«Патріотичне виховання дітей у сучасному освітньому середовищі»

«Патріотичне виховання дітей у сучасному освітньому середовищі».

У даній статті розглядаються питання, що стосуються активізації національно-духовного відродження України на сучасному етапі, розвитку демократичних процесів, активної громадянської позиції, відданості справі зміцнення державності. Задана робота також містить  теоретичний аспект патріотичного виховання дітей і молоді та аналізує стан патріотичного виховання дітей в освітньому закладі.

 Патріотичне виховання є стрижневим, основоположним, що відповідає нагальним вимогам і викликам сучасності, закладає підґрунтя для формування національної свідомості нинішніх і прийдешніх поколінь, які розглядатимуть державу як  запоруку власного особистісного розвитку, що спирається на ідеї гуманізму, соціального добробуту, демократії, свободи, толерантності, виваженості, відповідальності, здорового способу життя, готовності до змін.

У Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді зазначено: «Національно-патріотичне виховання дітей і молоді – це комплексна системна і цілеспрямована діяльність органів державної влади, громадських організацій, сім'ї, освітніх закладів, інших соціальних інститутів щодо формування у молодого покоління високої патріотичної свідомості, почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про благо свого народу, готовності до виконання громадянського і конституційного обов'язку із захисту національних інтересів, цілісності, незалежності України, сприяння становленню її як правової, демократичної, соціальної держави. Найважливішим пріоритетом національно-патріотичного виховання є формування ціннісного ставлення особистості до українського народу, Батьківщини, держави, нації» [5].

 З патріотизмом органічно поєднується національне виховання громадянина, що формується на засадах громадянських та національних цінностей, вбирає в себе любов до свого народу, віру в його духовні сили і майбутнє, готовність до життя і праці в ім’я народу, свідомого служіння інтересам Батьківщини – України, це і переосмислення моральних і культурних цінностей, історії, традицій, звичаїв, обрядів, символіки тощо.

Сучасному патріотичному вихованню має бути властива випереджувальна роль у демократичному процесі. Воно має стати засобом відродження національної культури, припинення соціальної деградації, стимулом пробудження таких моральних якостей, як совість, людяність, почуття власної гідності, засобом самоорганізації особистісної відповідальності, гарантом громадянського миру і злагоди в суспільстві. Виходячи з актуальності цього питання, була обрана тема статті: «Патріотичне виховання учнів у сучасному освітньому середовищі». Мета статті: теоретично обґрунтувати аспекти патріотичного виховання дітей, проаналізувати стан патріотичного виховання дітей та молоді в освітньому закладі.

Проблемам, пов’язаним з патріотичним вихованням молодого покоління, присвячені численні дослідження вітчизняних та закордонних учених. Серед класиків педагогічної науки до проблем патріотичного виховання зверталися: Г. Ващенко, О.Духнович, А. Макаренко, О. Огієнко, С. Русова , Г. Сковорода, В.Сухомлинський, К.Ушинський, Я.Чепіга та інші видатні вчені й педагоги. У своїх працях вони висвітлювали актуальні для свого часу проблеми розвитку патріотичних почуттів як складової частини національної системи виховання, висували ідею виховання «свідомого» громадянина, патріота своєї Батьківщини [7, с.60].

Взаємозв’язок патріотичного, громадянського та національного виховання висвітлено в працях І. Беха,  В.Гонського, М. Качура, О.Коркішко,

І. Мартинюка , В. Паплужного, Ю. Римаренко, О. Сухомлинської, Г.Шевченка та інших. Національно – патріотичне виховання на традиціях українського народу розглядали: О. Вишневський, О. Гевко, М. Стельмах, М.Щербань та інші.

У той же час, сучасні дослідники та педагоги, зокрема, В. Андрущенко, В. Гуменко, М. Дробноход, П. Коненко, А. Погрібний зазначають, що

«… незважаючи на особливу актуальність завдань патріотичного виховання, сучасна наука і педагогіка не виховали людини, пріоритетними принципами якої були б принципи патріотизму …» [7, с.60-61] .

В.О.Сухомлинський указав і на складність у вихованні патріотизму,  пояснюючи її тим, що в повсякденному житті ми не зустрічаємося з мірою,  за допомогою якої можна було б виявити цю «тяжку розумінню цінність» – патріотизм [7, с.62 ].

У червні 2015р. Міністерство освіти та науки України розробило Концепцію національно – патріотичного виховання дітей та молоді і методичні рекомендації  щодо  її  впровадження у загальноосвітніх закладах, а 13 травня 2019 року  вийшов Указ Президента України № 286/2019  «Стратегія національно-патріотичного виховання».

У цих документах звертається увага на те, що коли існує пряма загроза втрати Україною державної незалежності та потрапляння у сферу впливу іншої держави, виникає нагальна необхідність переосмислення зробленого і здійснення системних заходів, спрямованих на посилення патріотичного виховання дітей та молоді.

В сучасних умовах пріоритетною частиною патріотичного виховання є військово-патріотичне виховання, зорієнтоване на формування готовності до захисту Держави, розвиток бажання здобувати військові професії, проходити службу у Збройних Силах України, як особливому виді державної служби.

Зміни, що відбуваються в країні сьогодні, потребують нових підходів у вирішенні питань  щодо організації процесу виховання підростаючого  покоління.

Метою такої роботи є формування громадянина-патріота, гуманіста, правової культури і свідомості, ствердження людської гідності та вартісності, особистості, навичок особистої та соціальної відповідальності вихованців на основі їхньої активної участі  як у дошкільному, так і позашкільному просторі, виховання в дошкільнят поваги до прав та основним свобод людини.

Виховна система закладу освіти базується на національних рисах і самобутності українського народу, спрямована на забезпеченні особистісного розвитку вихованців відповідно  їхніх індивідуальних задатків, здібностей і потреб.

Це – цілісна модель виховної роботи на основі національних і загальнолюдських цінностей, формування морально-духовної, життєво компетентної особистості, яка успішно самореалізується в соціумі як громадянин, патріот, сім'янин, професіонал.

Для того щоб реалізувати поставлену мету, слід дотримуватися  на практиці виконання  таких завдань: дотримання принципів виховання, визначених концептуальними засадами національної програми; створення програми виховання для кожної вікової групи з урахуванням індивідуально-педагогічних можливостей вихователя, а також – результатів вивчення рівнів фізичного, соціального, психічного та духовного розвитку дітей; реалізація особистісно орієнтованого, діяльнісного, системного, творчого та компетентнісного підходів в організації виховного процесу в дошкільному колективі; оптимальне поєднання індивідуальної, групової і масової форм організації виховної роботи;  створення належних умов для особистісного зростання кожного вихованця (створення ситуацій успіху та підтримки), його психолого-педагогічний супровід; співпраця громадськими організаціями; інтеграція зусиль батьківської громади, представників державної влади, громадських та благодійних організацій, правоохоронних органів та установ системи охорони здоров’я.

     Завдання  педагогів закладу освіти полягає в тому, щоб забезпечити розвиток духовних сил і здібностей кожного, що сприятиме підвищенню його самооцінки, формуванню здатностей самостійно вирішувати як щоденні життєві завдання, так і більш складні проблеми, дасть змогу бути корисним для малої чи великої справи.

Основні завдання:

        формування почуття патріотизму;

        навичок здорового способу життя, свідомого ставлення до свого здоров’я як найвищої цінності на основі впровадження здоров’я зберігаючих технологій;

        самосвідомості, моральних якостей особистості, соціальної активності та життєвої компетентності, позитивної мотивації до здорового способу життя.

        розвиток позитивної мотивації до праці, прагнення самореалізуватися  через її результати, приносити користь  Батьківщині;

        виховання та розвиток громадянських цінностей;

        виховання дбайливого ставлення до природи.

Принципами реалізації програми патріотичного виховання визначено такі:

        єдності національного і загальнолюдського;

        культуровідповідності  – органічного зв’язку з історією народу, традиціями, культурою;

        активності, творчої ініціативи дітей;

        демократизації – установлення довіри між вихователями й дітьми, повага до особистості дитини, розуміння її інтересів;

        гуманізації  – самореалізація особистості вихованця, створення умов для вияву обдарованості дітей, формування гуманної, щирої, доброзичливої людини;

        єдності навчання і виховання – розвиток і формування особистості, опанування нею національної і світової культури;

       безперервності й наступності – перетворення виховання в процес, що триває упродовж усього життя, створення відкритого виховного простору.

Найкращою мотивацією до усвідомлення себе громадянином, патріотом є почуття гордості за свою державу, співпереживання за минуле, співпричетність до творення її сьогодення та майбутнього.

Патріотичне виховання молоді здійснюється за такими напрямами:

        державний — базується на забезпеченні державою системи національно - патріотичного виховання;

        соціальний — ґрунтується на вивченні норм моралі, їх дотриманні, орієнтований на усвідомлення пріоритету загальнолюдських цінностей та інтересів, виховання шанобливого ставлення до культури, історії, мови, звичаїв і традицій українського народу;

        військовий — передбачає вивчення військової історії України, основних зразків техніки і озброєння Збройних Сил України, набуття початкових навичок користування ними, підвищення фізичної загартованості в інтересах підготовки до захисту Вітчизни;

        психолого-педагогічний — на вивченні психологічних особливостей молоді, урахуванні їх у процесі підготовки юнаків до військової служби, проведенні методичної роботи з узагальнення та поширення передового досвіду героїко-патріотичного виховання, удосконаленні форм і напрямів цієї діяльності;

        правовий — передбачає формування глибоких правових знань, прищеплення високої правової культури.

У роботі педагогічного колективу закладу освіти  патріотичний напрямок був і залишається пріоритетним. Складний процес патріотичного виховання здійснюється за допомогою різноманітних форм роботи, вибір яких залежить від змісту та завдань, вікових особливостей вихованців із урахуванням основних напрямів діяльності дошкільників.

Вихователі планують та забезпечують реалізацію проектно-цільової програми з  виховної роботи, створюючи умови для набуття дошкільнят соціального досвіду, успадкування духовних надбань, досягнення високої культури міжнаціональних взаємин, формування ціннісного ставлення особистості до суспільства і держави, до людей, до природи, до мистецтва, до праці, до себе, свого фізичного, психічного, соціального «Я».

 На засадах проектної педагогіки організовують виховний процес в учнівському та батьківському колективах; створюють відповідні умови для особистісного зростання кожного вихованця (створення ситуацій успіху та підтримки), його психолого-педагогічний супровід через реалізацію програми виховання дітей з урахуванням індивідуально-педагогічних можливостей вихователя, батьків, а також – результатів вивчення рівнів фізичного, соціального, психічного та духовного розвитку дітей.

Виховний процес визначається такими критеріями, які стимулюють і спрямовують діяльність педагогічного колективу, батьків на створення і реалізацію виховної системи, яка є найрезультативнішою у досягненні мети і завдань виховання для дітей нашого садочка.

Важливо, що ціннісні орієнтації виступають фактором регулювання, мотивації особистості. Відповідно до ціннісних орієнтацій метою виховної роботи є створення організаційно-функціональної структури процесу виховання для розвитку життєвої компетентності особистості через формування ключових компетентностей різних сфер життєдіяльності особистості: виховання гуманної, порядної, всебічно розвиненої особистості, формування чіткої громадської позиції; розуміння своєї ролі в суспільстві; формування морально-етичної, художньо-естетичної, правової та екологічної культури; формування фізичної досконалості, зміцнення здоров'я.

У контексті  педагогічної проблеми «Виховання у дошкільнят  усвідомленого патріотичного почуття в умовах оновленої виховної системи» вихователі ставлять перед собою  такі завдання:

        формування національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, бажання працювати задля держави, готовність її захищати;

        забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, жінки-матері, культури та історії свого народу;

        формування високої мовної культури, оволодіння українською мовою;

        прищеплення шанобливого ставлення до культури, звичаїв, традицій українців та представників інших націй, які живуть в Україні;

        виховання духовної культури особистості, створення умов для вибору нею своєї світоглядницької позиції;

        утвердження принципів вселюдської моралі, правди, справедливості, патріотизму, доброти, працелюбності та моралі;

        формування творчої особистості, виховання цивілізованого господаря;

        забезпечення повноцінного фізичного розвитку дітей і молоді, охорони та зміцнення їхнього здоров'я;

        виховання поваги до Конституції, законодавства України, державної символіки;

        формування глибокого усвідомлення взаємозв'язку між ідеями свободи, правами людини та її громадянською відповідальністю;

        формування екологічної культури людини, гармонії її відносин з природою;

        розвиток індивідуальних здібностей і талантів молоді, забезпечення умов їх самореалізації;

        створення виховного середовища для саморозвитку, самовираження і самореалізації;

        перетворення навчально-виховного процесу в соціальний простір самовдосконалення особистості, створення умов для набуття нею індивідуального досвіду, самотворчості і посильної дітей у творенні світу свого життя;

        впровадження активних форм, методів і видів виховної діяльності;

        стимулювання пошуково-пізнавальної діяльності вихованців.

Інтеграція зусиль садочка та сім`ї − важливе завдання сьогодення. З метою формування по­чут­тя па­­тріотизму, виховання громадянських якостей в юного покоління для пред­став­ників бать­ків­ської громадськості організовується та проводиться  навчальний тренінг.

Основними формами патріотичного виховання дошкільнят є:

        інформаційно-масові (години спілкування  «Україна – єдина країна»;  «Будь активним – живи спортивно!», присвячена Олімпійського уроку, з метою поширення олімпійського руху в Україні,  «Я – українець. І цим пишаюсь…», «Моє рідне місто», Урок мужності і милосердя під девізом «Борімося – поборемо!», «Тих днів у пам’яті не стерти і сьогодні» до річниці визволення України від німецько-фашистських загарбників; Відзначення дня української писемності та мови «Чистота мови-чистота душі»; Проведення Дня скорботи та пам’яті з нагоди відзначення роковин Голодомору 1932-1933 років в Україні «Голгофа народних страждань», Уроки мужності до  Дня Збройних Сил України «Воїном бути почесно». Інформаційна година: «День партизанської слави», «Революція на граніті»;

        діяльнісно-практичні (загальнодошкільне свято «День козака» до Дня захисника України: Фестиваль козацької пісні; акції «Привітай воїна», «Українському солдату-захиснику!!!», «Відчуй себе українцем, одягни вишиванку»; флеш-моб «Хай серце не втрачає доброти. Повертайся живим!»);

        інтегративні (участь у гуртковій роботі);

        індивідуальні (проведення майстер-класів за участю дітей та батьків з виготовлення сувенірів для бійців Української армії, робота у загонах «Милосердя»);

Відповідно до Указів Президента України, Стратегії національно-патріотичного виховання, Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, наказів  та листів Міністерства освіти і науки України  згідно з методичними рекомендаціями  було заплановано та проведено систему заходів з національно-патріотичного виховання учнів. З метою залучення учнівської молоді до національних традицій та культури була проведена виставка декоративно-ужиткового мистецтва та  конкурс на краще виконання української народної пісні, який став початком пісенного марафону «У рідному краї і серце співає!». У День пам’яті та примирення, 8 травня, відбулася зустріч учнівського активу школи з ветеранами та дітьми Другої світової війни. Учасниками зустрічі були учні школи  та  переможці шкільного конкурсу патріотичної пісні, який відбувся напередодні – це був другий етап пісенного марафону, присвячений річниці Перемоги. «Нині – вільна й незалежна Україна-ненька. Її ревно захищають нові козаченьки». Під таким гаслом 13 жовтня у кожному класному колективі пройшли Уроки Мужності. Під час проведення учні та вчителі приділили особливу увагу вшануванню бойового подвигу, звитяги, самовідданості громадян, які присвятили своє життя служінню народу, збереженню та розвитку національних військових і обрядово-побутових традицій; популяризації серед української молоді військової справи та здорового способу життя, фізичної культури. У ході проведення були використані як художні, так і документальні відеоматеріали. Загальношкільне свято «З відданістю Україні в серці!» стало третім етапом пісенного фестивалю. Багато століть лунають над нашою землею пісні, що  уславлюють козаків. Протягом заходу звучали козацькі пісні «За славу, за волю…»,   «Їхали козаки…»,  «Розпрягайте хлопці коней…», «Ой, на горі та женці жнуть», «Ой, у лузі червона калина», «Козацька пісня («Ой, з нашого роду»),  «Козацька похідна», «Сім шляхів», пісня козацьких джур «Мій вусатий дід», пісні про козаків «Маленький козак», «Ми нащадки козаків», про Україну «Україна – це я». Закінчилося свято загальним  виконанням пісні «Нам є що захищати!». Пісенний марафон «У рідному краї і серце співає!» закінчився фестивалем сучасної пісні до відзначення Дня Збройних Сил України.

До Дня пам’яті жертв голодоморів 26 листопада відбувся тематичний захід-реквієм «Свічка п’яті» на базі  Скадовського краєзнавчого музею (учасники  - учні 7-В класу), наступного дня  у школі пройшов  Урок пам’яті «З присвятою замордованим голодом…». Учні вшанували пам'ять історичної події хвилиною мовчання, переглянули документальні кадри «День пам’яті жертв голодомору». Відповідно до  плану  заходів із підготовки та відзначення в районі Дня Соборності України, плану роботи школи діяльність педагогічного колективу та учнівського самоврядування  була спрямована на підготовку та проведення ряду заходів до цієї дати. Вихователі організували   Уроки Єдності з відеопереглядом сюжетів документальних кадрів. Напередодні пам’ятної  дати – дня  виводу військ із Афганістану стали традиційними зустрічі з воїнами – інтернаціоналістами.

 З метою підтримки військовослужбовців Збройних сил України та інших військових формувань, які беруть участь у антитерористичній операції на Сході України, колектив закладу освіти є активним учасником акцій «Лист з турботою та повагою», «Фото — на допомогу!».

Протягом декількох  років  триває Всеукраїнська молодіжна та дитяча акція «Напиши листа українському солдату!».  Завдяки  місцевим волонтерам  десятки послань,  патріотичних оберегів, а також солодощі  від справжніх маленьких українців напередодні Дня Захисника України передані нашим воїнам на передову. Ефективність  патріотичного виховання забезпечували проведені вихователями виховні заходи: «Я Українець і цим пишаюсь», «Я – громадянин-патріот незалежної держави України», «Пам’яті вдячні нащадки», «Моя рідна Україна», «Знати і поважати Герб своєї Вітчизни, її прапор і гімн», «Моя країна – Україна», «Державна символіка Батьківщини», «Твої права і обов’язки», «Моя земля – земля моїх предків», «Символи України», «Народні символи»); Уроки Мужності «Спадкоємці Перемоги», «В єдності наша сила»; «Нині – вільна й незалежна Україна-ненька. Її ревно захищають нові козаченьки»; «Тих днів у  пам’яті не стерти і сьогодні», «Воїном бути почесно»  Зустрічі з воїнами-учасниками АТО «Борімося – поборемо!»;

Історія – свідок  прожитого. Вона є найкращим учителем, який  викладає  свої уроки в музеях, котрі слугують не  приміщеннями для зберігання експонатів, а джерелом духовного збагачення.

За козацьких часів українському народові були приманні високий рівень шляхетності, моральності, духовності, доблесті, звитяги, знання, бездоганне дотримання православних традицій і звичаїв. Ці якості потрібні українському народові й сьогодні. У підростаючого покоління необхідно виховувати глибокі почуття патріотизму та національної гідності, справжніх якостей захисника Вітчизни, високий рівень загальної культури та народознавства, народної етики, моралі, культури. Виконанню цих завдань сприяє дитячо-юнацька військово-спортивна патріотична гра «Сокіл» («Джура»). На виконання  наказу Міністерства освіти, науки, молоді та спорту України «Про проведення Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура»)» з метою формування в дітей та учнівської молоді патріотичної свідомості, національної гідності, психологічної підготовки до захисту Вітчизни в школі  були розроблені заходи  з організації та проведення  Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура»).

Епоха козацтва створила багатогранну, глибоку духовність, що стала гордістю і окрасою, вершиною української національної культури. ЇЇ освітньо-виховний, емоційно-естетичний потенціал ліг в основу не лише козацької, а й усієї української національної системи виховання. Козацтво було, у кращому розумінні цих понять, аристократією національного духу, високоморальною елітою своєї нації. Палкий український патріотизм козаків був могутнім стимулом до державотворчого, вільного і незалежного життя. Творче відродження культурно-освітніх і виховних козацьких традицій – одна з необхідних і найважливіших граней зміцнення незалежності України

Таким чином у дошкільному віці виховується духовно осмислений, рефлексивний патріотизм, який поєднує любов до свого народу, нації, Батьківщини з почуттям поваги до інших народів, своїх і чужих прав та свобод.

У час розвитку нових технологій, демократизації суспільства людству потрібен громадянин, який уміє розв’язувати політичні, соціальні, культурні, ідеологічні та екологічні проблеми. Виховати таку людину має сучасна школа. Педагоги бачать у кожній дитині неповторну й унікальну особистість, допомагають їй стати господарем свого життя, своєї долі, реалізуватися в житті. Перед  закладом освіти будь – якого рівня стоїть  першочергове завдання –  виховати свідомого громадянина, патріота, який матиме соціальний досвід, високий рівень культури міжнаціональних взаємовідносин, потребу та вміння жити в громадянському суспільстві.

Як наслідок дитина:

        Розуміє і поділяє сутність національної ідеї.

        Є носієм національної культури.

        Своєю професійною діяльністю сприяє економічному, науковому, культурному зростанню Батьківщини.

        Любить і відстоює рідну мову, користується нею.

        Любить, захищає і відстоює рідну країну.

        Любить, захищає і відстоює свої звичаї, традиції.

        Любить, захищає і підтримує співгромадян з патріотичним способом мислення.

        Постійно відчуває гордість за вищенаведене і приналежність до цих категорій.

Дошкільники не лише ідентифікують себе з українським народом, але прагнуть жити в Україні, пов’язати з нею свою долю, служити Державі на шляху її становлення як суверенної і незалежної, демократичної, правової і соціальної держави; поважати Конституцію України і виконувати норми законів; бережно ставитися до етно-етичної культури народу України; володіти рідною та державною мовою; визнавати пріоритети прав людини, поважати свободу, демократію, справедливість.

Список використаної літератури

1. Бех І. Програма патріотичного виховання дітей та учнівської молоді /      І. Бех, К. Чорна.-Львів: Світ виховання, 2009. - 335с.
2. Кон И.С. Психологияпредрассудка/Новый мир.-1969.-№9.-с.186-193. 
3. Пентій О., Новосьолова І. Виховання патріотично налаштованої особистості школяра / О. Пентій, І. Новосьолова // Вихователь-методист .- 2015 .- № 8 .- С. 16-21
4. Печуркіна-Шумейко Л. Формування громадянськості підлітків засобами соціально-культурної діяльності. URL: http://www.knukim.edu.ua/conferences2004proceedingspechurkina-shumeiko.htm. (дата звернення: 10.09.2019).
5. Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, Заходів щодо реалізації  Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання y загальноосвітніх навчальних закладах. URL: osvita.ua. – (дата звернення: 10.09.2019).
6. Програма «Нова українська школа» у поступі до цінностей: Київ, 2018. – 40 с.
7. Соціальна робота в Україні: теорія і практика//Науково – методичний журнал.-2012.-№2.-с.58-67.  
8. Стратегіянаціонально-патріотичноговиховання (Указ Президента Українивід 13 травня 2019 року № 286/2019 року.)URL: https://imzo.gov.ua/osvita/pozashkilna-osvita-ta-vihovna-robota/natsionalno-patriotichne-vihovannya-ditey-ta-molodi/.– (дата звернення: 10.09.2019).
9. Сухомлинська О.В. Громадянське виховання: спадщина і сучасність. URL: http:// www.novadoba.org.ua/data/metod/suhoml.html. (дата звернення: 10.09.2019).
10. Сухорукова В.М. Як виховати патріота. Харків: Вид-во «Ранок», 2015.-с.3-27. 
11. Теоретичні основи педагогіки: Курс лекцій. Підручник для студентів/Під ред. Вишневського О.-Дрогобич:Відродження,2001.-258с.