"Наталка Полтавка" І.Котляревський

Про матеріал

Розробки двох уроків по вивченню п'єси І.Котляревського "Наталка Полтавка". Матеріал включає в себе вивчення нової теми, ідейно-художній аналіз твору та характеристику образів.

Перегляд файлу

Урок № 1

Тема: І.П.Котляревський. Соціально-побутова драма “Наталка Полтавка” – перший твір нової української драматургії.

Мета: розкрити учням красу першого твору нової української драматургії, його зміст, ідейно-тематичну спрямованість, композицію; розвивати навички виразного читання та аналізу драматичного твору, культуру зв’язного мовлення, пам’ять; виховувати високі моральні якості, любов до рідного слова, вітчизняної культури.

Обладнання: портрет І.Котляревського, ілюстрації до п’єси “Наталка Полтавка”, підручник, текст твору.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Епіграф:

В чім же ця сила п’єси, в чім її чаруюча душу краса?

В простоті, в правді і найголовніше –

в любові автора до свого народу, в любові, котра

із серця Івана Петровича Котляревського перейшла

на його твір!

Іван Карпенко - Карий

Хід уроку

І. Організаційний момент

Психологічна настанова “До успіху”.

Учитель. Усміхніться одне одному, подумки побажайте успіхів на цілий день. Для того, щоб впоратися на уроці із завданнями, будьте старанними і слухняними. Завдання наші такі:

Не просто слухати, а чути.

Не просто дивитися, а бачити.

Не просто відповідати, а міркувати,

Дружно і плідно працювати.

Покладіть руки на парту, заплющте очі та промовляйте:

Я зможу сьогодні добре працювати на уроці.

Я особистість творча.

Я бажаю всім однокласникам успіхів на сьогоднішньому уроці.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Конкурс на кращого читця напам’ять уривка з поеми “Енеїда”.
Літературна вікторина.

( За кожну правильну відповідь учні отримують 1 бал)

Хто писав про Котляревського:

“Будеш, батьку, панувати,

Поки живуть люди;

Поки сонце з неба сяє,

Тебе не забудуть!”?

(Т.Г.Шевченко)

Який твір великого російського поета має назву міста, де народився Котляревський? ( О.С.Пушкін “Полтава”)
Який твір Котляревського ще в рукописі набув великої популярності серед читачів і двічі був надрукований без відома автора? (“Енеїда”)
Хто з українських композиторів створив оперу за мотивами “Енеїди” і під якою назвою? (М.Лисенко)
У якому творі Котляревський говорить:

“Мужича правда є колюча,

А панська на всі боки гнуча”? (“Енеїда”)

6. Хто з богів, одержавши хабара, зібрав підвладних йому вітрів і “звелів поганій буть погоді”? (Нептун)

7. Кому належать слова:

“Де общеє добро в упадку,

Забудь отця, забудь і матку,

Лети повинность ісправлять”? ( Евріалу)

Літературний рід “Енеїди”. (Ліро-епос)
Скільки років прожив письменник? ( 69)
Скажи, кого зображено в цих рядках і в якому творі?

“Хоть молоді були, та гожі

І кріпкі, храбрі, як харциз.

В них кров текла хоть не Троянська,

Якась чужая – бусурманська,

Та в службі вірні козаки”? (Низа та Евріала)

Заслуга І.Котляревського перед літературою. (Основоположник нової української літератури)
Твір якого письменника античної літератури використав І. Котляревський для написання бурлескно-травестійної поеми «Енеїда»? (Вергілія).

Бесіда. Метод “Мікрофон”.

Що вам відомо про І.Котляревського-драматурга?
Які п’єси він написав для Полтавського театру?

ІІІ. Оголошення мети і завдань уроку

( Тема не оголошується, її визначають самі учні, орієнтуючись на мету і завдання уроку)

Учитель. Звертаю вашу увагу на епіграф до уроку.

Про що, на вашу думку, ми будемо говорити на сьогоднішньому уроці?
Виходячи з відповідей, визначте, будь ласка, тему нашого уроку.

( Запис на дошці і в зошити теми уроку)

ІV. Основний зміст уроку

Вступне слово вчителя.

(Тихо звучить мелодія української народної пісні

«Ой під вишнею, під черешнею…»)

Під розлогою вербою, що наполовину закриває селянську хату, стоїть струнка вродлива дівчина з відрами через плече. Біля неї у шанобливій позі чоловік в одязі чиновника, а з-за дерева виглядає якийсь дідуган. Вдалині – вишневі садки, луки, в’ється річка…

Така ж картина постає перед нами, і коли ми починаємо читати перші сторінки безсмертної п’єси І.Котляревського “Наталка Полтавка”. Твір захоплює своєю пісенністю, простотою, народністю.

Сьогодні ми маємо можливість зустрітися з автором цього шедевру, драматургом І.П.Котляревським. Під час цієї зустрічі ви можете з’ясувати ті запитання, які вас цікавлять.

2. Рольова гра “Інтерв’ю з письменником”.

Учень. Іване Петровичу, коли була написана Ваша п’єса “Наталка Полтавка” і що стало поштовхом до її написання?

Письменник. Мене дуже захоплював театр. Я безтямно любив влаштовувати домашні вистави, залучав до постановок своїх вихованців. А в 1818 році мене було призначено директором Полтавського театру. Тут я працював ще і як актор та режисер. І саме для цього театру я й написав п’єсу “Наталка Полтавка”.

Велику роль у написанні твору зіграли українські лірично-побутові, обрядові, купальські та баладні пісні, а також українські вертепні , шкільні драми, інтермедії ХVІІІ ст. Але основним джерелом для написання було життя українського суспільства. Я хотів написати твір про прекрасну душу народу і його щедре серце, світлий розум і гірке безталання.

Учень. Як публіка сприйняла виставу “Наталка Полтавка”?

Письменник. П’єса була вперше поставлена на сцені Полтавського театру в 1819 році. Роль Макогоненка була написана спеціально для Щепкіна, і він зіграв її неперевершено. Успіх був неймовірний! Глядачі були дещо вражені, адже вони звикли бачити палаци та альтанки, а тут – їхні краєвиди, глибока драма серця простої дічини - селянки. Тому вистава була прийнята досить добре в Полтавській, Чернігівській і Харківській губерніях. З великим успіхом і не раз вона йшла на сценах Петербурга, Москви, Кишинева, Мінська, Риги, багатьох міст Сибіру, Середньої Азії та Кавказу, її постановки робили і російські трупи.

Учень. Ми б хотіли ще дізнатися від Вас більше про ідейно-художній зміст та композицію твору.

Письменник. На жаль, час мого інтерв’ю закінчився, тому на ці та інші запитання вам доведеться шукати відвіді самим.

Учитель. Отож, завдання наступної частини нашого уроку окреслив сам письменник .

3. Ділова гра.

Учитель. А зараз ми проведемо ділову гру. Ви об’єднаєтесь у групи експертів-літературознавців, що досліджуватимуть і аналізуватимуть цей художній твір.

Групи експертів мають такі завдання:

І – визначити ідейно-тематичний зміст твору;

ІІ – дослідити композицію твору;

ІІІ – з’ясувати жанр твору.

( Самостійна робота учнів у групах)

Учитель. Увага! Час вичерпано! Прошу всіх припинити роботу та уважно слухати виступи представників кожної з груп.

Орієнтовні виступи представників експертних груп:

І група

Тема: розповідь про кохання бідної селянської дівчини, що відстоює своє право на щастя.

Ідея: втілення народного ідеалу української жінки, її моральної краси; засудження лицемірства, крутійства, хижацтва сільської верхівки в образах виборного і возного.

Основна думка: офіційна мораль тогочасного суспільства суперечить гуманістичним принципам.

( Запис учнями у зошити теми, ідеї, основної думки твору)

ІІ група

Текст п’єси поділяється на дві дії. Кожна дія поділяється на картини, картини – на яви. Композиція твору проста, дія розвивається динамічно, природно, твір не переобтяжений зайвими сюжетними лініями чи сценами.

Дія твору відбувається в одному селі над Ворсклою поблизу Полтави.

Експозиція: початок першої дії. Знайомство з місцем подій, з головним героєм твору – Наталкою.

Зав’язка: подальші сцени. Намір возного Тетерваковського скористатися допомогою виборного Макогоненка , щоб одружитися з Наталкою ( ява 3 дії І).

Розвиток дії: Макогоненко вмовляє Наталку одружитися з возним і діє через матір. Побачення Наталки з Петром.

Кульмінація: категорична відмова Наталки вийти заміж за возного ( ява 9 дії ІІ).

Розв’язка: благословення матері на одруження Наталки і Петра.

ІІІ група

Автор назвав “Наталку Полтавку” “малоросійською оперою”. Проте знання з теорії літератури дають змогу визначити, що за жанром твір є соціально-побутовою драмою ( адже конфлікт п’єси соціальний, а тема – побутова).

І.Котляревський визначає п’єсу як оперу передовсім через те, що в творі поєднується драматична дія зі співом, музикою, танцювальними номерами. У п’єсі використано 22 пісні, частина з них – народні.

Виразне читання в особах уривків п’єси “Наталка Полтавка”.
Словникова робота за питаннями учнів, обмін враженнями щодо прочитаного.

V. Закріплення знань, умінь та навичок

Проблемні питання:

Чи є необхідність нам, сучасним українцям, вивчати цей твір?
Чи можлива в наш час ситуація, описана у творі Івана Котляревського “Наталка Полтавка”?

VІ. Підбиття підсумків уроку

Рефлексія.

Учитель. Зверніть увагу на епіграф до уроку. Чи висловлює він головну думку нашого уроку? Чи з’явилося у вас бажання прочитати інші твори І.Котляревського?

Я дякую всім за роботу на уроці. Час підбивати підсумки. Пропоную завершити думку записом у зошиті:

На уроці:

Я дізнався…
Я навчився…
Найбільший мій успіх – це …
Найбільші труднощі я відчув(ла) …
Я зробив(ла) …висновок, що …

Оцінювання діяльності учнів.

VІ. Домашнє завдання

Виписати цитати до характеристики образів Наталки, Петра, Миколи, возного Тетерваковського, виборного Макогоненка, Горпини Терпилихи.

Джерела:

Котляревський І.П.Твори. – К.: Молодь, 1965. – С.229 – 268.
Міщенко О.І. Українська література: підруч. для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл. / Олена Міщенко. – К.: Генеза, 2009. – С. 150 – 152.
Степанишин Борис . Українська література: Підруч. для 9 кл. – К.: Арт-Освіта, 2004. – С. 110 – 111, 119.

Урок № 2

Тема: І.П.Котляревський. П’єса «Наталка Полтавка». Образна система твору. Наталка як уособлення кращих рис української жінки.

Мета: охарактеризувати образи п’єси, розкрити зміст образу Наталки як уособлення кращих рис української жінки; розвивати культуру зв’язного мовлення, пам’ять, уміння узагальнювати та робити висновки; виховувати почуття власної гідності, почуття патріотизму.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет письменника, текст п’єси «Наталка Полтавка», ілюстрації до твору, дидактичний матеріал.

Епіграф:

З цієї народної першоп’єси кожне нове

покоління черпає науку почуттів, моральні взірці

кохання, людської краси, благородства

Олесь Гончар

Хід уроку

І. Організаційний момент. Забезпечення емоційної готовності

Учитель.

Від дня народження і до останньої хвилини

Є мить прекрасна – це життя людини.

По-різному йдемо життєвим шляхом:

Хтось пролітає непомітним сірим птахом,

Комусь доводиться пливти за течією,

А хтось горить яскравою зорею…

Для того, щоб знайти своє місце під сонцем, людина ніколи не повинна зупинятися ні в своєму навчанні, ні в творчості, оволодівати новими знаннями. Вона постійно повинна себе вдосконалювати, адже невпинний пошук – це потреба її душі.

Простягніть долоню. Подаруйте для роботи на уроці старанність, наполегливість, творчість. Простягніть іншу долоню. На неї я дарую вам свою любов, терпіння, повагу. А тепер обміняймося дарунками. Доторкніться долонькою до долоньки.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Робота з епіграфом

Який внесок зробив І.Котляревський в українську літературу?
У чому сучасність творчості письменника?

ІІІ. Основний зміст уроку

ІV. Оголошення теми та мети уроку

V. Мотивація навчальної діяльності школярів

Слово вчителя.

Шановні діти! Вам, мабуть, неважко було створити в уяві образи персонажів п’єси «Наталка Полтавка». І в цьому неабияка заслуга драматурга, великого майстра художнього слова, творця яскравих літературних персонажів. Герої твору неповторні. Кожен з них має свою вдачу, звички, характер, душу. Тому одним із завдань нашого уроку і є глибше пізнати й осмислити поведінку персонажів, їх прагнення, почуття, риси вдачі, тощо.

VІ. Робота за темою уроку

1.Характеристика персонажів твору.

Наталка Полтавка.
1. Бесіда за питаннями:

Хто така Наталка? Коли вперше ви зустрічаєтеся з нею в творі?
Яке враження справляє на вас ця героїня?
За що, на вашу думку, Наталка полюбила Петра?
Якими рисами характеру наділив І.Котляревський свою героїню? Які з них ви хотіли б мати? Чому?
1. Метод «Вільний мікрофон».

Учні стисло висловлюють власну думку, відповідаючи на питання: « Чим мені сподобалась ця героїня?»

Цитатна характеристика. Додатковий матеріал.

«Не багата я і проста, та чесного роду,

Не стиджуся прясти, шити і носити воду».

«Моє все багатство єсть моє добре ім’я: через вас [ возного] люди почнуть шептати про мене; а для дівки, коли об ній люди зашепочуть…»
«Чи я вам рівня? Ви пан, а я сирота; ви багатий, а я бідна; ви возний, а я простого роду. Та й по всьому я вам не пара…»
«Золото – не дівка! Наградив бог Терпилиху дочкою. Окрім того, що красива, розумна, моторна і до всякого діла дотепна – яке в неї добре серце, як вона поважає матір свою, шанує всіх старших за себе, яка трудяща, яка рукодільниця, що й себе, і матір свою на світі держить!..»
«Наталка без душі його [Петра] любить, через його всім женихам одказує, та й Терпилиха без сліз Петра не згадує…»
«Лучче посивію дівкою, як піду заміж за тих женихів, які на мені сватались…»
«Трудно , мамо, викинути Петра з голови, а ще трудніше із серця. Та що робить… Дала слово за первого вийти заміж: для покою матері треба все перенести…»
«Об розуму і доброму серцю Наталки нічого говорити, всі матері приміром ставлять її своїм дочкам; тільки – нігде правди діти – без приданого, хоч будь вона мудріша од царя Соломона, а краща од прекрасного Іосифа, то може умерти сідою панною».
« О Петре!.. Скільки сліз вилила я за тобою! Я знаю тебе і затим не питаюся, чи ти любиш мене, а за себе – божусь…»
«Я давно вже поклялась і тепер клянусь, що окрім Петра ні з ким не буду…»
«… я сама не хочу за пана возного: до цього силою ніхто мене не принудить… І коли на те йде, так знайте, що я навічно одрікаюсь од Петра і за возним ніколи не буду».
«Коли кого любиш, того не забудеш».
1. Орієнтовний план до характеристики образу Наталки Полтавки.

Наталка – центральний персонаж п’єси «Наталка Полтавка» І. Котляревського.
Краса, розум, працьовитість дівчини.
Вірність полтавської дівчини в коханні.
Почуття людської гідності, вихованість Наталки.
Турбота за честь сім’ї, відданість тому, кому дала слово, моральна чистота – головні риси Наталчиної вдачі.
Наталка Полтавка – перший правдивий образ дівчини-селянки в українській літературі, гімн великому коханню.
1. Проблемні питання.

Чи уособлює в собі Наталка типові риси українських дівчат?
Чи можна її порівняти з нашими сучасницями?
Кому віддаєте перевагу?

Петро і Микола.
1. Робота з цитатами.

Літературна гра «Хто і про кого сказав»

«Хлопець виріс славний, гарний, добрий, проворний і роботящий, - він од Наталки старший був годів на три або на чотири, з нею вигодувався і зріс вкупі. Терпило і Терпилиха любили годованця, як рідного сина – та було й за що!..» (Виборний про Петра)
«Він не такий: серце моє за його ручається і воно мені віщує, що він до нас вернеться. Якби він знав, що ми тепер бідні – о, з кінця світу прилинув би до нас на поміч!..» ( Наталка про Петра)
«Один собі живу на світі, як билинка на полі! Сирота – без роду, без племені, без талану і без приюту…» (Микола про себе)
«Як бачиш – бурлака на світі… Тиняюсь од села до села, а тепер іду в Полтаву» (Петро про себе)
«Так ти, я бачу, як і я – безприютний». (Микола про себе і Петра)
«Такого чоловіка, як Петро, я зроду не бачив!» (Виборний про Петра)
1. Порівняльна характеристика Петра і Миколи за технологією «Кола Венна».

Орієнтовні відповіді учнів:

Відмінне:

Петро: чесність, великодушність, здатність на самопожертву заради іншої людини, поетичність натури, м’якосердечність, духовна слабкість.

Микола: тверда вдача, бадьорість, дотепність, оптимістичність, відчайдушність.

Спільне: сироти-бурлаки, працьовитість, сердечність, щирість, почуття власної гідності.

Возний Тетерваковський.
1. Цитатна характеристика. Додатковий матеріал.

«Я люблю Наталку всею душею, всею мислію і всім серцем моїм; не могу без неї жити, так її образ – теє-то, як його – за мною слідить…»
«Лучче синиця в жмені, як журавель в небі».
«Юриста завзятий і хапун такий, що і з рідного батька злупить!»
«Хто тепер – теє, то, як його – не бреше і хто не обманюєть?..»
«Я одрікаюсь од Наталки і уступаю Петру во вічноє і потомстенноє владініє з тим, щоб зробив її благополучною».
1. Складання таблиці. Робота в парах.

Заповнити таблицю, вказавши позитивні та негативні риси возного

Позитивні	Негативні
сила волі	здирництво і хабарництво
спроможність на щирі почуття й великодушні вчинки	хижацтво і насильство
почуття гумору	пихатість
	зловживання службовим становищем
	зневага до простих людей

Диспут.

Тема: Правдоподібний чи неправдоподібний вчинок возного ( відмова від Наталки)?

Виборний Макогоненко.

Колективне складання плану до характеристики образу виборного.

Орієнтовний план

Хто такий Макогоненко?
Хитрість, мудрість персонажа.
Крутійство – визначальна риса виборного.
Нещирість, користолюбність Макогоненка.
Товариськість, весела вдача героя.
Мова виборного. (Багато прислів’їв, приказок, влучних висловів. Наприклад, «Все куди не кинь, то клин», «Удар лихом об землю»…)

6. Горпина Терпилиха.

6.1. Усне словесне малювання.

- Опишіть, якою ви уявляєте матір Наталки?

- Що ми знаємо про неї?

6.2. Проблемне питання: Горпина Терпилиха – позитивний чи негативний персонаж? Свою думку доведіть.

V. Закріплення опрацьованого навчального матеріалу

Робота з картками (з урахуванням рівня навчальних досягнень учнів)

Картка № 1

Розкажіть про театральну та драматургічну діяльність І.Котляревського.
Визначте, кого з персонажів І.Котляревський висміює, з кого по-доброму кепкує, а до кого ставиться абсолютно серйозно.

Картка № 2

Проілюструйте прикладами з тексту жанрові ознаки «Наталки Полтавки».
Визначте, що означають ці прислів’я та приказки з п’єси: «Дай, Боже, щоб ви любились , як Петро і Наталка»; «Це та дівчина, що все Петра жде», «Не мати, а Терпилиха», «Не кожній Наталчине щастя».

Картка № 3

Визначте, чим відрізняються життєві позиції Петра і Миколи. Який з героїв є виразником ідей І.Котляревського?
Висловте свою думку з приводу значення творчості І.Котляревського в українському культурному відродженні.

VІІ. Підсумок уроку

Рефлексія.

Закінчити речення:

Урок допоміг мені зрозуміти, що…
Найцікавішим на уроці було…
Для себе я зробив(ла) висновок…

Оцінювання учнів.

VІІІ. Домашнє завдання

І група: підготувати повідомлення на тему «Сценічна доля п’єси І.Котляревського «Наталка Полтавка»;

ІІ група: підготувати повідомлення на тему «Роль і функція пісень у п’єсі І.Котляревського «Наталка Полтавка».

Джерела:

Котляревський І.П. Твори. – К.: Молодь, 1965. – С.229 – 268.
Міщенко О.І. Українська література: підруч. для 9 кл. загальноосвіт.навч.закл. / Олена Міщенко. – К.: Генеза, 2009. – С.152 – 156.
Степанишин Борис. Українська література: Підруч.для 9 кл. – К.: Арт-Освіта, 2004. – С.110 – 120.

Додаток до уроку № 2

І. Повідомлення на тему «Сценічна доля п’єси

І.Котляревського «Наталка Полтавка»

1818 року І.П.Котляревського було призначено директором Полтавського театру. На цій посаді він виявив себе і як режисер та актор. Саме для полтавського театру він написав дві п’єси – «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник». Ролі Макогоненка та Чупруна були написані спеціально для Щепкіна, і він зіграв їх неперевершено, забезпечивши творам Котляревського світову славу. Із цього часу починається сценічне життя «Наталки Полтавки», яка стала улюбленою п’єсою глядачів.

У 1819 році п’єса “Наталка Полтавка» вперше була поставлена на сцені Полтавського театру. Цей рік вважають роком народження українського професійного театру. Роль Наталки зіграла артистка Катерина Нальотова.

Глядачі були вражені: замість давно обридлих палаців та альтанок, вони побачили милі їхньому серцю краєвиди рідної Полтавщини, а замість пустого фарсу – глибоку драму серця простої дівчини-селянки. Тому вистава, як писав сам Котляревський, «була прийнята досить добре в Полтавській , Чернігівській і Харківській губерніях», тільки в Полтавському театрі грали її «не раз, не десять, не сто разів, і театр завжди був повний, захоплення загальне, оплескам не було краю».

З великим успіхом і не раз вона йшла на сценах Кишинева, Мінська , Риги, Талліна, Варшави, Вільнюса, Москви, Тифліса…

1845 року в Тифлісі Макогоненка грав Іван Драйсіг. І настільки майстерно, що один із рецензентів писав: «Драйсіг грав виборного так гарно, так натурально, що найкорінніші полтавці визнали б його за свого родича».

У 1886 році в Петербурзі «Наталка Полтавка» пройшла двадцять разів за 3 місяці. І.Карпенко-Карий писав, що «на кожну виставу така сила людей приходила, що в Кононівськім залі, де давала виставу малоруська трупа, не могли вміститися – не ставало білетів! Столична громада, що бачила найкращі класичні утвори цілого світу, так само як і провінціальна громада, була зачарована».

В.Г.Бєлінський згадував: «Коли, нарешті, останній раз піднялася завіса і почалися сцени з «Наталки Полтавки», захоплення публіки досягло найвищого рівня… Кожний романс публіка змушувала Щепкіна повторювати кілька разів. Коли ж усе, що було в цих сценах, обраних навмисне для Щепкіна, було проспівано й повторено і завіса повинна була б спуститися, Щепкін, зворушений і схвильований, ніби зрозумівши сумне почуття публіки, затримав ще на мить хвилину прощання і заспівав чудові за своєю простотою і грацією куплети з п’єси «Москаль-чарівник», якими протягом свого перебування в Петербурзі постійно захоплював публіку… Неможливо описати захоплення вдячних глядачів. …Сім разів опускалася завіса і сім разів підіймалася знову; сім разів виходив і знову з’являвся зворушений артист перед публікою, якого зустрічали і проводили голосними криками і оплесками…»

Під час вистави п’єси у Варшаві на прохання глядачів драму показували двічі на день при переповненому залі. Особливим успіхом ця чудова перлина українського театру користувалася у чехів, словаків та болгар – і в перекладах, і в оригіналі вона йшла сотні разів. Згодом «Наталку Полтавку» бачили й вітали Париж, Лондон, Загреб, Нью-Йорк, Відень , Торонто та інші столиці світу.

І.Карпенко-Карий писав: «Мало не століття «Наталку Полтавку» виставляють на сцені і любителі, і актори; я сам 33 роки слухаю «Наталку» на сцені і навіть належу до виконавців одного з дійових людей цієї славної п’єси – возного, то як же я можу промовчати, щоб не сказати кілька слів в такий час, коли вдячна полтавська громада святкує столітній ювілей першого малоруського драматурга.

Багато води утекло в море забуття; в протяг такого довгого часу тисячі драматичних п’єс спочивають вічним сном, забуті навіки, а «Наталку» вивчали напам’ять мало не всі слухачі, і часто мені приходилось чуть, як в театрі, перше ніж актор скаже слова із своєї ролі, хто-небудь нервово йому проказує далі, ніби суфлірує!..»

«НаталкуПолтавку» грали все частіше і частіше. Найповніше краса п’єси розкрилася у трупах М.Кропивницького, М.Старицького, М.Садовського і П.Саксаганського. В ролі Наталки тут виступала знаменита М.Заньковецька. Потім – М.Садовська-Барілотті, Є.Зарницька, О.Петрусенко.

« Звичайно, що ні любителі, ні поодинокі актори в різних трупах не могли дать такого ансамблю, яким сяяла славна трупа М.П.Старицького вже у 80-х годах! М.К.Садовська – Наталка. Кращої не було й нема; знамениті нині артисти-художники: Кропивницький – виборний; Саксаганський – возний; Садовський – бурлака Микола – задовольняли самих суворих критиків. Садовський витворив Миколу-бурлаку в реальний тип, поставив його нарівні з возним і виборним і дав такий викінчений зразок, по котрому нині всі сучасні актори грають. Петра найкраще виспівував Мова», - зазначав І.Карпенко-Карий.

«Наталку» грали все частіше і частіше, дивилися її завжди охоче, і зали кожного разу були переповнені. Наприклад, «… у Єлисаветі «Наталка» виставлена була в залі дворянського собранія шість разів: три рази вдень і три рази увечері, при повнісіньких зборах».

Усі ці факти красномовно засвідчують, що праматір українського театру й драматургії стала міцним надбанням світової театральної й музичної культури.

У наш час «Наталка Полтавка» з незмінним успіхом йде на сценах Італії, Німеччини, Америки, Румунії, Англії, Угорщини, не кажучи вже про слов’янські країни. Вона чарує нас своєю красою, соковитою мовою персонажів, чарівними піснями, незабутніми героями, досконалою грою акторів.

Джерела:

Іван Котляревський у документах, спогадах, дослідженнях. К.: Дніпро, 1969. – С.497.
Карпенко-Карий І. (І.К.Тобілевич). Твори в 3-х томах, К.: Держлітвидав України, 1961, т.3. - С.173 – 174¸176.
Паращич В.В. Українська література. 9 клас. Плани-конспекти уроків для шкіл з українською мовою навчання. – Х.: Ранок, 2009. – С.126 – 127.
Степанишин Борис. Українська література: Підруч.для 9 кл. – К.: Арт-Освіта, 2004. – С.110 – 111.

ІІ. Повідомлення на тему

« Роль пісень у драмі «Наталка Полтавка»

Значну роль в ідейній та художній виразності п’єси І.Котляревського «Наталка Полтавка» відіграють пісенні її партії, яких у творі 22:

№ п.п.	Назва пісні	Хто виконує	Що розкриває
1.	«Віють вітри, віють буйні»	Наталка	Тугу за Петром
2.	«От юних літ не знал я любові»	возний	Кохання до Наталки
3.	«Видно шляхи полтавськії і славну Полтаву»	Наталка	Працелюбність, скромність, самоповагу, чесність
4.	«Дід рудий, баба руда»	виборний	Веселу вдачу
5.	«Ой під вишнею, під черешнею»	виборний	Погляд на нерівний шлюб
6.	«Всякому городу нрав і права»	возний	Хабарництво, лукавство, насильство
7.	«Де згода в сімействі»	Наталка, Терпилиха, виборний	Погляд на сімейне щастя
8.	«Ой доля людськая, доля єсть сліпая»	Возний і виборний	Ставлення людей до життя
9.	«Ой мати, мати! Серце не вважає»	Наталка	Любов до Петра, рішучість у боротьбі за щастя
10.	«Чи я тобі, дочко, не добра желаю»	Терпилиха	Любов до дочки, переживання за її майбутню долю
11.	«Ей, Наталко, не дрочися»	Терпилиха, виборний та Наталка	Вболівання Терпилихи за щастя дочки та повагу Наталки до матері, покірність
12.	«Чого ж вода каламутна»	Наталка	Переживання, горе, тугу, сум
13.	«Гомін, гомін по діброві»	Микола	Незалежність, безкорисливість, повагу до минулого України
14.	«Сонце низенько, вечір близенько»	Петро	Щирість і вірність у коханні
15.	«Вітер віє горою»	Микола	Любов до Петра
16.	«У сусіда хата біла»	Петро	Нещасливу долю
17.	«Та йшов козак з Дону, та з Дону додому»	Петро	Волелюбність, козацьку вдачу
18.	«Підеш, Петре, до тієї, яку тепер любиш»	Наталка і Петро	Глибину почуттів Наталки та Петра
19.	«Ворскло, річка невеличка»	Микола	Гордість за прадідів-козаків
20.	«Ой я дівчина Полтавка»	Наталка	Доброту, сердечність
21.	«Наминаймо веселиться»	Всі разом	Доброту, сердечність
22.	«Що за того Петруся»	Микола	Закликає бути щасливим

Арії і куплети в опері є, по-перше, засобом художньої характеристики персонажів та зображенням їх переживань; а по-друге – ввівши в п’єсу народні пісні у відповідній літературній обробці, Котляревський першим в українській літературі став на шлях мистецького освоєння народної лірики. Адже для розвитку української лірики ХІХ ст. значну роль відігравала саме народна пісня.

До тексту «Наталки Полтавки» автор вводить народні пісні різного жанру - історичні, любовно-побутові, жартівливі – як матеріал для художньої характеристики переживань своїх персонажів. Причому він зберігає текст народної пісні в усіх його особливостях, опускаючи лише ті строфи, які так чи інакше не пасують до ситуації, що зображається в п’єсі, або, навпаки, додаючи від себе нові рядки як засіб характеристики персонажів, але додержуючись і в цих випадках стилю народної пісні.

Крім суто народних пісень, у п’єсі Котляревського знаходимо ряд арій і дуетів, що є результатом творчої обробки мотивів народної пісні. Їх можна поділити на дві групи: одна група – арії і дуети, які взято з народних пісень, але творчо переосмислено автором, друга група – пісні, написані самим Котляревським, але з використанням матеріалу і поетичних засобів народної пісні.

Великою подією в історії музичного оформлення «Наталки Полтавки» є створення музики до неї М.В.Лисенком. Він, безперечно, використав музику Барсицького, Єдлічки, Васильєва та інших , але не тільки геніально варіював її до арій і дуетів у «Наталці Полтавці», а й дав загальну музичну інтерпретацію цілої п’єси, створив оперу «Наталка Полтавка», яка була високо оцінена в рецензіях спеціалістів-музикантів.

Джерела:

Паращич В.В. Українська література. 9 клас. Плани-конспекти уроків для шкіл з українською мовою навчання. – Х.: Ранок, 2009. – С.125 – 126.
Шамрай А. Вибрані статті і дослідження. К.: Держлітвидав УРСР, 1963. – С.158, 161, 172.

doc

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Сіра Світлана Миколаївна

Пов’язані теми

Українська література, 9 клас, Розробки уроків

До підручника

Українська література 9 клас (Коваленко Л.Т., Бернадська Н.І.)

Додано

28 березня 2023

Переглядів

948

Оцінка розробки

Відгуки відсутні