7 клас НУШ: огляд і розбір Держстандарту освітньої галузі фізичної культури

Із нового навчального року школярі 7-х класів усіх закладів загальної середньої освіти України розпочнуть базовий цикл навчання. Аби допомогти вчителям розібратися з вимогами до результатів навчання школярів і компетентностей здобувачів освіти, ми підготували вибірковий огляд Держстандарту освітньої галузі фізичної культури.

Бажаєте підвищити рівень професійної майстерності та поповнити педагогічну скарбничку цікавими ідеями щодо організації освітнього процесу? Долучайтесь  до дводенної Всеукраїнської інтернет-конференції «6 і 7 клас НУШ: організація ефективного навчання». Під час етеру ми обговоримо важливі теми, що стосуються роботи в середній школі, та поділимось інноваційними методами і прийомами викладання.

Навчальне навантаження

Згідно з Типовим навчальним планом у 7-х класах закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання загальнорічна кількість годин на фізичну культуру становить 105 годин (3 години на тиждень). Вони не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів, але обов'язково фінансуються.

Компоненти обов’язкових результатів навчання учнів

У Державному стандарті обов’язкові результати навчання учнів позначено індексами. Розберемося, як він розшифровується на прикладі індекса 9 ФІО 1.2.1-2:

• перша цифра вказує на порядковий номер року навчання, на завершення якого очікується досягнення результату навчання (9 клас);
• скорочений буквений запис означає освітню галузь (ФІО – освітня галузь фізичної культури).

Цифри після буквеного запису означають номер:

• групи споріднених результатів навчання (1);
• загальних результатів навчання учнів, через які реалізується компетентнісний потенціал галузі (2);
• конкретних результатів навчання учнів, що визначають їхній навчальний прогрес за освітніми циклами (1);
• орієнтир для оцінювання, на основі якого визначається рівень досягнення учнями результатів навчання (2).

Отже, досягнення обов’язкових результатів навчання учнів базового циклу в освітній галузі фізичної культури очікується по завершенню 9 класу.

Орієнтири для оцінювання результатів навчання учнів в освітній галузі фізичної культури

Освітня галузь фізичної культури включає 3 групи споріднених результатів навчання, а саме:

1. Формування психічної та соціально-психологічної сфер особистості засобами фізичного виховання.

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів: 

1.1. Визначення мети систематичної рухової діяльності.

Держстандартом передбачено, що школярі мають систематично займатись фізичними вправами, досягаючи самостійно поставленої мети.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

• самостійне визначення мети виконання фізичних вправ і пояснення своєї мотивації;
• формулювання завдань для досягнення мети;
• добір відповідних фізичних вправ, методів для досягнення самостійно поставленої мети;
• систематичне застосування фізичних вправ у процесі фізкультурно-оздоровчої діяльності;
• обґрунтування цінності активної позиції у досягненні мети засобами фізичного виховання. 

1.2. Формування вольових якостей у процесі виконання фізичних вправ.

Конкретними результатами навчання учнів визначено виконання ними фізичних вправ із усвідомленням того, які вольові якості при цьому розвиваються, визнання помилок як можливості більше дізнатися про себе і сформулювати цілі для власного фізичного вдосконалення.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

• виконання довготривалих фізичних вправ, обґрунтовуючи їх цінність щодо формування вольової сфери;
• подолання страху під час виконання певних фізичних вправ;
• виявлення стриманості у прояві власних емоцій, їх культурне вираження; толерантне реагування на емоції інших осіб;
• визначення засобів і способів формування вольової сфери за допомогою виконання фізичних вправ на основі досвіду (власного та інших осіб);
• формулювання цілей власного фізичного вдосконалення на основі аналізу своїх помилок. 

1.3. Розвиток своїх когнітивних властивостей у процесі фізичного виховання.

Конкретними результатами навчання школярів є удосконалення властивостей довільної уваги у процесі фізичного виховання, свідомий розвиток мисленнєвих властивостей у процесі виконання фізичних вправ.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

• концентрація, довільне переключення уваги, підтримка її стійкості та розширення обсягу для реалізації завдань фізичного виховання;
• організація та участь у рухливих та спортивних іграх, виконання фізичних вправ (зокрема ідеомоторних, завдань для активізації уваги, підтримання її стійкості); 
• здійснення аргументованого аналізу власних результатів виконання рухових (інтелектуальних) дій, поведінки та інших осіб;
• вибір раціонального шляху вирішення рухових та інших завдань;
• продукування нових ідей для вирішення творчих завдань, зокрема щодо організації фізкультурно-оздоровчих і спортивних масових заходів, нових вправ, нових правил до рухливих (спортивних) ігор, комплексів вправ, нових видів спорту шляхом поєднання рухових дій з відомими. 

1.4. Виконання різних соціальних ролей під час взаємодії у процесі рухової (спортивно-ігрової) діяльності.

Навчальний прогрес характеризується тим, що учні вміють виконувати різні соціальні ролі відповідно до потреб, які виникають під час взаємодії, виявляють емпатію у спілкуванні щодо учасників власної та інших команд.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

• аналіз сильних і слабких сторін власної та інших команд;
• визначення своєї ролі і завдань для підсилення взаємодії на основі аналізу сильних і слабких сторін — власних і команди.

1.5. Дотримання етичних норм у руховій діяльності.

Держстандартом передбачено, що учні дотримуються правил «чесної гри» у спортивно-ігровій та змагальній діяльності, переконують інших у їх важливості.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

• наведення яскравих прикладів дотримання правил «чесної гри» з історії спорту (Олімпійських, Паралімпійських ігор, інших змагань), у разі потреби звертаючись до відповідних джерел; 
• виявлення жертовності задля командного результату, інтересу інших осіб.

2. Систематичні заняття фізичними вправами, володіння технікою фізичних вправ.

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів: 

2.1. Демонстрація техніки фізичних вправ.

Навчальний прогрес характеризується тим, що учні демонструють володіння технікою фізичних вправ на рівні рухової навички в обраних видах рухової діяльності.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

• пояснення особливостей виконання фізичних вправ в умовах різної складності;
• демонстрація основ і деталей техніки фізичних вправ;
• дотримання техніки фізичних вправ в умовах різної складності (ігрових, змагальних, у різних психофізичних станах);
• демонстрація індивідуальної техніки виконання фізичних вправ.

2.2. Моделювання рухової діяльності.

Передбачається, що під час базового циклу навчання учні навчаться складати індивідуальну програму рухової активності, обґрунтовано добирати власні способи виконання фізичних вправ з урахуванням умов та індивідуальних особливостей.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

• визначення мети занять, вправ і фізичних навантажень для її реалізації з урахуванням індивідуальних особливостей;
• самостійний вибір ефективного способу виконання фізичних вправ, виявляючи ініціативність, творчість, цілеспрямованість;
• пропонування іншим особам ефективного способу виконання фізичних вправ в обраних видах рухової діяльності.

2.3. Виконання фізичних вправ під час ігрової та змагальної діяльності.

Навчальний прогрес характеризується тим, що учні беруть участь у спортивних іграх (зокрема і за правилами змагань).

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

• участь у спортивних іграх, естафетах та змаганнях;
• займання спортивно-ігровою діяльністю;
• дотримання правил ігор та змагань;
• пояснення правил спортивних змагань (ігор) з огляду на безпеку, принципи рівності тощо.

3. Усвідомлення значення фізичної/ рухової активності для підтримування стану здоров’я та задоволення у процесі фізичного виховання.

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів: 

3.1. Пізнання фактів, явищ і закономірностей фізичної культури і спорту. 

Передбачається, що під час базового циклу навчання учні навчаться критично оцінювати факти, явища та закономірності фізичної культури та спорту на основі медіатекстів, власного рухового досвіду та способу життя, обґрунтовувати власну здоров’язбережувальну позицію, керуючись особистим досвідом та досвідом інших.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

• аналіз результатів українських спортсменів, які брали участь в  Олімпійських, Паралімпійських іграх та інших змаганнях;
• дослідження історії Олімпійського руху; 
• пояснення власних результатів рухової діяльності, фактів у фізичній культурі, використовуючи інформацію з інших галузей наук;
• зіставлення, аналіз фактів, процесів, закономірностей у фізичній культурі з декількох інформаційних джерел;
• встановлення причинно-наслідкових зв’язків між фактами та явищами у фізичній культурі (зокрема особистій); 
• конструювання засобів виконання фізичних вправ та умов їх застосування;
• самостійне виокремлення проблем, пізнавальний пошук їх розв’язання та використання здобутих результатів для визначення власного шляху. 

3.2. Контроль за своїм фізичним станом під час рухової діяльності. 

Передбачається, що школярі навчаться аналізувати власний фізичний стан, оцінювати ступінь впливу фізичного навантаження за суб’єктивними та об’єктивними ознаками.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

• оцінювання власної фізичної працездатності, фізичної підготовленості, стану здоров’я, фізичного розвитку;
• аргументоване оцінювання показників власного фізичного стану під час та після виконання фізичних вправ;
• виявлення сильних і слабких сторін власного фізичного стану;
• передбачення власної фізичної спроможності з огляду на фізичний стан;
• складання портфоліо за результатами самоконтролю фізичного стану.

3.3. Регулювання свого психоемоційного стану у процесі рухової діяльності.

Конкретними результатами навчання є вміння учнів регулювати власний емоційний стан, враховуючи позитивні емоції та запобігаючи виникненню негативних емоцій під час виконання фізичних вправ.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

• прогнозування своїх емоцій та емоцій інших осіб під час рухової діяльності відповідно до певних ситуацій;
• добір фізичних вправ для регулювання свого емоційного стану; 
• пояснення того, як інші особи можуть впливати на його емоції під час виконання фізичних вправ;
• добір засобів фізичного виховання, які покращують розумову працездатність і психоемоційний стан;
• аналіз способів подолання негативних емоцій і відчуттів, які виникають у процесі виконання фізичних вправ;
• тактовне і толерантне вираження емоцій, використовуючи вербальні та невербальні засоби спілкування;
• розпізнавання емоцій інших осіб та розповідь про власні емоції.

3.4. Дотримання здорового способу життя через фізкультурно-оздоровчу діяльність.

Держстандартом передбачено, що учні беруть участь у різних видах фізкультурно-оздоровчої діяльності та власним прикладом пропагують здоровий спосіб життя.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

• самостійне (та з допомогою фахівців) планування і практикування фізкультурно-оздоровчої діяльності;
• критичне оцінювання різних способів фізкультурно-оздоровчої діяльності та їхнього впливу на здоров’я людини;
• проєктування підтримання (поліпшення) власної постави, добираючи відповідні фізичні вправи для профілактики (корекції) порушень;
• використання способів самооцінювання постави (соматоскопії, визначення стереотипу сформованої постави, функціонального стану опорно-рухового апарату);
• систематичне використання фізичних вправ для профілактики (корекції) порушень постави у процесі самостійних занять;
• проєктування підтримання правильної будови стопи (корекція статичної плоскостопості);
• систематичне використання фізичних вправ для підтримання правильної будови стопи (корекції статичної плоскостопості) у процесі самостійних занять;
• використання різних способів загартування організму (за вказівками вчителя) з урахуванням погоди, ступеня фізичної активності (стану здоров’я);
• обґрунтування важливості складання раціонального рухового режиму відповідно до норм рухової активності в підлітковому віці;
• адекватне оцінювання власної маси тіла та чинників, що впливають на її невідповідність нормі.

3.5. Дотримання правил безпечної поведінки під час фізкультурно-оздоровчої діяльності.

До конкретних результатів навчання учнів відноситься вміння дотримуватись правил безпеки у процесі рухової діяльності, передбачення можливих негативних наслідків від недотримання цих правил.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

• дотримання правил безпеки у процесі рухової діяльності;
• прогнозування можливих негативних наслідків недотримання правил безпеки у процесі рухової діяльності. 

Бажаєте дізнатися, як на практиці впроваджувати новий Держстандарт та поспілкуватися з колегами щодо урізноманітнення освітнього процесу? Долучайтесь до нашої конференції, перегляньте наші заходи у запису та слідкуйте за анонсами!