Основні історичні чергування приголосних

Основні історичні чергування приголосних звуків при словозміні та словотворенні, морфологічні зміни.

Мета: пригадати відомі чергування звуків, поглибити знання про типи чергувань: позиційні та історичні(найдавніші та давні); формувати вміння та навички проведення взаємоконтролю знань, аналізу мовних явищ, зіставлення, обґрунтування особливостей зміни звуків, удосконалювати навички конспектування; виховувати патріотизм, любов до рідної мови.

«Поетична настанова». Послухайте вірш Максима Рильського «Рідна мова». Про що в ньому розповідається? Чого навчає нас ця поезія?Як гул століть, як шум віків,  Хотіли ноги поламати. Як бурі подих, – рідна мова,  Топтали, під шалений крик,Вишневих ніжних пелюстків,  В`язнили, кидали за грати,Сурма походу світанкова,  Зробить калікою з калік. Неволі стогін, волі спів,  Тебе хотіли, рідна мати. Життя духовного основа. Ти вся порубана була,Цареві блазні і кати,  Як Федір у степу безрідний, Раби на розум і на вдачу,  І волочила два крила. В ярмо хотіли запрягти Під царських маршів тупіт грізний,  Її, як дух степів гарячу,  Але свій дух велично грізнийІ осліпити, й повести,  Як житнє зерно берегла. На чорні торжища, незрячу. Мужай, прекрасна наша мово, Хотіли вирвати язик, Серед прекрасних братніх мов…

Історичні чергування зумовлені причинами, відсутніми в сучасній мові. Чергування [г],[к],[х] із [ж],[ч],[ш] дуже давнє. Воно властиве всім слов’янським мовам. Приголосні [г], [к], [х] колись були твердими і не могли пом’якшуватись тому вони могли стояти тільки перед голосними заднього ряду [а], [о], [у], [Ъ] (йор). Коли ж ці приголосні потрапляли в позицію перед голосними переднього ряду [е], [и], [і], [ь](єр), які вимагали пом’якшення попередніх приголосних, то вони відповідно змінювалися на [ж’], [ч’], [ш’], які на українському грунті стверділи і перейшли в [ж], [ч], [ш]. Так виникло чергування [г], [к], [х] із [ж], [ч], [ш]. Ці зміни називають першим перехідним пом’якшенням. Зміна [г],[ к], [х] на [з’],[ц’], [с’] відбулася також у спільнослов’янський період, але пізніше. Це чергування зветься другим перехідним

До поданих слів доберіть споріднені слова з усіма можливими чергуваннями приголосних фонем, що позначені виділеними літерами. Токар, садити, скочити, різати, плакати, муха, друг, захист, плескати, сікти, трусити, топити, пасіка, колиска, Буг, батіг, боковий, вухо.

Запишіть слова у формі кличного відмінка. Складіть і запишіть із двома з них речення. Поясніть уживання розділових знаків при звертаннях. Позначте чергування (якщо відбувається). Луг, козак, хлопець, Олег, Петрик, Явтух, юнак, волох .

Творче конструювання. Від поданих іменників утворіть прикметники за допомогою суфіксів -ськ- або -ств-, поясніть зміни в них. Кагарлик, Прилуки, Кривий Ріг, Дрогобич, Запоріжжя, Одеса, Париж, Рига, Волноваха, Кавказ, Сиваш, Будапешт, Гаага, Туреччина, Гадяч, Норвегія, Цюріх, Калуш, Нью-йорк, Шотландія, Козелець, Золотоноша, Лейпциг, козак, гігант, Ятрань, парубок, чех, брат, Острогубогий, боягуз, юнак, ткач, пророк, волох, птах, узбек, викладач, Ніцца, герцог, казах, Західний Буг.

Які чергування приголосних ви знаєте? Що таке позиційні чергування? Наведіть приклади. Які чергування називаємо історичними? З чим вони пов’язані?