Особливість і мета вчителя музичного мистецтва в загальноосвітній школі

Особливість і мета вчителя

музичного мистецтва

в загальноосвітній школі

   Шлях дитини до мистецтва -  одна із животрепетних проблем сучасної педагогіки.  Інтенсивне збагачення змісту життя кожної людини в наш час потребує великої уваги від педагогів, психологів, методистів до питань виховання, глибоких вдумливих пошуків у справі залучення дітей з самого раннього віку до художньої творчості.  Не стоїть осторонь від цілісної системи естетичного виховання і музична педагогіка.  Наш бурхливий вік постійно оновлює її сповнює гарячим диханням часу.  Динамічний розвиток окремих питань, всебічне опрацювання цілих систем фізичного виховання, переосмислення і перетворення сталих, випробуваних методів - таким творчим і складним шляхом ідуть музиканти – педагоги, прагнучі зробити музичне мистецтво надбанням кожної людини. Глибока віра в людину, гуманне оптимістичне ставлення до здібностей і можливостей дитини - на таких засадах грунтується масове музичне виховання в нашій країні.

    Значно легше «звеселяти і розважати, набагато складніше виховувати глибоку потребу у спілкуванні із справжньою музикою, призвичаювати дітей то вдумливого осмислення художніх образів. Прагнучі до виявлення цього завдання, прогресивна педагогіка сьогодні відкидає теорії, вільного виховання», наполягає на необхідності творчого систематичного і цілеспрямованого керування розвитку музичних здібностей дітей.

   Головною метою в музичному вихованні школярів є формування музичної культури як важливої і невід'ємної частини їхньої духовної культури.  Музична культура людини є органічною частиною культури народу, до якого вона належить або серед якого живе. Тому концепція музичного виховання реалізована на основі української національної культури яка полягає у визнанні провідної ролі музичного фольклору в музично естетичному вихованні дітей; у зверненні до народної музичної творчості крізь призму її життєвих зв'язків з духовним, і матеріальним та практичним світом людини. В розгляді українського музичного фольклору в діалектичній єдності з фольклором інших народів.

    Музика -  вид мистецтва,  що  з великою силою передає переживання людини,  найтонші нюанси душевного настрою і його перебігу.  Вона допомагає збагнути життя в яскравому світлі живих почуттів.  Через те гуманістичним числом звучать слова:  Музика -  всім  дітям.  Відомий австрійський композитор і педагог Карл Орф  вважав,  що майже до кожного можна знайти шлях і викликати відгук,  сприяючи таким чином здатність до інтелектуального мислення,  осмислення пробуджує  фантазію,  уяву в галузі наукової творчості, в цілому сприяє опануванню точних наук.

    Учитель музики в школі  стикається з найгострішими проблемами сучасного виховання.  Програмна перевантаженість школярів та обмеженість часу для художнього виховання ( урок музичного мистецтва всього раз на тиждень) .

  Можна захоплюватись успіхами окремих майстрів і колективів,  досягненнями обдарованих дітей,  але при цьому слід пам'ятати,  що основна мета естетичного виховання -  залучити  до художньої творчості кожного.  Адже музична культура суспільства визначається загальним етичним рівнем усіх членів суспільства.

   Самовідданість і ентузіазм,  переконаність в необмеженості виховних можливостей величного мистецтва музики,  палке бажання і і вміння зробити  її необхідною всім людям,  педагогічна майстрерність  творче натхнення -  на таких засадах грунтується професія вчителя музики.  Саме він повинен осяяти духовний світ людини першими променями краси. Ось чому можна написати з великої літери ці обидва слова: Учитель Музики.

      Коли ми говоримо про художню культуру, то чи не найперше місце в ній посідає розвинений естетичний смак учителя.  Щоб розкривати кризу дітям, треба самому бачити її, уміти відрізняти істинно прекрасне від всіляких підробок під нього. Відібрати естетично цінне, безкомпромісно відкинути зайве – навички вкрай необхідні учителю, бо саме він відповідає за охорону «внутрішнього середовища духовного світу дитини. Дієвість художнього смаку вчителя – одна з форм виявлення його активної соціальної позиції.

   Музичний смак учителя – своєрідний орієнтир, на який рівняються діти і який відбивається на всій їхній художній діяльності. Так, виконуючи вокально – хоровий твір, учні створюють його художній образ так, як це розуміє учитель. У динамічні відмінки, і побудова фраза, і темброве звучання, і поліфонічне проведення голосів багато в чому залежить від учителя, від його естетичного смаку.

   Учителю музики загальноосвітньої школи доводиться також добирати пісні, твори для слухання музики на уроці, хоровий репертуар, інструментальні п’єси для позакласної роботи з учнями. Від ступеня художності розучуваного репертуару, від того, що буде визнане за прекрасне, залежитиме і музичний розвиток учнів, і їх естетичний смак. Пропонуючи дітям ті чи інші музичні твори для розучування або для слухання, учитель багато де в чому керується власними інтересами, нахилами і уподобаннями.

   Учитель не може залишитись індиферентним до музичних захоплень школярів його обов’язок – активно боротися з проявами художнього штампу або ж відвертої халтури на всіх ділянках музичної роботи з дітьми – чи то ідеться про добір репертуару, чи про організацію свят, чи підготовку до фестивалів. Вчитель музичного мистецтва повинен виробити в собі рідний імунітет проти вульгарності, уміти розібратися де справді хороші твори, а де за зовнішніми ефектами криється беззмістовність, примітивність думок і почуттів. А це завжди просто.

   Великого значення також набуває виконавська майстерність учителя. Йому доведеться багато грати, а для цього необхідно добре володіти музичним інструментом. Що мається на увазі? Звичайно, не віртуозність піаністичної техніки чи грати на баяні. Головне – справжня музикальність, відчуття фрази, читка інтонаційна окресленість мелодії, доречне використання динамічних відтінків, темпових змін тощо.

   З великим успіхом на уроках музичного мистецтва використовують технічні засоби - хороша підмога учителю.  Технічні засоби значно розширюють його можливості, та полегшують роботу. 

   Коли учитель погано грає твір Чайковського, у дітей може на все життя залишитись неправильне уявлення про музику геніального композитора. Ось чому так важливо не лише володіти знаннями про музику, ай зуміти захопити дітей власною грою  на музичному інструментів.  Треба,  що викладач власним виконання міг сніг, так би мовити,  підтвердити ти свої висловлювання про музику, своє емоційне  ставлення до неї.

    Викладач має бути добре обізнаний з історією музики,  добре знати музичну літературу,  постійно цікавитись повсякденним мистецьким життям.  Все це вимагає  від нього широкої музичної ерудиції, глибоких фахових знань,  розвинутих естетичних інтересів.

   Специфіка предмета “ музичне мистецтво” обумовлює певні вимоги до стилю його викладання, а отже, і до педагогічних умінь вчителя.  Якби його завдання обмежувалось передачею певної суми знань про музику і не було потреби в емоційній спрямованості навчання школярів,  в зацікавлені їх музикою, у вихованні захопленого ставлення до неї,   тоді все було значно простіше.  Проте сенс роботи вчителя полягає не стільки в тому, щоб навчати дітей музики,  скільки прищепити любов до неї.  Треба домогтися не тільки засвоєння учнями музичних знань, а й активізувати  їхні почуття, навчатися впливати на емоційні сфери дитячої психіки.  А це набагато ускладнює завдання.  Необхідність  емоційного забарвлення педагогічного впливу певним чином зумовлює особливості методики музичного виховання. Це уміння встановити емоційний контакт з дітьми під час слухання музики, створити певний емоційний фон занять відповідно до музичних образів.  Підкреслимо, що у меня не лише відчути, а й скерувати  психологічний стан дитини у потрібному емоційному напрямку становить сутність педагогічної майстерності вчителя музичного мистецтва на уроці.

   Близьким до нього є уміння «не спеціально», а опосередковано підвести дітей до усвідомлення краси музики.

   Уміти доцільно спланувати, потім реалізувати план проведення уроку – складне мистецтво, що вимагає від учителя методичних знань, фантазії, розвинутої уяви, тобто, в цьому, - справжнього творчого натхнення. «Режисура уроку багато в чому залежить від почуття міри вчителя.