми можемо не

встигнути до початку твого улюбленого мультфільму.»

Варіант 2: «Скільки можна ждати! Через тебе ми запізнюємося!»

Висновок: Ця вправа дає нам змогу зрозуміти як «Ти-повідомлення» можна ефективно перефразувати у «Я-повідомлення», яке дозволяє нам висловити свої негативні почуття в необразливій для дитині формі. «Я-повідомлення» дає можливість дітям ближче пізнати нас, дорослих. Коли ми відкриті і щирі у вираженні своїх почуттів, діти стають щирими у вираженні своїх. Частіше  використовуйте «Я-повідомлення» для висловлення своїх позитивних емоцій. Дитині треба відчувати любов батьків. Частіше кажіть: «Я тебе люблю», «Я радий тебе бачити» тощо.

9.  Історія для натхнення (5 хв.)

Мета: показати важливість батьківського часу для дитини та сприяти усвідомленню ролі батьківства на ціннісно-емоційному рівні.
Психолог: Розповідаю історію для натхнення: 
„ Якось один чоловік повернувся пізно додому з роботи, як завжди втомлений і знервований та побачив, що на порозі його чекає п’ятирічний син.
- Тату, можна в тебе щось спитати?
- Звичайно, що сталося?
- Тату, а яка в тебе зарплатня?
- Це не твоя справа! - обурився батько. - І навіщо це тобі?
- Будь ласка, ну скажи, скільки ти отримуєш за годину?
- Ну, взагалі, 50. А що?
- Тату, - син подивився на нього знизу вверх дуже серйозними очима.
- Тату, ти можеш мені позичити 30?
- Ти запитував лише для того, щоб я дав тобі грошей на якусь дурну іграшку? – закричав той. - Негайно йди до себе в кімнату і лягай спати! Не можна ж бути таким егоїстом! Я працюю цілий день, страшенно втомлююсь, а ти себе так поводиш. Малюк тихо пішов до себе в кімнату і закрив за собою двері.
А його батько продовжував стояти на порозі та обурюватися проханням сина: „Та як він сміє питати мене про зарплатню, щоб потім попросити грошей?”
Згодом він заспокоївся і почав роздумувати: „Може йому й дійсно щось дуже важливе потрібно купити. Та грець з ними, з тими трьома сотнями, адже він у мене ще ні разу не просив грошей”.
Коли батько зайшов у дитячу кімнату, його син уже був у ліжку.
- Ти не спиш, синку, - запитав батько.
- Ні, тату, - відповів хлопчик.
- Я, здається, тобі дуже грубо відповів, у мене був важкий день, просто зірвався. Пробач мені. Ось тримай гроші, які ти просив.
Хлопчик сів на ліжку та посміхнувся. Ой, тату, дякую! – радісно вигукнув він. Потім хлопчик заліз під подушку і дістав декілька зім’ятих банкнот. Його батько, побачивши, що в дитини вже є гроші, знову обурився. А малюк склав всі гроші разом, ретельно перерахував купюри і подивився на батька.
- Навіщо ти в мене просив грошей, якщо вони в тебе вже є? – пробурмотів той.
- Тому що в мене було недостатньо. Але тепер мені як раз вистачить, - відповів хлопчик. - Тату, тут рівно 50. Можна я куплю годину твого часу? Будь-ласка, прийди завтра з роботи раніше. Я хочу, щоб ти повечеряв разом з нами”. 
Висновок:Я дякую Вам, сподіваюсь що останні слова ніколи не промовить ваша дитина.

10.Рефлексія. Вправа «Любляче серце» (10 хв.)

Мета: отримати від кожного учасника коротку інформацію про враження від проведеного тренінгового заняття, з’ясувати, чи справдились очікування учасників.

Психолог: наша зустріч підходить до завершення. Сформулюйте, будь ласка, свої враження від нашої зустрічі, чи було щось корисним для Вас. Проаналізуйте свої очікування, написані на початку заняття і якщо вони справдилися, то приклеїти сердечка на плакат з великим серцем, яке буде символізувати велику любов маленьких сердець рідних людей.

11.Підведення підсумків (3 хв.)

Мета: спонукати  формувати плани на майбутнє з урахуванням знань, отриманих під час зустрічі.

Психолог: Шановні батьки дякую Вам за активну роботу. Наше сьогоднішнє заняття було організовано для тих, хто любить дітей, любить їх не здалека, не милується ними, як живою цікавою іграшкою, а любить справжньою любов’ю та бажає дітям щастя. Це заняття для люблячих батьків, що віддають серце й душу вихованню дітей. Сподіваюсь, що й надалі ми разом пліч – о – пліч будемо співпрацювати, виконуючи тривалу й складну справу назва якої – «виховання».

А на згадку про нашу зустріч пропоную Вам пам’ятку «Заповіді ефективного виховання щасливої дитини».

Ми з вами добре попрацювали. І на завершення я пропоную уявити на одній долоні посмішку, на іншій - радість. А щоб вони не пішли від нас, їх треба міцно-міцно з'єднати в оплески.    До нових зустрічей!