«Енеїда» Вергілія«Енеїда» Котляревського«Енеїда» Котляревського — це не переклад, а оригінальний твір. У Вергілія йшлося про події римської історіїУ Котляревського — про дійсність ХVІІІ століття. Він «перевдягнув» усе: одяг, побут, їжу, характери, історичні деталі,його герої — українці.
«Любителям малоросійського слова»1798 р. перше видання «Енеїди» з’явилося завдяки ініціативі конотопського поміщика МАКСИМА ПАРПУРИ, який тоді служив у Петербурзі в медичній колегії і належав до гурту прихильників української мови та літератури. «Енеида, на малороссійскій языкъ перелиціованная И. Котляревскимъ».
Ідея: висміювання українських панів і чиновників, козацьких старшин, їх паразитичного життя, обжерливості, пияцтва, нікчемних сварок і водночас уславлення патріотизму, вірності обов’язку, мужності, товариської солідарності (Еней, троянці, Низ та Евріал). Основна думка: засобом сміху викрити і засудити негативні соціальні явища суспільства к. ХVІІІ ст.— поч. ХІХ ст. Тема: змалювання життя українського суспільства к. ХVІІІ — поч. ХІХ ст. різних верств населення.
Якщо Еней і троянці нагадують українських козаків, то напрошуються історичні паралелі - Після зруйнування Запорізької Січі козаки заснували Задунайську. Такий літературний прийом називається алюзією. Алюзія — художньо-стилістичний прийом, натяк на певний художній твір, сюжет чи образ. довідкове бюро
Частина І. Початок подорожі Енея. Гостювання в Дідони. Буря на морі. Відвідини Енея із Сівіллою. Частина І. У Сицилії. Поминки по батькові Енея Анхізу. Пожежа (горить троянський флот). Частина ІІІ. На землі Кумській. Зустріч Енея із Сівіллою, вони подорожують на той світ (опис пекла, раю). Зустріч із батьком Анхізом. Частина ІV. У Латинській землі. Вивчення троянцями латинської граматики. Обмін подарунками Енея із царем Латином. Підготовка до війни, її початок. Частина V. Війна між троянцями і рутульцями. Героїчний подвиг Низа та Евріала. Частина VІ. Продовження війни. Поєдинок Турна з Енеєм. Перемога Енея. Зміст твору
"Будь ласкав, сватоньку-старику!Ізбий Енея з пантелику,Тепер пливе на морі він. Ти знаєш, він який суціга,Паливода і горлоріз;По світу як іще побіга,Чиїхсь багацько виллє сліз. Пошли на його лихо злеє,Щоб люди всі, що при Енеї,Послизли і щоб він і сам... За сеє ж дівку чорнобриву,Смачную, гарну, уродливу. Тобі я, далебі, що дам".
17 Юпитер, все допивши з кубка,Погладив свій рукою чуб:"Ох, доцю, ти моя голубка!Я в правді твердий так, як дуб. Еней збудує сильне царствоІ заведе своє там панство;Не малий буде він панок. На панщину ввесь світ погонить,Багацько хлопців там наплодитьІ всім їм буде ватажок. 18 Заїде до Дидони в гостіІ буде там бенькетовать;Полюбиться її він мосціІ буде бісики пускать.Іди, небого, не журися,Попонеділкуй, помолися,Все буде так, як я сказав". Зевес тогді кружав сивухуІ оселедцем заїдав;Він, сьому випивши восьмуху,Послідки з кварти виливав.