7 клас НУШ: огляд і розбір Держстандарту мовно-літературної освітньої галузі (іншомовна освіта)

Згідно з Держстандартом базової середньої освіти іноземна мова разом із вивченням інших мов і літератур має реалізувати компетентнісний потенціал мовно-літературної освітньої галузі. Аби допомогти вчителям розібратися з вимогами до результатів навчання школярів учнів 7-х класів НУШ та орієнтирами для їхнього оцінювання, ми підготували вибірковий огляд цього нормативного документа. 

Бажаєте підвищити рівень професійної майстерності та поповнити педагогічну скарбничку цікавими ідеями щодо організації освітнього процесу? Долучайтесь  до дводенної Всеукраїнської інтернет-конференції «6 і 7 клас НУШ: організація ефективного навчання». Під час етеру ми обговоримо важливі теми, що стосуються роботи в середній школі, та поділимось інноваційними методами і прийомами викладання.

Навчальне навантаження

Згідно з Типовим навчальним планом на вивчення іноземної мови виділено:

• у закладах загальної середньої освіти з українською мовою навчання - 3,5 години на тиждень;
• у школах із навчанням мовою корінного народу або національної меншини на вивчення іноземної мови та відповідної мови - 4 години.

Компоненти обов’язкових результатів навчання учнів

У Державному стандарті обов’язкові результати навчання учнів позначено індексами. Розберемося, як він розшифровується на прикладі індекса 9 ІНО 1.2.1-2:

• перша цифра вказує на порядковий номер року навчання, на завершення якого очікується досягнення результату навчання (9 клас);
• скорочений буквений запис означає освітню галузь (ІНО – іншомовна освіта).

Цифри після буквеного запису означають номер:

• групи споріднених результатів навчання (1);
• загальних результатів навчання учнів, через які реалізується компетентнісний потенціал галузі (2);
• конкретних результатів навчання учнів, що визначають їхній навчальний прогрес за освітніми циклами (1);
• орієнтир для оцінювання, на основі якого визначається рівень досягнення учнями результатів навчання (2).

Отже, досягнення обов’язкових результатів навчання учнів базового циклу в мовно-літературній галузі (іншомовна освіта) очікується по завершенню 9 класу.

Орієнтири для оцінювання результатів навчання учнів у мовно-літературній освітній галузі (іншомовна освіта)

Ця освітня галузь включає 3 групи споріднених результатів навчання школярів, а саме:

1. Сприймання усної інформації та письмових текстів іноземною мовою в умовах безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування.

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів: 

1. Сприймання усної інформації

Передбачається, що у ході вивчення іноземної мови протягом базового циклу учні навчаться розуміти розмову між іншими особами, інформацію, висловлену особою для аудиторії, зміст оголошень та інструкцій та аудіозаписи, якщо мовлення чітке та повільне. Також конкретним результатом навчання визначено вміння учнів сприймати усну інформацію з відеозаписів, телевізійних програм або фільмів.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

• спостереження за основним змістом розгорнутої дискусії, якщо мовлення чітке та повільне;
• визначення основного змісту простих коротких висловлювань на знайомі теми, зокрема простого висловлювання однієї особи, якщо мовлення чітке та повільне; 
• співвідношення інформації, сприйнятої на слух, під час простої, добре структурованої презентації із слайдами, конкретними прикладами або діаграмами, розуміння пояснення до неї; 
• розпізнавання простої технічної інформації, зокрема інструкції до побутових приладів;
• виконання детальних інструкцій;
• розуміння оголошень в аеропортах, на вокзалах, у транспорті, якщо мовлення чітке та повільне, а сторонній шум мінімальний; 
• визначення основного змісту випусків новин і нескладного матеріалу на знайомі теми, записаного на аудіоносії, якщо мовлення чітке та  повільне;
• розпізнавання основного змісту та окремих деталей усних повідомлень, якщо мовлення чітке та  повільне;
• розуміння змісту фільмів, якщо з подій та вчинків героїв можна отримати уявлення про сюжет, а мовлення чітке та повільне;
• визначення основного змісту телевізійних програм на знайомі теми, якщо мовлення  чітке та повільне. 

1.2. Сприйняття письмового тексту

Конкретними результатами навчання учнів визначено їхнє розуміння прочитаної особистої кореспонденції та письмового тексту, здійснення пошуку необхідної інформації, сприймання прочитаного тексту, виокремлення інформації та аргументації, читання простих чітких інструкцій та текстів, якщо використані в них мовні засоби належать до сфери повсякденного спілкування.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

• визначення змісту описів подій, почуттів та побажань в особистих листах, листівках для  регулярного  спілкування з друзями;
• виокремлення інформації про події та емоції з прочитаних простих особистих листів, листівок, зокрема онлайн-повідомлень; 
• розпізнавання змісту стандартної кореспонденції та онлайн-дописів, що стосується особистих інтересів; 
• здійснення пошуку інформації в тексті, пов’язаному з повсякденним життям (у листах, брошурах);  
• сприймання важливої інформації, розміщеної на упаковках, інструкціях (приготування їжі, вживання лікарських засобів тощо);
• визначення  відповідності короткої анотації визначеній темі статті;
• виокремлення важливої інформації в простих, чітко структурованих рекламних оголошеннях у друкованих засобах, якщо в них небагато абревіатур;
• виокремлення основного змісту простих статей на знайомі теми;
• розпізнавання більшості фактичної інформації на знайомі теми,  якщо є достатньо часу для повторного читання;
• визначення основного змісту стислих описів на інформаційних дошках, зокрема на виставках, у музеях; 
• встановлення послідовності виконання простих чітких інструкцій до побутових приладів, приготування їжі, інструкцій з техніки безпеки (зокрема інструкцій у громадському транспорті або з використання електроприладів); 
• розпізнавання докладного опису місць, подій, почуттів і планів у прочитаних оповіданнях, путівниках і журнальних статтях, якщо мовні засоби часто вживані у повсякденному спілкуванні;
• знаходження інформації в щоденнику мандрівника щодо подій, особистого досвіду та відкриттів під час подорожі;
• розпізнавання фабули оповідань, простих новел із чіткою сюжетною лінією, у разі потреби користування словником.

1.3. Використання ефективних стратегій сприйняття усної інформації та письмового тексту

Передбачається, що у ході вивчення навчального предмета школярі навчаться ідентифікувати окремі факти та здогадуватись про значення невідомих слів із контексту.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

• співвідношення змісту частини тексту зі змістом тексту в цілому, використання структури та  засобів зв’язності тексту для кращого розуміння аргументації;
• визначення значення окремих невідомих слів із контексту та зміст речення в цілому, якщо обговорювана тема знайома; 
• формулювання висновків або прогнозів щодо змісту прочитаного тексту із заголовку;
• передбачення послідовності подій, ґрунтуючись на прочитаному початку розповіді;
• дотримання послідовності аргументації або подій у розповіді з урахуванням засобів зв’язності тексту;
• надання припущень щодо значення невідомих слів у письмовому тексті шляхом виявлення їх частин.

2. Взаємодія з іншими особами в усній і письмовій формі та в режимі реального часу через засоби іноземної мови

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів: 

2.1. Здійснення усної взаємодії

Конкретними результатами навчання школярів є їхня участь у бесідах і дискусіях на теми, що стосуються особистих інтересів або повсякденного життя, цілеспрямована співпраця зі співрозмовником, здійснення усної взаємодії з метою отримання товарів і послуг та обмін інформацією з використанням простих мовних засобів.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

• вступ до розмови на знайомі теми без підготовки;
• підтримка розмови або дискусії;
• висловлювання власних поглядів і думок, ставлення запитань про погляди та думки співрозмовника, обговорюючи теми, що стосуються особистих інтересів;
• висловлювання своїх думок щодо розв’язання практичних проблем із урахуванням  емоційного стану співрозмовників;
• визначення основного змісту сказаного, у разі потреби повторення частини сказаного співрозмовником з метою пересвідчення у взаєморозумінні;
• висловлювання припущень щодо можливого вирішення питання, наводячи аргументи та пояснення;
• прохання висловитися співрозмовника щодо подальших дій; 
• орієнтація в більшості ситуацій, які можуть виникнути під час подорожі (заповнення анкети, замовлення страв тощо), у разі потреби спілкування з відповідним персоналом;
• орієнтація в типових ситуаціях або у таких, що виходять за межі стандартних (у крамниці, на пошті);
• прохання пояснити різницю між двома або кількома аналогічними товарами у крамниці, щоби обрати один з них, у разі потреби ставлення уточнювальних запитань; 
• знаходження та передача простої фактичної інформації;
• формулювання запитань, як дістатися до певного місця, та розуміння детальних пояснень;
• надання порад щодо розв’язання простих ситуацій відповідно до своєї компетентності.

2.2. Здійснення письмової взаємодії

У ході базового циклу навчання учні мають навчитись взаємодіяти письмово, надавати просту актуальну інформацію в особистих листах і взаємодіяти через написання записок, повідомлень та заповнення бланків. 

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

• написання особистих листів, детальний опис власного досвіду, почуттів і подій;
• написання простих листів та електронних повідомлень фактологічного характеру, зокрема, запит інформації, надання її чи прохання її підтвердити;
• написання простих заявок із обмеженою кількістю уточнювальних деталей;
• написання записок, що передають нагальну інформацію друзям, працівникам сфери обслуговування, вчителям та іншим особам,  у доступній формі пояснюючи те, що вважає важливим;
• запис телефонних повідомлень, що складаються з кількох пунктів, якщо співрозмовник диктує їх чітко, ставлення до рівня володіння мовою співрозмовником з розумінням.

2.3. Здійснення онлайн-взаємодії

Навчальний прогрес характеризується тим, що школярі здійснюють  онлайн-взаємодію у формі розмови та простої дискусії й цілеспрямовано налагоджують онлайн-співпрацю в різних ситуаціях повсякденного життя.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

• ініціювання, підтримка та завершення простих онлайн-дискусій на знайомі теми, використання пауз під час спілкування в режимі реального часу; 
• розміщення простих дописів на знайомі теми під час  онлайн-дискусій, які стосуються сфери особистих інтересів, підготовка тексту та використання онлайн-інструментів (зокрема, словників) для перевірки правильності написаного;
• розміщення в  Інтернеті дописів про особистий досвід, почуття та події, надання детальних відповідей на коментарі;
• здійснення онлайн-співпраці та обміну, який вимагає простого роз’яснення важливих деталей, зокрема реєстрація на навчальний курс, екскурсію, захід;
• здійснення онлайн-взаємодії з співрозмовником або невеликою групою, яка працює над проєктом, у разі наявності засобів візуалізації (зображення, статистичні дані, графіки), які ілюструють пов’язані із завданням поняття;
• виконання інструкцій, постановка запитань або прохання надати роз’яснення для виконання спільного онлайн-завдання.

2.4. Використання ефективних стратегій здійснення взаємодії (в усній, письмовій формі та онлайн-взаємодії)

Держстандартом визначено, що школярі мають навчитись ініціювати, підтримувати та закінчувати розмову і просту дискусію, ставити запитання під час виконання спільного завдання та просити уточнити, роз’яснити деталі отриманої інформації.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

• долучення до дискусії на теми, пов’язані з повсякденним життям, використання відповідних мовленнєвих засобів;
• ініціювання, підтримка та закінчення простої розмови на знайому тему, пов’язану з особистими інтересами;
• використання власного мовленнєвого досвіду та комунікативних стратегій для підтримки розмови чи дискусії;
• узагальнення основної думки, висловленої в дискусії;
• повторення частини висловленого співрозмовником для підтвердження взаєморозуміння та  дотримання послідовності розмови;
• запрошення співрозмовника до спілкування; 
• надання запиту про додаткові деталі та прохання надати роз’яснення у співрозмовників, щоби підтримувати розмову;
• прохання співрозмовника уточнити чи деталізувати висловлену думку. 

3. Надання інформації, висловлювання думок, почуттів та ставлень іноземною мовою

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів: 

3.1. Усне висловлювання власних думок, почуттів, ставлень та позицій

Держстандартом встановлено, що школярі мають навчитись розповідати про людей, навколишній світ та побут з урахуванням власного досвіду, надавати інформацію співрозмовникові  під час тривалого монологу, висловлювати та обґрунтовувати власну думку, наводити аргументи та виступати перед аудиторією з підготовленою промовою.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

• опис предметів та інтересів, упорядковуючи послідовність опису;
• опис різноманітних знайомих предметів, що входять до сфери особистих інтересів, використовуючи прості мовні засоби;
• продукування простих розповідей, історій або описів;
• детальна розповідь про власний досвід, опис власних почуттів і вражень; 
• передача змісту книги або фільму і повідомлення про своє ставлення та почуття;  
• подача простої фактичної інформації на знайомі теми; 
• висловлювання власної думки щодо питань, пов’язаних із повсякденним життям;
• стисла аргументація та пояснення власних думок, планів і дій;
• схвалення чи не схвалення дій іншої особи та аргументація своєї думки;
• створення чіткої, короткої презентації на знайому тему, чітке пояснення основних питань;
• надання відповідей на уточнювальні запитання, прохання повторити, якщо темп мовлення був швидким.

3.2. Висловлення своїх думок почуттів, ставлень та позицій у письмовій формі

Навчальний прогрес характеризується тим, що учні вміють писати прості зв’язні тексти на знайомі теми, що входять до сфери особистих інтересів, та поєднувати окремі короткі елементи письмового висловлювання, упорядковуючи послідовність опису.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

• написання простих і детальних повідомлень на знайомі теми, що входять до сфери особистих інтересів;
• розповідь про свій досвід, опис почуттів і реакцій у формі простого зв’язного тексту; 
• написання коротких доповідей у стандартному спрощеному форматі з використанням фотографій та ілюстрацій, повідомлення поточної фактичної інформації та аргументація своїх дій.

3.3. Використання ефективних стратегій побудови висловлювання в усній та письмовій формі

У ході базового циклу навчання школярі мають навчитися складати план усного або письмового висловлювання з використанням нового мовного і мовленнєвого матеріалу, підтримувати розмову, допомагаючи співрозмовникові добирати необхідний мовний і мовленнєвий матеріал з урахуванням його емоційного стану, зауважувати та виправляти власні мовні помилки, уникаючи непорозуміння.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

• добір і випробування нових фраз і виразів, ініціюючи зворотний зв’язок; 
• характеристика предметів чи явищ, для точного визначення якого не може пригадати слова;
• передача значення слова за допомогою іншого, яке означає щось подібне; 
• виправлення помилок у вживанні часових форм, які призводять до непорозумінь, якщо співрозмовник вказує на проблему;
• використання інших стратегій у побудові висловлювання для уникнення непорозумінь.

Бажаєте дізнатися, як на практиці впроваджувати новий Держстандарт та поспілкуватися з колегами щодо урізноманітнення освітнього процесу? Долучайтесь до нашої конференції, перегляньте наші заходи у запису та слідкуйте за анонсами!