методична розробка позаурочного заходу

Про матеріал

Дана розробка позаурочного заходу «Екологічний калейдоскоп» сприяє вихованню в учнівської молоді бережливого ставлення до навколишнього середовища та екологічної пропаганди.

Перегляд файлу

Методична розробка

позаурочного заходу

Тема. Екологічний калейдоскоп

Картинки по запросу Екологія картинки

СТРУКТУРА позаурочного заходу

Дата: __________ Час проведення: __________

Місце проведення: Група: __________

Тема заходу. Екологічний калейдоскоп.

Мета заходу:

– формувати відповідальне ставлення до довкілля і бажання брати участь в природоохоронній діяльності; узагальнити та закріпити знання учнів з екології;

– розвивати пізнавальний інтерес, бережливе ставлення і любов до навколишнього середовища;

– виховувати екологічну культуру учнів, бажання приймати особисту участь в практичних справах по захисту навколишнього середовища; хвилювання за екологічний стан планети та бажання взаємодіяти з природою; пробудити чуттєве сприйняття довкілля, як близької нам, але неповторної краси, що потребує захисту від наслідків людської діяльності; привернути увагу громадськості до вивчення та розв’язання проблем екології.

Методична мета: продемонструвати доцільність використання інтерактивно-комунікативних технологій з метою активізації пізнавальної діяльності учнів при проведенні позаурочних заходів.

Форми, методи, прийоми: розповідь викладача, з мультимедійною підтримкою, повідомлення учнів, відеовізуалізація, декламація вірша.

Дидактичне та матеріально-технічне забезпечення: мультимедійний проектор, ноутбук, презентація «Екологічний калейдоскоп», мультиплікаційний відеоролик «Деградація природи», відеоролики «Забруднення повітря», «Забруднення води», «Забруднення довкілля», вірш П. Воронька «Солодка вода».

Міжпредметні зв’язки: інформатика, біологія, географія, українська література

Епіграф заходу:

«Тепер, коли ми навчилися літати в повітрі як птахи, плавати під водою як риби, нам не вистачає лише одного: навчитися жити на Землі як люди».

Б. Шоу

ХІД ПОЗАУРОЧНОГО ЗАХОДУ

І. Організаційний момент (1 хв.)

Методичний коментар. Організаційна частина забезпечує встановлення контакту з учнями, налаштовує їх на співпрацю та створення робочої атмосфери під час позаурочного заходу.

1.1. Привітання.

ІІ. Момент актуалізації уваги аудиторії (5 хв.)

2.1. Вступне слово викладача.

Методичний коментар. Вступне слово викладача є мотивом, внутрішнім імпульсом, який забезпечує активацію внутрішніх почуттів та емоційного стану учнів. За допомогою розповіді викладач створює відповідний емоційний настрій..

2.2. Демонстрація мультиплікаційного відеоролика «Деградація природи»

Методичний коментар. Демонстрація мультиплікаційного відеоролика сприяє зосередженню уваги учнів на головному, допомагає виділити істотні сторони предмета, явища.

2.3. Оголошення теми позаурочного заходу.

ІІІ. Екологічний калейдоскоп (25 хв.). (Розповідь викладача з мультимедійною підтримкою)

Методичний коментар. Розповідь викладача сприяє послідовному розкриттю змісту матеріалу позаурочного заходу і ґрунтується переважно на спостереженнях, співпереживаннях, організованих викладачем за допомогою мультимедійної підтримки.

3.1. Вправа «Асоціація»

Методичний коментар. У довільному порядку учні висловлюють свої асоціативні відповіді з приводу відповідних порівнянь.

Дана вправа дозволяє учням висловити власні асоціативні думки та повніше уявити нероздільність людини та природи.

3.2. Забруднення повітря. (виступ учня з повідомленням із використанням мультимедійної підтримки).

Методичний коментар. Випереджувальні завдання допомагають учням проявити активність, наполегливість виділити найбільш суттєвий матеріал.

Використання мультимедійної підтримки, унаочнює структурує та візуалізує отриману інформацію, розширює та узагальнює пізнавальний інтерес учнів.

3.3. Забруднення води. (виступ учня з повідомленням із використанням мультимедійної підтримки).

3.4. Забруднення довкілля. (виступ учня з повідомленням із використанням мультимедійної підтримки).

ІV. Заключна частина. (4 хв.)

4.1. Перегляд відеоролика «Гармонія природи».

4.2. Вірш «Солодка вода» (автор П. Воронько)

Методичний коментар. Демонстрація відеоролика сприяє усвідомленню учнів про гармонію природи та людини.

Читання вірша сприяє самоусвідомленню ставлення учнів до екологічних проблем сучасності.

4.2. Заключне слово викладача.

Методичний коментар.

Заключне слово викладача дає учням можливість оцінити свої відчуття, які вони отримали під час виховного заходу.

ХІД ПОЗАУРОЧНОГО ЗАХОДУ

Організаційний етап.

Методичний коментар. Організаційна частина забезпечує встановлення контакту з учнями, налаштування їх на співпрацю та створення робочої атмосфери під час позаурочного заходу.

Доброго дня, шановні учні, шановні колеги! Щиро радий вітати вас на сьогоднішньому заході. Пропоную залишити всі зайві думки, налаштуватися співпрацю та взаєморозуміння.

IІ. Момент актуалізації уваги аудиторії.

Методичний коментар. Вступне викладача, внутрішнім імпульсом, який забезпечує активацію внутрішніх почуттів та емоційного стану учнів. За допомогою розповіді викладач створює відповідний емоційний настрій, ситуація новизни сприяє формуванню в учнів моральних якостей.

2.1. Вступне слово викладача.

Всі ми зобов’язані своїм життям планеті – прекрасній і єдиній Землі-матері. Зеленій від лісів, блакитній від морів і океанів, жовтій від пшениці та пісків.

Наша планета – величезна таємниця і диво. Вона зберігає в собі найпотаємніші загадки від зародження життя до прийдешніх доль людства.

Наука екологія вивчає наш дім – планету Землю і те як треба жити нам у цьому домі. Все в нашому домі взаємопов’язано, все залежить одне від одного: якщо згасне Сонце – все замерзне і настане темрява; якщо зникнуть повітря і вода – стане неможливо дихати і нічого буде пити; якщо зникнуть рослини – нічого буде їсти тваринам і людині.

Тому зберігати природу означає зберігати життя.

2.2. Демонстрація мультиплікаційного відеоролика «Деградація природи».

Методичний коментар. Демонстрація відеоролика сприяє зосередженню уваги учнів на головному, допомагає виділити істотні сторони предмета, явища.

2.3. Оголошення теми позаурочного заходу.

Тема сьогоднішнього заходу «Екологічний калейдоскоп».

Епіграфом нашого сьогоднішнього уроку я обрав слова ірландського письменника і драматурга Бернарда Шоу:

ІІІ. Екологічний калейдоскоп. (розповідь викладача з мультимедійною підтримкою).

3.1. Вправа «Асоціація»

Все гарне на Землі від Сонця, а все прекрасне – від людини. Людина – це дитя природи і схожа вона своїми вчинками і діями на братів наших менших, що ще раз доводить що людина і природа нероздільні. Так говорять про людину:

– хитрий, як…(лисиця)

– колючий, як…(їжак)

– впертий, як…(осел)

– незграбний, як…(ведмідь)

– швидкий, як…(гепард, орел)

– боязкий, як…(заєць)

– злий, як… (вовк)

– повільний, як…(равлик, черепаха)

3.2. Забруднення атмосфери. (виступ учня з повідомленням із використанням мультимедійної підтримки).

Забруднення атмосферного повітря – один з основних типів антропогенного забруднення. Полягає у викиді в атмосферу хімічних речовин, твердих частинок і біологічних матеріалів, здатних викликати шкоду для людини та інших живих організмів. Часто ефект забруднювачів є непрямим та проявляється лише через тривалий час, наприклад, певні речовини здатні зменшувати товщину озонового шару, впливаючи таким чином на більшість земних екосистем.

Світове господарство щорічно викидає в атмосферу більше 15 млрд т вуглекислого газу, 200 млн т оксиду вуглецю, понад 500 млн т вуглеводнів, 120 млн т золи та ін. Загальний обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферу становить більше 19 млрд т.

Основними забруднюючими речовинами, які надходять в атмосферу при спалюванні палива, є тверді частинки (зола, сажа), оксиди сірки (SO₂ і SO₃), оксиди нітрогену (NO і NO₂) При неповному згорянні палива в газоподібних викидах можуть накопичуватися оксиди вуглецю (СО), вуглеводні типу СН₄, С₂Н₄, поліциклічні ароматичні вуглеводні, бензапірен (С₂₀Н₁₂), а також ванадій (V) оксид (V₂O₅). Останні дві сполуки відносяться до класу надзвичайно небезпечних. Сульфур (IV) оксид (SO₂) і сульфур (VІ) оксид (SO₃) є головними компонентами забруднення природного середовища при спалюванні палива.

Промисловий пил утворюється в результаті механічної обробки різних матеріалів (дроблення, розмелювання, підривання, заповнення, розрівнювання), теплових процесів (спалювання, прожарювання, сушка, плавлення), транспортування сипучих матеріалів (навантаження, просіювання, класифікація).

Рідкі забруднюючі речовини утворюються при конденсації пари, розпиленні і розливі рідин, в результаті (кольорова металургія, виробництво цементу). При спалюванні палива утворюється величезна кількість газоподібних сполук – оксиди сірки, азоту, вуглецю, важких і радіоактивних металів. Реакції відновлення також є джерелом газоподібних забруднюючих сполук, наприклад, виробництво коксу, соляної кислоти з хлору і водню, аміаку з атмосферного азоту.

3.3. Забруднення гідросфери. (виступ учня з повідомленням із використанням мультимедійної підтримки).

Забруднення вод – насичення вод, водотоків і водойм речовинами в таких кількостях або сполученнях, які погіршують якість води та зумовлюють несприятливі наслідки, а також попадання різного бруду у води рік, озер, підземних вод.

Відбувається при прямому або непрямому попаданні забруднювачів у воду при відсутності заходів по очищенню і видаленню шкідливих речовин.

В більшості випадків забруднення прісних вод залишається невидимим, оскільки забруднювачі розчиняються у воді. Але є такі винятки, як мийні засоби, плаваючі на поверхні нафтопродукти.

Для того щоб визначити стан води, вимірюється цілий ряд показників. Серед них:

– колір;

– прозорість;

– запах;

– смак;

– рівень pH;

– хімічний склад;

– кількість розчиненого у воді кисню;

– наявність патогенної мікрофлори;

Практично у всіх країнах існують наглядові органи, які повинні з певною періодичністю залежно від ступеня важливості ставка, озера, річки та інші визначати якість вмісту. У разі виявлення відхилень виявляються причини, які могли спровокувати забруднення води. Потім приймаються заходи до їх усунення.

Причин, які можуть викликати забруднення води, дуже багато. Це не завжди пов’язано з діяльністю людини або промислових підприємств. Природні катаклізми, які відбуваються періодично на різних територіях, також можуть порушити умови середовища. Найбільш поширеними причинами прийнято вважати:

– побутові і промислові стічні води. Якщо вони не проходять систему очищення від синтетичних, хімічних елементів і органічних речовин, то, потрапляючи у водойми, здатні провокувати водно-екологічну катастрофу.

– кислотні дощі. Про цю проблему говорять не так часто, щоб не провокувати соціальну напруженість. Але відпрацьовані гази, що потрапляють в атмосферу після викидів автомобільного транспорту, промислових підприємств, разом з дощами виявляються на землі, забруднюючи навколишнє середовище.

– тверді відходи, які здатні не тільки змінити стан біосередовища у водоймі, але й сама течія. Часто це призводить до розливів річок і озер, ускладнення течії.

– органічні забруднення, пов’язані з діяльністю людини, природним розкладанням померлих тварин, рослин і т. д.

– промислові аварії і техногенні катастрофи.

– повені.

– теплове забруднення, пов’язане з виробництвом електричної та іншої енергії. У деяких випадках відбувається нагрів води до 7 градусів, що викликає загибель мікроорганізмів, рослин і риб, для яких потрібен інший температурний режим.

– сходи лавин, селів і т. д.

У деяких випадках природа здатна сама з часом провести очищення водних ресурсів. Але період хімічних реакцій буде великим. Найчастіше загибель мешканців водойм і забруднення прісних вод неможливо запобігти без втручання людини.

3.4. Забруднення біосфери (виступ учня з повідомленням із використанням мультимедійної підтримки).

Поява в природному середовищі нових компонентів, викликане діяльністю людини або грандіозними природними явищами (наприклад, вулканічною діяльністю), характеризують терміном забруднення. У загальному вигляді забруднення – це наявність у навколишньому середовищі шкідливих речовин, що порушують функціонування екологічних систем або їхніх окремих елементів і знижують якість середовища з погляду проживання людини або ведення нею господарської діяльності.

Цим терміном характеризуються всі тіла, речовини, явища, процеси, що з’являються в навколишньому середовищі у даному місці, але не в той час і не в тій кількості, яке природно для природи, і можуть виводити її системи зі стану рівноваги. Екологічна дія забруднюючих агентів може виявлятися по-різному; вона може зачіпати або окремі організми, або популяції, біоценози, екосистеми і навіть біосферу в цілому. Розрізняють природне й антропогенне забруднення. Природне забруднення виникає в результаті природних причин – виверження вулканів, землетрусів, катастрофічних повеней і пожеж. Антропогенне забруднення – результат діяльності людини. В даний час загальна потужність джерел антропогенного забруднення в багатьох випадках перевершує потужність природних.

ІV. Заключна частина.

4.1. Перегляд відеоролика «Гармонія природи».

4.2. Вірш «Солодка вода» (автор П. Воронько).

Читання вірша сприяє самоусвідомленню ставлення учнів до екологічних проблем сучасності.

Воду, що пити можна,
На сході «солодкою» звуть.
В цій назві щось ніжне й тривожне,
«Солодка» – не смак, а суть.
Де пекло такирів, барханів –
Земля, де немає землі,
Там голови скельних титанів
Одвіку в скорботній золі,
Там зрада озер солоних
Заспраглому – в груди ножем,
Там подих вітрів похоронних
За кожним новим міражем.
Я був у пустелях зловісних,
Де гибла душа не одна.
Солодка вода не прісна,
Солодка – коли питна.
Стою при дніпровім розливі –
Безмежна солодка вода!
Ми з нею багаті, щасливі.
О будьмо ж усі бережливі!
Як зникне солодка вода,
Сльозами солоними світ зарида.