ПОЕТИЧНА ЗБІРКА І.Я. ФРАНКА "ЗІВ'ЯЛЕ ЛИСТЯ" - ПЕРЛИНА СВІТОВОЇ ІНТИМНОЇ ЛІРИКИ. АВТОБІОГРАФІЧНІ МОТИВИ

[Заголовок документа]

[Підзаголовок документа]

Поетична збірка І.Я. Франка «Зів’яле листя».

Любовна тема у творчості поета, автобіографічні мотиви

 

Мета: ознайомити учнів зі збіркою «Зів’яле листя», розкрити красу і довершеність Франкової поезії кохання, показати хвилюючий, сповнений душевних пристрастей і палких почуттів, внутрішній світ ліричного героя віршів; розвивати навички аналізу поетичних творів, виразного читання, уміння висловлювати власні думки; виховувати естетику почуттів, високі читацькі смаки, захоплення майстерністю Франка у відтворенні інтимних почуттів мистецтвом слова.

 

Обладнання: презентація до уроку, схема аналізу ліричного твору, аудіозапис пісень на вірші І. Франка, літературознавчий словник – довідник.

 

Тип уроку: урок аналізу художнього твору.

 

                                                 Щось щемить в душі, мов рана:

                                                 Се блідая, горем п’яна?

                                                  Безнадійная любов.

                                                                    І.Я. Франко

 

Хід уроку

 

1.           Організаційний момент
2.       Актуалізація опорних знань учнів

 

Бесіда за запитаннями:

1. Якій темі присвячена збірка І.Франка «Зів’ле листя»? (Громадянській)

2. Прочитати напам’ять вірш «Гімн».

3. Що символізує алегоричний образ «вічного революціонера»?

(Орієнтовна відповідь)

«Дух, наука, думка, воля», пробудження національної свідомості, вічне

прагнення людства до прогресу, до розвитку і вдосконалення, волі, щастя,

справедливості, що неможливо зупинити, як «розвидняющийся день».

4. Що символізує образ героїні у вірші «Сікстинська мадонна»?

(Богиню, матір, берегиню роду, красу, натхнення, Музу).

 5. Що спільного і відмінного в зображенні мадонни на картині Рафаеля і   

у сонеті І.Франка?

3.   Мотивація навчальної діяльності учнів.

 

Вступне слово вчителя

 

Сьогодні ми ознайомились зі збіркою віршів І.Я. Франка «Зів’яле листя». В історію літератури поет ввійшов, насамперед, як полум'яний борець, патріот, який мріяв про державність і свободу українського народу.

Інтимна ж лірика поета розкриває іншу грань його таланту: ніжного і щирого лірика, співця жіночої краси і кохання. Михайло Коцюбинський писав:
«Це такі легкі, ніжні вірші, з такою широкою гамою чувства, що читаючи їх, не знаєш, кому оддати перевагу: чи поетові боротьби, чи поетові-лірикові, співцеві кохання і настроїв».

Вічна тема кохання здавна привертає до себе увагу. Вона звучить у віршах Лесі Українки, В. Сосюри, Ліни Костенко, Юрія Андруховича, Сергія Жадана та інших поетів.

Кохання оспіване Франком, вище за щасливу земну любов. Це кохання без відповіді; нездійсненні мрії, трепетні сподівання, болісне розчарування і гірка розлука звучать у його поезії.

Його вірші надихали композиторів Миколу Лисенка, Кос-Анатольського, Людкевича, Майбороду та інших написати музику до них. Композитор Микола Лисенко написав шість романсів на тексти Франка. На окремі тексти створено кілька композицій, оскільки вони привертали увагу не одного композитора. Зокрема, великої популярності набула пісня «Ой ти, дівчино, з горіха зерня» композитора Анатолія Кос–Анатольського, яка стала однією з музичних візитівок України і входить до репертуару найкращих тенорів світу.

Отже, заглибимось у світ інтимної лірики І. Я. Франка.

Запишіть тему нашого уроку: «Поетична збірка І. Я. Франка «Зів’яле листя». Любовна тема у творчості поета, автобіографічні мотиви.

 

IV.Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу

 

1.     Слово вчителя.

Збірка «Зів’яле листя» має підзаголовок «Лірична драма». Ця збірка створювалась впродовж десяти років (з 1986 по 1896р.). Вперше була надрукована у 1896р. у Львові. У передмові до неї Франко писав, що герой віршів не він, а молодий чоловік, який через нерозділене кохання покінчив життя самогубством. Щоденник, якого потрапив до рук Франка і драму почуттів цього юнака поет передав віршами. Дослідники вважають, що щоденник дійсно існував, що молодим чоловіком був двадцятирічний вчитель пан Супрун, безнадійно закоханий у галицьку вчительку і поетесу Юлію Шнайдер, яка симпатизувала Франку.

У передмові до другого видання, яке вийшло у Києві у 1911р., Франко пише, що поезія його власна, а щоденник є літературною підробкою.

На час виходу збірки у 1886 році поету було 40 років. Він втомився під тягарем особистих негараздів, пережив особисту любовну драму нерозділеного кохання, яке «тричі являлося» йому.

Були невдачі і в громадському житті: нерозуміння, переслідування, арешти, недопущення до викладання у Львівському університеті. Таку величну особистість, титана праці, що переймався розвитком науки, культури, літератури, інтересами і долею української нації, часто не розуміли і навіть заздрили.

Мабуть, першою передмовою він хотів уберегти себе від нападок критики.

Всі страждання поета вилились у ті «ридання голосні – пісні»

Збірка складається з трьох частин – «жмутків». Образ зів’ялого листя алегоричний. В кожен з таких «жмутків» входить по 20 віршів, перший завершується ще й епілогом. Як листочок до листочка, створюють вони отой сумний «жмуток» «Зів’ялого листя», кожен з яких розкриває найрізноманітніші відтінки душевних переживань ліричного героя, спричинених нещасливим коханням.

Перший «жмуток» - це сподівання на щастя, надія юнака на взаємність, зміна настрою від гіркої зневіри до надії на взаємність і увагу коханої дівчини.

Другий «жмуток» близький до фольклору, до народнопісенної творчості, в якій поет черпав натхнення. Любов до народної пісні успадкував Франко від своєї матері, Марії Кульчицької (Франко). Ці пісні, що співала мати, відлунювали в його серці ще з дитинства.

Другий «жмуток» зачаровує пісенною ритмікою, розкриває всю глибину почуттів закоханого юнака, змальовує красу коханої дівчини, її неприступність. Ліричний герой ще сподівається на диво, кохання в його душі спалахує з новою силою, але все марно.

Третій «жмуток» змальовує біль і розчарування, відчай і безвихідь від нещасливого кохання. Ліричний герой втрачає інтерес до свого життя, в якому немає місця коханню.

Збірка «Зів’яле листя містить автобіографічні мотиви, навіяні власним нещасливим коханням поета, але не слід ототожнювати ліричного героя віршів з самим Франком. Автор живе у реальній дійсності і має право на художнє узагальнення і домисел, а ліричний герой – в умовній. У збірці «Зів’яле листя» він має ніжне серце, але вразливу і слабку душу.

Найяскравіше виражений автобіографічний характер у вірші «Тричі мені являлася любов». Хто ж ті красуні, ті музи, що заполонили серце поета і змусили його так страждати?

 

1. Виразне читання учнем вірша «Тричі мені являлася любов».

 

2. Повідомлення учнів про три кохання Франка (випереджальне завдання)

  

1.      Розповідь про Ольгу Рошкевич

Тричі мені являлася любов.
Одна несміла, як лілея біла,
З зітхання й мрій уткана, із обснов

Сріблястих, мов метелик, підлетіла.
Купав її в рожевих блисках май,
На пурпуровій хмарі вранці сіла

бачила довкола рай і рай!
Вона була невинна, як дитина,
Пахуча, як розцвілий свіжо гай.

Це перше і найбільше  кохання І. Франка, яке було взаємним. Вони вперше зустрілися, коли йому було 18років, а їй – 17. Він закінчив сьомий клас Дрогобицької гімназії. За порадою вчителів батько Ольги, священик Михайло Рошкевич, узяв хлопця, щоб допоміг синові у навчанні. В селі Лолині ( Івано – Франківщина) молоді люди познайомились, і це знайомство тривало 10 років, а кохання залишилося на все життя. Про їх взаємини згадувала сестра Ольги Михайлина. Перший арешт Франка закрив їм дорогу до спільного щастя.

2.    Повідомлення учня про Юзефу Дзвонковську

Явилась друга — гордая княгиня,                                  Бліда, мов місяць, тиха та сумна                         Таємна й недоступна, мов святиня.

 

 

 

 

З Юзефою Франко познайомився у Станіславі (нині Івано - Франківськ).

Гімназійний товариш Владислав Дзвонковський запросив до себе в гості Франка, де і відбулося знайомство з його сестрою Юзефою. Вона походила з шляхетного польського роду. Працювала народною вчителькою. Юзя була дуже вродливою, в неї закохувались, але горда полька всім відмовляла. Як виявилося, вона хворіла на туберкульоз і знала, що недовго проживе. Цю таємницю вона розкрила Франку. Прожила Юзефа неповних 30 років (1862-1892)

3.        Повідомлення учня про Целіну Журовську (Зигмунтовську)

І сила розпливається в простір.

 

Целіна була звичайною, талантів не мала, працювала на пошті в Дрогобичі, де й познайомився з нею Франко. Вона була примхливою і меркантильною, мала норовливий і егоїстичний характер, хотіла вийти заміж за заможного чоловіка, та й Франко їй не подобався, а його творами не цікавилась. Проте полонила серце поета своєю красою. Син Франка Тарас розповів про неї в спогадах «Про батька». «Целіна вийшла заміж за поліційного комісара, мала з ним двоє дітей…», але рано овдовіла. Франко її підтримував і допомагав.

Коментар вчителя.

Франко, як митець і справжній чоловік, захоплювався жіночою вродою, цінував і боготворив жінку, співчував її долі. Для нього жінка – це Муза, що дає натхнення до творчості. Справжнє кохання робить людину морально чистішою і благороднішою,  здатною побороти свій егоїзм.                                                                   

4. Аналіз поезії «Чого являєшся мені…»

4.1.Виразне читання поезії.    

4.2. Слово вчителя.

Ця поезія привертає увагу широким спектром почуттів ліричного героя. Закоханий юнак страждає від нерозділеного кохання, але не ображається на кохану. Він ладен простити її за свої душевні муки і в результаті не тримає образи на неї. Це найвищий прояв благородства почуттів. Вірш, покладений на музику композитором К. Данькевичем, став популярним романсом.

4.3. Спостереження над текстом.

1) Які  ж почуття охоплюють ліричного героя? Звернімося до тексту.

Біль, страждання, мука – докір, егоїзм – примирення в душі, прийняття ситуації, прощення – радість бачити кохану, хоч в сні – щастя.

2) Яка тема поезії?

Страждання юнака від нерозділеного кохання.

3.     Основний мотив.

Благородство справжнього кохання. Кохання – найвище почуття, навіть попри те, що воно завдає страждань.  

4.     Художні образи поезії.

Дівчина, серденько, слово, очі, уста, криниця, пісні, усміх

5.     Художні засоби.

 

Епітети: очі –сумні, ясні, чудові; уста – німі; бажання – несповнене, пісні – голосні; дива – золотого; щастя молодого; гріха – бажаного, страшного; дно студене.

Метафори: бажання тоне; серце надірвала; пісні – ридання голосні; біль, жаль, пісні «у серці здавлюю на дні»; серце марніє, в’яне, засиха, оживає, грає, віддиха».

Порівняння: Очі, «немов криниці дно студене»; бажання, «мов зарево червоне»…серце, що в турботі, «неначе перла у болоті».

Анафора: «чого, хоч, як».

Риторичні запитання: «Чого являєшся мені…», «Чому уста твої німі?»

Риторичні звернення: «Являйся, зіронько, мені…».

Антитеза: «Ідеш по вулиці – минаєш,|| Вклонюся – навіть не зирнеш,» «Так най те серце…|| Марніє, в’яне, засиха, -|| Хоч в сні…оживає,…грає,,…вільно віддиха…».

 

Віршовиц розмір: чотиристопний ямб

 

5. Слово вчителя.

 

В стилі української народної пісні написані  також вірші «Ой ти, дівчино, з

горіха зерня…», «Червона  калино, чому в лузі гнешся?..», які також є справжніми

перлинами другого «жмутка» «Зів’ялого листя». Ці тексти привертали увагу багатьох композиторів і виконавців. На слова вірша «Ой ти, дівчино, з горіха зерня…» написав музику композитор С. Людкевич. У 1956 р. створив популярну пісню – романс композитор А. Кос – Анатольський. «Червона  калино, чому в лузі гнешся?.. привернула увагу Богдана – Юрія Янівського, Л. Левітової, живої легенди Фільц. Ці пісні – романси звучать в усьому світі.

 

5.1. Послухаємо пісню «Червона  калино, чому в лузі гнешся?...»

 у виконанні Павла і Влади Фондерів на літературно – музичному вечорі «Зів’яле листя», який відбувся в Торонто 22 листопада 2019 року.

 

• Яке враження викликала у вас ця пісня?

 

5.2. Коментар вчителя.

 

Вірш побудований у формі діалогу між калиною і дубом. В українській народнопісенній символіці калина уособлює гарну дівчину, а дуб - міцного парубка.

Дівчина ніжна, беззахисна, а парубок у вірші грубий і самозакоханий, що не може дівчину зробити щасливою. Прослухаємо ще одну поезію І. Франка «Ой ти, дівчино, з горіха зерня…» і попрацюємо в групах.

 

5.3. Перегляд відеоролика з піснею «Ой ти, дівчино, з горіха зерня…».

 

— Яке враження справила на вас пісня?

— Якою змальовує дівчину автор у цьому вірші?

(Дівчина дуже гарна, гордовита, але не любить юнака, через що він страждає).

             

5.4. Робота в групах.

1 група аналізує вірш «Червона  калино, чому в лузі гнешся?...»

2 група аналізує вірш «Ой ти, дівчино, з горіха зерня…».

 

План аналізу.

Тема поезії.

Ідея.

Художні образи поезії.

Художні засоби.

 

Аналіз вірша «Червона калино, чому в лузі гнешся?..»

Тема. Діалог між червоною калиною і дубом (дівчиною і парубком).

Ідея. Співчуття дівчині, її нерозділеному коханню і засудження парубка, який приносить їй страждання.

Художні образи.

Дівчина, парубок, сонце, буря, грім.

Художні засоби.

Епітети: червона калина, червоні ягідки

Уособлення: не любиш, не пнешся, жаль цвіту, бурі боїшся, грому, не страшно, не жаль, люблю, купаюся, сили не маю, схиляю.

Порівняння: отінив, як хмара,

Антитеза: жаль –не жаль, боїшся – не страшно, не любиш – люблю.

Анафора: чи, не, я.

Художні паралелізми:

«…чому в лузі гнешся?..», «…до сонця не пнешся?..» і т. д.

 

Аналіз вірша «Ой ти, дівчино, з горіха зерня…».

Тема. Страждання ліричного героя через нерозділене кохання.

Ідея. Кохання може приносити і радість, і горе.

Художні образи.

Дівчина, серденько, устонька, очі, слово. 

Художні засоби.

Епітети: колюче терня, люта буря, ясная зоре.

Метафори: «серденько - колюче терня», дівчина – зоре, горе, радощі, з горіха зерня, усміх – скрута, «устонька – тиха молитва».

Порівняння: «слово гостре, як бритва», «усміх, як буря люта.»

Алегорія: «… очі сяють тим чаром|| Що то запалює серце пожаром»

Антитеза: « Ти мої радощі, ти моє горе!».

Анафора: чом, тебе.

Риторичні запитання: «Чом твоє серденько…?»,  «Чом твої устонька…?»,   «І чом твій усміх…?».

Риторичне звернення: «Ой ти, дівчино…».

 

6. Висновок.

У збірці «Зів’яле листя» з великою майстерністю змальовано дівочу красу, почуття та настрої ліричного героя, спричинені нещасливим коханням. Поет тонко добирає найрізноманітніші художні засоби. Поезія вражає мовним багатством, ритмікою строф та щирістю почуттів.                     

Зверніть увагу, що жіночі образи, змальовані у віршах, наче зливаються в один прекрасний і багатогранний образ коханої дівчини, образ жінки, образ мрії, тієї Музи, що здатна підкорити чоловіче серце, спонукати до творчості.

 

V.Закріплення знань, умінь та навичок

 

Творче завдання:

 

• А що ж таке кохання, які почуття воно викликає?

Cкладіть асоціативне гроно.

                            Щастя

                           Радість

Кохання             Горе

                            Сум

                             Біль 

                              Відповідальність

 

VI. Підсумки уроку

Інтерактивна вправа «Незакінчене речення»

Продовжте думку:

«Лірична драма «Зів’яле листя» на мене справила…»

«І.Франко відкрився для мене як…»

VII. Домашнє завдання

• Виразно читати і аналізувати вірші І. Франка зі збірки «Зів’яле листя».
• Вивчити один з них напам’ять.