Дохристиянські вірування давніх слов’ян.

Дохристиянські вірування давніх слов’ян

Мета: розглянути формування вірувань давніх народів в нашому; визначити особливості української міфології;охарактеризувати та порівняти вірування давніх слов'ян;розвивати міркування, уміння порівняння, узагальнення, робити висновки;виховувати повагу та толерантне ставлення до культурної та релігійної спадщині нашого народу

Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть:характеризувати особливості української міфології;давати власну оцінку релігійної свідомості давніх слов'ян;порівнювати вірування давніх слов'ян

План: Релігія давніх слов’ян. Слов’янська міфологія. Міфи про створення світу. Слов’янська міфологія та пантеон богів.

Релігія давніх слов’ян. Східні слов’яни були язичниками. Язичництво — це не просто релігія, це — світогляд, цілісна система уявлень про світ і місце людини у ньому. Боги уособлювали явища природи, космос, з часом — і суспільні процеси. У віруваннях і культах язичників відбивалися уявлення про світ, основні явища природи, стихії, добрі і злі сили.

В основі релігійних уявлень давніх слов'ян, органічно пов'язаних із землеробством і навколишньою природою, було уявлення про боротьбу двох начал - світлого і темного, доброзичливого і ворожого людині, благотворного і злого; в природі постійно тривали змагання родючості з неплідністю, літа із зимою, світла з темрявою. Слов'яни-язичники поклонялися стихіям, вірили в спорідненість людей з різними тваринами, приносили жертви божествам, що населяють всі навколо. Найдавніші слов'янські вірування та обряди засновані на обожнюванні природи.

У східних слов'ян-язичників не було храмів. Дерев'яні зображення богів стояли просто неба. Сюди люди приносили дарунки. Навколо них танцювали і співали, просили багатого врожаю, успіху на полюванні, гарної погоди. Головними святами у слов'ян були Новий рік, Масниця, Івана Купала. Ці та інші свята уособлювали різні важливі події в житті людей. Відображуючи певні пори року, вони стверджували глибоку віру в добро і щасливе життя, радість, перемогу над ворогом і нечистою силою.

Слов’янська міфологія Слов'янська міфологія — вірування давніх слов’ян, які були тісно пов'язані з обожненням явищ і сил природи. Кожне з них мало певне надприродне пояснення та пов'язувалось з певним божеством чи таємничою істотою. Міф – це вигадана розповідь, яка передає уявлення наших предків про всесвіт, природу, богів, демонів.

Вірування усіх давніх народів були тісно пов'язані з їх повсякденним життям, навколишнім світом, природою. Древні люди намагались пояснити зміни, явища і сили в природі і суспільстві (невидимий світ) використовуючи наявні у них на той час поняття про стосунки між людьми (видимий світ). Таким чином сили природи уподібнювались людям, набували певних людських рис і в такому вигляді потрапляли у казки. Таким чином з'явилися поняття богів, янголів, демонів, чортів, водяників, мавок, русалок тощо. Люди відкрили невидимий світ, пов'язаний зі світом видимим. 

Міфи про створення світу  Ще до початку світу, коли не було ні неба, ні землі, а саме лише синє море, то посеред того моря стояло велике дерево, різні слов ' яни називало його по - різному : дубом, явором, сосною, березою, яблунею. На тому дереві була золота кора, перлова роса, і сиділи на ньому дивовижні птахи. Серед гілля того дерева роїлися бджоли, в його корінні жили всілякі тварини, на гілках знайшли притулок птахи. З дерева капала роса, а з тієї роси утворювались озера, річки та криниці. Людей розмножила по світу птиця – Першоптах – голуб чи сокіл. Першоптах мав у собі божественний вогонь, здатний запалити живу душу, злетів над лісом, вдарив блискавкою в сухий пень, з того пенька постало тіло першого чоловіка, а з вогню Птаха - Бога – людська душа.

Слов’янська міфологія та пантеон богів. Род вважається Творцем Всесвіту, богом над богами.

Сварог - Бог неба, заліза, ковальства і шлюбу. За слов'янською міфологією Сварог є небесним ковалем, що викував Світ, покровителем ковальства та ковалів, а також опікуном ремесла, який населив Землю різними істотами, створив перших людей, став покровителем шлюбу та родини. Є винахідником плугу та жорен, навчив людей молоти зерно та пекти хліб.

Перун – бог-громовержець, бог грози, грому і блискавки. Зброя Перуна: «громова стріла» спис-блискавка, меч або шабля, ритуальні топірці-сокири, палиці. Коли Перун метає каміння та стріли на землю, виникає гроза. За уявленнями, він їздив по небу на вогненній колісниці, запряженій крилатими вогнистими кіньми.

Велес– це один із найстаріших богів, що вважається богом достатку. Бог таємничих знань, покровитель музики й поезії. Покровитель волхвів. Зображався Велес зі сопілкою у руках (сопілка миру). За легендою, коли між полянами і древлянами зчинилася кривава січа «за межу» (побоїще не міг зупинити навіть Перун зі своїми блискавками), з'явився Велес і заграв на сопілці. Гра була такою чарівною, що воїни обох сторін опустили мечі й побраталися.

Дажбог –Бог Сонця. Податель добра і багатства, божество достатку.  Давав усім і усьому життєві сили, був джерелом багатства й благополуччя кожної родини. Дажбог подарував нашим далеким предкам сонячний календар, визначив основні життєві закони. Він заступався за свій народ у часи війн і лихоліть.

Стрибог— бог вітру (вихору, бурі), точніше, дід і володар вітрів. Його атрибути: лук і стріли. Князь Володимир поставив його ідола у Києві. У "Слові о Полку Ігоревім" мовиться: "Се вітри, Стрибожі внуки, віють з моря стрілами на хоробрі полки Ігоря..." Не виключено, що Стрибог був також Богом війни, руйнівником, що нищив дари Дажбога.

Ярило - Бог весняної родючості, літнього розквіту творчих сил природи, дітонародження. Своїми властивостями впливав на родючість і плідність. Зображувався молодим, у білій полотняній одежі, на білому коні, босим. На голові — вінок квітів як символ вічності й неба. У лівій руці — пучечок житніх колосочків — знак життя і щастя, доброго врожаю і благополучності.

Дана – богиня води й річок, дарувальниця дощу.  Символ богині Дани – липа, а день – п’ятниця. Вода Дани (особливо джерельна), як і вогонь, є великим очисником, який просвітлює не тільки тіло, але й розум. Вода Дани буває не лише очисною, але й правдивою, живою і мертвою, молодильною і святою. Дану часто закликали молоді дівчата, молячись про коханого, а також під час весілля для благословення нової родини. Щоб отримати прохане, річкам приносили данину (пожертву). У пожертву Дані приносили хліб, солодощі, печиво, гроші, на деревах біля струмків чіпляли барвисті стрічки.

Лада — давньослов'янська богиня любові, злагоди, гармонії, світового порядку і благополуччя. Вона також є богинею весни, кохання і шлюбу, покровителька жіночої вроди і краси, щасливого подружнього життя. У слов'янській міфології Лада виступає в образі красивої жінки, уквітчаної квітами і колосками, променями сонця Сама назва "лада" утворена від праслов'янського кореня "лад", що означає - гармонія, порядок. Лада символізує жіночу чистоту, вірність і відданість, материнство.

Марена – слов’янська богиня зла, темної ночі, страшних сновидінь, мору, хвороб, смерті та володарка Підземного Світу – Наві. Вважалася уособленням всіх нечистих сил. Ім’я цієї богині пов’язано зі словами «морок, «морочити», «смерть», «марево», «мор» та ін. Саму богиню Мару уявляли по-різному: високою жінкою чи згорбленою старою, але з довгим розпущеним волоссям; красивою дівчиною в білому чи жінкою в чорному. Точного образу Мари явно немає

До слов'янської міфології відносяться різні групи нечистої сили, духів, тварин, що пов'язані з усім міфологічним простором від дому до лісу, від чистого озера до болота. Це домовики, мавки, водяники, мара, кикимора, болотяники, криничники, очеретяники, польовики, гайовики, перелесники, чорти, дияволи тощо. Всі ці персонажі пов'язані з негативними явищами в житті людини, і вона різними способами їх позбавлялася, уникаючи зла.

Домовикперсонаж міфології слов'ян, демонологічна істота, «хатнє божество», що опікується, допомагаючи й іноді шкодячи життю усієї родини, яка живе в одній хаті.

Водяникзлий дух, втілення водної стихії як негативного й небезпечного явища. Русалки істоти слов'янської міфології, що є дівами прісних та солоних вод. Вони — дівчата-утоплениці. Русалки властиві для більшості міфів різних народів.

Лісовикміфологічний образ, який, згідно з легендами, втілювався в подобу дуже старого кошлатого діда. Лісовик є символом небезпеки, яка підстерігає людину в лісі. Мавка казкова лісова істота в образі гарної дівчини з довгим розпущеним волоссям; лісова німфа. Згідно з народними повір'ями, на мавок перетворюються душі дівчинок, померлих без хрещення.