"Історичний час і простір!"

План вчителя Лози Катерини Олександрівни на тиждень:

Мій предмет: «Вступ до історії України та громадянської освіти 5 клас». Модельна програма (автори Бурлака О.В., Власова Н.С., Желіба О.В, Щупак І.Я»)

Розділ ІІ. Історичний час і простір                                                                                          

Розвиток уявлень про лічбу часу в народів світу та на теренах України

Цілі теми/очікувальні Після цього уроку учні зможуть:

результати                      - Знати одиниці вимірювання часу;

-                Розуміти поняття «хронологія», «історичний час», «рік», «століття», «тисячоліття», «ера», «літочислення».

-                Вміти розташовувати події у хронологічній послідовності; переводити роки в століття, а століття в тисячоліття; висловлювати власну думку про розвиток лічби часу на теренах України.

1. Розвиток уявлень про лічбу часу в народів світу та на теренах України.

Зміст теми                       2. Що таке історичний час?

3. Історичний і календарний час.

Актуалізація знань. За римським звичаєм вправа «Так чи ні». Робота Методи       з навчальним текстом. (Прочитайте текст підручника. Знайдіть слова

роботи/навчання (дії)      маркери та поясніть їх) «Хмаринка слів» на тему «Лічба часу в історії» -

складіть і запишіть закодоване в ній народне прислів’я про час. Метод Історична математика. (на етапі закріплення знань пропоную учням розв.язати задачі різного рівня складності)- робота в парах.

«Перевернутий клас». Технологія критичного мислення. Освітнє середовище

Диференціація     різнорівневі завдання, індивідуальна, групова. Матеріали, обладнання Мультимедійний комплект. Атлас «Вступ до історії». Стрічка часу.  Онлайн - Дошка Padlet, Jamboard. Learning Apps: Події

(learningapps.org). https://coggle.it (мапа думок).

Оцінювання/прогрес        Учні Знають одиниці вимірювання часу, розташовують події у

(результати)                хронологічній послідовності. Самооцінювання (шкала досягнень).

Розвиток системи літочислення (четвер)                      

Після цього уроку учні зможуть:

-                     Знати хронологічні межі та характерні ознаки історичних періодів розвитку людства та періодів історії України. - Розуміти  поняття «хронологія», «календар», «літочислення»; розуміти  наскільки важливим є  визначення історичного часу для розуміння історичних процесів;

-                     Вміти розрізняти системи літочислення, пояснювати їх на прикладах.

1. Розвиток системи літочислення^: 2. Хронологія і літочислення.;

3. Григоріанський календар.

Актуалізація знань^. «Сенкан» з поняттям «Історичний час».» Робота зі стрічкою часу – укласти хронологічну послідовність подій. Робота в групах. ( Укладання Синхронізованої таблиці за допомогою Вікіпедії.) Метод «Дискусії» Вправа «Крісло автора». Руханка «За календарем».

Кабінет історії. Онлайн середовище – «Моя школа». Технологія критичного мислення. різнорівневі завдання, індивідуальна. Мультимедійний комплект. Атлас «Вступ до історії».

Стрічка часу.  Онлайн - Дошка Padlet, Jamboard. Learning

Apps: Хронологічна парочка (learningapps.org)

Учні Знають хронологічні межі та розрізняють системи літочислення, пояснюють їх на прикладах

´                             Метод «Дискусія».

´                             Для чого потрібний календар?

Дискусія – це метод формувань суджень, оцінок, переконань, що висловлюються в ході зіткнення думок і точок зору учнів. Існують різни форми організації дискусій. Можлива фронтальна форма, коли проблемне завдання пропонується одразу усім учням у класі.

Можливо проведення дискусії у групах, як у моєму випадку, коли клас розподіляється на групи по 4- 6 учнів у кожній групі. Диференціація тут проявляється у тому, що  «сильніші» учні ведуть дискусію, а інші висловлюють свої судження та  враження  від виступів учасників.

Як на мене, то основним завданням Дискусії є виявлення різноманітних точок зору учнів, щодо історичної проблеми та її аналізу. Дискусія це один з найефективніших засобів активізації пізнавальної діяльності учнів. Виходячи зі свого досвіду, можу сказати, що застосування дискусійних методів на уроках історії дає високий результат і на рівні розуміння  матеріалу, який вивчається.

Перед проведенням дискусії, обов’язково ознайомлюю учнів з точками зору істориків та авторів історичних праць. На ту чи іншу проблему наводжу аргументи, на які спираються дослідники. Використовую метод проблемного викладу матеріалу. На етапі вивчення нового матеріалу, пропоную учням дискусійне питання: «Для чого потрібен календар?» Ставлю проблемне запитання на початку уроку.

У процесі дискусії я виступаю, як арбітр чи організатор заходу. Не втручаюся в зміст дискусії, але в кінці бесіди обов’язково підводжу її підсумки, звертаючи увагу на змістовність, доказовість, аргументованість, а також ораторське мистецтво учнів використовуючи  Вправу «Крісло автора».  При оцінюванні враховую конкретні знання з даної теми і повноту аргументації, ерудованість та уміння вести дискусію. Можливе також самооцінювання (прошу учнів оцінити себе на шкалі досягнень  (обрати Початковий, Середній, Достатній чи Високий рівень). Завершую вправу руханкою.   

Руханка «За календарем».  - У якому місяці ви святкуєте свій день народження? (всі мають розташуватися за місяцями року (від січня до грудня).