Фізика і техніка рисунку

Фізика і техніки рисунку

Коли ми відвідуємо зали музеїв, то захоплюємося чудовими картинами художників. Однак, зовсім не задумуємось про це, яку роль відіграють фізичні явища в написанні чудових творів мистецтва. Здається, ці поняття між собою дуже далекі - фізика і мистецтво, але все-таки між ними є зв’язок. Представники мистецтва, часом самі цього не знаючи використовують для своїх шедеврів фізичні закономірності. Вчені люблять і цінять мистецтво, шукають в ньому натхнення. Мистецтво пробуджує творчі думки.

Існує багато різних видів техніки рисунку - це традиційні і нетрадиційні, навіть новаторські. Техніка рисунку характеризується не тільки використаними матеріалами, наскільки способом нанесення фарб. Значення має довжина і напрямок штрихів, яскравість, спосіб змішування фарб. Це все дуже індивідуально для кожного художника, і формує його стиль. Але все ж таки є основні різновиди техніки рисунку, які можна оприділити за типом використаних фарб. Отже до самих відомих і популярних технік рисунку відносяться: * малювання олівцем * аквареллю * гуашшю * олією і пастеллю

Малювання олівцем Найпростішою технікою рисунку є малювання олівцем. Всі розпочинають малювати олівцем. Навіть маленькі діти беруть в руки олівець і починають створювати свої малюнки. Для техніки рисунку олівцем не потрібно хто зна якої майстерності. Окрім цього, малюнки олівцем є підготовлюючим етапом для інших технік. Але і в малюванні олівцем є свої таємниці, як добитися високої якості малюнку. Наприклад, одна з таких таємниць є прийом тушування. Малюючи олівцем, ми завжди маємо справу із проявами сил тертя. Коли одне тіло рухається по поверхні іншого, виникає сила, яка намагається перешкодити його рухові- це і є сила тертя.

Види сили тертя : - Тертя спокою — тертя між двома твердими тілами за відсутності їх руху одне відносно одного. Це вид тертя виникає між двома тілами, котрі перебувають у взаємному контакті, і перешкоджає виникненню відносного руху. Його слід подолати для того, щоб привести у рух одне відносно одного два контактуючих тіла. Сила тертя спокою діє протилежно до напрямку ймовірного руху. - Тертя ковзання — зовнішнє тертя руху, під час якого швидкості тіл в точках дотику відрізняються за величиною і напрямком і діє на тіло у напрямку, протилежному до напрямку проковзування. - Тертя кочення — тертя руху, під час якого швидкості тіл однакові за величиною і напрямком, принаймні, в одній точці зони контакту  і виникає при коченні одного з двох контактуючих тіл одне відносно одного.

Малюнки олівцем

Акварель Акварель – це унікальний різновид живопису, в якій твори створюються на папері водорозчинними фарбами. Різні техніки малювання аквареллю застосовувалися це в Стародавньому Єгипті, на Сході і в Європі з часів Середньовіччя. Техніка акварелі більш складніша, вона залишається загадковою. Акварель від латинської – ( aqua ) вода. Від вміння художника керувати цією водяною стихією, змішаною з фарбою і оприділяє його майстерність в засвоєнні цієї техніки. Акварель прозора і текуча, сприятлива до рухів пензля. Ця техніка одна із найулюбленіших для художників. Існують такі різновиди акварелі як : * англійська акварель – малювання «по – мокрому» * лесирування * малювання « по - сухому»

Англійська акварель – робота «по-мокрому»Ця техніка малювання аквареллю найбільш ефектна і непередбачувана. Аркуш паперу змочується водою, ступінь вологості регулюється художником в залежності від творчого задуму. Отже тут найкраще спостерігається процес дифузії. Явище, в якому проходить процес взаємного проникнення молекул однієї речовини між молекулами іншої, називають дифузією. Чим більше ми візьмемо води тим краще фарба розтечеться( Дифузія швидше відбувається в рідкому стані ніж в твердому). Завдяки перетіканню фарб і розлучень утворюються красиві переходи кольору, легкість і прозорість живопису. Досвідчені майстри здатні створювати твори в один сеанс, не даючи листу висохнути в процесі роботи. Такий прийом називається А-ля прима. Часто акварелісти використовують живопис «по-мокрому» в поєднанні з іншими техніками, починаючи на вологому аркуші, а згодом опрацьовуючи деталі «по-сухому».

Лесирування – багатошаровий живопис. Найважливіша і унікальна особливість, якою володіють акварельні фарби, – це прозорість шару фарби. Завдяки цій якості зображення на папері можна створювати за допомогою численних шарів, поступово насичуючи кольором і тоном необхідні ділянки. Така техніка називається лесуванням і вимагає більшого часу, так як необхідно очікувати висихання кожного попереднього шару. При необхідності згладити кордони шарів або виправити якусь ділянку застосовуються прийоми розмивання або повного змивання фарби. Техніка лесування дозволяє створювати малюнки з дивно точної опрацюванням деталей, тому впродовж століть в цій техніці акварелі, іноді в поєднанні з білилами, створювалися ілюстрації та мініатюри.

Малювання «по-сухому» в традиціях італійської школи. Малювання акварельними фарбами «по-сухому» набагато ближче до графіки, ніж до живопису. Роботи, виконані в цій техніці, нагадують малюнки пастеллю або олівцями. Кисть зовсім небагато змочується водою, а фарба набирається у великій кількості і розтирається по сухому папері. Барвистий шар виглядає шорстким і неоднорідним. Зображення створюється одним або декількома шарами. Навчання цій техніці часто супроводжується вивченням прийомів процарапування і основ резерваж – вміння залишати недоторканими ділянки білого паперу, які стають невід’ємною частиною композиції.

Поєднання акварелі з іншими матеріалами. Акварель універсальна і може використовуватися в поєднанні з багатьма графічними матеріалами: тушшю, пастеллю, кольоровими олівцями і маркерами. Уроки малювання допоможуть розкрити безмежні можливості акварельних фарб.

Гуаш Гуаш ( італ. guazzo – водяна фарба)- різновид водорозчинних фарб . Гуашеві фарби найкраще підходять для початківців. Ними добре вчитися малювати. На відміну від акварелі – непрозорі через домішки крейди, свинцевих білил чи каоліну. Вони розводяться водою, можуть перекривати один колір іншим. При малюванні гуашшю можна вибирати будь - які кольори і малювати ними в любому порядку. Гуашеві фарби досить щільні, але недостатньо міцні. При нанесенні товстим шаром осипаються, не мають блиску. Фарби можна змішувати на палітрі і отримувати різні відтінки. Гуашами також називають художні твори, виконані з застосуванням цих фарб.

Олійні фарби Олійний живопис – це різновид художньої техніки з використанням цих фарб. Олійні фарби – це сухі пігменти з додачею органічної олії, що здатна добре сохнути та утворювати на поверхні тонку плівку. Масляними фарбами малюють в основному двома способами : з підмальовкою і без неї. Перший спосіб потребує достатньо складної підготовки. Ніяких правил нанесення мазка або фарбових шарів не існує. Науковці стверджують, що олійний рисунок відкривали неодноразово, і відбувалося це у різних країнах світу. Найбільш давні застосування олійних фарб датовано сьомим століттям до нашої ери, такі малюнки знайдено на території сучасного Авганістану . Тривалий час першовідкривачем цієї художньої техніки вважали нідерландського художника Яна ван Ейка, завдяки якому олійний живопис отримав поширення у Західній Європі на початку 15 століття. Олійний живопис набув загальне визнаачення та поширення завдяки зручностям його технології і переваги у порівнянні з іншими техніками. Намалювати картину олією може і не професіональний художник.

Пастель Пасте́ль (від лат. pasta — тісто) — група художніх матеріалів, спресовані, стерті у порошок фарби, які найчастіше випускаються у вигляді м'яких кольорових олівців. Назву «пастель» мають як самі фарби, так і малюнки, створені в цій техніці. Пастеллю можна малювати і писати, тобто можна відображати фігури лініями і контурами, а потім хамальовувати їх, а можна створювати багатокольорові картини дрібними штрихами,які змішуються, розтираються і розтушовуються. Дуже гарно виглядає пастель на темному фоні, тому часто в цій техніці використовують тонований папір.

Багато відомих фізиків були художниками: Леонардо да Ві́нчі ( 15 квітня 1452, селище Анк'яно) — видатний італійський вчений, дослідник, винахідник і художник, архітектор, анатоміст і інженер, одна з найвизначніших постатей італійського Відродження, який був прикладом «універсальної людини». Про відомого всім Леонардо да Вінчі до цих пір спорять, ким він був більше : художником чи вченим – фізиком? В механіці він майже прийшов до вірного рішення про удари куль ( проблизно за 200 років до Ісаака Н’ютона ). Також великий вчений майже до кінця розібрав умови рівноваги тіл на похилій площині, теорію рухомих і нерухомих блоків. Він сформулював вивід про рівність дій і протидій.

Також Леонардо да Вінчі був великим художником!

Ісай Михайлович Зейтман – російський художник – імпресіоніст єврейського походження. Народився в 1899 році на півдні України в місті Олександріївка ( сьогодні Кіровоградська область ). Крім графіки і живопису, викладав фізику в Бауманському університеті в Москві.

Річард Філіпс Фейнман – американський фізик, який народився 11 травня 1918 року в єврейській сім’ї, один з творців квантової електродинаміки. Потім Фейнман зацікавився мистецтвом, щоб зрозуміти, який саме вплив мистецтво чинить на людей. Спочатку його малюнки не відрізнялися красою, але з плином часу він став непоганим портретистом. Свої картини він підписував псевдонімом Офей. Річард Філіпс Фейнман досяг успіху у створенні картин, це дозволило йому провести персональну виставку.

При написанні картин різними техніками рисунку художники використовують не тільки олівці, але й різні пензлі :

Розглянемо приклади : 1. Пензлики у воді, змішування фарб, розтікання фарб по поверхні паперу – все це відоме фізичне явище – дифузія. Явище, при якому проходить взаємне проникнення молекул одної речовини між молекулами другої називається дифузією. Фарба змішується з водою тому, що молекули, рухаючись хаотично, розповсюджуються по всьому об’єму. Отже, рідина в посудині стає однорідною. Це ж саме відбувається при змішувані фарб.2. Велике значення мають пензлики, так як не всі підходить для конкретних фарб і деяких видів живопису : * для акварельних фарб необхідні білячі або колонкові пензлі * для олійних фарб підійдуть синтетичні або щетинні пензлі * для гуашевих фарб підійдуть нейлонові пензлі Це ще одне фізичне явище! Тому, що від сили тертя, від сили тиску, від гнучкості пензлів залежить товщина фарбового шару, форма мазка і якість роботи.

Сила тиску - це сила, яка діє на тіло перпендикулярно його поверхні. Чим твердіший і тонкіший буде пензлик, тим більша буде сила тиску. Чим м’якший і ширший буде пензлик, тим менша буде сила тиску. Результат дії сили залежить не тільки від її модуля, напрямку і точки прикладання, але і площі тієї поверхні, перпендикулярно якої вона діє (коли площа поверхні менша, тоді тиск буде більший). Щитинисті пензлі створюють велику силу тертя, чим м’якші вони будуть, тим слід від них буде яскравішиій і матовіший. А пензлі з пухнастим кінчиком утворюють меншу силу тертя, тому відбиток буде прозоріший і спокійніший.

«Фізика – це життя» – говорять в народі, так як художники малюють «живі картини», то не задумуючись над тим використовують фізику в своїх роботах. Але фізика дозволяє пізнати світ розумом, а мистецтво –душею.