Година спілкування " Великдень-свято свят і торжество торжеств"

Дитячий ранок

«Великдень – свято свят і торжество торжеств»

Мета. Познайомити учнів із звичаями та традиціями українського народу під час   

Великодніх свят , виховувати повагу до них та бажання продовжувати                                                                      традиції своїх батьків.

 

Учитель. Великдень – свято свят і торжество торжеств, приурочене пам’яті    

                воскресіння Ісуса Хреста. Це свято є одним із найбільших свят у

                християнській релігії.

( Учні читають вірші )

1. Вдягла весна мережану сорочку

У день святий, звільнившись від турбот,

І піднімає волошкові очі

До вищих, до церковних позолот.

 

2. Душа стає в цю днину молодою,

Забувши, що слова бувають злі,

І повняться старання добротою

На ранньому скоромному столі.

 

3. Великдень всіх нас на гостини просить.

Малює сонце золото небес

І крашанку, як усмішку підносить.

Христос воскрес!

 

Діти (хором). Воістину воскрес!

 

4. І дзвони засріблилися завзяті,

І покотилось між людьми:

- Христос воскрес!

Чи може на цім святі

І без духовності воскресли ми?

( Діти обмінюються крашанками. Засвічується свічка. Звучать дзвони. Виходять діти, в руках тримають запалені свічки. )

 

5. Співає жайвір із небес:

« Христос воскрес! Христос воскрес!»

 

6. У небо дзвін гуде з села:

«Христос воскрес! Йому хвала!»

 

7. В проміннях сонячних блакить:

«Христос воскрес! Його хваліть!»

 

8. Дзюрчить струмок – весняний дзвін:

«Воскрес Христос – Господній син!»

 

9. Радіють діти у вінках:

«Христос воскрес на небесах!»

 

             

 

 10.І вся земля, мов той вінок –

                    З чудесних трав, дітей,квіток!

                    І в серці радість через край:

                    Воскресли поле, річка, гай!

                    І лине пісня до небес:

                    «Христос воскрес! Христос воскрес!»

 

               11.І вся земля, мов той вінок –

                    З чудесних трав, дітей, квіток!

                    І в серці радість через край:

                    Воскресли поле, річка, гай!

                    І лине пісня до небес:

                     «Христос воскрес! Христос воскрес!»

 

                12.Дай нам силу й розум, щоб ми в школі добре вчились.

                     Віру в тепле, серце чисте, щоб неправді не корились.

                     Нам усім даруй здоров’я, згоду учнівській родині.

                     Дай твій захист, волю й долю добрим людям в Україні.

 (Учні із свічками виходять)

 

     Учитель. Рівно через тиждень після Вербної неділі настає найвизначніше свято всіх християн – Світле Христове Воскресіння. Цього року ми відзначаємо

Свято Пасхи – 20 квітня.

     Великдень – весняне свято. Тож давайте заспіваємо весняну пісню «Щебетала

пташечка».

(Діти співають пісню «Щебетала пташечка»)

     Учитель. Кожен день тижня напередодні свята мав свою назву: Чистий або живий четвер, Страсна п’ятниця, Великодня субота і Пасха. Сьогодні ми познайомимося з тим, які дійства відбуваються в ці дні. Тож будемо рухатись по черзі, починаючи з четверга.

(Заходить хлопчик із кокошником на голові «Четвер»)

     Четвер. Останній тиждень перед Великоднем називають Білим, Чистим або Вербним. Найважливіший день Вербного тижня – четвер. Його називають Страсним, Чистим або Живим. До цього дня в кожній хаті викочують, виливають з воску свічки – Трійцю. Одна свічка – сонцю, друга – покійним роду, а третя – за здоров’я і щастя живих. До цього дня всі господарські будівлі мають бути почищені й прибрані. У хатах вивішують святкові рушники, розмальовують піч, стіни. А на горище виносять знаряддя прядіння і ткацтва, бо в ці дні гріх займатись такою роботою. В саду і на городі господар згрібав торішнє листя і підпалював – « щоб очистити землю від морозу, зими, смерті і всякої нечисті», говорячи заклинання: «Смерть з морозом танцювала, танцювала і співала, і за море почвалала».

     Існує повір’я, що в Чистий четвер до сходу сонця ворон носить із гнізда своїх дітей купати в річці. Хто скупається раніше від воронячих дітей, той буде

 

 

здоровим, міцним, щасливим протягом року. Отож, хворі люди купались вночі – «поки ворон дітей не купає». Викупавшись, людина набирала води і виливала на перехресну дорогу: щоб там усе лихо залишилось, промовляючи при цьому: «Господе, Ісусе Христе! Перехресна дорого! Дай, Боже,здоров’я в ручки, ніжки і в живіт трішки». Обережні люди в цей день намагались не виходити з дому, щоб минути перехресну дорогу і не захворіти.

     В четвер ввечері в церкві відправляли «страсті». Ні сміху, ні співу, ні голосних розмов, коли в церкві читались молитви, а повертаючись додому, люди намагались донести «страсну» свічку так, щоб вона не погасла. Це був поганий знак, якщо свічка згасне. Щоб цього не трапилося, робили спеціальні ліхтарі з кольорового паперу або фарбованого скла. Червоні, сині, зелені, жовті, у формі зірки, місяця або церкви – такі ліхтарі були колись гарною оздобою цього вечора. В цей день майже ніхто нічого не робить. Запевняють, що в того, хто працює в цей день, виросте на тілі «мертва кістка» - наростень.

      На Поділлі хлопчики робили дерев’яні стукалки: «довбешки», «калатала». Коли правилось у церкві й дзвонили дзвони, хлопчаки починали стукати у дзвіницю, в паркани, дошки, щоб «вигнати нечисту силу».

 

      Учитель. Саме в цей день пізно в вечері один із дванадцяти учнів – Іуда – за тридцять срібних монет продав свого вчителя, якого і розіп’яли о півночі. Люди намагались обов’язково вмитись або скупатись, тобто очиститись від гріхів.

(Заходить дівчинка у кокошнику «П’ятниця».)

 

      Учитель.

• Чому цей день називали Страсним?
• Що таке плащаниця?
• Як пекти паску?

(Відповіді учнів.)

      П’ятниця. У п’ятницю Ісуса розіп’яли і сонце сховалось за чорні хмари, і страшна темрява спустилась на Землю. Цього дня у Божому гробі кладуть плащаницю. Плащаниця – образ на полотні положеного в гробі Христа, що виставляється у церкві у Великодні п’ятницю чи суботу. У Страсну п’ятницю плащаницю обносили тричі навколо церкви. Це гарний звичай. Під час проведення обряду біля церкви в кілька рядів стояли люди, по-святковому одягнені. Дзвони в цей день замовкають. Повернувшись з церкви, родина сідала за стіл обідати. В цей день їдять капусту картоплю, огірки. Обід у Страсну п’ятницю пісний. Великий гріх рубати дрова, шити, прясти. Робили тільки дві роботи: садили капусту і пекли капусту.

 

      Учитель.  Паска – великий гарно випечений хліб, який символізує вічність людського життя. В цей день позичати нічого не можна, щоб нічого чужого в домі не було. 

(Рецепти паски приготовлені учнями. Презентація паски.)

    

 

 Учитель. Поки паска не посвячена, їсти її не можна – гріх.

(Заходить дівчинка у кокошнику «Субота»)

      Субота. Невід’ємною частиною Великодня є писанка. У наших предків яйце було символом весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду, символом сонця, тепла і вічності. За народним віруванням крашанки та писанки готуються саме в суботу, вони зберігаються впродовж усіх свят та не псуються. Фарбоване, розмальоване яйце вважалося оберегом.

       Назва «писанка» походить від слова «писати». Писанки розписували малюнками, орнаментами.

(Розгляд таблиці з орнаментами писанок).

       Вчитель. Крашанка – це яйце одного кольору. Але всі кольори мають певне значення.

(Виходять діти, демонструють крашанки і розповідають про них)

        1-й учень. Червоне яйце означає радість життя, любов до молодих,надію на   

                            одруження.

        2-й учень. Жовте яйце означає місяць і зорі, у господарстві – врожай.

        3-й учень. Блакитне яйце – небо, повітря, здоров’я.

        4-й учень. Зелене – відкриття природи, багатство і плодоріддя землі,

                           врожай.

        5-й учень. Чорне з білим – поминання душ померлих, подяка за охорону від

                            злих сил.

      Учитель. Крапанка розмальовується воском чи фарбою, які кладуть краплинами.

      Орнамент на дряпанці видряпується гострим предметом.

       Мальованка розмальовується пензликом.

       Писанка – це яйце, розмальоване за допомогою писака, в якого заливається розтоплений віск. Цим воском наносять візерунки, потім кладуть у найсвітлішу фарбу, знов малюють, але вже інший візерунок, й кладуть в трохи темнішу фарбу, далі – ще в темнішу. Потім писанку підігрівають. І з тієї хвилини, як на яйце нанесено весь візерунок, воно перестає бути простим яйцем, а стає святковою писанкою.

(Діти читають вірші)

1. Яєчко розмальоване, барвисте,

Ним тішиться і старець, і дитя.

Творіння рук людських святе і чисте,

Маленький символ нашого життя.

 

2. Тут кожна лінія з небес промінчиком

Окреслює хвалу і славу Богу.

Христос воскрес! Воістину воскрес,

До вічності вказавши нам дорогу!

 

 3. Великодні писанки – справжнє диво:

Все так чітко, правильно і красиво.

На них диво-лебеді випливають

 

 

І квіти чарівнії розквітають.

Кожна наша писанка – то перлина,

Бо старалась, малювала кожная дитина.

Всі писанки – мальованки барвисті,

Як дівчата – красуні в намисті.

 

3. Гарна писанка у мене,

     Мабуть, кращої нема.

    Мама тільки помагала,

    Малювала я сама.

    Змалювала диво-пташку,

    Вісім хрестиків дрібних,

    І малесенькі ялинки,

    Й поясочок поміж них.

    Хоч не зразу змалювала-

    Зіпсувала п’ять яєць.

    Та, як шосте закінчила,

    Тато мовив: « Молодець!»

    Я цю писанку, напевно,

    Для Іванка залишу,

    А для мами і для тата

    Дві ще кращі напишу.

 

Учитель. Що це ти робиш, маленька господиня?

 

Ведуча. Розмальовую писанку, бо радісний прийшов день.

               (Співає пісню «Писанка»)

Господиня. А тепер час збирати кошика, який ми до церкви святити підемо. Покладемо ми до кошика і сир, і масло, і хрін, і ковбаски. Але найголовніше – ми повинні покласти пасху, крейду, писанку та свічку.

               (Виходять Пасха, Крейда, Писанка і Свічка)

Пасха(гордо)

Та що там говорити!

Важливіша я тут!

Без мене вас святити

До церкви не підуть.

Я головна на святі,

Мій рід йде з давнини.

Шанують нас віками

І славлять щовесни.

Та й Пасхою Великдень

Звуть люди на землі!

Тоді і день великий,

Як Пасха на столі…

 

 

 

Крейда

Я теж, як ви, свячена.

Як з церкви принести –

На дверях, хоч не вчена,

Малюю я хрести.

 

Писанка

Я Писанка-красуня,

Вся в рисках і квітках,

Красу митців несу я,

Їх славлячи в віках.

Мене кладуть у свято

На пишному столі,

Щоби моїм убранством

Втішалися малі!

Без мене цеє свято

Не буде тим, чим є!

Бо ж Писанка багато

Вам радості дає.

 

Свічка

О, знати ми повинні

Шану собі й другим,

Любов, як ту святиню

Нести до серця всім.

Свята – це дні єднання

З родиною родин.

Це наше спільне знам’я,

Бо ми народ один!

 

Господиня. Тепер все, як слід. Можемо нести кошик до церкви і посвятити.

                                 (Вбігають 3 учні)

• А можна, я кошика до церкви понесу?
• А можна я? (Сперечаються)
• Ні, я!

Господиня. Понесе той, хто найцікавішу загадку загадає.

 

                              Загадки

• В одній бочці, а не змішуються. (Яйце)
• У фарбах катається, до церкви збирається.(Крашанка)
• Людей до церкви скликає, а сам у ній не буває. (Дзвін)
• Кинути вгору – то біле, кинути на землю – то жовте. (Яйце)

 

Господиня. Всі загадки гарні! А кошика будемо нести по черзі.

                         

(Збирають  кошик)                                                                                                                                                                                            Учитель. Святої неділі скрізь звучить піднесене вітання «Христос воскрес!»

У відповідь чується радісне «Воістину воскрес!». За давньою традицією після такого вітання люди тричі цілуються і вручають одне одному писанки – великий дар.

Неділя. Як тільки задзвонять до заутрені, то з усіх кінців народ починав рухатися до церкви – хто пішки, а хто й возом. Дітей теж брали з собою, вдома ніхто не залишався. Кому не було місця в церкві, той спинявся надворі перед церквою і так стояв, скинувши шапку, аж до кінця Богослужіння. Чотири поважні дідусі виносили плащаницю. По закінченні літургій святиться: паска, сир, яйця, масло, сало, ковбаса…

      Свято продовжується вдома. Господар несе свячене яйце до худоби, щоб водилося господарство, нічого не хворіло. Потім вертається до хати. Перед тим, як сісти за стіл, вся рідня вмивається. Мати наливає в миску холодної води, кладе на дно 3 свячених писанки. Першою вмивається дівчинка, хлопці, мати, останнім – батько. Після кожної особи воду міняють, крашанки залишаються ті самі. Їх забирає дівчинка, щоб красивою була. Вмиваються і промовляють: «Щоб була здорова, як ця вода. Щоб була ясна, як ця вода. Щоб була красна, як ця писанка-галунка». Вносять до хати свячену паску і промовляють: «Свята паска у хату, вся нечисть із хати ». Їли спочатку все свячене, а починали з крашанки, розрізаної на стільки частин, скільки було членів у сім’ї. Із залишками шкаралупи поводилися обережно. Як саме?

 

-Чи можна товкти ногами рештки пофарбованого яйця? (Ні, бо того Бог наказує хворобою).

-Куди дівають шкаралупу? (На текучу воду, або дають курям чи сиплять під дерева в садку).

 

                       ( Учні розповідають повір’я )

1. Пофарбоване, розмальоване яйце вважали оберегом.
2. З писанок, крашанок починався великодній сніданок у кожній сім’ї.
3. Освячену писанку з давніх-давен клали до першої купелі немовляти,щоб воно зростало в силі.
4. Будуючи нову хату, в кожному кутку клали по писанці. Предки вважали, що писанка охороняє оселю від пожежі, блискавки та різних напастей.
5. Дівчата вмивались водою, в яку опускали крашанку чи писанку, щоб бути рум’яними.
6. Писанки клали в землю, щоб родило жито, пшениця.
7. Під поріг стайні клали теж писанки, щоб добре велося худобі.
8. Крашанки й писанки служили для святкових розвах,ігор молоді та дітей.

Учень

Дзвенять дзвони

Понад міста, понад села

Лине вісточка весела.

Ясне сонечко над селом,

Наче писанка, зійшло.

 

 

Вибігайте з хати, діти!

Як сьогодні не радіти?

Вийдем, вийдем на горбок,

Заспіваєм гаївок,

Що весна вже воскресла,

Нам Великдень принесла.

Учитель

Дякую тобі, маленька господине, за прекрасні слова, за гарно розмальовану писаночку. То вже ж, мабуть, час і гаївку заспівати?

Діти. Так.

                        (Виконується гаївка)

Гра «В блудька»

      Один з гравців клав крашанку на землю і відміряв 5 кроків. Іншому гравцеві зав’язували очі, тричі обертали навколо себе і змушували робити 5 кроків. Потім він намагався дотягнутися до крашанки рукою. Якщо дотягався, то забирав її собі.

Гра «Битки»

       Гравці стукали крашанками попарно. Чиє яйце розбилося, той гравець й програв.

Учитель. А зараз наші дівчатка й хлопчики виконають коломийки.

1. Я писала писаночку,

     Писала, писала,

     Щоби моя писаночка

     Слави здобувала!

 

2. Я писала писаночку,

     Кольори вкладала,

     Щоби людям писаночка

     Слави здобувала.

 

Хлопчики.

Ой, кувала зозуленька,

Пищали курчата.

Дофарбуйте писаночку,

Просимо, дівчата!

 

Дівчата.

Що у моїм городчику

Горішки трясуться,

Дала би вам по писанці –

Кури не несуться.

 

Хлопчики.

Який листок на яворі,

Такий на калині.

 

 

 

Подаруйте писаночки,

Просимо вас нині.

 

Дівчата.

Дали би вам по писанці,

Ще й по писаночці, -

Не нанесли яєць кури,

Вибачайте, хлопці!

 

Хлопчики.

Ой, калино, калинонько,

В воду нахилися.

Ой, ти, гарна дівчинонько,

Чом мене боїшся?

 

Дівчата.

Ой, молоді легіники,

У гості зайдете?

Я згубила писаночку

Чи її знайдете?

 

Учитель. На завершення я вам розповім легенду «Звідки взялися крашанки?»

                                   (Легенда)

         Доля світу залежить від того, скільки писанок кожного року пишеться. Доки пишуться писанки, світ буде існувати, а коли цей звичай зникне, тоді зло знищить світ. Людська любов перемагає зло. Отже, пишіть писанки, люди добрі!

Господиня. Наше свято скінчилось. То дай нам, Боже, у полі роду, а в хаті згоду. Мирного і голубого вам неба, запашного теплого хліба на вашому столі, джерельної води у спеку, і ніколи ніякої біди у житті.